Особливості віддалених наслідків черепно-мозкової травми у підлітків - Автореферат

Згідно епідеміологічних досліджень НДІ нейрохірургії імені Бурденко частота ЧМТ в Росії і країнах Балтії складає 4 особи на 10000 населення або 1 млн. 200тис. нових випадків на рік, з них 100 тис. гинуть, а більш ніж 100тис. стають інвалідами [П.В Волошин, И.И Шогам, В.И Тайцлин, 1990-2003; Мерцалов В.С., 1994-2003; В.Д Деменко, Н.Ф Базарний, 2002]. Медико соціальна значущість проблеми в дитячому та підлітковому віці обумовлена не тільки більш високою частотою травм та високим відсотком інвалідізації постраждалих, а також розвитком у них віддалених наслідків, які складають 63-72% [Е.Г Дубенко, И.А Григорова, 2001; А.Н Коновалов, Л.Б Лихтерман, 2001; К.Ю Мухин, 2003]. Клінічні прояви віддалених наслідків черепномозкової травми у дітей 11-15 років мають деякі особливості перебігу, оскільки “підлітки що до проформи ще діти, але в той же час є деякі принципові особливості, які суттєво відрізняють їх, як від дітей, так і від дорослих” [Г.М. Така багатосиндромність викликає значні труднощі в діагностиці та розробці раціональної лікувальної тактики, та виникає необхідність виділити один, провідний синдром, на підставі клінічних, нейрофізіологічних особливостей пубертатного віку. Однак часто виникає ситуація, коли окрім клінічних досліджень треба застосовувати додаткові методи дослідження, які надають обєктивну характеристику синдромам, що виникають внаслідок ЧМТ.Пацієнти були розподілені на 4 групи в залежності від провідного неврологічного синдрому: з лікворно-дистензійним синдромом 40(33%) хворих, з астенічним - 34(28%), з вегето-судинно-дистонічним - 27(22%) та епілептичним - 20(17%). За даними КТ(ЯМРТ) розширення 3-го шлуночку виявлено у 95% хворих, зміщення у 12,5%, розширення субарахноїдальних просторів у 50% хворих, наявність кіст - 15%, атрофій - 12,5%, асиметрія бокових шлуночків у 22,5% хворих. ЕЕГ обстеження виявило наявність міжкульової асиметрії в 65% хворих, наявність замість альфа-ритму повільнохвильової активності у 90%, появу тета-ритму у 37,5%, дельта-хвиль у 30%, наявність судомної активності у вигляді гіперсинхронного бета-ритму у 10%, комплексів пік-хвиля у 12,5%, поліспайків у 22,5%. У хворих з астенічним синдромом вміст калію та натрію в плазмі крові хворих суттєво не відрізнявся від нормальних показників (натрій 151,9±1,6 ммоль/л, калій 4,02±1,13 ммоль/л), однак при аналізі індивідуальних йонограм виявлено помірне підвищення рівня натрію у 40% хворих, зниження змісту калію у 28% хворих. У хворих із синдромом вегето-судинної дистонії також, як і у вищенаведених групах пацієнтів було виявлено підвищення концентрації натрію у 44% хворих (152,2±1,8 ммоль/л, контрольна група 143±1,2 ммоль/л) та зниження рівня калію у 37% хворих (3,92±0,09 ммоль/л, контрольна група 4,35±011 ммоль/л), підвищення співвідношення натрій/калій 38,8 в порівнянні з нормою 32,9 (р0,05).В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі дитячої неврології - удосконалення критеріїв діагностики та лікування віддалених наслідків черепномозкової травми у дітей підліткового віку з урахуванням структурно-функціональних змін ЦНС (за даними КТ, ЯМРТ) та електролітного складу плазми крові. У дітей з віддаленими наслідками закритої черепномозкової травми відзначаються вірогідні зміни електролітного складу плазми крові у вигляді гіпернатріємії, гіпокаліємії та підвищення коефіцієнту натрій/калій.

Основний зміст дисертації

1. В дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуальної задачі дитячої неврології - удосконалення критеріїв діагностики та лікування віддалених наслідків черепномозкової травми у дітей підліткового віку з урахуванням структурно-функціональних змін ЦНС (за даними КТ, ЯМРТ) та електролітного складу плазми крові.

2. Для проведення диференційної діагностики та визначення провідних синдромів ВНЗЧМТ, окрім КТ(ЯМРТ), ЕЕГ, РЕГ, допплерографії важливе діагностичне значення має дослідження електролітів плазми крові. У дітей з віддаленими наслідками закритої черепномозкової травми відзначаються вірогідні зміни електролітного складу плазми крові у вигляді гіпернатріємії, гіпокаліємії та підвищення коефіцієнту натрій/калій.

3. Показники порушень електролітного складу крові у хворих з віддаленими наслідками ЗЧМТ мають достовірні зміни при різних синдромах: для лікворно-дистензійного характерна гіпермагнеземія, для вегетосудинного - гіперкальціємія, для епілептичного - гіпомагнеземія, при астенічному синдромі характерних змін концентрації кальцію та магнію виявлено не було.

4. Виділено діагностичні алгоритми для провідних синдромів ВНЗЧМТ у підлітків, які дозволяють уточнити значущість семіологічних аспектів хвороби.

5. Запропонований метод обстеження хворих з використанням дослідження електролітів плазми крові обґрунтовує необхідність призначення вітамінно-мінеральних комплексів в терапії віддалених наслідків ЗЧМТ.

6. Для оцінки адекватності терапії доцільно використовувати методику нейропсихологічного обстеження САН (самопочуття, активність, настрій), показники якої в динаміці спостережень більш наглядно віддзеркалюють стан хворого, ніж зміни в мікроорганічній неврологічній симптоматиці.

7. Розроблені комплекси лікування підлітків з віддаленими наслідками черепномозкової травми, які значно підвищують його ефективність

1. Деменко В.Д., Широкова Н.О. Клініко-структурні кореляції у дітей з віддаленими наслідками черепномозкової травми. //Український вісник психоневрології. - 2001.- т.9, вип.4(29).-с.12-13.(Здобувачем зібрано клінічний матеріал, проведено аналіз літератури, зроблена статистична обробка та узагальнення результатів)

2. Широкова Н.О. Применение Магне В-6 в комплексной терапии посттравматической эпилепсии у детей и подростков. //Український вісник психоневрології. - 2001. - т.9, вип.2(27).-с.111-112.

3. Широкова Н.О., Шептун А.Н., Колинько В.А. Применение сермиона в терапии астено-невротического синдрома посттравматического генеза у детей. //Проблеми медичної науки та освіти. - 2001.- №4.-с. 70-72. (Здобувачем зроблено огляд літератури, зібрано клінічний матеріал, проведено статистичну обробку та узагальнення результатів)

4. Широкова Н.О. Особенности концентрации основных электролитов в плазме крови детей с пароксизмальными состояниями посттравматического генеза. //Медицина сегодня и завтра. - 2002. - №4, -с.98-101.

5. Коренев С.Н., Широкова Н.О. Диагностическое и прогностическое значение ЭЭГ-исследования у больных с отдаленными последствиями черепно-мозговой травмы. //Медицина сегодня и завтра. - 2003. -№1.-с.97-99. (Здобувачем зібрано клінічний матеріал, проведено інформаційний пошук та огляд літератури, підготовлено роботу до друку).

6. Коренев С.Н., Широкова Н.О. Динамика психоэмоциональных нарушений у подростков с отдаленными последствиями черепно-мозговой травмы. //Проблеми медичної науки та освіти. - 2003.-№1-с.43-44. (Здобувачем зроблено огляд літератури, зібрано клінічний матеріал та проведено статистичну обробку, узагальнення результатів та підготовлено до друку).

7. Коренев С.Н., Широкова Н.О. Роль клинико-инструментальных и биохимических показателей в дифференциальной диагностике пароксизмальных состояний при вегето-сосудистой дистонии и эпилепсии в отдаленном периоде черепно-мозговой травмы у подростков. //Вісник епілептології. - 2003.-№1(3-4) -с.100-101. (Здобувачем зібрано клінічний матеріал, проведено інформаційний пошук, статистичну обробку даних та узагальнення результатів).

8. Широкова Н.О. Клинические и биохимические особенности пароксизмальных состояний посттравматического генеза у детей. //Вісник епілептології. - 2002.-№1(1).-с.90-91.

9. Широкова Н.О., Коренев С.Н. Роль клинико-инструментальных и биохимических показателей в дифференциальной диагностике синдромов отдаленных последствий черепно-мозговой травмы у детей и подростков. //Матеріали наукового симпозіуму: Невротичні розлади у дітей та підлітків: патогенез, клініка, реабілітація. 20 травня 2003р.-с.109-110. (Здобувачем проведено огляд літературних даних, зібрано клінічний матеріал, проведено математичну обробку отриманих результатів, підготовлено до друку).

10. Деменко В.Д., Закрутько Л.І., Маркова Т.В., Ярош В.А., Шевченко Л.М., Широкова Н.О., Меркулова В.В. Диференціальна діагностика пароксизмальних порушень свідомості у хворих із віддаленими наслідками черепномозкової травми. //Медицина залізничного транспорту України. -2004.-№2(10). -с.5-7. (Дисертантом проведено огляд літератури, підготовлено до друку).

11. Закрутько Л.И., Колинько В.А., Шевченко Л.И., Широкова Н.О. Морфо-функциональные особенности синкопальных состояний и посттравматической эпилепсии. //Вісник епілептології.-2002.- №1(1).-с.66-67. (Здобувачем проведено інформаційний пошук, проведено статистичний аналіз та підготовлено до друку).

12. Широкова Н.О., Шептун А.Н. Применение сермиона в терапии астено-невротического синдрома посттравматического генеза у детей. //Нові технології в медицині. Харків, 2002.- с.33-34.(Здобувачем проведено літературний огляд, зібрано клінічний матеріал, проведено обробку даних дослідження, зроблено узагальнення результатів).

13. Широкова Н.О. Особенности мозговой гемодинамики при посттравматическом судорожном синдроме у детей. //Нові технології в медицині. Матеріали науково-практичної конференції молодих вчених Харківської медичної академії післядипломної освіти, Харків, 25 грудня, 2001р.-с.83-84.

14. Широкова Н.О. Дослідження електролітів крові в диференційній діагностиці пароксизмальних станів травматичної етіології у підлітків. //Матеріали IX симпозіуму Української протиепілептичної Ліги з міжнародною участю “Інструментальна діагностика і прогноз епілепсії”, Харків, Україна, 6-8 листопада 2003р. - с.64-65.

15. Деменко В.Д., Базарный Н.Ф., Ярош В.А., Закрутько Л.И., Померанцева О.В., Маркова Т.В., Широкова Н.О. Комплексная диагностика нарушений сознания при отдаленных последствиях черепно-мозговой травмы. //Материалы VII Международного симпозиума “Новые технологии в нейрохирургии”. (27-28мая 2004, Санкт-Петербург)- Санкт-Петербург, 2004.-с.30. (Дисертантом проведено огляд літератури, взято участь у написанні, підготовлено до друку).

16. Shirokova N.O. Violation of microelements in blood plasma in adolescents with posttraumatic epilepsy. // Epilepsia the Journal of the International League Against Epilepsy/ Abstract from the 6 th European Congress on Epileptology Vienna, 30 May-3 June 2004.-Vol. 45.-Supplement 3, 2004.-p.198.

17. T. Litovchenko, N. Shirokova, O. Zinchenko. Peculiarities in manifestations of photosensitive epilepsy of girls of average ages. //12th International Bethel-Cleveland Clinic Epilepsy Symposium/Genetics of Epilepsies. Reflex Epilepsies/ Bielefeld, Germany, June 27-July 1, 2001. (Дисертантом проведено огляд літератури, зібрано клінічний матеріал, підготовлено до друку).