Особливості українського національного відродження в середині ХІХ ст. - Автореферат

Як засвідчує історичний досвід, висока національна свідомість населення, наявність національної ідентичності є складовою суспільного поступу, громадської і політичної активності мешканців. У середині ХІХ ст. співвідношення соціального і національного в Україні було неоднозначним. У суспільній боротьбі (декабристи, селянські повстання, таємні товариства) мало місце розєднання соціального та національного, поділ зусиль на дві частини: соціальну - боротьба проти кріпацтва, і національну - боротьба за мову, народні права і традиції, культуру. Дисертацію виконано відповідно до наукової теми кафедри історії України Ізмаїльського державного гуманітарного університету „Соціально-економічний, історичний та етнокультурний розвиток Півдня України” (номер державної реєстрації 0108U003293). дослідити зовнішні та внутрішні фактори політизації українського національного відродження середини ХІХ ст., вплив європейської, російської ліберальної та радикальної думок на політизацію національного відродження в Україні в середині ХІХ століття;Крипякевич ввели до наукового обігу поняття „українське відродження”, розуміючи його як комплекс подій і явищ кінця XVIII-ХХ ст., повязаних із поширенням національного самоусвідомлення українців, пожвавленням і піднесенням національного руху, розвитком їх духовного життя. Вони розглядали національне відродження як єдиний соціально-національний процес, розмежований територіально: на українських землях під владою Російської імперії і під владою Австрійської імперії. Якісно новий етап у вивчені питань, дотичних із нашою темою, розпочався із проголошенням незалежності України. Вищезазначені документи дозволили розкрити питання про встановлення нагляду та переслідування громадівців, про встановлення цензурних обмежень стосовно вживання української мови, про наміри Чайковського утворити в Україні незалежну від Росії та Польщі державу. Це законодавчі акти вищих органів влади, документи таємних товариств та організацій, матеріали, які характеризують суспільно-політичний, селянський рухи в Україні у середині ХІХ ст.Збирання українських земель у складі Російської імперії, початок промислового перевороту, розвиток товарно-грошового господарства, боротьба проти кріпацтва сприяли пожвавленню суспільно-політичного життя, структурно-суспільним змінам у складі населення та його національній ідентичності. Головним чинником, що зумовив політизацію українського національного відродження в середині ХІХ ст. була боротьба за скасування кріпосного права, масові селянські повстання. В Україні ця боротьба органічно поєднувалася з національними домаганнями. Політизація українського національного відродження стимулювалася впливом західноєвропейських ліберально-демократичних та національно-визвольних ідей, словянофільством, ідеями декабристів, польським повстанням 1830-1831 рр., революційно-демократичним рухом. Репрезентантами політизації українського національного відродження була різночинна інтелігенція.

2. Основний зміст дисертації

Політизація українського національного відродження у 40-х-60-х рр. ХІХ ст. відбувалася переважно на етнічній основі. Становлення модерної української нації тільки розпочалося. Збирання українських земель у складі Російської імперії, початок промислового перевороту, розвиток товарно-грошового господарства, боротьба проти кріпацтва сприяли пожвавленню суспільно-політичного життя, структурно-суспільним змінам у складі населення та його національній ідентичності.

Головним чинником, що зумовив політизацію українського національного відродження в середині ХІХ ст. була боротьба за скасування кріпосного права, масові селянські повстання. В Україні ця боротьба органічно поєднувалася з національними домаганнями. Соціальні та національні вимоги зливалися в єдиний потік. Політизація українського національного відродження стимулювалася впливом західноєвропейських ліберально-демократичних та національно-визвольних ідей, словянофільством, ідеями декабристів, польським повстанням 1830-1831 рр., революційно-демократичним рухом. Використовувала ці ідеї на український кшталт національна інтелігенція: козакофіли, масони, братчики. Репрезентантами політизації українського національного відродження була різночинна інтелігенція.

Частина української еліти, яка сповідувала ідеї соціального та національного визволення, висунула із свого середовища нових поборників народних інтересів, які обстоювали право українського народу на окремішній культурний та політичний розвиток, які очолили політичні та культурно-освітні організації. Українська національна державницька ідея у їх свідомості тільки-но формувалася і проявлялася у словянському федералізмі, боротьбі проти самодержавства за республіканський лад. Серед українського селянства політизація національного відродження найбільш повно проявилася у боротьбі за козацькі вольності. Міське населення боролось за відновлення міського самоврядування. Носіями політичних ідей в Україні були таємні товариства. В їхніх програмах висувалися політичні вимоги: звільнення селянства від кріпосництва, зміна суспільного та політичного ладу Російської імперії та задоволення національних домагань.

Зусиллями царизму політизація українського національного відродження у 60-х роках ХІХ ст. була згорнута. Завершальним етапом політизації українського національного відродження середини ХІХ ст. була діяльність перших громад. На початку 60-х рр. ХІХ ст. громади виникли майже в усіх великих містах України. Більшість членів громад стояла на позиціях аполітизму, займалася переважно освітньою та культурницькою роботою. Громадівська діяльність мала вирішальне значення у формуванні національної свідомості українців у подальшому розвитку національно-визвольного руху. Валуєвський циркуляр та жорстке переслідування громадівського руху були породженням імперського режиму в боротьбі з українським національним рухом. Громадівці своєю культурницькою роботою перекинули мости від політизації українського національного відродження середини ХІХ ст. до політизації початку ХХ ст.

1. Сколуб М.В. Політичні умови українського національного відродження середини ХІХ ст. / М.В. Сколуб // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Вип. 19. - Ізмаїл, 2005. - С. 25-29.

2. Сколуб М.В. Різночинна інтелігенція в політизації українського національного відродження (середина ХІХ ст.) / М.В. Сколуб // Інтелігенція і влада: громадсько-політичний науковий збірник: Історія. - Вип. 6. - Одеса: Астропринт, 2006. - С. 200-207.

3. Сколуб М.В. Вплив словянського федералізму на українське відродження середини ХІХ ст. / М.В. Сколуб // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Вип. 20. - Ізмаїл, 2006. - С. 59-65.

4. Сколуб М.В. Економічні аспекти українського національного відродження в середині ХІХ століття / М.В. Сколуб // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Вип. 22. - Ізмаїл, 2007. - С. 28-31.

5. Сколуб М.В. Російська еліта і українське відродження середини ХІХ ст. / М.В. Сколуб // Науковий вісник Ізмаїльського державного гуманітарного університету. - Вип. 23. - Ізмаїл, 2007. - С. 18-21.

6. Сколуб М.В. Історіографія українського національного відродження середини ХІХ ст. / М.В. Сколуб // Наукові записки Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка. Серія: Історія / за заг. ред. проф. І.С. Зуляка. - Тернопіль: Вид-во ТНПУ ім. В. Гнатюка, 2008. - Вип. 1. - С. 301-306.

Размещено на .ru