Особливості відтворення в перекладі гендерної ідентичності суб"єкта жіночого поетичного дискурсу (на матеріалі англомовних перекладів з української) - Автореферат

Антропоцентрична спрямованість сучасних теорій перекладу, зміщення інтересу до цілих текстів та культур, звернення до герменевтики як мистецтва інтерпретації актуалізують роль гендерного фактора в перекладі. Стимулом гендерних досліджень у перекладознавстві та активним чинником їхнього становлення виступає дискурсивна онтологія, яка передбачає розуміння динамічного, конструктивного характеру гендерної ідентичності. Необхідність врахування перекладачем гендерної ідентичності автора диктується прагматичними вимогами до перекладу щодо збереження авторської особистості, складовою якої є його гендерна ідентичність. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю у вітчизняних наукових працях з художнього перекладу гендерної проблематики, що визначає необхідність вироблення методологічного підходу до аналізу поетичного перекладу як гендерно забарвленого, а також потребою у визначенні засобів конструювання гендерної ідентичності в поетичному дискурсі та її реконструювання в перекладі. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше у вітчизняному перекладознавстві висвітлено гендерну проблематику художнього перекладу, осмислено гендерну ідентичність субєктів поетичних текстів як невідємну складову відтворення мовної особистості автора в перекладі, проаналізовано характер текстуального оприсутнення гендерної ідентичності перекладача в тексті, визначено вагомість гендеру в поетичному тексті як складової перекладу, визначено основні засоби конструювання гендерної ідентичності та способи її реконструювання в поетичному перекладі, розроблено термінологічний та аналітичний апарат дослідження категорії гендеру в перекладі.У першому розділі “Гендерна ідентичність субєкта поетичного дискурсу як обєкт перекладознавчого аналізу” викладено теоретичні положення, які формують базис дослідження категорії гендеру в перекладознавстві, наведено визначення основних термінів, використаних у дослідженні, уточнено поняття гендерної ідентичності мовної особистості, розглянуто ряд чинників, які впливають на її конструювання, окреслено перспективні напрямки вивчення гендерної ідентичності у світлі перекладознавчих традицій. У дисертації пропонується аналіз прояву гендерної ідентичності автора в семантичній структурі оригінальних поетичних текстів та особливості його відтворення в англомовних перекладах з метою визначити, як за відсутності формальних граматичних ознак статі (гендерних маркерів) категорії фемінності та маскулінності пронизують образну систему оригіналу і перекладу. Типологізація гендерної ідентичності за когнітивним, комунікативним та емотивним аспектами передбачає вивчення когнітивних засобів концептуалізації авторками реальної дійсності, які в тексті знаходять безпосереднє вираження в образній системі - зокрема, гендерно забарвленій авторській тропеїці та способах її передачі в перекладі; дослідження найбільш характерних особливостей комунікативної поведінки в рамках поетичного дискурсу - стратегій виповідання жіночого досвіду, традиційно приписуваного жінкам, та відстежування його збереження/ трансформації в перекладі; виявлення емотивних особливостей жіночих текстів і засобів їх відтворення в текстах перекладу. У другому розділі “Реконструювання в перекладі гендерної ідентичності субєкта жіночого поетичного дискурсу” визначені ключові для перекладацької інтерпретації ознаки гендерної ідентичності субєктів в поетичному дискурсі Лесі Українки, Олени Теліги, Ліни Костенко, Оксани Забужко, здійснено перекладознавчий аналіз гендерної парадигми їх поезій, простежено динаміку становлення гендерної ідентичності субєктів поетичного дискурсу та особливості її відтворення в перекладі. Відмінності перекладацьких прийомів найбільше проявляються на лексичному рівні, зокрема, в акцентуації психологічного та фізичного планів у перекладах, виконаних чоловіком і жінкою відповідно: у семантиці віднайдених П.Канді відповідників серед лиха - though troubles round me loom, думи сумні - thoughts of gloom містяться конотації психологічної пригніченості, на відміну від яких семантика відповідників у перекладах В.Річ тяжіє до уособлення фізичної важкості, виразно підкреслена доданими лексемами “вбогім, сумнім перелозі” - “poor, sad, fallow land”, “гору круту кремяную” - "flinty, steep and craggy mountain", “камінь важкий” - "weighty ponderous boulder".Актуалізація гендерного чинника при інтерпретації оригінального дискурсу дозволяє глибше проникнути в картину світу автора і тим самим підійти до встановлення орієнтирів відтворення авторських позицій гендерної ідентичності в перекладі. Гендерна парадигма - це комплекс лексико-семантичних, лексико-синтаксичних і стилістичних засобів з явною чи прихованою гендерною семантикою, в рамках якого вербалізується гендерна ідентичність мовної особистості автора. Аналіз динаміки гендерної ідентичності субєкта поетичного дискурсу в творчості Лесі Українки, Олени Теліги, Ліни Костенко і Оксани Забужко засвідчив еволюцію ролі жінки в українській культурі та її становлення від войовничо

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ