Особливості відтворення українською мовою гендерного аспекту французької жіночої літератури - Дипломная работа

Вступ Художня література, на відміну від більшості інших видів мистецтва, що сприймаються безпосередньо і зрозумілі для представників всіх національностей, має долати значні труднощі на шляху до іномовних читачів. Саме тому складно переоцінити важливість художнього перекладу, адже саме художній переклад вважається одним з найбільш очевидних проявів взаємодії як між літературами, так і між культурами в цілому. Незважаючи на те, що велика кількість людей володіє двома або більше мовами, білінгвізм та полілінгвізм не можна вважати всеохопним явищем. Як відзначає О. Чередниченко, саме переклад працює на збереження культурного розмаїття як багатства людської цивілізації. Формування теоретичних засад художнього перекладу стало, в свою чергу, головною передумовою для виділення окремої галузі лінгвістики, що займається перекладом у всій множині його аспектів. Проблематику художнього перекладу досліджували, зокрема, В. Виноградов, Д. Дюришин, В. Коптілов, Р. Зорівчак, О. Чередниченко, М. Рильський. Г. Чернієнко підкреслює виняткове місце перекладу серед інших словесних діяльностей, адже він підпорядкований високій меті відтворити надбання літератури, поезії та риторики [49, с. Актуальність даного дослідження визначається загальною тенденцією сучасних лінгвістичних та перекладознавчих досліджень до вивчення проблем перекладу літературних творів різних жанрів, а також потребою детального багатоаспектного аналізу стилістичних особливостей художнього твору з урахуванням позамовних, зокрема, гендерних чинників. Гендерна лінгвістика - досить молодий, проте перспективний напрямок наукових досліджень, що займається проблемами визначення ролі чоловіка та жінки в лінгвістиці, а також розбіжностей у чоловічому та жіночому мовленні. З одного боку, значний інтерес становить вивчення лінгвостилістичних особливостей перекладу власне жіночої літератури як особливого явища в літературному процесі. З іншого - за наявності перекладів одного й того самого твору, здійснених перекладачем-чоловіком і перекладачем-жінкою, перспективним стає детальне дослідження особливостей перекладацьких стратегій та тактик, що застосовуються до одного тексту перекладачами різних статей. Теоретичною базою роботи стали праці із загальних питань теорії перекладу В. Виноградова, Д. Дюришина, В. Комісарова, В. Коптілова, В. Щетинкина, Я. Рецкера, О. Чередниченка, А. Швейцера, а також праці зі стилістики французької мови З. Хованської, М. Морен та І. Смущинської. Метою дослідження є з’ясування сутності та механізмів відтворення стилістичних особливостей, комплексний аналіз перекладацьких рішень та відтворення авторського стилю роману, а також виявлення способів подолання способів подолання можливих труднощів при перекладі з французької на українську мову за допомогою синтаксичних і лексичних трансформацій. Для досягнення цієї мети поставлено такі завдання: - дослідити загальні теоретичні засади художнього перекладу та проаналізувати існуючі моделі перекладу з точки зору їх відповідності загальній меті художнього перекладу; - визначити основні аспекти відтворення авторського стилю в романі «Друга стать»; - обґрунтувати використання граматично-синтаксичних і, зокрема, суб’єктних трансформацій в перекладі роману українською мовою; - визначити і проаналізувати лексико-стилістичні особливості перекладу роману «Друга стать»; - дослідити особливості відтворення українською мовою гендерного аспекту французької жіночої літератури. Обєктом дослідження є засоби відтворення змісту у перекладі роману С. де Бовуар «Друга стать» українською мовою. Мета і завдання дослідження зумовили використання таких методів дослідження, як: зіставний аналіз тексту оригіналу та перекладу, індуктивний метод, що полягає в систематизації накопиченого мовного матеріалу та кількісний метод, що використовувався як допоміжний. Матеріалом дослідження є роман французької письменниці та філософа Сімони де Бовуар «Друга стать» та його український переклад, здійснений Н. Воробйовою, П. Воробйовим та Я. Собко. А оскільки навіть полілінгвізм і білінгвізм не можуть вирішити цю проблему через існування великої кількості мов, то на допомогу приходить переклад, тобто такий вид творчості, в процесі якого твір, який існує в одній мові, відтворюється в іншій. Варто зазначити, що «переклад» як термін позначає, з одного боку, діяльність з передачі змісту вихідного тексту, а з іншого - результат цієї діяльності, тобто вихідний текст. Звідси випливає, що традиційний перекладацький аналіз, заснований на зіставленні вихідного і перекладного текстів, має таке ж право на існування, як і аналіз, який простежує процес перекладу в його динаміці. Один з основоположників радянського перекладознавства А.В. Федоров, який аналізував переклад на матеріалі текстів та мовленнєвих висловлювань, стверджував, що «переклад - це вміння висловити вірно і в повній мірі засобами однієї мови те, що вже було висловлено раніше мовними засобами іншої мови» [44, c. Не варто забувати також, що переклад являє собою цілеспрямовану діяльність, щ