Особливості відтворення в перекладі гендерної ідентичності суб"єкта жіночого поетичного дискурсу (на матеріалі англомовних перекладів з української) - Автореферат

Антропоцентрична спрямованість сучасних теорій перекладу, зміщення інтересу до цілих текстів та культур, звернення до герменевтики як мистецтва інтерпретації актуалізують роль гендерного фактора в перекладі. Необхідність врахування перекладачем гендерної ідентичності автора диктується прагматичними вимогами до перекладу щодо збереження авторської особистості, складовою якої є його гендерна ідентичність. Актуальність дослідження зумовлена відсутністю у вітчизняних наукових працях з художнього перекладу гендерної проблематики, що визначає необхідність вироблення методологічного підходу до аналізу поетичного перекладу як гендерно забарвленого, а також потребою у визначенні засобів конструювання гендерної ідентичності в поетичному дискурсі та її реконструювання в перекладі. зясувати вагомість категорії гендеру в поетичному тексті та обґрунтувати необхідність врахування гендерного виміру при перекладі, включаючи гендерні конотації, асоціативний потенціал, гендерну символіку й т.ін. Наукова новизна роботи полягає в тому, що в ній вперше у вітчизняному перекладознавстві висвітлено гендерну проблематику художнього перекладу, осмислено гендерну ідентичність субєктів поетичних текстів як невідємну складову відтворення мовної особистості автора в перекладі, проаналізовано характер текстуального оприсутнення гендерної ідентичності перекладача в тексті, визначено вагомість гендеру в поетичному тексті як складової перекладу, визначено основні засоби конструювання гендерної ідентичності та способи її реконструювання в поетичному перекладі, розроблено термінологічний та аналітичний апарат дослідження категорії гендеру в перекладі.У першому розділі “Гендерна ідентичність субєкта поетичного дискурсу як обєкт перекладознавчого аналізу” викладено теоретичні положення, які формують базис дослідження категорії гендеру в перекладознавстві, наведено визначення основних термінів, використаних у дослідженні, уточнено поняття гендерної ідентичності мовної особистості, розглянуто ряд чинників, які впливають на її конструювання, окреслено перспективні напрямки вивчення гендерної ідентичності у світлі перекладознавчих традицій. У дисертації пропонується аналіз прояву гендерної ідентичності автора в семантичній структурі оригінальних поетичних текстів та особливості його відтворення в англомовних перекладах з метою визначити, як за відсутності формальних граматичних ознак статі (гендерних маркерів) категорії фемінності та маскулінності пронизують образну систему оригіналу і перекладу. Типологізація гендерної ідентичності за когнітивним, комунікативним та емотивним аспектами передбачає вивчення когнітивних засобів концептуалізації авторками реальної дійсності, які в тексті знаходять безпосереднє вираження в образній системі - зокрема, гендерно забарвленій авторській тропеїці та способах її передачі в перекладі; дослідження найбільш характерних особливостей комунікативної поведінки в рамках поетичного дискурсу - стратегій виповідання жіночого досвіду, традиційно приписуваного жінкам, та відстежування його збереження/ трансформації в перекладі; виявлення емотивних особливостей жіночих текстів і засобів їх відтворення в текстах перекладу. У другому розділі “Реконструювання в перекладі гендерної ідентичності субєкта жіночого поетичного дискурсу” визначені ключові для перекладацької інтерпретації ознаки гендерної ідентичності субєктів в поетичному дискурсі Лесі Українки, Олени Теліги, Ліни Костенко, Оксани Забужко, здійснено перекладознавчий аналіз гендерної парадигми їх поезій, простежено динаміку становлення гендерної ідентичності субєктів поетичного дискурсу та особливості її відтворення в перекладі. Відмінності перекладацьких прийомів найбільше проявляються на лексичному рівні, зокрема, в акцентуації психологічного та фізичного планів у перекладах, виконаних чоловіком і жінкою відповідно: у семантиці віднайдених П.Канді відповідників серед лиха - though troubles round me loom, думи сумні - thoughts of gloom містяться конотації психологічної пригніченості, на відміну від яких семантика відповідників у перекладах В.Річ тяжіє до уособлення фізичної важкості, виразно підкреслена доданими лексемами “вбогім, сумнім перелозі” - “poor, sad, fallow land”, “гору круту кремяную” - "flinty, steep and craggy mountain", “камінь важкий” - "weighty ponderous boulder".Актуалізація гендерного чинника при інтерпретації оригінального дискурсу дозволяє глибше проникнути в картину світу автора і тим самим підійти до встановлення орієнтирів відтворення авторських позицій гендерної ідентичності в перекладі. Гендерна парадигма - це комплекс лексико-семантичних, лексико-синтаксичних і стилістичних засобів з явною чи прихованою гендерною семантикою, в рамках якого вербалізується гендерна ідентичність мовної особистості автора. Аналіз динаміки гендерної ідентичності субєкта поетичного дискурсу в творчості Лесі Українки, Олени Теліги, Ліни Костенко і Оксани Забужко засвідчив еволюцію ролі жінки в українській культурі та її становлення від войовничо

Основний зміст роботи