Дослідження факторів, аспектів і закономірностей удосконалення систем управління персоналом у залежності від актуальних економічних умов діяльності підприємства. Порівняння підходів до вдосконалення системи управління персоналом підприємств сфери послуг.
Аннотация к работе
У статті досліджено основні закономірності удосконалення системи управління персоналом підприємств сфери послуг в сучасних економічних умовах. Це змушує звернути увагу на особливості удосконалення системи управління персоналом підприємств в залежності від актуальних економічних умов, в яких діє підприємство. Чампі й інші значну увагу приділяли потребам розвитку й удосконалення системи управління персоналом, що цілком відповідає діалектичному підходу до менеджменту людських ресурсів. Важливим є те, що дослідниця виокремлює низку проблем кадрового забезпечення сфери послуг, як-от недостатність кваліфікованих кадрів, їх старіння, низька концентрація підприємств сфери послуг у сільській місцевості, відсутність системної підготовки кадрів, обмеженість фінансування розвитку персоналу на підприємствах, недостатність теоретико-методологічного забезпечення підготовки та перепідготовки працівників сфери послуг [1]. На противагу цьому за умов стратегічного управління персоналом впроваджуються розгляд персоналу як стратегічного ресурсу, конкурентної переваги; цільова орієнтація на потреби підприємства, повязані з реалізацією кадрового потенціалу; наявний і потенційний персонал як об’єкт управління; орієнтація на довгострокову перспективу у плануванні; активна патерналістська кадрова політика; інтеграція реалізації кадрової політики у службу управління персоналу та діяльність лінійних менеджерів; стратегічна робота з індивідуальними компетенціями; оптимізація витрат на персонал; підприємницька організаційна культура [8, С.
Список литературы
1. Зайнашева З.Г. Проблемы кадрового обеспечения сферы бытовых услуг // Вестник Башкирского института социальных технологий. 2011. № 3. С. 49-55.
2. Ковальська Н.М. Менеджмент сфери послуг у контексті кадрової політики держави // Актуальні проблеми державного управління, педагогіки та психології. - 2012. - №1(6. - С. 92 - 97.
3. Чепурда Л.М. Особливості стратегічного управління в сфері послуг [Електронний ресурс] // Вісник Волинського інституту економіки та менеджменту. - 2011. - № 2. - Режим доступу : http://archive.nbuv.gov.ua/portal/Soc_Gum/Vviem/2011_2/38.pdf
4. Ільчук О.О., А.В. Ільчишин Особливості вдосконалення механізму оцінювання ефективності діяльності підприємства сфери послуг у сучасних умовах // Науковий вісник НЛТУ України: Збірник науково-технічних праць. - Львів : РВВ НЛТУ України. - 2012. - Вип. 22.15. - 412 с.
5. Сапфиров М. Контактный персонал как важнейший ресурс организаций сферы услуг / Сапфиров М. // Бизнес в законе. - 2009. - № 1. - С. 432 - 434.
71
6. Куцулова Ф.А. Развитие сферы услуг и человеческий фактор на современном этапе рыночной экономики // Вопросы структуризации экономики. - № 2. - 2002. - С. 25 - 27.
7. Гончаренко Е. А. Эффективность использования персонала предприятий сферы услуг / Гончаренко Е.А. // Научный вестник МГИИТ. - 2011. - № 3. - С. 54-58.
8. Чикуркова А. Д. Система стратегічного управління персоналом субєктів господарювання в аграрному секторі економіки : монографія. - Кам’янець-Подільський : ПП Зволейко Д. Г., 2012. - 456 С.
9. Савчишкина Е. П. Система управления персоналом - залог эффективной деятельности организаций сферы гостеприимства // Terra Economicus (Экономический вестник РГУ). - 2009. - Т. 9. - № 3. - Ч. 3. - С. 82 - 85.
10. Земскова Е. А. Современный подход к проблеме эффективного проектирования организационной структуры и системы управления персоналом в рыночных условиях / Земскова Е. А. Кузнецова И. Д. // Проблемы экономики, финансов и управления производством. - 2008. - № 25. - С. 180 - 187.
11. Петрова Е. В., Петров О. А. Совершенствование системы управления персоналом как условие эффективного функционирования организации // Вестник ЧГПУ им. И. Я. Яковлева. - 2012. - № 1 (73). - Ч. 1. - С. 123 - 126.
12. Солнцева Н. В., Надворний О. С. Особливості системи управління персоналом на торговельних підприємствах // Вісник економіки транспорту і промисловості. - 2012. - № 40. - С. 245 - 248.
13. Дудаева Л. М. Внутрикорпоративные коммуникации в системе управления персоналом / Дудаева Л.М. // Вопросы структуризации экономики. - 2006. - № 1. - С. 135-138.
14. Петращак О.О. Необхідність систематизації факторів росту продуктивності праці працівників // Інноваційна економіка. - № 3 (22). - 2011. - С. 133 - 135.
15. Дейнека О. Г. Дослідження та удосконалення управління персоналом на підприємстві залізничного транспорту / О. Г. Дейнека, Ю. В. Григорєва, О. М. Синікова // Збірник наукових праць УКРДАЗТ. - 2011. - Вип. 120. - С. 126 - 129.
О.М. Полупанов начальник НДЕКЦ ГУМВСУ на Львівській залізниці, полковник міліції
ПРЕДМЕТ І ЗАВДАННЯ СУДОВОЇ ЕКСПЕРТИЗИ
В даній статті досліджується предмет і завдання судової експертизи. Судова експертиза це форма використання спеціальних знань у судочинстві, за допомогою якої слідчий та суд отримують нову інформацію, яка має доказове та орієнтуюче значення для справи і не може бути отримана іншими процесуальними засобами.
В данной статье исследуется предмет и задачи судебной экспертизы. Судебная экспертиза это форма использования специальных знаний в судопроизводстве, с помощью которой следователь и суд получают новую информацию, которая имеет доказательственное и ориентирующий значение для делаи не может бытьполучена другими процессуальными средствами.
This paper examines the object and task forensics. Forensic examination is a form of the expertise in legal proceedings by which a court investigator and receive new information that is probative and orienting to the case and can not be obtained by other procedural means.
Постановка задачі. Складність призначення, проведення судових експертиз та використання їх результатів займають важливе місце в комплексі питань розслідування кримінальних справ. Судова експертиза є основною формою використання спеціальних знань у судочинстві, за допомогою якої слідчий та суд отримують нову інформацію, яка має доказове та орієнтуюче значення для справи і не може бути отримана іншими процесуальними засобами.