Особливості умов праці, фактори ризику, шляхи збереження здоров’я водіїв вантажних автомобілів - Автореферат

В цих дослідженнях наводяться дані щодо впливу виробничого середовища та характеру трудової діяльності на підвищення рівнів загальної та окремих форм патології (центральної та периферичної нервової, кістково-мязової, серцево-судинної систем). Проте наведені дані щодо умов праці водіїв, які отримані різними авторами, важко порівняти між собою в звязку з відсутністю комплексного вивчення, єдиного підходу та використання різних показників [наприклад, для характеристики шумового та вібраційного факторів та інше]. Значне зростання ролі автотранспортної галузі в народному господарстві, високі вимоги, що предявляються до представників цієї професії, з одного боку, і вплив комплексу шкідливих факторів виробничого середовища та трудового процесу на водіїв, з другого боку, стало підставою для проведення даного дослідження. Звязок роботи з науковими програмами, темами: робота відповідає основному плану науково-дослідних робіт Інституту медицини праці АМН України, виконувалась в рамках НДР “Изучить и определить влияние условий и характера трудовой деятельности на заболеваемость и темпы профессионального старения водителей с целью разработки мероприятий по снижению неблагоприятного влияния трудовой деятельности на организм”. Мета і задачі дослідження: розробити гігієнічні рекомендації для поліпшення умов праці, зниження рівнів захворюваності та темпів старіння, профілактики професійно зумовлених форм патології на підставі комплексних досліджень умов праці, характеру трудової діяльності та стану здоровя у водіїв вантажних автомобілів.Для вивчення умов та характеру праці визначались: концентрації оксиду вуглецю, оксидів азоту, вуглеводнів аліфатичних насичених С1-С10 (по вуглецю), бензину, меркаптанів, акролеїну, пилу (всього проаналізовано 690 проб); еквівалентні рівні шуму (проведені виміри на 30-ти робочих місцях); рівні загальної вібрації (проведені виміри рівнів віброшвидкості на 30-ти робочих місцях в октавних смугах з середньогеометричними частотами-1 Гц, 2 Гц, 4 Гц, 8 Гц, 16 Гц, 32 Гц, 63 Гц, визначені еквівалентні кореговані рівні вібрації); параметри мікроклімату (температура, відносна вологість, швидкість руху повітря, перепад температури по вертикалі - всього 360 вимірів); важкість та напруженість праці, характер трудової діяльності (досліджено 30 людино-змін). Для вивчення захворюваності з тимчасовою втратою працездатності (ТВП) проаналізовано 6 265 листків непрацездатності, визначені основні показники захворюваності з ТВП (число випадків тимчасової непрацездатності на 100 працюючих (ТН); число днів ТН на 100 працюючих; відсоток осіб, що хворіли; тривалість одного випадку ТН). За методикою, що розроблена в Інституті геронтології АМН України, визначений біологічний вік (БВ) та темпи старіння у 281 водія за параметрами, що характеризують функціональний стан основних фізіологічних систем організму, як то: рівень артеріального тиску систолічного (АТС), час затримки дихання на вдиху (ЗДВ), час статичного балансування (СБ), значення субєктивної оцінки здоровя (СОЗ). До несприятливих параметрів мікроклімату в теплий період року слід віднести підвищені значення температури (до 33°С) та швидкості руху повітря (до 1,3 м/с), а в холодний - значення температури нижчі за гранично-допустимий рівень на 6-8°С та перепад температури повітря по вертикалі, що сягає 8°С. Рівні віброшвидкості на сидінні перевищують рівні, що регламентуються, в октавних смугах частот з середньогеометричними значеннями 2, 4 та 8 Гц.Встановлено, що шкідливими факторами виробничого середовища водіїв слід вважати: несприятливі параметри мікроклімату, наявність пилу та шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони, в тому числі односпрямованої та гостроспрямованої дії, шум, загальна вібрація, важкість та напруженість праці. Запропоновані науковообгрунтовані пропозиції, що дозволять більш поглиблено проводити медичні огляди та цілеспрямовано втілювати систему заходів, які спрямовані на профілактику професійно зумовленої патології та зниження рівнів захворюваності. Встановлені високі рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, що відображають вплив несприятливих умов праці за такими формами патології як: хвороби нервової системи, артеріальна гіпертонія, захворювання органів травлення, хвороби кістково-мязової системи і сполучної тканини, хронічні захворювання органів дихання. Шкідливі звички (паління та вживання алкоголю), а також гіподинамія, надлишкова вага, підвищений артеріальний тиск, високий рівень нервово-емоційного напруження, що значно поширені у представників цієї професії, належать до факторів ризику розвитку хвороб системи кровообігу. Одержані результати досліджень свідчать про те, що рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, частота патології внутрішніх органів, в цілому, а також частота хвороб системи кровообігу, органів травлення, нервової системи, темпи старіння у водіїв - представників двох міст з різною чисельністю населення відрізняються.

Основний зміст роботи

1. Отримані наукові дані для гігієнічної оцінки умов та характеру праці водіїв вантажних автомобілів. Встановлено, що шкідливими факторами виробничого середовища водіїв слід вважати: несприятливі параметри мікроклімату, наявність пилу та шкідливих хімічних речовин у повітрі робочої зони, в тому числі односпрямованої та гостроспрямованої дії, шум, загальна вібрація, важкість та напруженість праці. Умови праці відповідають ІІІ класу 2 ступеню і оцінюються як шкідливі, важкі та напружені. На підставі результатів досліджень встановлений звязок між умовами праці та розвитком таких форм патології як люмбалгія, попереково-крижова радикулопатія, артеріальна гіпертонія; високими рівнями захворюваності з тимчасовою втратою працездатності; підвищеними темпами старіння. Запропоновані науковообгрунтовані пропозиції, що дозволять більш поглиблено проводити медичні огляди та цілеспрямовано втілювати систему заходів, які спрямовані на профілактику професійно зумовленої патології та зниження рівнів захворюваності.

2. Встановлені високі рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, що відображають вплив несприятливих умов праці за такими формами патології як: хвороби нервової системи, артеріальна гіпертонія, захворювання органів травлення, хвороби кістково-мязової системи і сполучної тканини, хронічні захворювання органів дихання.

3. В результаті проведення медичного огляду водіїв встановлена висока частота патології системи кровообігу, в якій перше місце посідає артеріальна гіпертонія (до 27%). Шкідливі звички (паління та вживання алкоголю), а також гіподинамія, надлишкова вага, підвищений артеріальний тиск, високий рівень нервово-емоційного напруження, що значно поширені у представників цієї професії, належать до факторів ризику розвитку хвороб системи кровообігу. Широка пропаганда здорового способу життя, формування поняття “культура праці” можуть мати значний вплив на ефективність профілактики серцево-судинної патології.

4. У водіїв вантажного автотранспорту виявлені прискорені темпи старіння. Біологічний вік представників цієї професії, в середньому, перевищує популяційний стандарт приблизно на 7 років. Виявлена вірогідна різниця темпів старіння в групах водіїв м. Києва та м. Львова зі стажем роботи до 10 років (9,5 та 5,9 років відповідно) та більше 30-ти років (5,0 та 0,15 відповідно), що, ймовірно, відображає процес адаптації та дію постійного стихійного професійного добору.

5. Одержані результати досліджень свідчать про те, що рівні захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, частота патології внутрішніх органів, в цілому, а також частота хвороб системи кровообігу, органів травлення, нервової системи, темпи старіння у водіїв - представників двох міст з різною чисельністю населення відрізняються. Відрізняються, також, рівні інформаційного навантаження і, відповідно, нервово-емоційного напруження. Вірогідність різниці дозволяє розглядати професійну діяльність в умовах міста з декількамільйонним населенням як додатковий фактор ризику, що має місце в професії водія.

6. На основі проведеного статистичного аналізу результатів досліджень виведені рівняння регресії, за допомогою яких стає можливим прогнозування окремих форм патології та симптомів в залежності від професійного стажу. Крім прогнозу, використання рівнянь регресії дозволить контролювати та оцінювати ефективність проведення профілактично-лікувальних заходів на автопідприємствах.

Практичні рекомендації

1. Рекомендовано ввести в склад медичної комісії лікаря-кардіолога з метою профіл0актики та ранньої діагностики серцево-судинних захворювань.

2. Рекомендовано проведення поточних медичних оглядів двічі на рік для осіб з 6-річним безперервним професійним стажем з метою профілактики розвитку артеріальної гіпертонії.

Статті у наукових провідних фахових виданнях, затверджених ВАК України та інших країн: 1. Диордичук Т.И. Водители грузового автотранспорта: профессиональная деятельность и состояние здоровья// Довкілля та здоровя. К, 1999, XII. C. 42-45.

2. Діордічук Т.І., Антамонов М.Ю. Темпи старіння та рівні захворюваності водіїв в залежності від стажу роботи та регіону проживання// Гигиена труда. 2001. Вып. 32. С. 40-42 (проведення досліджень, узагальнення матеріалів, підготовка рукопису).

3. Диордичук Т.И. Заболевания сердечно-сосудистой системы у водителей: формы и частота патологии// Гигиена труда. 2002. Вып. 33. С. 28-33.

У інших наукових виданнях: 4. Ластовченко В.Б., Захаренко М.И., Кондрацкий А.А., Диордичук Т.И. Диагностика функциональных состояний водителей в экспериментальных и производственных условиях//Тезисы 1-й республиканской конференции “Медико-социальные и биологические аспекты безопасности движения на городском пассажирском транспорте”. Донецк, 1990. С. 28-29 (участь у дослідженні та підготовці рукопису).

5. Диордичук Т.И. Использование методики определения биологического возраста в исследованиях водителей// Тезисы докладов международного симпозиума. Н. Новгород, 1991. С. 32-33.

6. Захаренко М.И., Ластовченко В.Б., Кондрацкий А.А., Диордичук Т.И. Критерии функционального состояния водителей в экспериментальных и производственных условиях// Тезисы докладов международного симпозиума. Н. Новгород, 1991. С. 37-39 (участь у дослідженні та підготовці рукопису).

7. Ластовченко В.Б., Диордичук Т.И. Гигиенические проблемы сменной организации труда водителей автотранспорта// Тезисы конференции “Современные проблемы гигиены, экологии и охраны здоровья. К., 1991. С. 33 (участь у дослідженні та підготовці рукопису).

8. Диордичук Т.И. Изучение темпов постарения водителей автотранспорта// Тезисы докладов научной конференции “Ускоренное старение, связь с возрастной патологией”. К., 1992. С. 55.

9. Диордичук Т.И. О профессиональном долголетии водителей// Тезисы докладов научно-практической конференции “Актуальные вопросы гигиены и экологии транспорта”. Ильичевск, 1992. С. 55.

10. Ластовченко В.Б., Диордичук Т.И. Гигиенические проблемы сменной организации труда водителей автотранспорта и современные проблемы гигиены, экологии и охраны здоровья// Тезисы докладов XII съезда гигиенистов Украины.Одесса, 1992. С. 132 (участь у дослідженні та підготовці рукопису).

11. Диордичук Т.И. Биологический возраст водителей автотранспорта// Тезисы докладов симпозиума “Актуальные вопросы физиологии умственного труда”. К., 1993. С. 19.

12. Диордичук Т.И., Шалаева Т.А. Уровни травматизма на автопредприятиях// Тезисы докладов Всеукраинской научно-практической конференции “Актуальные вопросы гигиены труда, проф. патологии и медобеспечения”. Донецк, 1995. С. 149 (участь у дослідженні, узагальнення матеріалів, підготовка рукопису).

13. Діордічук Т.И. Вивчення темпів старіння водіїв вантажних автомобілів// Тези доповідей XIII зїзду гігієністів України. К., 1995. С. 256.

14. Диордичук Т.И. Водители грузового автотранспорта: условия труда, состояние здоровья, заболеваемость, темп старения// Материалы конференции “Экология, охрана труда, безопасность движения на транспорте”. Алушта, 1998. С. 14-15.