Особливості травми хребта та спинного мозку у осіб старших вікових груп - Автореферат

Травма хребта і спинного мозку (СМ) відноситься до найбільш тяжких травм людського організму, так як характеризується великою смертністю, яка досягає при деяких формах ушкоджень до 60-70% і призводить до тяжкої інвалідизації потерпілих (Бабиченко Е.И., Белов В.Г. Істотний вплив на характер травмування, його клінічні прояви і вибір лікувальної тактики мають вікові анатомофізіологічні особливості хребта і СМ (Цивьян Я.Л. Останні складають особливу групу потерпілих, так як у них мають місце різні супутні захворювання, що знижують адаптаційні здатності організму і призводять до виникнення ускладнень у ранні сроки після травми. Розробити принципи діагностичних заходів і поліпшити результати лікування, визначити прогностичні критерії при травмі хребта і спинного мозку у хворих старших вікових груп на основі аналізу надання медичної допомоги в умовах спеціалізованих обласних нейрохірургічних відділень України. Визначити вплив вікових анатомофізіологічних особливостей хребта і СМ на травму хребта і СМ, а також на клінічні прояви у хворих старших вікових груп.Серед хворих середнього віку (45 - 59 років) було 96 спостережень (контрольна група), літнього (60 - 74 роки) та старечого (75 - 89 років) віку - 55 спостережень (основна група). У цій групі стабільні ушкодження склали 49 спостережень (51,0%), а нестабільні - 43 спостереження (44,8%), що набагато більше, ніж в основній групі. В основній групі легкі ушкодження СМ, оцінені по Frankel D і Е були в 11 спостереженнях (38,2%), тоді як у контрольній групі вони склали 42 спостереження (43,8%). Відмічено 52 (34,4%) спостереження поєднаної травми, з яких в основній групі було 15 спостережень (28,8%), а в контрольній - 37 спостережень (71,2%). На рентгенограмах визначалися переломи тіл хребців - 18 спостережень, вивихи хребців - 13 спостережень, переломи дужок і суглобових паростків хребців - 10 спостережень, переломо-вивихи тіл хребців - 18 спостережень і поєднання цих змін у 12 хворих.Серед осіб літнього та старечого віку анатомофізіологічні особливості хребта та СМ впливають на характер виникнення, клінічні прояви, та відповідно на діагностично - лікувальну тактику у цих вікових групах. Частіше бувають ушкодження верхньо-шийного відділу хребта. В осіб старших вікових груп часто бувають ушкодження СМ при стабільних ушкодженнях хребта (56,4%), а також при відсутності травматичних змін хребта (13,3%). Причиною спінальных порушень можуть бути гемодинамічні та ішемічні розлади за типом центро-медулярного синдрому на фоні виражених дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта при аксіальній спрямованості травми. Проведена МРТ у гострому періоді травми хребта та СМ виявляє структурно-функціональні зміни СМ, лікворних шляхів, оболонок та їхнє співвідношення з навколишніми анатомічними структурами (тіла, дуги хребців, міжхребцеві диски), що дозволяє визначити лікувальну тактику та прогнозувати функціональні наслідки ХСМТ.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Серед осіб літнього та старечого віку анатомофізіологічні особливості хребта та СМ впливають на характер виникнення, клінічні прояви, та відповідно на діагностично - лікувальну тактику у цих вікових групах. Відмічено в осіб старшого віку поєднанна травма - 27,2%. Частіше бувають ушкодження верхньо-шийного відділу хребта.

2. Основною причиною ушкоджень хребта та СМ у осіб старших вікових груп є кататравма с висоти властногоз роста - 27,3%. Рідко бувають ушкодження на декількох рівнях - 5,1%.

3. Серед осіб літнього та старечого віку редко травма на декількох рівнях - 5,1%. В осіб старших вікових груп летальність составляє 12,7%.

4. В осіб старших вікових груп часто бувають ушкодження СМ при стабільних ушкодженнях хребта (56,4%), а також при відсутності травматичних змін хребта (13,3%). Причиною спінальных порушень можуть бути гемодинамічні та ішемічні розлади за типом центро-медулярного синдрому на фоні виражених дегенеративно-дистрофічних змін шийного відділу хребта при аксіальній спрямованості травми.

5. Принципи надання невідкладної медичної та спеціалізованої допомоги хворим з ХСМТ залежать від механізму, характеру, ступеня тяжкості ушкоджень, стану хворого. Вони спрямовані на нормалізацію дихання, гемодинамики, іммобілізацію хребта та створення умов для адекватного функціонування СМ. Декомпресійно-стабілізуючі заходи та хірургічні втручання на хребті та СМ повинні бути проведені якомога раніше до розвитку посттравматичних ускладнень.

6. Проведена МРТ у гострому періоді травми хребта та СМ виявляє структурно-функціональні зміни СМ, лікворних шляхів, оболонок та їхнє співвідношення з навколишніми анатомічними структурами (тіла, дуги хребців, міжхребцеві диски), що дозволяє визначити лікувальну тактику та прогнозувати функціональні наслідки ХСМТ. Найбільш сприятливими в прогнозуванні наслідків ХСМТ є ушкодження звязкового апарата та компресійні переломи тіл хребців без стиснення СМ і вогнищ гематомієлії або ішемії. Переломо-вивихи, гематомієлія, зони ішемії СМ прогностично несприятливі щодо відновлення порушених функцій СМ.

7. Тяжкі ушкодження СМ у шийному та верхньо-грудному відділах можуть супроводжуватися спинальною десимпатизацією, що необхідно диференціювати з травматичним гіповолемічним шоком, який, як правило, зустрічається при поєднаних та множинних ушкодженнях. Ці стани є тимчасовим протипоказом до хірургічних втручань на хребті та СМ. Картина повного порушення функції СМ, що виявляється в першу годину-добу після його травми є прогностично несприятливою стосовно виживання (шийний та верхньо-грудний відділи) і відновлення порушених функцій. Найгірші наслідки спостерігаються при тяжких поєднаних та множинних ушкодженнях.

8. Прогностично несприятливі наслідки (летальні) при ХСМТ протягом перших двох тижнів перебувають у прямій залежності від тяжкості перенесеної травми та поєднання ушкоджень хребта та СМ. При анологіних ушкодженнях СМ виявлених клінічно та по МРТ летальность вища серед осіб старших вікових груп. У проміжному періоді післідки залежать від посттравматичних ускладнень - основними при цьому є інфекційно-запальні процеси та синдром поліорганної недостатності.

1. Полищук Н. Е., Телеснюк К.П. Особенности позвоночно-спинномозговой травмы в зависимости от возраста пострадавших // Повреждения позвоночника и спинного мозга / под ред. Поліщука М.Є., Коржа М.А., Фіщенко В.Я. - Киев, -Книга плюс,- 2001. - С. 177-187.

2. Хвисюк Н.И., Радченко В.А., Корж Н.А., Костицкий М.М., Телеснюк К.П. Стабилизация при повреждениях грудного и поясничного отделов позвоночника // Повреждения позвоночника и спинного мозга / под ред. Поліщука М.Є., Коржа М.А., Фіщенко В.Я. - Киев, -Книга плюс, -2001. - С. 169-176.

3. Полищук Н.Е., Телеснюк К.П., Дышловой В.Н., Деркач В.Н. Позвоночно-спинномозговые повреждения у лиц старших возрастных групп.// Зб. наук. пр. спів. КМАПО ім П.Л. Шупика. - 2000.- Вип. 9.- кн. 3. - С.223-226.

4. Телеснюк К.П. Позвоночно - спинномозговые повреждения у лиц старших возрастных групп (клиника, диагностика, лечение) // Зб. наук. пр. спів. КМАПО ім П.Л. Шупика. - 2001.- Вип. 10.- кн. 3. - С.205.

5. Телеснюк К.П. Травма позвоночника и спинного мозга у лиц старших возрастных групп (особенности клиники, диагностики, лечения, прогнозирование) // III Українська конференція молодих вчених, присвячена памяті академіка Володимира Веніаміновича Фролькіса (тези доповідей).- Киев.- 2002.- С. 188.