Особливості вегетативних розладів при тиреотоксикозі і гіпотиреозі та іх корекція немедикаменозними методами у комплексному лікуванні - Автореферат

Йоддефіцит є однією з щонайгостріших медико-соціальних проблем, оскільки навіть стан легкої недостатності йоду служить пусковим механізмом в розвитку хвороб щитовидної залози, таких як дифузний зоб і вузловий нетоксичний зоб, а також відображується на стані нервової системи у вигляді підвищеної стомлюваності, роздратованості, порушенні сну, зниження інтелектуального потенціалу (Браверман Л.И, 2000, Дедов И.И, 1999). Порушення гормонального гомеостазу, що виникає при тиреотоксикозі і гіпотиреозі, - це ендогенний стрес, що приводить до перенапруження нейроендокринної системи (Алешин Б.В., 1983, Балаболкин М.И.,1998). Клінічна різноманітність, складність діагностики, особливо на перших етапах формування ускладнень з боку ЦНС при тиреотоксикозі і гіпотиреозі, обумовлює підстави для поглибленого вивчення вегетативних розладів і розробку нових патогенетично обґрунтованих способів лікування ВД при захворюваннях щитовидної залози. Вивчити показники вегетативного тонусу, вегетативної реактивності та вегетативного забезпечення діяльності у хворих з патологією щитовидної залози, що супроводжується тиреотоксикозом або гіпотиреозом. Розробити методику диференційованого застосування НВЧ-терапії у хворих з патологією щитовидної залози, що супроводжується тиреотоксикозом або гіпотиреозом з урахуванням ведучого симптомокомплексу порушень вегетативного регулювання.У 46 (50%) хворих був виявлений тиреотоксикоз (тривалість захворювання от 1 місяця до 5 років) середнього ступеню тяжкості; з них у 38 (82,6%) - дифузний токсичний зоб, у 8 (17,4%) - аутоімунний тиреоідит. З урахуванням мети і задач дисертаційної роботи всі хворі були розділені на дві основні групи: 1 група - хворі з синдромом тиреотоксикозу, 2 - з синдромом гіпотиреозу. В залежності від типа змін хвильової структури ритму серця (РС) хворі обох груп були поділені ще на три підгрупи: 1 - із збереженим вегетативним балансом, 2 - з активацією симпатоадреналової ланки, 3 - з перевагою парасимпатичної іннервації. Вегетативне забезпечення діяльності оцінювали під час проведення наступних проб: пасивного тилт-тесту (проба з пасивною зміною положення тіла) на поворотному ліжку: 5 хвилин проводили реєстрацію у горизонтальному положенні, далі 10 хвилин записували у вертикальному положенні, наступні 5 хвилин - після приведення ліжка у горизонтальний стан; а також проводили активну отростатичну пробу (ОП): 5 хвилин хворий знаходився у вертикальному стані, наступні 10 хвилин у горізонтальному. В клінічній картині перебігу захворювання в обстежених хворих на фоні загальних проявів тиреотоксикозу і гіпотиреозу виявлялися різноманітні клінічні ознаки патології ВНС, які дали можливість діагностувати розвиток психовегетативного синдрому у хворих з тиреотоксикозом і синдрому прогресуючої вегетативної недостатності у осіб з гіпотиреозом.У дисертації наведено теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення наукової задачі, що виявляється в поглибленні уявлень про патогенез, клініку та діагностику вегетативних дисфункцій, які виникають у хворих з патологією щитовидної залози, що супроводжується тиреотоксикозом або гіпотиреозом середнього ступеню тяжкості, показана можливість використання у комплексному лікуванні НВЧ-терапії. При аналізі розподілу клінічних (субєктивних і обєктивних) симптомів серед досліджуваних груп хворих видно, що прояви порушень з боку вегетативної нервової системи можна зєднати у два великих синдрокомплекси: при тиреотоксикозі переважно страждає надсегментарний рівень ВНС і виникає психовегетативний синдром, а при гіпотиреозі - сегментарний рівень ВНС з формуванням синдрому прогресуючої вегетативної недостатності. Варіабельність ритму серця відповідає ступеню вираженості клінічних, нейрофізіологічних і психофізіологічних симптомів при тиреотоксикозі і гіпотиреозі і може служити адекватним маркером для вивчення стану над сегментарних і сегментарних відділів вегетативної регуляції у хворих з патологією щитовидної залози. Застосування надвисокочастотної терапії під контролем змін варіабельності ритму серця у хворих з патологією щитовидної залози, що супроводжується тиреотоксикозом або гіпотиреозом вирішує проблему індивідуалізації лікування, моніторингу ефективності терапії вегетативних розладів і дозволяє суттєво покращити стан хворих, зменшити дози тиреостатичної і замісної терапії. При виборі раціонального індивідуального лікування хворим на тиреотоксикоз і гіпотиреоз рекомендується проводити поглиблене вегетологічне обстеження із використанням вегетологічного опитувальника (по Вейну, 1991), вивчення вегетативного забезпечення діяльності, тестування по Люшеру, Спілбергеру-Ханіну а також сучасних неінвазивних інструментальних методів діагностики (Холтерівського моніторування ЕКГ з оцінкою варіабельності серцевого ритму; ЕЕГ) для дослідження стану, динаміки, спрямованості та виразності вегетативної дизрегуляції.

Основний зміст роботи

1. У дисертації наведено теоретичне узагальнення і представлено нове вирішення наукової задачі, що виявляється в поглибленні уявлень про патогенез, клініку та діагностику вегетативних дисфункцій, які виникають у хворих з патологією щитовидної залози, що супроводжується тиреотоксикозом або гіпотиреозом середнього ступеню тяжкості, показана можливість використання у комплексному лікуванні НВЧ-терапії.

2. При аналізі розподілу клінічних (субєктивних і обєктивних) симптомів серед досліджуваних груп хворих видно, що прояви порушень з боку вегетативної нервової системи можна зєднати у два великих синдрокомплекси: при тиреотоксикозі переважно страждає надсегментарний рівень ВНС і виникає психовегетативний синдром, а при гіпотиреозі - сегментарний рівень ВНС з формуванням синдрому прогресуючої вегетативної недостатності.

3. Для хворих на тиреотоксикоз більш характерні симпатікотонічні реакції, які є неспецифічною реакцією адаптації і представляють собою універсальну ланку стрес-реакції в патогенезі захворювання (АМО - 72,5%, DRR - 0,11ms, INB - 242,75; VLF(25,5 ms) > HF(11 ms) < LF(21,5 ms)). Переважання симпатоадреналової направленості формує гіперергічний варіант вегетативного забезпечення діяльності.

4. Для хворих на гіпотиреоз більш характерні парасимпатична активність (АМО - 15,25%, DRR - 0,7 ms, INB - 12,34; LF(10,5 ms) VLF(16,5 ms)) надсегментарних відділів вегетативної регуляції при виснаженні симпатоадреналової ланки, що призводить до зниження адаптаційних і компенсаторних можливостей.

5. Варіабельність ритму серця відповідає ступеню вираженості клінічних, нейрофізіологічних і психофізіологічних симптомів при тиреотоксикозі і гіпотиреозі і може служити адекватним маркером для вивчення стану над сегментарних і сегментарних відділів вегетативної регуляції у хворих з патологією щитовидної залози.

6. Структура психопатологічних особливостей у хворих з патологією щитовидної залози при будь-якої зміні рівня тиреоїдних гормонів має однонаправлений характер і характеризується перевагою тривожних і депресивних розладів, підвищеним рівнем особистої і реактивної тривоги, зниженням працездатності, уваги, активності.

7. Застосування надвисокочастотної терапії під контролем змін варіабельності ритму серця у хворих з патологією щитовидної залози, що супроводжується тиреотоксикозом або гіпотиреозом вирішує проблему індивідуалізації лікування, моніторингу ефективності терапії вегетативних розладів і дозволяє суттєво покращити стан хворих, зменшити дози тиреостатичної і замісної терапії.

Практичні рекомендації.

1. При виборі раціонального індивідуального лікування хворим на тиреотоксикоз і гіпотиреоз рекомендується проводити поглиблене вегетологічне обстеження із використанням вегетологічного опитувальника (по Вейну, 1991), вивчення вегетативного забезпечення діяльності, тестування по Люшеру, Спілбергеру-Ханіну а також сучасних неінвазивних інструментальних методів діагностики (Холтерівського моніторування ЕКГ з оцінкою варіабельності серцевого ритму; ЕЕГ) для дослідження стану, динаміки, спрямованості та виразності вегетативної дизрегуляції.

2. Як при тиреотоксикозі, так і при гіпотиреозі можливий збережений вегетативний баланс у хворих з тривалістю захворювання від 1 до 6 місяців.

3. До найважливіших критеріїв діагностики вегетативних порушень у хворих на тиреотоксикоз середнього ступеню тяжкості, з тривалістю захворювання від 1 до 5 років, крім клінічних ознак, слід відносити зниження загальної варіабельності серцевого ритму, парасимпатичної активності та підвищення симпатичної складової вегетативної регуляції серцевої діяльності. Вегетативний баланс виявляється напруженим.

4. До найважливіших критеріїв діагностики вегетативних порушень у хворих на гіпотиреоз середнього ступеню тяжкості, з тривалістю захворювання від 1 до 5 років, крім клінічних ознак, слід відносити зниження загальної варіабельності серцевого ритму, підвищення парасимпатичної активності на тлі виснаження симпатичної складової вегетативної регуляції серцевої діяльності. Адаптаційні властивості різко знижені.

5. Для корекції виявлених порушень вегетативної регуляції у хворих на тиреотоксикоз або гіпотиреоз запропонований метод НВЧ-терапії. Ефективність лікувального впливу і відсутність протипоказань до НВЧ-терапії дозволяє застосовувати його для посилення медикаментозного впливу та зменшення дози тиреостатичної і замісної терапії.

6. Простота, надійність, неінвазивність та економічна доступність методу НВЧ-скальп-терапії, дозволяють рекомендувати зазначену медичну технологію для широкого застосування у лікуванні і профілактиці захворювань, що мають у патогенезі або синдромогенезі прояви вегетативної дисфункції.

1. Дзюба А.Н., Сорокин Ю.Н., Василенко В.Н. Определение параметров вегетативного гомеостаза в практике семейного врача // Матеріали Всеукраїнської науково-практичної конференції “Сімейна медицина - досягнення і перспективи”, м.Харків, 17-18 жовтня, 2002. - С.97. (Дисертантом проведений інформаційний пошук, підготовлено до друку тезу).

2. Василенко В.Н. Вегетативная дисфункция при заболеваниях щитовидной железы // Український медичний альманах. - 2002. - Том 5, №6. - С.20 - 23. (Дисертантом проведений інформаційний пошук та огляд літератури, написано і підготовлено до друку статтю).

3. Василенко В.Н. Вариабельность ритма сердца как маркер вегетативной реактивности при гипотиреозе // Український медичний альманах. - 2004. - Том 7, №3. - С.24 - 25. (Дисертантом проведений огляд літератури, зібраний клінічний матеріал, проведена обробка і аналіз результатів дослідження, написано і підготовлено до друку статтю).

4. Мечетный Ю.Н., Василенко В.Н., Сенина Н.Д. Функциональное состояние вегетативной нервной системы при диффузном токсическом зобе // Международный конгресс “Единый мир - здоровый человек”, г.Ялта, 27 - 30 апреля 2004. - С. 216 - 219. (Дисертантом зібраний клінічний матеріал, проведена обробка і аналіз результатів дослідження, прийнята участь у підготовці до друку статті).

5. Василенко В.М. Вегетативна реактивність за даними варіабельності ритму серця при гіпотиреозі // Матеріали VIII Зїзду Всеукраїнського лікарського товариства (ВУЛТ), м. Івано-Франковськ, 21-22 квітня 2005. - С.182-183. (Дисертантом проведений огляд літератури, зібраний клінічний матеріал, проведена обробка і аналіз результатів дослідження, написано і підготовлено до друку статтю).

6. Дзюба А.Н., Василенко В.Н. Сравнительный анализ эмоционально-личностных расстройств при тиреотоксикозе и гипотиреозе // Ліки України. - 2005. - №12. - С.93-95. (Дисертантом зібраний клінічний матеріал, проведена обробка і аналіз результатів дослідження, написано і підготовлено до друку статтю).

7. Дзюба А.Н., Василенко В.Н. Вариабельность ритма сердца при диффузном токсическом зобе // Лікарська справа. - 2005. - №8. - С.27-29. (Дисертантом зібраний клінічний матеріал, проведена обробка і аналіз результатів дослідження, написано і підготовлено до друку статтю).

8. Василенко В.Н. Применение КВЧ-терапии для коррекции вегетативных нарушений при тиреотоксикозе // Збірник наукових праць НМАПО ім. П.Л. Шупика. - Розділ „Наукові та науково-експеріментальні роботи”. - 2006. - Випуск 15. - С.618-622. (Дисертантом проведений огляд літератури, зібраний клінічний матеріал, проведена обробка і аналіз результатів дослідження, написано і підготовлено до друку статтю).