Становлення теорії конституційного делікту та конституційно-деліктного законодавства в Україні. Юридичний склад конституційного делікту. Конституційні делікти як підстава конституційно-правової відповідальності, у сфері місцевого самоврядування.
В умовах формування України як демократичної соціально-правової держави актуалізується проблематика конституційно-правової відповідальності, оскільки вона є однією з важливих та ефективних гарантій охорони Конституції України, правопорядку, суспільних і особистих інтересів. Конституційноправова відповідальність - це перш за все відповідальність органів публічної влади та їх посадових осіб перед народом за неналежну реалізацію тих владних повноважень, які народ як єдине джерело влади їм передав, реальна гарантія проти надмірної концентрації влади та зловживання нею.Делікт - це правопорушення, яке завдає шкоди суспільству, державі або особі. Того, хто заподіює шкоду, називають делінквентом. Того, кому шкоду заподіяно - потерпілим. Позадоговірні цивільні правопорушення, що заподіювали шкоду, але не підпадали під ознаки делікту, у Стародавньому Римі називали квазіделіктами. Відповідальність за шкоду, заподіяну громадянином, нездатним розуміти значення своїх дій.Склад адміністративного правопорушення - це сукупність встановлених законом обєктивних і субєктивних ознак, які характеризують діяння як адміністративне правопорушення (проступок). До складу адміністративного правопорушення належать ознаки, які характеризують обєкт, обєктивну і субєктивну сторони та субєкта правопорушення. Загальний обєкт становить вся сукупність суспільних відносин, які охороняються законодавством про адміністративні правопорушення. Під безпосереднім обєктом маються на увазі ті конкретні суспільні відносини, поставлені під охорону закону, яким заподіюється шкода правопорушенням, що підпадає під ознаки конкретного складу проступку. Обєктивну сторону адміністративного правопорушення характеризують ознаки, які визначають акт зовнішньої поведінки правопорушника.На підставі аналізу як загальних ознак конституційного делікту, так і специфічних ознак складу конституційного делікту, можливо класифікувати конституційні делікти за наступними критеріями: 1) обєктами конституційних деліктів - на конституційні делікти в сфері основ конституційного ладу України; в сфері прав і свобод людини і громадянина; в сфері безпосередньої демократії; в сфері організації та функціонування державної влади; в сфері місцевого самоврядування; 2) субєктами конституційних деліктів - на конституційні делікти: держави; органів державної влади; органів місцевого самоврядування; обєднань громадян; виборчих комісій; посадових осіб органів державної влади та органів місцевого самоврядування; депутатів представницьких органів державної влади та органів місцевого самоврядування; кандидатів на пост Президента України, кандидатів в народні депутати, кандидатів на посаду сільського, селищного, міського голови, кандидатів у депутати Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад; офіційних спостерігачів; представників засобів масової інформації; людини і громадянина та ін.; 8) інстанцією конституційно-правової відповідальності - конституційні делікти, справи про вчинення яких розглядають: Президент України; Верховна Рада України; місцеві ради; суди; виборці; територіальна громада; Міністерство юстиції України; виборчі комісії; спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у справах міграції та ін..Вона настає лише тоді, коли для цього є нормативна основа, тобто пряма вказівка на таку відповідальність зазначається в законодавстві, а фактичною підставою конституційно-правової відповідальності в ретроспективному плані є вчинення конституційного правопорушення (делікту) [18, 3]. Підставою для настання конституційно-правової відповідальності є поведінка, що порушує принципи та норми саме конституційного права і при цьому не є злочином, адміністративним, дисциплінарним чи цивільним правопорушенням. Таким чином, ми можемо дати визначення конституційному делікту як протиправного винного діяння (дії чи бездіяльності) субєкта конституційного прав, що являє собою сукупність конкретно-визначених складових елементів, має політичний характер, порушує норми та принципи конституційного права і є підставою для настання ретроспективної конституційно-правової відповідальності [18, 4]. При цьому бездіяльність може бути визнана такою лише за умови невиконання субєктом конституційно-правової відповідальності покладених на нього обовязків і не вчинення ним дії, які повинен був вчинити. Ця особливість надає можливість говорити про політичний характер конституційно-правової відповідальності, оскільки вона становить собою формалізацію критеріїв політичної оцінки поведінки субєктів конституційно-правових відносин як належної поведінки субєкта конституційного права: незастосування конституційно-правової норми, неналежне застосування конституційно-правової норми, що має вираження у недостатньо ефективній реалізації принципів норми, пряме порушення конституційно-правової норми.Субєктами в контексті нашого дослідження є органи та посадові особи місцевого самоврядування, які зобовязані за статусом забезпечувати вирішення питань місцевого значення в межах своєї компетенції, а в разі здійсн
План
ПЛАН
Вступ
1. Загальна характеристика конституційного делікту
1.1 Поняття конституційного делікту
1.2 Становлення та розвиток теорії конституційного делікту та конституційно-деліктного законодавства в Україні
2. Юридичний склад конституційного делікту
3. Класифікація конституційних деліктів та особливості окремих їх видів
3.1 Критерії класифікації конституційних деліктів
3.2 Конституційні делікти як підстава конституційно-правової відповідальності
3.3 Конституційні делікти у сфері місцевого самоврядування
Висновок
Література
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы