Макс Фріш - автор роману "Homo faber". Головний герой - людина, що заблукала серед чисел, які перешкоджають знайти у цьому хаосі "правильного" життя – себе. Перетворення Фабера протягом його власної "доповіді". Іронія долі, що його спіткала увесь час.
При низкой оригинальности работы "Особливості сюжету та проблематика роману М. Фріша "Homo Faber"", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Homo Фабер до Сабет 2. Роль спогадів у нашому житті 3.1 Розвиток та усі особливості розкриття сюжету роману 3.2 Частини роману Висновки Джерела Вступ „Dieser Mann lebt an sich vorbei, weil er einen allgemein angebotenem Ruf nachlauft, dem [...] von ‚Technik‘. Im Grunde ist der ‚Homo Faber‘, dieser Mann, nicht ein Technicker, sjndern er ist ein verruckter Mensch, der von sich selbst ein Bildnis hat bilden lassen, das ihn verhindert, zu sich selber zu kommen“ Max Frisch про Homo Faber (цитується за Schmitz, Surkamp-Verlag) Макс Фріш - автор роману „Homo faber” говорить про головного героя, що він марнує своє життя, керуючись покликом обов’язку, він каже, що Фабер - людина, яка заблукала серед цифр та чисел, які перешкоджають йому знайти у цьому хаосі „правильного” життя - себе. “ (S.27) Автор яскраво показує читачеві те, наскільки людина ХХ ст. Адже, тут присутній очевидний натяк на те, що сучасна людина не зможе вижити без усіх засобів цивілізації, що є сумною дійсністю теперішнього, і напевно й майбутнього часу. 1.3 Ілюзія прогресу: Фабер розглядає роботів, як символ технічного та наукового прогресу, як таких, що кращі за людей, зокрема він вважає, що роботи можуть „den Tod annullieren“ (буквальний переклад: анулювати життя, тобто замінити „життя” в нашому розумінні й розпочати нову еру з „іншим життям”, чи то пак, власне, вже не „життям” з усіма його відчуттями та недоліками, прикрощами та розчаруваннями, нарешті - сльозами, а „механізованим життям”, в якомусь іншому сенсі, напевно дещо „досконалішим”, ніж те життя, що ми маємо зараз), тому що вони „den Menschenleib ersetzen“. Ганна дає своєму другу це прізвисько, що стало в романі прізвищем героя, - щоб підкреслити його відмінність від homo sapiens (лат) - „людини розумної”. ” (Homo Faber, ст.55-56 АСТ, М., 2004) Іронія долі ще й у тому, що Фабера спіткала доля Царя Едіпа, який був жертвою кровозмішення, тобто навіть не знаючи того Едіп убиває свого батька та одружується на своїй власній матері, як йому було передбачено богами. ” (стр.81) А пізніше виявилося, що вона донька Ганни та його власна.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
