Особливості управління профілактикою конфліктів в організаціях соціальної сфери - Дипломная работа

ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ I ЗАГАЛЬНО-ТЕОРЕТИЧНІ ПІДХОДИ ДО ПРОБЛЕМИ ПРОФІЛАКТИКИ КОНФЛІКТІВ В СОЦІАЛЬНІЙ СФЕРІ 1.1 Сутність конфлікту та його структура 1.2 Види соціальних конфліктів та причини їх виникнення 1.3 Динаміка конфлікту та механізм його виникнення в організації Висновки до 1 розділу РОЗДІЛ II . ТЕХНОЛОГІЇ ПРОФІЛАКТИКИ УПРАВЛІННЯ КОНФЛІКТІВ В СФЕРІ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ 2.1 Профілактика як етап процесу управління конфліктами 2.2 Методи та форми профілактики конфліктів 2.3 Профілактика і запобігання конфліктів в організації Висновки до II розділу РОЗДІЛ III. ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ ВИВЧЕННЯ ТЕХНОЛОГІЙ СОЦІАЛЬНОЇ РОБОТИ ПО ПРОФІЛАКТИЦІ КОНФЛІКТІВ В ОРГАНІЗАЦІЯХ СОЦІАЛЬНОЇ СФЕРИ 3.1 Програма дослідження 3.2 Результати проведення дослідження 3.3 Аналіз отриманих результатів Висновки до III розділу РОЗДІЛ IV. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА ЦИВІЛЬНИЙ ЗАХИСТ 4.1 Охорона праці 4.2 Цивільний захист Висновки до IV розділу ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ДОДАТКИ ВСТУП управління профілактика конфлікт соціальна сфера Проблема конфлікту належить до числа проблем, що мають глобальний характер, до того ж її актуальність останнім часом істотно зросла у зв’язку із значним загостренням конфліктів в усьому світі. Згідно з сучасними поглядами конфлікт вважається неминучим явищем і охоплює найрізноманітніші аспекти буття як окремої людини, так і суспільства загалом. Соціальні конфлікти виступають одним із основних чинників впливу на рівень суспільної стабільності будь-якої демократичної держави і значною мірою впливають на характер розгортання політичних процесів. Конфлікти - закономірне явище у соціальній сфері, оскільки люди по-різному сприймають соціальні цінності та переслідують різні інтереси. В основі будь-якого конфлікту лежить ситуація, коли позиції сторін з якогось приводу протилежні щодо мети й засобів її досягнення за даних умов, їхні інтереси бажання, захоплення не лише не збігаються, а й принципово різні. Конфлікти, що виникали у середині організації, розглядалися як дуже негативні явища. В даний час ми чітко визначилися, що конфлікти охоплюють всі види та різні рівні відносин людей між собою та людей з дійсністю. Пізнання суті і причин конфлікту підвищує культуру спілкування, робить життя спокійнішим. Вивчення проблем конфлікту у життєдіяльності суспільства є певною мірою прогнозом нашого буття. І Сорокін, А. Практичні питання розв’язання конфліктних ситуацій у виробничих організаціях досить детально розглядають В.Бойко та О.Ковальов. Більшість соціологів намагались дослідити конфлікт, такі як Л. Козер, Р. Коллінз, Г. Зіммель, К. Боулдінг, Дж. Рекс та ін. Мета дипломної роботи розглянути особливості управління профілактикою конфліктів в організаціях соціальної сфери. Як наукове припущення було висунуто гіпотезу про те, що одним з найефективніших способів процесу управління конфліктами в сфері соціальної роботи є їх переговори, регулювання, профілактика. Людина живе в суспільстві, діє в системі міжособистісних стосунків, її діяльність спрямована на задоволення власних потреб. Зімелля можна виділити такі положення: - чим гостріший конфлікт, тим сильніша внутрішня згуртованість конфліктуючих сторін; - чим частіші конфлікти, тим більш вірогідно, що будуть створені норми, які регулюють конфлікт; - чим довші конфлікти між групами, тим вірогідніше, що вони відрегулюють своє відношення до влади. Своє завдання він вбачав у обґрунтуванні позитивних функцій соціального конфлікту, його корисності в справі оновлення соціальних відношень. Конфлікт - сигнал, ознака того, що в системі щось негаразд. Ральф Дарендорф вважав, що конфліктність спостерігається завжди й усюди, її не можна елімінувати. На рубежі 80-х - 90-х років (третій період) - на основі вже реальних розробок методологічного і загальнотеоретичного характеру починається інтенсивне вивчення конфліктів у різних сферах діяльності: конфлікти в трудових і науково-дослідних колективах.[18, 5] Дослідженням конфліктології в Україні займаються: філософія, педагогіка, психологія, соціологія і ін. Вітчизняний вчений А. Г. Ішмуратов в одній з перших публікацій про конфлікти на теренах України вважає, що конфлікт - це вияв неузгодженості спільної діяльності щодо реалізації спільних інтересів. У структурі конфлікту можна виділити такі основні поняття: учасники конфлікту, умови перебігу конфлікту, образи конфліктної ситуації, можливі дії учасників конфлікту, наслідки конфліктних дій. Учасниками конфлікту можуть бути окремі індивіди, соціальні групи, організації, держави й т.д. З точки зору соціальної психології, що досліджує особистісні, між особистісні та між групові конфлікти, найтиповішими сторонами конфлікту є окремі аспекти (риси) особистості, самі особистості та соціальні групи. Наприклад : проведення атестації перед майбутнім скороченням штатів, визначення кандидатури на престижне підвищення кваліфікації. Суб’єктами конфлікту виступає частина учасників конфліктної взаємодії, інтереси яких зачеплені. Це, наприклад: окремі особи (керівники, співробітники), підрозділи, ор