Особливості укладення договору охорони - Курсовая работа

Позитивне правове регулювання суспільних відносин як ефективний засіб впливу на громадське життя становить обєктивну необхідність на сучасному етапі. Практична реалізація комплексу заходів, повязаних із переходом України до ринкової економіки, не могла не торкнутися сфери таких специфічних правовідносин субєктів цивільного права, як надання послуг з охорони майна, житла, земельних ділянок, особи, інформації і т. ін. Цим зумовлена поява значної кількості різних охоронних підприємств, які надають послуги фактичного характеру, здійснюючи охорону обєктів права власності (володіння) від протиправних посягань на підставі цивільно-правового договору. Зародження ринку охоронних послуг в Україні відноситься до початку 1990-х років, коли почали зявлятися нові субєкти охоронної діяльності, в тому числі й засновані на приватній формі власності. Охоронна діяльність, зокрема діяльність щодо організації безпеки бізнесу, досить різноманітна й містить у собі різні форми (забезпечення захисту різного роду майнових інтересів, фізичної недоторканності осіб, інформаційної безпеки субєктів підприємницької діяльності і т. ін.).Це означає, - продовжує далі автор, - що при розробці поняття того чи іншого договору потрібно застосовувати такі найбільш істотні моменти, що характеризують права й обовязки контрагентів, які відрізняють цей договір від всіх інших договорів цивільного права [18, 207]. За договором охорони одна сторона (виконавець) зобовязується за завданням іншої сторони (замовника), шляхом здійснення дій фактичного характеру забезпечити зовнішню недоторканність обєкта охорони за плату. Волошин у монографії "Договор охраны объектов силами вневедомственной сторожевой охраны при органах милиции" дає таке визначення: "За договором про охорону обєктів управління, відділ (відділення) позавідомчої охорони зобовязується забезпечити схоронність матеріальних цінностей госпоргану шляхом організації сторожової служби, а госпорган зобовязується створити необхідні умови для несення служби й оплатити витрати з охорони відповідно до тарифів" [11, 4]. У своїй роботі "Договорна оказание услуг организациями вневедомственной сторожевой охраны" автор так визначає поняття договору: "За договором охорони одна сторона - послугодавець - зобовязується здійснювати для іншої сторони зовнішню сторожову охорону певних обєктів, а послугоотримувач зобовязується створити необхідні умови для охорони й оплатити надані послуги" [33, 299-322]. Шишка дає таке визначення: "За договором охорони одна сторона (охоронець) зобовязується забезпечити охорону обєкта (майна або особи) від протиправних посягань, а інша сторона (охоронюваний) зобовязується створити належні для забезпечення діяльності охоронця умови, оплатити надані охоронні послуги" [34, 421].Волошина, предметом договору охорони є "організація і здійснення сторожової служби з метою забезпечення повної схоронності товарно-матеріальних цінностей, що перебувають під охороною" [11, 7]. Є.Д. Діяльність охорони не має осяжного матеріалізованого результату, вона спрямована на схоронність обєкта охорони й товарно-матеріальних цінностей, що перебувають на обєкті охорони" [33, 302]. Р.Б. Шишка вважає, що "предметом договору охорони, як різновиду договору на надання послуг, є організація й здійснення фізичної, а також, за допомогою технічних засобів, охорони особи й майна способами, застереженими сторонами при укладенні договору" [34, 421]. Ю.П. Проте умову про предмет договору, стосовно розглядуваного договору охорони, слід розглядати як абстрактну модель майбутніх дій учасників договору. Водночас вміст квартири, житлового будинку зазвичай у цих випадках невідомий охоронцеві й він має справу лише з квартирою, житловим будинком як обєктом своїх дій, однак відповідає він не за цілісність вікон, дверей і т. ін., а за зовнішню недоторканність майна, що перебуває в межах цих обєктів.Такими можуть бути як фізичні, так і юридичні особи, що володіють достатнім обсягом дієздатності, які правомірно володіють майном, і право яких на момент укладення договору не заперечують інші особи, тобто особи, що здійснюють правомірне неоспорюване володіння, внаслідок певної правової підстави (права власності, права повного господарського відання, права оперативного управління, внаслідок особистих сервітутів у вигляді узусу й узуфрукта, на підставі договору майнового найму (оренди), зберігання тощо). Стороною за договором охорони також можуть виступати особи, у володінні яких тимчасово перебуває майно, що є предметом спору (секвестр), особи, які здійснюють опіку над майном особи, визнаної судом безвісно відсутньою, особи, які здійснюють управління спадщиною до зявлення спадкоємців, виконавці заповіту. Що стосується іншої сторони, іменованої "охоронець", то такою можуть виступати особи, що є субєктами підприємницької діяльності, якими згідно зі ст. Таким чином, у позитивному праві закріплюється, що стороною в договорі охорони майна (охоронцем) можуть бути

ЗМІСТ

Вступ

Розділ 1. Договір охорони як спосіб реалізації права на захист майнових та особистих немайнових інтересів

1.1 Поняття й загальна характеристика договору охорони

1.2 Предмет і форма договору

1.3 Сторони та істотні умови

Розділ 2. Види договору охорони

2.1 Договір охорони майна

2.2 Загальні засади правової охорони особистого життя фізичної особи

Розділ 3. Зміст договору охорони

3.1 Права сторін за договором охорони

3.2 Обовязки сторін договору

Висновок

Використана література