Особливості вихідного матеріалу західно-європейського екотипу і створення на його основі сортів озимої пшениці для умов Лісостепу і Полісся України - Автореферат
Вивчення матеріалу за допомогою загально прийнятих генетичних, селекційних, біохімічних та статистичних методик. Способи оцінки й добору гібридів на штучних інфекційних фонах. Селекція та його шлях розвитку і перетворення в налагоджене виробництво.
При низкой оригинальности работы "Особливості вихідного матеріалу західно-європейського екотипу і створення на його основі сортів озимої пшениці для умов Лісостепу і Полісся України", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Проте, на теперішній час недостатньо використовується оригінальний вихідний матеріал західноєвропейського екотипу, особливо сорти і лінії з пшенично-житньою транслокацією в геномі, що обумовлює високу продуктивність, стійкість проти хвороб і вилягання. В.М.Ремесла згідно державної науково-технічної програми “Селекція зернових і олійних культур на підвищену врожайність та якість зерна”, завдання 01.01.04: “Створити і передати на ДСВ сорти озимої пшениці з потенційною врожайністю 80-90 ц/га, високими адаптивними властивостями, морозостійкі, стійкі до основних фітозахворювань, універсального використання і хлібопекарськими якостями вище за стандарт” (№ державної реєстрації 0195U002186-87). Метою роботи було встановити особливості та господарсько-біологічні ознаки сортозразків і гібридів західноєвропейського походження для практичної їх реалізації в селекційних програмах по створенню високоінтенсивних сортів озимої мякої пшениці універсального використання з підвищеними адаптивними властивостями для різного рівня агрофонів та екологічних умов Лісостепу і Полісся України. Для досягнення зазначеної мети заплановано вирішити такі завдання: - встановити особливості сортозразків і гібридів F2-F3 озимої мякої пшениці західноєвропейського походження і виявити найбільш цінні як за окремими, так і за комплексом господарсько-цінних ознак і біологічних властивостей для використання кращих в гібридизації; визначити спадковість важливих ознак і властивостей рослинами (продуктивності, зимостійкості, стійкості до вилягання, грибкових хвороб та ін.), що отримані при гібридизації кращих сортів місцевої і вітчизняної селекції з сортозразками західноєвропейського походження, а також формами, відібраними по комплексу господарсько-цінних ознак і властивостей;У дисертації наведено теоретичне і практичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання по збагаченню геноплазми сортів озимої пшениці шляхом встановлення особливостей сортозразків західноєвропейського походження, зокрема з пшенично-житніми транслокаціями (ПЖТ), залучення їх до гібридизації, визначення успадкування ознак популяцій гібридів, а також використання штучних інфекційних фонів, що дало можливість інтенсифікувати селекційний процес, обґрунтувати модель сорту і принципи добору цінних форм, на основі чого створено новий вихідний матеріал і сорти озимої пшениці нового покоління, які поєднують генетичне різноманіття з комплексом господарсько-цінних ознак, що має важливе наукове значення в галузі селекції озимої пшениці і для сільськогосподарського виробництва України. Вперше в умовах Лісостепу і Полісся показано, що вихідний матеріал сортозразків озимої пшениці західноєвропейського походження поєднує високу продуктивність зі стійкістю до вилягання, осипання, проростання зерна в колосі та стійкістю до хвороб. Виявлено лінії: Hadm.6508/74 - на основі якої створено сорти Миронівська 61, Миронівська 65, Миронівська 67, Сніжана, Веста; Hadm.21384/89 - сорт Мирхад; Hadm.41810/49 - сорт Гарант і Hadm.16851/96 - сорт Волинська 2. На основі аналізу багаторічних даних по продуктивності колосу, кількості стебел на одиниці площі та довжини стебла і урожайності сорту, встановлено, що коефіцієнт кореляції між довжиною стебла і урожайністю дуже високий (0.65-0.88), тому для умов Лісостепу і Полісся України найбільш продуктивними є сорти з висотою 90-105 см.
План
Основний зміст роботи
Вывод
У дисертації наведено теоретичне і практичне узагальнення і нове вирішення важливого наукового завдання по збагаченню геноплазми сортів озимої пшениці шляхом встановлення особливостей сортозразків західноєвропейського походження, зокрема з пшенично-житніми транслокаціями (ПЖТ), залучення їх до гібридизації, визначення успадкування ознак популяцій гібридів, а також використання штучних інфекційних фонів, що дало можливість інтенсифікувати селекційний процес, обґрунтувати модель сорту і принципи добору цінних форм, на основі чого створено новий вихідний матеріал і сорти озимої пшениці нового покоління, які поєднують генетичне різноманіття з комплексом господарсько-цінних ознак, що має важливе наукове значення в галузі селекції озимої пшениці і для сільськогосподарського виробництва України.
1. Вперше в умовах Лісостепу і Полісся показано, що вихідний матеріал сортозразків озимої пшениці західноєвропейського походження поєднує високу продуктивність зі стійкістю до вилягання, осипання, проростання зерна в колосі та стійкістю до хвороб. Виявлено лінії: Hadm.6508/74 - на основі якої створено сорти Миронівська 61, Миронівська 65, Миронівська 67, Сніжана, Веста; Hadm.21384/89 - сорт Мирхад; Hadm.41810/49 - сорт Гарант і Hadm.16851/96 - сорт Волинська 2.
2. Встановлено, що залучення сортозразків різного еколого-географічного походження, всебічне їх вивчення, широке залучення в гібридизацію, особливо в складну, та цілеспрямований добір, дозволяє прискорити створення вихідного матеріалу з більшим генетичним різноманіттям для конкретного регіону.
3. На основі аналізу багаторічних даних по продуктивності колосу, кількості стебел на одиниці площі та довжини стебла і урожайності сорту, встановлено, що коефіцієнт кореляції між довжиною стебла і урожайністю дуже високий (0.65-0.88), тому для умов Лісостепу і Полісся України найбільш продуктивними є сорти з висотою 90-105 см.
4. Скоростиглі форми за масою зерна з колосу і в цілому з рослини в більшій частині поступаються середньостиглим і тільки 2% вихідного матеріалу виявлено більш продуктивними. Це негативно впливає на результативність селекційної роботи по створенню і впровадженню у виробництво скоростиглих сортів пшениці. За 20 років селекційної роботи в цьому напрямку нами відібрано і передано на ДСВ лише одну лінію Лютесценс 14964 ( сорт Миронівська 63).
5. Визначено, що висів гібридних розсадників F1-F5 на початку оптимальних строків сівби по добре удобрених попередниках (чорний або зайнятий пар) сприяють створенню і добору зимостійких форм озимої пшениці.
Встановлено, що ефективність селекційної роботи забезпечують тільки ті лінії, які характеризуються мінімум трьома важливими біологічними властивостями: добрим кущенням, високим відсотком переаимівлі рослин і швидким відростанням рослин навесні.
6. Для добору вихідного матеріалу стійкого до грибкових хвороб, у всіх ланках селекційного процесу і особливо в F1-F5 , показано ефективність штучних інфекційних фонів борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу листя та кореневих гнилей. Добір вихідного матеріалу на цих фонах підвищує результативність селекції на комплексну стійкість.
7. Показано, що добір на продуктивність рослин залежить від продуктивної кущистості, кількості зерен з одного колосу та маси зерна з колосу: - низький коефіцієнт успадковування продуктивної кущистості свідчить про значну залежність цієї ознаки від умов вирощування, тому для подальшої роботи необхідно відбирати рослини з продуктивною кущистістю на рівні кращої батьківської форми;
- по кількості зерен в колосі необхідно робити добори з показником на 15-20% вищим за кращу батьківську форму;
- високий коефіцієнт успадковування (h2=0.25-0.87) маси зерна з колосу в F2 , дозволяє нам стверджувати про ефективність добору колосів по даному показнику в умовах Миронівки, починаючи з F2.
8. при доборі колосів, рослин і в цілому сімей, в першу чергу доцільно приділяти увагу продуктивності колосу і рослини, зимостійкості, стійкості до вилягання і хвороб, скоростиглості та якості зерна.
Для подальшої селекційної роботи залучали тільки ті колоси, рослини або сімї, які за комплексом оцінок отримали найбільшу кількість високих показників, з переважанням рівня продуктивності.
На основі викладених результатів селекційної роботи і експериментальних досліджень за період 1981-2004 років, з урахуванням теоретичного обґрунтування селекційного процесу в умовах Миронівки, дисертантом створено і передано на Державне сортовипробування України 23 сорти озимої пшениці з яких - 17 занесено до Реєстрів сортів рослин України, Росії і Білорусі.
9. Із 30 сортів озимої пшениці, створених в Миронівському інституті пшениці ім.В.М.Ремесла і занесених до реєстру сортів рослин України, Росії, Молдови та Білорусі, 18 сортів (60%) є носіями пшенично-житніх транслокацій, що забезпечує високу адаптивність до умов навколишнього середовища різних регіонів, і обумовлює їх широке впровадження у виробництво та залучення як вихідного матеріалу для селекції. За останні 10 років сорти озимої пшениці інституту, які містять відомі та вірогідні джерела пшенично-житньої транслокації (ПЖТ), стали нащадками багатьох сортів різних наукових закладів, так Миронівська 27 у 31 сорту, Миронівська 61 у 10, і Мирлебен у 6 сортах.
10. Доведено, що за сім років (1990-1996) вирощування тільки одного сорту озимої пшениці Миронівська 61 у виробництві України отримано більше 13 млн.18 тис. тонн зерна, в т.ч. 830 тис. тонн додаткового зерна, що в грошовому виразі складає близько 100 млн. доларів США.
Пропозиції для практичної селекції
1. Селекційними установами України при створенні нових сортів на скоростиглість, зимостійкість, стійкість до вилягання та хвороб і продуктивність пропонуємо використовувати виділені нами і опубліковані в наукових працях, господарсько-цінні біологічні групи західноєвропейських сортозразків Sava, Zlatna Dolina, Partizanka (Югославія), Рубін, Русалка (Болгарія), Weigue, Hadm. 6508-74 (Німеччина), а також сорти і номери нашої селекції Миронівська 61, Миронівська 65, Миронівська 67, Мирхад, Сніжана, Веста та ін., які мають велику генетичну різноманітність.
2. Для отримання більш зимостійкого вихідного матеріалу гібридні розсадники F1-F3 необхідно висівати на початку оптимальних строків сівби по добре удобрених попередниках - чорних або занятих парах. На цих посівах треба проводити осінню оцінку на визначення коефіцієнта кущення, весняні оцінки на початок і інтенсивність весняного відростання, оцінку і підрахування рослин восени і весною для визначення зимостійкості.
3. Для добору вихідного матеріалу, стійкого до грибкових хвороб, у ланках селекційного процесу (F1-F5) необхідно створювати штучні інфекційні фони: борошнистої роси, бурої іржі, септоріозу і кореневих гнилей та проводити оцінки на інтенсивність кущення, зимостійкість, стійкість до вилягання і хвороб та тривалість вегетаційного періоду.
4. При доборі колосів, рослин і в цілому сімей, в першу чергу необхідно приділяти увагу продуктивності колосу, зимостійкості, стійкості до вилягання і хвороб, скоростиглості, якості зерна.
5. Відбирати для подальшої селекційної роботи необхідно тільки ті колоси, рослини або сімї, які за комплексом оцінок отримали найбільшу кількість вищих показників, при цьому на першому місці повинна бути продуктивність.
6. Сільськогосподарським управлінням з метою більш успішного вирішення зернової проблеми необхідно інтенсивніше впроваджувати у виробництво нові районовані сорти озимої пшениці такі як Миронівська 65, Миронівська 67, Сніжана, Веста, Переяславка, Фаворитка, Снігурка та ін.. Для цього необхідно дотримуватися розроблених оригінатором для кожного сорту агротехнічних особливостей, які дозволяють отримувати високі урожаї та добру якість зерна.
Список литературы
1. Волошина Л.И., Чебаков Н.П. Совместная селекция озимой пшеницы // Селекция и особенности агротехники пшеницы: Сб. науч. тр. МНИИССП. - К.: Урожай, 1983. - Вып. 8. - С. 10 - 12. (Доля здобувача 40%, аналіз результатів, написання статті).
2. Животков Л.А., Чебаков Н.П. Результаты и задачи совместных исследований по селекции озимой пшеницы // Научные методы повышения урожайности и качества зерновых кормовых культур: Сб. науч. тр. МНИИССП. - К.: Урожай, 1986. - С. 7 - 13. (Доля здобувача 70%, аналіз результатів, написання статті ) .
3. Чебаков М.П. Наследование признаков высоты растений и зимостойкости гибридами озимой пшеницы в первом поколении // Селекционно-генетические аспекты повышения продуктивности зерновых культур: Сб. науч. тр. МНИИССП. - К.: Урожай, 1987. - С. 27 - 31
4. Животков Л.А., Чебаков Н.П. Селекция озимой пшеницы // Wheat breeding prospects and future approaches: Agric. Academy Proceedings of international symposium - Bulgar., 1990. - Р. 48-53. (Доля здобувача 80%, аналіз результатів, написання статті).
5. О методах создания сортов озимой пшеницы интенсивного типа / Животков Л.А., Шелепов В.В., Мельников А.Ф., Коломиец Л.А., Власенко В.А., Чебаков Н.П. // Селекция и семеноводство. - 1990. - №5. - С. 7-11. (Доля здобувача 20%, аналіз результатів, написання статті).
6. Чебаков Н.П. Интенсификация совместных селекционных исследований - залог создания новых сортотипов озимой пшеницы // Aufgaben, Ergehnisse und der Beitrag der Zuchtung: Akademie der Landwirtschafwissenschaft - Berlin, 1990. - S. 109-115.
7. Чебаков Н.П., Вологдина Г.Б. Совместные селекционные исследования на устойчивость озимой пшеницы к мучнистой росе // Технология возделывания зерновых колосовых культур и проблеммы их селекции: Сб. науч. тр. МНИИССП. - Мироновка: МИП, 1990. - С. 79 - 84. (Доля здобувача 90%, аналіз результатів, написання статті).
8. Животков Л.А., Шелепова В.И., Морозова З.А., Кавунець В.П., Дворник В.Я., Блохин Н.И. Чебаков Н.П., Колючий В.Т., Ремесло М.В. Сохранение популяции в первичном семеноводстве полиморфных сортов озимой пшеницы. // Вестник с.-х. науки.-1991.-№ 10. - С. 32 - 37 (Доля здобувача 30%, аналіз результатів, написання статті)
9. Результати спільних програм досліджень із селекції озимої пшениці Чебаков М.П., Лебедєва Г.Д., Черемха О.М., Вологдіна Г.Б, Замліла Н.П. // Науково-техн. бюл. МІП ім.В.М.Ремесла. - К.: Аграрна наука, 2004.- Вип. 3. - С.32 - 39. (Доля здобувача 80%, частковий аналіз результатів, написання статті).
10. Пошук і створення вихідного матеріалу озимої пшениці, адаптованого для умов Лісостепу України / Чебаков М.П., Черемха О.М., Вологдіна Г.Б, Лебедєва Г.Д., Замліла Н.П. // Науково-техн. бюл. МІП ім.В.М.Ремесла. - К.: Аграрна наука, 2004. - Вип. 4. - С.10 - 18. (Доля здобувача 80%, частковий аналіз результатів, написання статті).
11. Власенко В.А., Колючий В.Т., Чебаков М.П. Використання генетичних компонентів жита в селекції миронівських сортів озимої мякої пшениці // Використання генетичних та біологічних методів у селекції і первинному насінництві с.-г. культур. - Умань: Сб.н.пр.УДАУ, 2005 - Вип. 60. - С. 55 - 63. (Доля здобувача 40%, аналіз результатів, написання статті).
12. Ефективність джерел стійкості ярої пшениці до збудника борошнистої роси та їх значення для покращення селекційного процесу озимої пшениці. Власенко В.А., Васильківський С.П., Чебаков М.П., Лебедєва Г.Д., Мельнікова Л.П., Ковалишина Г.М. // Вісник Білоц.держ. аграрн. універс. - Вип. 32., Біла Церква; 2005. - С. 11 - 23. (Доля здобувача 40%, аналіз результатів, написання статті).
13. Завдання, методи і результати селекції інтенсивних сортів озимої пшениці в умовах Лісостепу України / Животков Л.О., Шелепов В.В., Коломієць Л.А., Чебаков М.П. // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. - К.: Логос, 2001. - С. 394 - 397. (Доля здобувача 40%, аналіз результатів, написання статті).
14. Чебаков М.П., Вологдына Г.Б., Лебедева Г.Д., Замлыла Н.П., Черемха О.М. Результати і перспективи селекції озимої пшениці в умовах Лісостепу України // Наук.техн.бюллетень МІП ім.В.М.Ремесла.- К.: Аграрна наука, 2002. - Вип.2. - С.40 - 53. (Доля здобувача 60%, частковий аналіз результатів дослідження, написання статті).
15. Животков Л.А., Чебаков Н.П. Итоги международных селекционных исследований поозимой пшенице // Тез. V съезда УОГИС им.Вавилова. - Киев: Урожай, 1986. - С. 153 - 154. (Доля здобувача 50%, аналіз результатів дослідження , написання статті).
16. Животков Л.А., Чебаков Н.П. Селекция озимой пшеницы на путях кооперации // VI съезд УОГИ С им. Вавилова: Тез. докл. - К.: 1992. - Т.ІІ. - С. 11 - 12. (Доля здобувача 60%, аналіз результатів, написання статті).
17. Вплив генетичної плазми Німеччини на результати селекції озимої пшениці в Миронівці / Чебаков М.П., Животков Л.О., Власенко В.А., Лебедєва Г.Д. // Мат. Наук.-практ. сем. молод. вчених, 22-23 XI 1999 р. - К.-Чабани, - К: Нора-прінт, 1999. - С. 43. (Доля здобувача 40%, аналіз результатів, написання статті).
18. Сортові особливості формування урожайності озимої пшениці в Західному регіоні України Чебаков М.П., Лебедєва Г.Д. // Тези доповідей міжнар.наук.-практ. конференц. “Генетичні ресурси для адаптивного рослинництва”. Оброшино: 2005. - С. 201 - 202.
19. Чебаков Н.П., Власенко В.А., Животков Л.А. Результаты совместных исследований по селекции озимой пшеницы // Селекция и агротехника на пояските культуры: Юб. науч. сесия на честь 50 годину Добруджански земеделски институт июни 2001, Добрич. - Генерал Тошево, 2002. - Т. 1. - С. 38 - 45. (Доля здобувача 70%, аналіз результатів, написання статті).
20. Виробництво насіння озимої пшениці в Лісостепу України (рекомендації) / Животков Л.О., Рижук С.М., Кавунець В.П., Дворник В.Я., Маласай В.М., Гаврилюк М.М., Власенко В.А., Ковалишина Г.М., Шевченко А.І., Шелепов В.В., Борсук Г.Ю., Блохін М.І., Кочмарський В.С., Чебаков М.П., Булгакова Л.І., Череватенко М.В.- К.: Аграрна наука, 2002. - 40 с.
21. Сорт озимой пшеницы “Мироновская 61”: А.с. № 4918 СССР, Госком. СССР по делам изобр.и откр. в Госреестре селекц.достиж / Чебаков Н.П., Ремесло В.Н., Животков Л.А., Волошина Л.И., Прокопенко Л.Д., Федоренко Л.А., Мазильников Г.В. // № 8602700., Заяв.28.11.84., Выд. 3.07.89 г. (Доля здобувача 10%).
22. Сорт озимої пшениці “Мирлебен”: А.с. № 83 Україна. Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Животков Л.О., Вологдіна Г.Б., Бершадська Л.П.,Порше В., Ріхтер К., Шперфельд Х. // № 900054., Заяв. 10.10.89 р., Вид. 1993 р. (Доля здобувача 20%).
23. Сорт озимої пшениці “Київська 7”: А.с. № 535 Україна. Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Моргун В.В., Логвиненко В.Ф., Животков Л.О., Шелепов В.В., Власенко В.А., Носенко В.В. // №570355., Заяв. 6.10.94 р., Вид. 1998 р. (Доля здобувача 10%).
24. Сорт озимої пшениці “Мирич”: А.с. № 999 Україна. Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Животков Л.О., Вологдіна Г.Б., Замліла Н.П., Черемха О. М., Блохін М. І., Понайотов Т.І., Ценов А.М., Тодоров Д. І. // № 94007004., Заяв. 25.10.94 р., Вид. 1999 р. (Доля здобувача 20%).
25. Сорт озимої пшениці “Мирхад”: А.с. № 1000 Україна. Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Порше В., Ріхтер К., Животков Л.О., Замліла Н.П., Лебедєва Г. Д. // № 95007004., Заяв. 12.12.95 р., Вид. 2000 р. (Доля здобувача 30%).
26. Сорт озимої пшениці “Миронівська 65”: А.с. № 997 Україна. Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Животков Л.О., Лебедєва Г.Д., Ковалишина Г.М., Замліла Н.П. // № 95007005., Заяв. 12.12.95 р., Вид. 2000 р. (Доля здобувача 35%).
27. Сорт озимої пшениці “Миронівська 66”: А.с. № 998 Україна. Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Животков Л.О., Лебедєва Г.Д.,Блохін М.І., Замліла Н.П. // № 95007006., Заяв. 12.12.95 р., Вид. 2000 р. (Доля здобувача 35%).
28. Сорт озимої пшениці “Миронівська 67”: А.с. № 0458 Україна. Держкоміс. України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Животков Л.О., Лебедєва Г.Д. // № 98007003., Вид. 2002 р. (Доля здобувача 40%).
29. Сорт озимої пшениці “Подолянка”: А.с. № 0369 Україна. Держкоміс. України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Животков Л.О., Лебедєва Г.Д., Власенко В.А., Логвиненко В.Ф., Моргун В.В., Шелепов В.В. // № 00007009., Вид. 2003 р. (Доля здобувача 10%).
30. Сорт озимої пшениці “Сніжана”: А.с. № 0455 Україна. Держкоміс. України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Моргун В. В., Логвиненко В.Ф., Животков Л.О., Лебедєва Г.Д. // № 00007003., Вид. 2003 р. (Доля здобувача 45%).
31. Сорт озимої пшениці “Веста”: А.с. № 0370 Україна. Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Животков Л.О., Лебедєва Г.Д., Логвиненко В. Ф., Моргун В. В. // № 00007004., Вид. 2004 р. (Доля здобувача 40%).
32. Сорт озимої пшениці “Миронівська 66”: А.с. № 998 Україна. Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М.П., Животков Л.О., Лебедєва Г.Д.,Блохін М.І., Замліла Н.П. // № 95007006., Заяв. 12.12.95 р., Вид. 2000 р. (Доля здобувача 30%).
33. Сорт озимої пшениці “Переяславка”: А.с. № 0456 Україна, Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М. П., Артемчук І. П., Уліч О. Л., Власенко В. А., Логвиненко В. Ф., Моргун В. В., Шелепов В. В., Коломієць Л. А., Маринка С. М. // № 00007014., Вид. 2004 р. (Доля здобувача 10%).
34. Сорт озимої пшениці “Смуглянка”: А.с. № 0457 Україна, Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М. П., Артемчук І. П., Уліч О. Л., Власенко В. А., Логвиненко В. Ф., Моргун В. В., Шелепов В. В., Коломієць Л. А., Маринка С. М. // № 00007015., Вид. 2004 р. (Доля здобувача 10%).
35. Сорт озимої пшениці “Володарка”:А.с. 0532 Україна, Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М. П., Артемчук І. П., Власенко В. А., Животков Л. О., Логвиненко В. Ф., Моргун В. В., Уліч О. Л., Шелепов В. В. // № 02007006., Вид. 2005 р. (Доля здобувача 10%).
36. Сорт озимої пшениці “Веснянка”:А.с. 0533 Україна, Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М. П., Артемчук І. П., Власенко В. А., Животков Л. О., Логвиненко В. Ф., Моргун В. В., Уліч О. Л., Шелепов В. В. //№ 02007007., Вид. 2005 р. (Доля здобувача 10%).
37. Сорт озимої пшениці “Фаворитка”:А.с. 0533 Україна, Держкоміс.України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М. П., Артемчук І. П., Власенко В. А., Животков Л. О., Логвиненко В. Ф., Моргун В. В., Уліч О. Л., Шелепов В. В. //№ 02007010, Вид. 2005 р. (Доля здобувача 10%).
38. Сорт озимої пшениці “Добірна”:А.с. 0533 Україна, Держкоміс. України по випроб. та охороні сортів рослин / Чебаков М. П., Артемчук І. П., Власенко В. А., Животков Л. О., Логвиненко В. Ф., Моргун В. В., Уліч О. Л., Шелепов В. В. //№ 02007008., Вид. 2005 р. (Доля здобувача 10%).
Чебаков М.П. Особливості вихідного матеріалу західноєвропейського екотипу і створення на його основі сортів озимої пшениці для умов Лісостепу і Полісся України. - Рукопис.
Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.05 - селекція рослин. - Інститут рослинництва ім. В.Я. Юрєва УААН, Харків, 2005.
У дисертації наведено теоретичне і практичне узагальнення 20-ти річного вирішення завдання по збагаченню геноплазми сортів озимої пшениці шляхом залучення до гібридизації сортозразків і гібридних популяцій F2-F4 західноєвропейського походження, а також удосконалення методів створення штучних інфекційних фонів, що надало можливість інтенсифікувати селекційний процес, на основі якого створено новий вихідний матеріал і 17 сортів озимої пшениці, занесених до Державного реєстру сортів України, Росії та Білорусії. Створені сорти поєднують генетичне різноманіття за рахунок пшенично-житньої транслокації (ПЖТ) з комплексом господарсько-цінних ознак. Це дало змогу підвищити адаптивність до умов навколишнього середовища різних регіонів, широкого впровадження у виробництво і залучення в якості вихідного матеріалу для селекції. Створені сорти стали нащадками близько 60 сортів різних наукових закладів.
Чебаков Н.П. Особенности исходного материала западно-європейского экотипа и создание на его основе сортов озимой пшеницы для условий Лесостепи и Полесья Украины. - Рукопись.
Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.01.05 - селекция растений. - Институт растениеводства им. В.Я. Юрьева УААН, Харьков, 2005.
В диссертации приведено теоретическое и практическое обобщение 20-ти летнего решения задачи по обогащению генетической геноплазмы сортов озимой пшеницы путем вовлечения в гибридизацию сортообразцов и гибридных популяций F2-F4 западноевропейского происхождения, а также усовершенствование методов создания жестких условий и искусственных инфекционных фонов непосредственно в питомниках селекционного процесса. Это позволило интенсифицировать селекционный процесс, изучить исходный материал, создать и районировать 17 сортов озимой пшеницы: Мироновская 61, Мироновская 65, Мироновская 66, Мироновская 67, Мирич, Мирлебен, Мирхад, Веста, Снежана, Киевская 7, Подолянка, Переславка, Смуглянка, Володарка, Веснянка, Добирна, Фаворитка.
Изучение сортообразцов западноевропейского экотипа показало, что исходный материал озимой пшеницы из Германии совмещает высокую продуктивность с устойчивостью к полеганию, осыпанию, прорастанию зерна на корню и устойчивостью к болезням. Исходный материал из Болгарии совмещает высокую продуктивность с комплексной устойчивостью к болезням, особенно к бурой ржавчине, устойчивостью к полеганию за счет короткостебельности и мощности соломины, засухоустойчивостью и скороспелостью. Часть из них имеет повышенную зимостойкость.
На основе использования элементов генетико-биологических особенностей сортов западноевропейского экотипа, в диссертации теоретически обоснована и экспериментально реализована модель сорта, которая определяет мироновский сортотип озимой мягкой пшеницы.
При создании исходного селекционного материала, а в дальнейшем и сортов озимой пшеницы в условиях Лесостепи Украины была подтверждена эффективность использования сортов западноевропейского экотипа, геном которых содержит пшенично-ржаную транслокацию (ПРТ) 1 BL/1RS, благодаря которой сорта мироновской селекции формируют более высокую адаптивность и устойчивые урожаи в различных регионах выращивания, также показано, что у большинства сортов мироновской селекции основным источником ПРТ, есть немецкая линия H.6508/74, с участием которой в отделе селекции МИП создано более 80% сортов.
Созданные и занесенные сорта в Государстсвенный реестр сортов растений Украины, России и Белорусии так же являются носителями пшенично-ржаной транслокации (ПРТ), за счет чего имеют повышенную адаптивность, широкое внедрение в производство и используются в качестве исходного материала в селекционном процессе. В последние 10 лет сорта озимой пшеницы Мироновского института использованы, как родительские формы во многих сортах пшеницы различных научных учреждений. Так, сорт Мироновская 27 - в 31 сорте, Мироновская 62 - в 16, Мироновская 61 - в 10 сортах и т.д.
Chebakov N.P. Study of initial material of Western-European ecotype and based on it creation of winter wheat varieties for conditions of Forest-Steppe and Woodland of Ukraine. - Manuscript.
Thesis for a scientific degree for Ph.D. degree in Agriculture on speciality 06.01.05 - plant breeding. - The V.Ya. Yuryev Institute of Plant Production of UAAN, Kharkiv, 2005.
The study of variety samples of Western-European origin showed that initial material of winter wheat from Germany united high productivity with resistance to lodging, shattering, sprouting in the ears as well as to some diseases. Initial material from Bulgaria unites high productivity with complex resistance to diseases, especially to brown rust, with lodging resistance due to short stem and strong of straw, with drought-resisting and early-ripening.
The varieties created and included into the State register of varieties of plants of Ukraine, Russia and Belorus’ possess wheat-rye translocation (WRT), due to which they have increased adaptivity to the environmental conditions of different regions, wide introduction in plant production and are used as initial material in breeding process. In the last 10 years winter wheat varieties of the Mironivka Institute of Wheat have become parents in many wheat varieties of different scientific establishments.
