Особливості вегетативного гомеостазу при гастроезофагеальному рефлюксі у дітей та підходи до його корекції - Автореферат

Враховуючи наведені факти, зрозумілою стає і актуальність пошуку підходів до корекції порушень вегетативного гомеостазу та розробки нових стандартів лікування ГЕР у дітей. Мета роботи - підвищити ефективність лікування ГЕР у дітей на підставі комплексного аналізу вегетативного гомеостазу та розробки методу корекції виявлених порушень з урахуванням його хронобіологічних особливостей. В решти 53 хворих за результатами бальної оцінки ВВТ частіше спостерігалась симпатикотонія - 40 (37,0%) хворих, ніж ваготонія - 13 (12,1%) хворих. Подібні результати були отримані і при дослідженні ВВТ в дітей з ГЕР методом КІГ, яким встановлено переважання ейтонії, що спостерігалась в 53 (49,1%) хворих дітей з ГЕР. Якщо для групи дітей з ГЕР за показниками КІГ характерною була симпатична активація ВНС, то для хворих з ХГД без ознак порушень МЕФ верхніх відділів ШКТ, котрі склали другу групу порівняння, притаманною була тенденція до посиленої ваготонічної активності.У роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в удосконаленні діагностики порушень вегетативного гомеостазу в дітей з ГЕР та практичній розробці на цій основі теоретично обґрунтованого підходу до корекції виявлених порушень. У дітей з ГЕР спостерігаються зміни вегетативного гомеостазу, що характеризуються домінуючою ейтонією (49,1%) з помірною тенденцією до симпатикотонії у ВВТ, провідним нервовим каналом регуляції (48,1%) на фоні напруження адаптаційно-пристосовчих механізмів (56,5%) та гіперсимпатикотонічною (56,5%) ВР при гіпердіастолічному (40,0%) типові ВЗД. За допомогою статистичного аналізу ВРС у дітей з ГЕР встановлено достовірне (p<0,05) зниження показників SDNNI, RMSDD, PNN50, що обєктивно свідчило про переважання симпатичної активності у вегетативному балансі протягом добового циклу. Виявлені зміни свідчать про зниження парасимпатичної активності з відповідним домінування симпатичної стимуляції в активний період доби та виразні порушення звичного циркадного профілю вегетативної активності, притаманного здоровому дитячому організму. Спектральний метод аналізу ВРС дозволив встановити достовірне зниження (p<0,01) показника HF при відсутності достовірних змін з боку VLF та LF, як складових силового спектру, та підвищення показника LF/HF, що підтверджує значне послаблення активності парасимпатичного відділу ВНС і є основним проявом клінічно маніфестованої ВД у дітей з ГЕР.

вегетативний гастроезофагеальний дисфункція гомеостаз

У роботі проведено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми, яке полягає в удосконаленні діагностики порушень вегетативного гомеостазу в дітей з ГЕР та практичній розробці на цій основі теоретично обґрунтованого підходу до корекції виявлених порушень.

1. У дітей з ГЕР спостерігаються зміни вегетативного гомеостазу, що характеризуються домінуючою ейтонією (49,1%) з помірною тенденцією до симпатикотонії у ВВТ, провідним нервовим каналом регуляції (48,1%) на фоні напруження адаптаційно-пристосовчих механізмів (56,5%) та гіперсимпатикотонічною (56,5%) ВР при гіпердіастолічному (40,0%) типові ВЗД. Вказані особливості вегетативного гомеостазу та клінічні ознаки є обєктивним свідченням наявності ВД у хворих дітей з ГЕР.

2. За допомогою статистичного аналізу ВРС у дітей з ГЕР встановлено достовірне (p<0,05) зниження показників SDNNI, RMSDD, PNN50, що обєктивно свідчило про переважання симпатичної активності у вегетативному балансі протягом добового циклу. Крім того, було виявлено статистично достовірні відмінності (p<0,05) в показниках RMSDD та PNN50, отриманих в обстежених групах дітей в активний період добового циклу. Виявлені зміни свідчать про зниження парасимпатичної активності з відповідним домінування симпатичної стимуляції в активний період доби та виразні порушення звичного циркадного профілю вегетативної активності, притаманного здоровому дитячому організму.

3. Спектральний метод аналізу ВРС дозволив встановити достовірне зниження (p<0,01) показника HF при відсутності достовірних змін з боку VLF та LF, як складових силового спектру, та підвищення показника LF/HF, що підтверджує значне послаблення активності парасимпатичного відділу ВНС і є основним проявом клінічно маніфестованої ВД у дітей з ГЕР. Встановлена певна залежність між ступенем виразності порушень у вегетативному гомеостазі та поширеністю і виразністю порушень МЕФ верхніх відділів ШКТ.

4. У дітей з ГЕР при поєднанні з ДГР виявлена наявність ВД, ознаки якої є суттєво виразнішими, ніж у дітей з ізольованим ГЕР. При цьому у вказаної категорії хворих домінуючим типом ВВТ є симпатикотонія зі значним переважанням нервового каналу регуляції, гіперсимпатикотонія та гіпердіастолічний тип ВЗД, який є найбільш дезадаптивним і свідчить про недостатнє вегетативне забезпечення діяльності організму. Крім того, у дітей з ГЕР при поєднанні з ДГР спостерігається зниження активності парасимпатичної ланки ВНС і виразніша активація симпатичного впливу в автономній регуляції дільності організму.

5. У дітей з ХГД без порушення МЕФ верхніх відділів ШКТ спостерігається посилення ваготонічної активності. Про це свідчить зростання показників ?Х та Мо при КІГ, а також достовірне (p<0,001) зниження показника ВПР. Про послаблення симпатичної активації та централізації керування ритмом серця свідчили достовірно нижчі значення КМ та ІН у хворих дітей цієї групи.

6. При застосуванні цизаприду для лікування дітей з ГЕР спостерігалось суттєве клінічне покращення у вигляді регресії як основних клінічних симптомів порушення МЕФ (біль за грудиною та в епігастрії, печія, відрижка, тощо), так і клінічних проявів порушень вегетативного балансу. Крім того, результати дослідження дозволяють вважати, що препарат окрім клінічної ефективності має позитивний вплив на показники вегетативного гомеостазу. Особливо важливим є нормалізація циркадних характеристик вегетативного балансу у хворих з ГЕР під впливом лікування цизапридом. Встановлено, що цизаприд має комплексний нормалізуючий вплив на загальний стан вегетативного гомеостазу у дітей з даною патологією.

Практичні рекомендації.

Дітям з ГЕР чи іншими порушеннями МЕФ верхніх відділів ШКТ для виявлення ознак ВД рекомендується проведення комплексного клініко-функціонального дослідження стану вегетативного гоместазу з використанням методів КІГ, КОП, статистичного та спектрального аналізу ВРС.

Метод ХМ ЕКГ з статистичним та спектральним аналізами ВРС в дітей з ГЕР та іншими порушеннями МЕФ верхніх відділів ШКТ є високоінформативним методом дослідження стану вегетативного гомеостазу в довготривалому аспекті в залежності від періоду добової активності і надає можливість оцінки циркадних його особливостей.

Вибір базисного препарату для лікування ГЕР в дітей слід проводити з врахуванням результатів комплексного дослідження стану вегетативного гоместазу в цих хворих.

На основі отриманих результатів, цизаприд може бути рекомендований для базисної терапії ГЕР в дітей при наявності ознак ВД як такий, котрий проявляє нормалізуючий вплив на порушення вегетативного гомеостазу, що, власне, зумовлює його високу клінічну ефективності в цих хворих.

Корекція порушень вегетативного гомеостазу у дітей з гастроезофагеальним рефлюксом // Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2003.-№4.-С.17-20.

Оцінка вегетативного гомеостазу при гастроезофагеальному рефлюксі у дітей за даними аналізу варіабельності ритму серця//Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2003.-№3.-С.9-13 (співавт.: Майданник В.Г.).

Стан вегетативного гомеостазу у дітей з гастроезофагеальним рефлюксом// Педіатрія, акушерство та гінекологія.-2003.-№2.-С.37-40.

Ураження шлунку та дванадцятипалої кишки у дітей з вегетативними дисфункціями за даними фіброгастродуоденоскопії //Педіатрія, акушерство та гінекологія.-1999.-№4.-С.110-111 (співавт.: Корнійчук В.В., Хайтович М.В., Салтикова Г.В.).

Порушення вегетативного гомеостазу та його корекція у дітей з гастроезофагеальним рефлюксом: Матер. наук.-практ. конф., присвяченої до 75-річчя з дня народження члена-кореспондента АМН України, професора І.С. Сміяна, “Актуальні питання патології органів травлення у дітей” (Тернопіль, 13-14 січня 2004 р.).-Тернопіль, 2004.-С.101-106 (співавт.: Майданник В.Г.).

Аналіз варіабельності серцевого ритму за результатами холтерівського моніторування ЕКГ у віковому аспекті//Науковий вісник Ужгородського університету. Серія “Медицина”. Випуск 13.-2001.-С.80-81 (співавт.: Кішко О.С.).

Размещено на .ru