Особливості церебральної гемодинаміки та біоелектричної активності головного мозку у хворих з ішемічними нападами - Автореферат

Серед великої кількості факторів, що впливають на розвиток, перебіг і результат цереброваскулярних захворювань, заслуговує особливої уваги комплексне вивчення предикторів гострої цереброваскулярної патології, виявлення найбільш значимих серед них, оцінка їх впливу на особливості церебральної гемодинаміки, функціональних і структурних змін головного мозку для вибору найбільш адекватної тактики ведення хворих і оптимізації їх терапії [Болокадзе И.Ф., 1996; Yang Y., Grosser D.G., 2000; Henriques I., Rebocho L., 2000; Григорова И.А., 2002; Зозуля І.С., Боброва В.І., 2005]. Багатьма дослідниками проводилося вивчення церебральної гемодинаміки, цереброваскулярної реактивності судин і біоелектричної активності головного мозку при інфарктах мозку у гострому і відновному періодах, але вивчення показників мозкового кровотоку в першу добу ГПМК для прогнозування подальшого перебігу і результату судинного епізоду висвітлені недостатньо [Пашковский В.М., 2004; Морозова О.Г., 2005]. Визначити особливості ЕЕГ-паттерна головного мозку у хворих з транзиторними ішемічними нападами різної локалізації. Провести порівняльний аналіз показників церебральної гемодинаміки і біоелектричної активності головного мозку у хворих з транзиторними ішемічними нападами та у хворих з інфарктами мозку. Встановлено, що проведення ультразвукового дослідження з аналізом коефіцієнтів цереброваскулярної реактивності, сумарної лінійної швидкості кровотоку по середній мозковій артерії і сумарного індексу Стюарта дозволяє з перших годин захворювання прогнозувати перебіг гострих півкульових ішемічних порушень мозкового кровообігу і можливість трансформації ТІН в інфаркт мозку.У дисертаційній роботі представлені теоретичне обґрунтування і нове рішення конкретної наукової задачі, яка полягає у вивченні змін стану церебральної гемодинаміки і біоелектричної активності головного мозку у хворих з транзиторними ішемічними нападами, що дало можливість розробити нові прогностичні, диференційно-діагностичні критерії та оптимізувати тактику. Розроблено три математичні моделі, які здатні прогнозувати результат судинного епізоду - розвиток у транзиторний ішемічний напад чи інфаркт мозку. У хворих середнього віку, до 59 років, транзиторні ішемічні напади частіше спостерігаються у вертебрально-базилярному басейні і супроводжуються більш вираженою, але швидше регресуючою неврологічною симптоматикою. У хворих при інфарктах мозку спостерігалися більш значні зміни параметрів основних ритмів біоелектричної активності головного мозку, ніж при ТІН і найінформативнішими з них були параметри альфа-ритму (амплітуда альфа - ритму - 17,9 ± 1,26 МКВ і частота альфа-ритму - 9,09 ± 0,27 Гц, у той час як при транзиторних ішемічних нападах ці показники становили відповідно: 22,7 ± 2,3 МКВ і 9,8 ± 0,23 Гц; (p <0,05)). При транзиторних ішемічних нападах півкульової локалізації відмічаються гемодинамічні порушення в обох судинних басейнах (у каротидному і вертебрально-базилярному), що підтверджується зниженням ЛШК як по сонним, так і по хребетним і базилярній артеріях, та зниженням індексу цереброваскулярної реактивності CO2 в обох басейнах; при транзиторних ішемічних нападах стовбурової локалізації зміни спостерігаються тільки у вертебрально-базилярному басейні.

1. У дисертаційній роботі представлені теоретичне обґрунтування і нове рішення конкретної наукової задачі, яка полягає у вивченні змін стану церебральної гемодинаміки і біоелектричної активності головного мозку у хворих з транзиторними ішемічними нападами, що дало можливість розробити нові прогностичні, диференційно-діагностичні критерії та оптимізувати тактику.

2. У пацієнтів у віці старше 65 років, з рівнем систолічного АТ більш 180, діастолічного АТ більш 100, вихідною тахікардією, гіперглікемією і помірною гіперліпідемією найбільш імовірна трансформація судинного епізоду в інфаркт мозку. Розроблено три математичні моделі, які здатні прогнозувати результат судинного епізоду - розвиток у транзиторний ішемічний напад чи інфаркт мозку. У першій моделі істотну роль відіграють основне і супутнє захворювання; у другій моделі - стать, вік і локалізація основного процесу; у третій моделі - вміст протромбіну і рівень глюкози у крові пацієнта.

3. У хворих середнього віку, до 59 років, транзиторні ішемічні напади частіше спостерігаються у вертебрально-базилярному басейні і супроводжуються більш вираженою, але швидше регресуючою неврологічною симптоматикою. У пацієнтів старше 59 років транзиторні ішемічні напади частіше розвиваються у каротидному басейні з менш вираженою вогнищевою симптоматикою, але яка зберігається більш тривалий час.

4. Виникнення та тяжкість змін ЕЕГ- паттерну при гострих ішемічних порушеннях мозкового кровообігу мали пряму залежність від рівня зниження кровопостачання у даному судинному басейні. У хворих при інфарктах мозку спостерігалися більш значні зміни параметрів основних ритмів біоелектричної активності головного мозку, ніж при ТІН і найінформативнішими з них були параметри альфа- ритму (амплітуда альфа - ритму - 17,9 ± 1,26 МКВ і частота альфа-ритму - 9,09 ± 0,27 Гц, у той час як при транзиторних ішемічних нападах ці показники становили відповідно: 22,7 ± 2,3 МКВ і 9,8 ± 0,23 Гц; (p < 0,05)). Динамічна картина цілісного паттерна фонової ЕЕГ обґрунтовує більш активне застосування нейрометаболічних препаратів.

5. При транзиторних ішемічних нападах півкульової локалізації відмічаються гемодинамічні порушення в обох судинних басейнах (у каротидному і вертебрально-базилярному), що підтверджується зниженням ЛШК як по сонним, так і по хребетним і базилярній артеріях, та зниженням індексу цереброваскулярної реактивності CO2 в обох басейнах; при транзиторних ішемічних нападах стовбурової локалізації зміни спостерігаються тільки у вертебрально-базилярному басейні. При динамічному спостереженні зміни церебральної гемодинаміки зберігаються протягом двох тижнів.

6. Критерієм ступеню тяжкості порушення мозкового кровообігу у першу добу при гострих півкульових ішемічних процесах може бути використаний індекс цереброваскулярної реактивності CO2. Цей показник при транзиторному ішемічному нападі знижувався у каротидному басейні на 10% від норми, в базилярній артерії на 13,6%, а при інфарктах мозку - на 32% и 24,2% відповідно (p < 0,05).

7. Допплерографічним критерієм несприятливого перебігу транзиторного ішемічного нападу і трансформації його в інфаркт мозку є сумарна максимальна швидкість кровотоку по середній мозковій артерії менше 73,7 см/с, сумарна середня лінійна швидкість кровотоку по середній мозковій артерії менш 52,9 см/с, сумарний індекс Стюарта по середній мозковій артерії більш 2,08, сумарний коефіцієнт цереброваскулярної реактивності СО2 менш 1,1, та О2 0,7 і нижче.

8. Комбіноване застосування препаратів "Актовегін" з "Інстенон" доцільно використовувати при транзиторних ішемічних нападах, з огляду на їх позитивний вплив на мозковий кровоплин, особливо у вертебрально-базилярному басейні, оскільки приводить до більш швидкого відновлення церебральної гемодинаміки і нівелювання неврологічного дефіциту. Застосування монотерапії актовегіном менш ефективно у хворих з транзиторними ішемічними нападами, але має більш виражений ефект при лікуванні хворих на інфаркт мозку.

Практичні рекомендації

1. Розроблені критерії прогнозування перебігу та виходу гострих ішемічних порушень мозкового кровообігу та прогностичні моделі можна використовувати у клінічній практиці для удосконалення діагностики та визначення тактики лікування даної категорії хворих.

2. Допплерографічні показники сумарної максимальної ЛШК, сумарної середньої ЛШК, сумарний індекс Стюарта, коефіцієнт цереброваскулярної реактивності CO2 вірогідно відображають ступінь порушення церебральної гемодинаміки у хворих з гострими ішемічними порушеннями мозкового кровообігу і можуть бути використані для прогнозування перебігу і виходу транзиторних ішемічних нападів.

3. Допплерографічний та електроенцефалографічний моніторинг на 1 і 10-14 добу гострого періоду гострих ішемічних порушень мозкового кровообігу необхідно використовувати для оптимізації комплексного лікування з диференційованим застосуванням вазоактивних і нейрометаболічних препаратів.

4. З огляду на те, що у хворих гострими порушеннями мозкового кровообігу по ішемічному типу за даними ЕЕГ - картування спостерігається зниження біоелектричної активності головного мозку, необхідно проводити пролонговану нейрометаболічну терапію у гострому періоді захворювання препаратом "Актовегін" у дозі 200 мг на добу протягом не менш двох тижнів.

1. Козелкин А.А., Нерянова Ю.Н. Особенности церебральной гемодинамики у больных с транзиторными ишемическими атаками и мозговыми ишемическими инсультами в острейшем периоде заболевания //Укр. вісн. психоневрології. - 2004. - Т.12, вип.4 (41). - С.14-15 (дисертантом самостійно здійснено клінічне спостереження та обстеження хворих, сформовані клінічні групи, проведений аналіз літератури по даній проблемі, виконана статистична обробка матеріалу, сформульовані попередні висновки; оформлення та підготовка статті до друку).

2. Козелкин А.А., Нерянова Ю.Н., Никулина Р.П. Показатели цереброваскулярной реактивности у больных с транзиторными ишемическими атаками и мозговыми ишемическими инсультами в остром периоде заболевания // Актуальні питання фармацевтичної та медичної науки та практики: Зб. наук. статей / ЗДМУ. - Запоріжжя. - 2005. - вип.14. - С.38-43 (автором самостійно проведено клініко-неврологічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, підготовка статті до друку).

3. Нерянова Ю.Н. Динамика показателей церебрального кровообращения у больных с транзиторными ишемическеими атаками на фоне комплексной терапии с использованием препаратов “Актовегин” и “Инстенон” // Запорожский медицинский журнал. - 2005. - №6. - С.46-48 (дисертантом самостійно проведено клініко-неврологічне обстеження хворих, аналіз та узагальнення отриманих результатів, сформульовані висновки та підготовка та оформлення статті до друку).

4. Козелкин А.А., Нерянова Ю.Н., Ременюк Ю.К. Клинические особенности течения транзиторных ишемических атак // Запорожский медицинский журнал. - 2004. - Т.2, № 4. - С.46-49 (аспирантом самостійно проведено набір та обстеження тематичних хворих, проведений аналіз літератури по даній проблемі, виконана статистична обробка матеріалу, сформульовані попередні висновки, підготовлена стаття до друку).

5. Изменение церебральной гемодинамики и биоэлектрической активности головного мозга у больных с транзиторными ишемическими атаками на фоне комплексной терапии с применением препаратов “Актовегин” и “Инстенон” /А.А. Козелкин, Ю.Н. Нерянова, Р.П. Никулина, О.Н. Коханенко // Український вісник психоневрології. - 2006. - том 1, вип.1 (46). - С.30-33 (дисертант самостійно провів клініко-неврологічне обстеження хворих, статистичну обробку матеріалу, сформулювала висновки та практичні рекомендації, підготувала та оформила статтю до друку).

6. Козелкин А.А., Нерянова Ю.Н., Никулина Р.П. Динамика показателей мозгового кровотока у больных с ТИА и мозговыми полушарными инсультами в остром периоде заболевания // Запорожский медицинский журнал. - 2006. -№2. - С.22-25 (дисертантом самостійно здійснено відбірка та обстеження хворих, аналіз літератури по даній проблемі, проведена систематизація та викладення отриманих результатів, оформлення статті до друку).

7. Нерянова Ю.Н., Сикорская М.В., Визир И.В. Влияние основных клинических и биохимических факторов на течение и исход ишемических острых нарушений мозгового кровообращения // Запорожский медицинский журнал. - 2006. - №4. - С.25-29 (автором здійснено клінічне спостереження та обстеження хворих, сформовані клінічні групи, проведений аналіз літератури по даній проблемі, виконана статистична обробка матеріалу, сформульовані попередні висновки, складено текст статті та підготовлена до друку).

8. Пат. № 7345 України, МПК7 А61В8/00. Спосіб прогнозування перебігу гострих ішемічних порушень мозкового кровообігу у найгострішому періоді / ЗДМУ, О.А.Козьолкін, Ю. М. Нерянова (Україна). - №20041209907; Заявл. 03.12.2004; Опубл. 15.06.2005// Промислова власність. - 2005. - № 6. - С.5.16. (автором самостійно здійснена відбірка та обстеження тематичних хворих, аналіз літератури по даній проблемі, проведена систематизація та викладення отриманих результатів, оформлення патенту).

Размещено на .ru