Особливості типологічної еволюції дерев’яної храмової архітектури на території Півдня України сер. ХVIII - поч. ХХ ст. (на прикладі Катеринославської губернії) - Автореферат

Катеринославщина - це регіон що займав значні території Півдня України, саме тут риси своєрідності у деревяному культовому будівництві виявилися особливо виразно. Спільність архітектурних традицій змушує розглядати Південь України разом з сусідніми Слобожанщиною та Середнім Подніпровям. архітектура церковний храмобудування традиція На сьогодні не існує ґрунтовного архітектурного дослідження, яке б узагальнило матеріали з архітектури та містобудівних особливостей деревяних культових споруд території Південної України, від цього страждає обєктивність осмислення архітектурного мистецтва і його повнота як для регіону, так і для України в цілому. Тематика даного дослідження відповідає завданням чинного памяткоохоронного законодавства України про збереження і охорону національної культурної спадщини (закон «Про охорону культурної спадщини» № 1805-ІІІ від 8 червня 2000 р.), а також загальнодержавній програмі збереження та використання обєктів культурної спадщини на 2004-2010 роки, затвердженій законом України від 20 квітня 2004 р., № 1692-IV. Загальнонаукові методи - історичний і порівняльний, що використовувались при вивченні історичного матеріалу; спеціальні - систематизація історичної спадщини зазначеного періоду, висвітлення архітектурно-містобудівних особливостей памяток що вціліли, і є зразками традиційної архітектурної школи, а також історичний аналіз, який передбачає розгляд явищ на фоні загальнокультурного процесу, метод натурного обстеження обєктів при вивченні їх сучасного стану, метод індукції - при визначенні типів будівель.У вступі розкрито актуальність досліджуваної теми, її хронологічні та географічні межі, сформульовані мета, задачі, предмет і методи дослідження, наукова новизна та практичне значення роботи.Дослідження наукового-історичного матеріалу та монографічних видань, присвячених архітектурі та містобудуванню України, свідчать, що історії архітектури Півдня України, як окремого розділу не існує у систематизованому та науково обґрунтованому вигляді в українській та російській архітектурній науці. Дослідники, які працювали до 20-х років ХХ ст., хоч і не створили жодної спеціальної роботи, в якій би були досліджені архітектурні аспекти церковного будівництва Півдня України, поставили велику кількість питань, які стосуються церковного будівництва на Запорожжі (Півдні України). Автор, який певний період перебував на Півдні, опрацював велику кількість документів з Єпархіального архіву, написав низку праць присвячених церковному устрою і знайшов немало описів зовнішнього вигляду деревяних церков Катеринославської, Херсонської та Таврійської єпархій. Велика роль у дослідженні церковного будівництва Південної України належить Феодосію (Макаревському), єпископу Катеринославському і Таганрозькому, під керівництвом і за участю якого були написані «Исторический обзор православной христианской церкви» (1876) і «Материалы для историко-статистического описания Екатеринославской епархии» (1880). Наведені дослідження у більшості своїй були зроблені істориками, а архітектурно-містобудівні риси являли лише невелику частину, розпорошену у величезній кількості історіографічних матеріалів.Розгляд та дослідження містобудівних, архітектурно-планувальних та функціонально-конструктивних особливостей деревяних південноукраїнських храмів дозволяє вивести наступні закономірності розташування і будівництва церковних споруд: - Природне оточення відігравало значну роль в композиції деревяної південноукраїнської церкви. Містобудівний комплекс створювався з урахуванням пейзажу, храм включався до оточуючого середовища створюючи цілісну композицію. Дуже рідко на Півдні церкву будували на пагорбах, оскільки в такому випадку храм би розташовувався на околиці поселення; У поселеннях Катеринославщини існувало пять варіантів розміщення храму (стара ситуація) відносно вулиці, в центрі села (біля дороги чи з відступом від неї) знаходилася найбільша кількість церков. Церковна садиба складалася з храму, дзвіниці, школи та шпиталю, пізніше зявилися посвячений цвинтар біля церкви (вівтарна частина) та комора.Розгляд і дослідження композицій та обємів виявлених деревяних церков Півдня України дають можливість вивести основні принципи побудови композиції, метроритміку та масштаб культових споруд регіону. Гармонійне сполучення обємів, ярусність, всефасадність та симетричність лежать в основі композиції українських деревяних церков Південної України. Конструкція типу «восьмерик на восьмерику» з точки зору розкритості в інтерєрі є більш досконалою і складною, насамперед тоді, коли кожний восьмерик верху багатоярусний, відкритий до зеніту бані. В церквах тих повітів, що тяжіють до Низового Дніпра спостерігається значна перспективність бань в інтерєрах. Проаналізовані деревяні церкви вкладаються в основні пропорційні формули (на основі цілочислених відношень, відношення 1 : v3, на основі сторони та діагоналі центрального зрубу та на основі модулю - топорища, де М = 40-50 см).Дослідження церковних споруд Півдня України середини XVIII-початку ХХ

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ