Особливості ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини та заходи щодо профілактики хвороби - Автореферат

Найбільших збитків насадженням сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) завдає коренева гниль, збудником якої є гриб - коренева губка (Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. Незважаючи на значну дослідницьку роботу, що ведеться в багатьох країнах світу стосовно вивчення біології збудника хвороби, ефективних методів захисту соснових насаджень від кореневої губки до цього часу все ще немає. Низька ефективність наявних методів боротьби з хворобою, а також непередбачуваність появи й розвитку осередків усихання викликали необхідність вивчення особливостей ураження кореневою губкою соснових лісостанів, розробки зручних і надійних методів оцінки стану дерев і заходів щодо профілактики хвороби. Метою досліджень було вивчення особливостей ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини, вдосконалення методів оцінки стану дерев в її осередках і розробка заходів щодо профілактики хвороби і біологічного захисту насаджень. визначити критерії оцінки стану насаджень на основі аналізу добової та сезонної динаміки показників сили струмопровідності (ССП) прикамбіального шару тканин дерев сосни в умовах ураження кореневою губкою залежно від віку, діаметра стовбурів;Коренева губка сосни призводить до поступового ослаблення й відмирання дерев у насадженнях, які згодом перетворюються в рідколісся (Положенцев, Золотов, Чудний, 1969; Алексеев, 1974; Василяускас 1981; Ладейщикова, Побегайло, Белый 1981; Задорожний, Мариненко, Левченко, 1998; Краснов, Мєшкова, Усцький, 2001). Загроза ураження культур кореневою губкою істотно зростає при створенні їх на ділянках, де проведено суцільні санітарні рубки насаджень, уражених цією хворобою, та на колишніх сільськогосподарських землях (Клюшник, 1962; Негруцкий, 1976; Ониськів, 1986; Ладєйщикова, Білий, 1991; Нечаев, Мурзина, 1994). У звязку з цим актуальність виявлення обєктивних критеріїв оцінки санітарного стану дерев у насадженнях, уражених кореневою губкою, вивчення їх ґрунтових особливостей, розробки заходів профілактики і боротьби з хворобою не викликає сумнівів. Програмою досліджень передбачалося: - визначити роль ґрунтових умов у формуванні осередків кореневої губки на основі порівняння морфологічних та агрофізичних особливостей ґрунтів в уражених і не уражених кореневою губкою частинах насаджень; Залежність ССП від сезону та часу доби, діаметрів і санітарного стану дерев вивчали на двох постійних пробних площах, закладених у різних за станом частинах уражених кореневою губкою насаджень V-го класу віку.Вивчено особливості ґрунтів різних за станом частин насаджень, проведено дослідження добової та сезонної динаміки сили струмопровідності (ССП) дерев сосни різного стану, залежно від віку і діаметра дерев у деревостані; розроблено на їх основі критерії для визначення санітарного стану дерев сосни. Осередки всихання в соснових насадженнях формуються в місцях, де вплив негативних чинників (нестача вологи, підтоплення, інтенсивні вибіркові рубки та ін.) викликає найбільше напруження в насадженні і призводить до його куртинного нерівномірного ослаблення. Навесні показники ССП у дерев усіх категорій стану достовірно менші, ніж влітку, а отримані восени мають відємні значення і достовірно нижчі, ніж літні та весняні як у відносно здорових частинах насадження, так і в осередках кореневої губки. Значення показників ССП дерев, різних за санітарним станом, суттєво знижуються з віком насадження, а в насадженнях одного віку не залежать від діаметра дерев. Дереворуйнівна активність штаму гливи НК-420 суттєво відрізняється від дереворуйнівної активності кореневої губки на деревині сосни всіх категорій стану дерев.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

В дисертації наведені результати досліджень у 10 - 160-річних соснових деревостанах Харківської області, уражених кореневою губкою. Вивчено особливості ґрунтів різних за станом частин насаджень, проведено дослідження добової та сезонної динаміки сили струмопровідності (ССП) дерев сосни різного стану, залежно від віку і діаметра дерев у деревостані; розроблено на їх основі критерії для визначення санітарного стану дерев сосни. Запропоновано штам гриба гливи звичайної для біологічного захисту соснових насаджень від кореневої губки.

На основі проведених досліджень зроблено такі висновки.

1. В умовах Харківської області осередки кореневої губки виникають переважно в монокультурах сосни, створених на дернових різного ступеня розвитку й опідзолення супіщаних, інколи легкосуглинистих ґрунтах, сформованих на алювіальних пісках або на лесоподібних суглинках, на землях, що були в сільскогосподарському користуванні, а також на зрубах насаджень першого покоління, створених на цих землях.

2. Осередки всихання в соснових насадженнях формуються в місцях, де вплив негативних чинників (нестача вологи, підтоплення, інтенсивні вибіркові рубки та ін.) викликає найбільше напруження в насадженні і призводить до його куртинного нерівномірного ослаблення. В монокультурах сосни, створених за однаковою схемою в подібних умовах, такими місцями можуть бути фрагментарні ґрунтові відмінності, що характеризуються потужним гумусованим шаром, наявністю на невеликих глибинах (до 80 - 120 см) похованих ґрунтів чи шарів грунту з більшою обємною масою та підвищеною щільністю. Вологість ґрунту в осередках усихання, особливо верхніх шарів грунту (10 - 30 см.) вища, ніж у міжосередковому просторі.

3. Між вмістом фракцій крупного і дрібного пилу, а також дрібного піску у верхніх шарах ґрунту, та станом насадження і його ростом виявлено середні кореляційні звязки (коефіцієнт кореляції 0,5 - 0,7), причому з пиловими фракціями ці звязки прямі, а з дрібним піском - обернені.

4. Показники сили струмопровідності (ССП) прикамбіального шару тканин дерев сосни звичайної різного санітарного стану змінюються протягом доби. У звязку з тим, що найменші коливання ССП відбуваються з 11 до 16 години, цей період є оптимальним для вимірювання цього показника.

5. Навесні показники ССП у дерев усіх категорій стану достовірно менші, ніж влітку, а отримані восени мають відємні значення і достовірно нижчі, ніж літні та весняні як у відносно здорових частинах насадження, так і в осередках кореневої губки. Інструментальні заміри ССП з метою визначення стану дерев необхідно проводити влітку (липень, серпень).

6. Дерева різного санітарного стану суттєво різняться за показниками ССП. У здоровому фрагменті насадження величини ССП дерев однакових категорій стану є значно вищими, ніж показники, отримані в осередку кореневої губки.

7. Значення показників ССП дерев, різних за санітарним станом, суттєво знижуються з віком насадження, а в насадженнях одного віку не залежать від діаметра дерев.

8. За статистичним розподілом значень ССП сукупність дерев у насадженні пропонується розподілити на пять категорій стану: стійкі, здорові, умовно здорові, ослаблені (або хворі) та нежиттєздатні. У практиці лісового господарства показники ССП дерев сосни доцільно використовувати для відведення дерев при рубках догляду та вибіркових санітарних рубках, а також при відборі дерев, стійких до дії патологічних чинників.

9. Дереворуйнівна активність усіх штамів гливи звичайної на деревині здорових дерев, усихаючих (крім НК-35) і хворих дерев є вищою, ніж показники дереворуйнівної активності кореневої губки. Деревину умовно здорових дерев сосни інтенсивніше руйнували лише штамами “Мічиган” і НК-420.

10. Дереворуйнівна активність штаму гливи НК-420 суттєво відрізняється від дереворуйнівної активності кореневої губки на деревині сосни всіх категорій стану дерев. Показники дереворуйнівної активності цього штаму в два - три рази більші, ніж у кореневої губки, що надає можливість рекомендувати його використання для біодеструкції пнів у соснових насадженнях.

11. Дереворуйнівна активність як штамів гливи, так і кореневої губки несуттєво залежить від частки пізньої деревини. Деякий вплив пізньої деревини можна відмітити для штаму гливи НК-420: - чим більша частка пізньої деревини у зразках деревини дерев II та IV категорій стану, тим менша його дереворуйнівна активність.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ВИРОБНИЦТВУ

1. З метою підвищення ефективності лісогосподарських заходів, повязаних з відбором дерев різного фізіологічного стану (санітарні вибіркові рубки; рубки догляду) рекомендується для відбору дерев використовувати показники сили струмопровідності (ССП) прикамбіального шару дерев.

2. При відведенні ділянок у рубку догляду чи вибіркові санітарні рубки слід закладати пробні площі з поділом на дві секції: контроль та дослідна частина. На контролі необхідно заміряти ССП мінімум у 100 дерев і пронумерувати їх.

3. Заміри ССП прикамбіального шару дерев з метою відбору екземплярів, що призначаються у рубку, слід проводити у літній період з 11 до 16 годин, за сухої сонячної погоди. Заміри ССП доцільно проводити одночасно з визначенням таксаційних показників дерев, їх товарності та окомірною оцінкою санітарного стану згідно з „Санітарними правилами в лісах України”.

4. За величиною ССП з метою визначення санітарного стану дерева рекомендується розподіляти на пять категорій стану: Іа - стійкі на патологічному фоні; мають бути обєктом селекції як стійкі і залишаються на зрубах як насінники у випадку їх відповідності до I та II селекційних категорій; показники ССП перевищують величину М 2у;

I - здорові; є кращими в насадженні і зберігаються протягом усього періоду його вирощування; вони найменше піддаються диференціації за станом під впливом негативних чинників; показники ССП більші ніж М у;

II - умовно здорові; є основною складовою насадження і найбільшою мірою піддаються диференціації за станом під впливом негативних чинників; величина ССП знаходиться в межах від М до М у;

III - ослаблені, або хворі; ймовірність погіршення стану під впливом несприятливих чинників є високою; показники ССП цих дерев знаходяться у межах від М до М-у;

IV - нежиттєздатні; в найближчі роки можуть усохнути; показники ССП менші за М-у., близькі до нуля позитивні, або відємні.

До рубки призначаються дерева III та IV категорій. При індивідуальному доборі не можна ігнорувати також зовнішні ознаки, що характеризують якість стовбура і наявність патології.

5. При рубках догляду з біогрупи сосен, близьких за лісогосподарським значенням і категоріями стану, у рубку слід відводити дерева з найменшими значеннями ССП.

6. Характеристику плюсових насінних дерев рекомендується доповнити показниками ССП, які суттєво перевищують середні показники ССП по насадженню (М 2?).

7. Перед створенням культур сосни на добре гумусованих ґрунтах, що вийшли з-під сільськогосподарського користування (староорні землі), необхідно визначати механічний склад ґрунтових прошарків до глибини 1,2 м. Якщо частка дрібного піску (фракція 0,25 - 0,05 мм) у горизонтах глибиною від 10 до 70 см є високою та відмічені щільні прошарки грунту, створення культур з переважанням сосни не рекомендується, у звязку з високою ймовірністю розвитку осередків кореневої губки.

8. Пні дерев після вибіркових санітарних рубок, особливо в монокультурах сосни, що створені на ґрунтах, які були в сільськогосподарському користуванні, слід інокулювати штамом гливи звичайної НК-420 з метою попередження виникнення осередків кореневої губки.

9. В осередках кореневої губки із сформованими прогалинами з метою зменшення їх розвитку слід вирубати всі дерева, що за показниками ССП відповідають категоріям стану “ослаблені” та “нежиттєздатні”, довкола прогалини і смугу дерев (шириною 2 - 5 м), показники ССП яких відповідають категоріям “здорові” та “умовно здорові”. Після цього пні всіх зрубаних дерев рекомендується інокулювати штамом гливи звичайної НК-420.

1. Булат А.Г. Мировая практика защиты хвойных насаждений от корневых гнилей // Вісник ХНАУ. - 2001. - №4. - С. 120 - 122.

2. Булат А.Г. Зміни біоелектричних показників дерев у залежності від їх фізіологічного стану // Вісник ХНАУ. - 2003. - №2. - С. 142 - 146.

3. Булат А.Г. Ґрунтові умови в соснових насадженнях, уражених кореневою губкою Heterobasidion annosum (Fr.) Bref // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків: “С.А.М.”, 2003. - Вип. 104. - С. 104 - 107.

4. Булат А.Г., Кучерявенко О.В. Вплив ґрунтових умов на розвиток патологічних процесів в соснових насадженнях // Вісник ХНАУ. - 2004. - №6. - С. 289 - 293 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

5. Булат А.Г., Віннікова О.І., Шеховцов О.Г. Ґрунтові мікроміцети і водорості соснових насаджень, уражених та стійких до кореневої губки // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків: “С.А.М.”, 2004. - Вип. 106. - С. 253 - 256 (Збирання матеріалу, написання).

6. Болтенков Ю.О., Булат А.Г., Усцький І.М. Пошук та використання штамів гриба - гливи звичайної (Pleurotus ostreatus) у біологічному захисті соснових насаджень, уражених кореневою губкою // Лісівництво і агролісомеліорація. - Харків: “С.А.М.”, 2004. - Вип. 107. - С. 225-229 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

7. Болтенков Ю.О., Булат А.Г., Усцький І.М., Руйнівна активність кореневої губки та різних штамів гливи, соснової деревини різної щільності з дерев різного стану // Науковий вісник НАУ. - 2005. - Вип. 83. - С. 101-106 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу, написання).

8. Булат А.Г., Хименко Н.Л., Усцкий И.М., Кучерявенко О.В. Особенности количественного изменения фенольных соединений в сосновых насаждениях в зависимости от повреждающих факторов // Актуальные проблемы сохранения устойчивости живых систем: Материалы VIII Международной научной экологической конференции (27 - 29 сентября 2004 г., г. Белгород) - Белгород, 2004. - С. 228 - 229 (Збирання, обробка та аналіз матеріалу).

9. Усцький І.М., Хименко Н.Л., Кучерявенко О.В., Булат А.Г. Динаміка вмісту вторинних метаболітів у лубі сосни при розвитку патологічних процесів різного походження // Ліс, Наука, Суспільство: Матеріали міжнародної ювілейної наукової конференції, присвяченої 75-річчю із дня заснування УКРНДІЛГА (30-31 березня 2005 р., м. Харків). - Харків, 2005. - С.55 (Збирання та аналіз матеріалу, написання).

АНОАЦІЇ

Булат А.Г. Особливості ураження кореневою губкою соснових насаджень Харківщини та заходи щодо профілактики хвороби - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.03 - лісознавство і лісівництво. - Український науково-дослідний інститут лісового господарства та агролісомеліорації ім. Г. М. Висоцького, Харків, 2006.

Дисертаційна робота присвячена вивченню особливостей ураження кореневою губкою Heterobasidion annosum (Fr.) Bref соснових насаджень і вдосконаленню заходів щодо профілактики хвороби.

Дослідження проводились у насадженнях сосни різних класів віку в умовах південного Лівобережного Лісостепу (Харківська обл.).

Результати аналізу динаміки біоелектричних показників, проведеного протягом 1998 - 2003 рр. (за нашою участю з 2001 року), свідчать, що показник сили струмопровідності (ССП) прикамбіального шару дерев сосни може служити показником стану як окремого дерева, так і всього насадження.

На підставі досліджень насаджень різного віку (10-160 років) розроблено систему профілактики й захисту соснових насаджень, уражених кореневою губкою, яка полягає в підвищенні ефективності вибіркових санітарних рубок шляхом відведення у рубку сильно ослаблених і нежиттєздатних дерев, що визначаються за величиною ССП.

В осередках кореневої губки із сформованими прогалинами з метою зменшення їх розвитку слід вирубати всі дерева, що за показниками ССП відповідають категоріям стану “ослаблені” та “нежиттєздатні” довкола прогалини і смугу дерев (шириною 2 - 5м), показники ССП яких відповідають категоріям “здорові” та “умовно здорові”. Після цього пні всіх зрубаних дерев рекомендується інокулювати штамом гливи звичайної НК-420 (Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm).

Ключові слова: соснові культури, коренева губка, осередок усихання, сила струмопровідності (ССП), дереворуйнівна активність (ДРА), штам, гриби-антагоністи.

Булат А. Г Особенности поражения корневой губкой сосновых насаждений Харьковщины и меры профилактики болезни. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата сельскохозяйственных наук по специальности 06.03.03 - лесоведение и лесоводство. - Украинский научно-исследовательский институт лесного хозяйства и агролесомелиорации им. Г. Н. Высоцкого, Харьков, 2006.

Диссертационная работа посвящена изучению особенностей поражения сосновых насаждений корневой губкой Heterobasidion annosum (Fr.) Bref. и усовершенствованию мер профилактики заболевания.

Исследования проводились в насаждениях сосны разных классов возраста в условиях южной Левобережной Лесостепи Украины (Харьковская обл.). Исследования биоэлектрических показателей, проведенные на протяжении 1998-2003 гг. (с нашим участием с 2001), свидетельствуют, что сила токопроводимости (СТП) деревьев является интегральным показателем состояния как отдельного дерева, так и всего насаждения.

Экспериментально установлено, что динамика величины СТП сосны в значительной степени соответствует динамике интенсивности фотосинтеза. Установлены особенности сезонного изменения показателей СТП. Проведенные исследования указывают что на протяжении всего года СТП деревьев значительно меньше в очагах корневой губки, чем в неповрежденной части насаждения.

В работе приведены результаты сравнения оценки состояния насаждений, полученной глазомерно и с помощью экспресс-метода. Полученные данные свидетельствуют о высокой степени ошибки при глазомерном определении состояния деревьев III и IV категорий как в очагах корневой губки, так и в межочаговом пространстве.

В результате исследования древостоев разного возраста (10 - 160 лет) разработана система профилактики защиты сосновых насаждений, пораженных корневой губкой. Ее сущность состоит в повышении эффективности выборочных рубок путем выметки для удаления деревьев с низким значением СТП. При рубках ухода рекомендуется измерять величину СТП только у "сомнительных" деревьев. Проводить измерение биоэлектрических показателей у фаутных, больных и усыхающих деревьев не следует, так как они безошибочно определяются визуально.

Таким образом, путем применения экспресс метода в производстве можно осуществлять выборку ослабленных и нежизнеспособных стволов задолго до их усыхания, тем самым получать древесину лучшего качества, повысить выход деловых сортиментов и существенным образом снизить патологический фон в насаждении.

Пни деревьев после выборочных санитарных рубок, особенно в монокультурах сосны, созданных на старопахотных землях, на почвах с мощным верхним гумусным слоем и относительно неглубоким (до 1 м) залеганием очень плотных, местами мощных горизонтов, следует инокулировать штаммом НК-420 вешенки обыкновенной Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm с целью предупреждения возникновения очагов корневой губки.

В очагах корневой губки со сформировавшимися куртинами пораженных деревьев следует проводить вырубку вокруг куртины всех экземпляров, которые по показателям СТП можно отнести к категории ослабленных и нежизнеспособных, а в полосе шириной 2 - 5 м по периметру куртины - всех деревьев. После этого необходимо инокулировать все без исключения свежие пни штаммом вешенки НК-420 (Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm).

Ключевые слова: сосновые культуры, корневая губка, сила токопроводимости (СТП), дереворазрушающая активность (ДРА), штамм, грибы-антагонисты.

Bulat A.G. Peculiarities of pine stands’ damage by root rot in Khakiv region and disease prevention measures. - Manuscript.

The dissertation for obtaining degree of the Candidate in Agricultural Sciences on Specialty 06.03.03. - Forest Science and Forestry. - Ukrainian Research Institute of Forestry and Forest Melioration named after G. M. Vysotsky. - Kharkiv, 2006.

The dissertation is devoted to study of peculiarities of pine stands damage by root rot Heterobasidion annosum (Fr.) Bref and improvement of preventive measures.

Research was carried out in the pine stands of different age classes in the Southern Left Bank Forest Steppe (Kharkiv region).

Research of bioelectrical parameters in 1998 - 2003 has enabled to testify that impedance of trees is the integral parameter of condition both for separate tree and the whole stand.

In result of researches of stands of different age (10 - 160 years), the system of preventive and protective measures for pine stands damaged by root rot has been developed. It includes increase of selective cutting effectiveness by removal all trees with a low level of physiological activity, which is determined by the index of current electrical conductivity (CEC).

In the foci of disease, all trees with a low level of physiological processes must be felled around gaps, as well as 2-5 m belt of trees out of gaps by perimeter with a high level of physiological processes. Then all stumps (both from health and sick trees) must be inoculated with NK-420 strain of Pleurotus ostreatus (Fr.) Kumm.

Key words: pines plantations, root rot, focus of drying, index of current electrical conductivity (CEC), wood destroying activity (WDA), fungus-antagonist.

Размещено на .ru