Особливості сучасного перебігу гострих кишкових інфекцій у дітей першого року життя в умовах дисбіозу кишечника та шляхи їх корекції - Автореферат

Гострі кишкові інфекції (ГКІ) займають провідне місце в інфекційній патології у дітей раннього віку, а в структурі дитячої смертності їх частка перевищує 26 - 33%, причому, летальність серед дітей першого року перевищує летальність у дітей старшого віку в 3,2 рази (Крамарев С. А., 2001; Учайкин В. Ф., 2003; Вельтищев Ю.Е., 2003). Актуальність гострих кишкових інфекцій визначається і своєрідністю патогенезу, особливо у дітей першого року життя - наряду з токсемією і внутрішньоклітинною інвазією провідне значення набувають імунологічна реактивність організму та його сенсибілізація, порушення бактеріального складу мікрофлори кишечника. Перебіг інфекційного процесу при ГКІ у дітей, особливо першого року життя, у вказаних умовах ускладнюється , а імунодепресія різного характеру і глибина її, викликана бактеріальною інфекцією і проводимою антибіотикотерапією в умовах дисбіозу кишечника, вимагає корекції (Шостакович - Корецкая Л.Р. та співавт., 2002; Чернишова Л.И., 2002). Виходячи із вищевикладеного, з урахуванням умов економічної кризи, недостатнього фінансування охорони здоровя, актуальним є пошук нових високоінформативних недорогих методів діагностики ГКІ у дітей першого року життя при проведенні антибіотикотерапії в умовах дисбіозу кишечника. Пошук обєктивних критеріїв оцінки тяжкості хвороби, прогнозування наслідків та імунореабілітації набуває особливе значення у дітей першого року життя при антибіотикотерапії в умовах дисбіозу кишечника.Характер розподілу дітей за тяжкістю захворювання і за віком при всіх нозологічних формах ГКІ був однотиповим - переважання тяжких форм захворювання у дітей першого півріччя життя (в середньому в 2,7 рази) і, практично однакова кількість хворих з тяжкими і середньотяжкими формами у дітей другого півріччя. Вивчено клінічний перебіг шигельозу (85 хворих), сальмонельозу (238), ентероколітів, викликаних УПФ (286), стан Т - і В - систем імунітету, фактори природної резистентності організму та загальний реактивний потенціал у дітей першого року життя в умовах дисбіозу товстої кишки, які отримували загальноприйняте лікування з використанням антибіотиків: цефалоспорини (цефтріаксон), ампіцилін, гентаміцин, поліміксин М і В. Тяжка форма хвороби виявлялась у 71,8% дітей і переважно серед дітей першого півріччя життя - 57,6%, проти 14,2% серед дітей другого півріччя життя, тобто частіше в 4,1 рази. Аналіз клінічного перебігу сальмонельозу дозволяє констатувати, що серед захворівших переважали діти першого півріччя життя - 59,7% з приблизно однаковою частотою, як діти у віці перших 3-х місяців - 27,7%, так і діти у віці від 3-х до 6 місяців - 31,9%. Тяжка форма хвороби спостерігалась у 66,8% дітей, із них у 42,0% дітей першого півріччя життя з однаковою частотою, як у дітей перших 3-х місяців життя (20,2%), так і у дітей у віці від 3-х до 6-ти місяців (21,8%).У дисертаційній роботі на основі вивчення стану інтралейкоцитарної мікробіцидної системи і фагоцитозу нейтрофільних лейкоцитів, Т-і В-систем імунітету, мікрофлори товстої кишки при гострих кишкових інфекціях у дітей першого року життя представлено теоретичне узагальнення і нове вирішення наукової проблеми - підвищення ефективності комплексної терапії гострих кишкових інфекцій шляхом корекції імунного дисбалансу та дисбіозу кишечника. Особливістю клінічного перебігу гострих кишкових інфекцій у дітей першого року життя в сучасних умовах є збільшення частоти тяжких і затяжних форм хвороби, почастішання тривалого бактеріовиділення, формування мікст - інфекції, дисбіотичних порушень в кишечнику, зумовлені патологією анте-і інтранатального періодів, нераціональним застосуванням антибіотиків, попередніми інфекційно-запальними захворюваннями і проявляються зниженням облігатної флори на тлі підсилення росту представників умовно-патогенної флори та їх асоціацій. Перебіг гострих кишкових інфекцій у дітей першого року життя характеризується вираженими змінами активності інтралейкоцитарної мікробіцидної системи, дисбалансом Т-і В-систем імунітету різного ступеня вираженості і залежить від етіологічного збудника і ступеня тяжкості патологічного процесу. Установлено імунодепресивний вплив антибіотикотерапії (напівсинтетичні пеніциліни, аміноглікозиди, цефалоспорини II-III покоління), що використовується в комплексній терапії гострих кишкових інфекцій у дітей першого року життя на показники клітинного і гуморального імунітету, інтралейкоцитарної мікробіцидної системи поліморфноядерних лейкоцитів, фагоцитозу, що супроводжується підсиленням дисбіотичних змін у товстій кишці, зумовлених інфекційним процесом. Доведено, що застосування у дітей першого року життя пробіотиків у комплексній терапії гострих кишкових інфекцій - шигельозу, сальмонельозу, ентероколітів, викликаних умовно-патогенною флорою, які супроводжуються дисбіозом кишечника, сприяє більш сприятливому клінічному перебігу захворювання - скороченню строків лікування, зменшення частоти повторного бактеріовиділення збудника, формуванню мікст-інфекції, дисбіотичних порушень у товстій кишці і

2. Основний зміст роботи