Структура необоротних та оборотних активів як основний показник, що характеризує фінансовий потенціал комерційного банку. Порядок організації процесу управління банківськими активами. Дослідження власного капіталу та залучених коштів КБ "ПриватБанк".
При низкой оригинальности работы "Особливості управління активними операціями комерційних банків на прикладі КБ "ПриватБанк"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Активні операції - це операції, які проводять банки з метою прибуткового розміщення залучених коштів. Строкові позики мають бути погашені після закінчення певного строку (місяця, року, трьох років і т.д.), за безстроковими позиками банк має право вимагати від клієнта повернення грошей у будь-який час. Окрім цих позик, банки надають також бланкові позики, тобто позики, що не мають певного забезпечення. Так, у бухгалтерському обліку активи трактуються як ресурси, що контролюються банком як результат минулих подій, використання яких, імовірно, сприятиме в майбутньому зростанню економічної вигоди. У результаті проведення пасивних операцій збільшуються залишки коштів на пасивних рахунках балансу банку (на них враховуються фонди банку, залишки на депозитних рахунках клієнтів, заборгованість по кредитах іншим банкам, прибуток банку і т.д.).Метою створення банку засновники позначили: надання своїм клієнтам всього комплексу кредитових, фінансових, розрахункових, касових і інших банківських послуг. липня 2000 року учасниками Приватбанку було ухвалено рішення про реорганізацію банку з Товариства з обмеженою відповідальністю в Закрите акціонерне товариство. У подальші роки до Статуту банку вносилися зміни, відповідні до змін в законодавстві України і переслідуючи мету Рішенням зборів акціонерів від 30.04.2009 р. діяльність банку приведена у відповідність Закону України "Про акціонерні товариства", внесені відповідні зміни в Статут банку, змінений тип акціонерного товариства із Закритого на Публічне, а найменування банку змінене на Публічне акціонерне товариство комерційний банк "Приватбанк" (ПАТ КБ «Приватбанк»). Складається з 18 розділів, кожен з яких присвячений певному блоку діяльності банку, наприклад види діяльності, порядок розподілу прибутку і покриття витрат, Статутний капітал, повноваження органів управління банку і інші розділи. Разом приріст джерел склав 14420,5 тис.грн, який був використаний на приріст високоліквідних активів (19,8 %), кредитного портфеля (19,6 %), розвиток установи банку (25,7 %), інших активів (10,6 %) та на зменшення зобовязань (24,3 %). оборотний актив банківський фінансовий Аналіз власного капіталу комерційного банку представляє собою складну, комплексну задачу, при розвязанні якої слід враховувати не лише загальний фінансовий стан банку та його діяльність, але й проаналізувати конюнктуру ринку банківських операцій і послуг, економічний стан учасників (акціонерів) банку та його клієнтів.Виходячи зі змісту даної роботи та одержаних, у результаті розрахунків, результатів отримано можливість зробити наступні висновки. Фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансових можливостей банку умовам, які діють на ринку банківських послуг та фінансовому ринку. Рівень, співвідношення і зміна конюктури на ринку банківських послуг залежить від безлічі факторів, що різняться походженням, мірою впливу, сферою і часом дії, ступенем залежності від коливань ситуації на фінансовому ринку та ін. За своїм походженням пасиви не однорідні, і складаються з капіталу та зобовязань банку перед вкладниками та кредиторами. Капітал являє собою власні кошти банку, що належать засновникам або акціонерам, а зобовязання - це чужі гроші, тимчасово надані власниками у розпорядження банку.
Вывод
Виходячи зі змісту даної роботи та одержаних, у результаті розрахунків, результатів отримано можливість зробити наступні висновки.
Для успішного функціонування комерційного банка як субєкта банківської сфери необхідно: Визначення оптимального співвідношення між величиною власних та запозичених коштів;
Визначення структури джерел формування власного капіталу банка;
Активність комерційного банку на міжбанківському ринку;
Розвиток спектру банківських послуг;
Ефективне розміщення залучених коштів та ін.
Фінансова стратегія забезпечує відповідність фінансових можливостей банку умовам, які діють на ринку банківських послуг та фінансовому ринку. Фінансова стратегія передбачає визначення довгострокових цілей фінансової діяльності та вибір найбільш ефективних засобів їх досягнення.
Рівень, співвідношення і зміна конюктури на ринку банківських послуг залежить від безлічі факторів, що різняться походженням, мірою впливу, сферою і часом дії, ступенем залежності від коливань ситуації на фінансовому ринку та ін. Деякі з наведених факторів діють на окремі складові діяльності комерційного банку, або одночасно на декілька.
Джерела формування фінансових ресурсів називаються пасивами банку. За своїм походженням пасиви не однорідні, і складаються з капіталу та зобовязань банку перед вкладниками та кредиторами. Капітал являє собою власні кошти банку, що належать засновникам або акціонерам, а зобовязання - це чужі гроші, тимчасово надані власниками у розпорядження банку.
Таким чином, зобовязання - це теперішнє зобовязання банку, що виникає з його минулої діяльності, розрахунок за яким повинен закінчитися відпливом із банку ресурсів, які втілюють економічні вигоди.
Зобовязання поділяють на дві групи - залучені та запозичені кошти. Залучені кошти - це зобовязання банку перед вкладниками, які надали свої вільні грошові кошти для зберігання на певних умовах. Запозичені кошти -це зобовязання перед кредиторами, ініціатором яких є сам банк.
Капітал (власні кошти) у фінансовій звітності банку є різницею між активами та зобовязаннями. Капітал банку (за нормативом) визначається як сума основного капіталу (капіталу першого рівня) та додаткового капіталу (капітал другого рівня), виключаючи відвернення.
При розрахунку загальної суми капіталу розмір допоміжною капіталу неповинен перевищувати розмір основного капіталу. Під загальною сумою капіталу розуміють величину капіталу, не скориговану на величину основних засобів. Відвернення банку включають до себе наступні елементи: вкладення банку в акції та боргові зобовязання інших банків як з метою продажу, так і з метою інвестування, а також резерви, що утворюються для покриття збитків від знецінених цінних паперів і боргових зобовязань; вкладення в асоційовані та дочірні компанії.
Поряд з цим, розмір капіталу корегується на суму основним засобів що перевищує розрахункову суму капіталу, тобто якщо сума основних засобів перевищує розрахункову суму капіталу, то розрахункова сума капіталу зменшується на суму даного перевищення. У випадку, коли сума основних засобів не перевищує розрахункову суму капіталу, розрахункова сума капіталу не змінюється.
Список литературы
1. Банки и банковские операции. Под ред. проф. Жукова Е.Ф. М., 1997.
