Шляхи підвищення зносостійкості білих високохромистих чавунів, що працюють в умовах ударно-абразивного зносу. Залежність твердості від розподіла легуючих елементів, структури економнолегованого чавуну. Вплив різних температур нагріву на його властивості.
При низкой оригинальности работы "Особливості структуроутворення та розробка способів підвищення механічних властивостей та зносостійкості високохромистих чавунів", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Отже, для розробки режимів термічного зміцнення, що дозволяють підвищити термін служби виробів з високохромистих чавунів, необхідно вивчити особливості формування структури, кінетику перетворення переохолодженого аустеніту в бейнітній області температур у цих чавунах, їх механічні властивості та ударно-абразивну зносостійкість. Дослідження, що присвячені вивченню закономірностей структуроутворення, кінетики бейнітного перетворення в білих високохромистих чавунах з метою підвищення їх зносостійкості, є актуальними, і мають велике практичне значення. Режими термічного зміцнення білих високохромистих чавунів, що включають аустенітизацію й ізотермічні витримки в бейнітній області температур, дозволяють підвищити комплекс механічних і експлуатаційних властивостей чавунів, скоротити витрати на основні легуючі і допоміжні матеріали й устаткування в умовах машинобудівних, ливарних і металургійних підприємств України. Дисертація виконувалася відповідно до напрямків науково-дослідних робіт кафедри матеріалознавства Національної металургійної академії України: №№ 0100U000771, 0100U000760 за темою "Розробка способів поліпшення механічних і експлуатаційних властивостей функціональних матеріалів, в яких реалізуються зсувні перетворення", №0103U003205 за темою "Підвищення механічних і експлуатаційних властивостей функціональних матеріалів за рахунок зсувних перетворень", №0106U010139 за темою "Розробка нових функціональних матеріалів з нанокристалічною матрицею для потреб машинобудування", №0106U009051 за темою "Розробка конкурентоспроможних способів збільшення зносостійкості композитних прокатних валків з високохромистого чавуну для станів гарячої прокатки". При проведенні досліджень були використані сучасні методи: визначення хімічного складу чавуну та механічних випробувань; світлової мікроскопії для аналізу структури чавуну; карбідного, рентгеноструктурного і локального мікрорентгеноспектрального аналізів; вимірювання твердості та мікротвердості; просвічувальної та скануючої електронної мікроскопії для аналізу тонкої структури чавуну; дилатометричного і калориметричного дослідження; гравіметричного вагового аналізу; випробування на ударно-абразивне зношування.Перший розділ містить аналіз найбільш значимих робіт, присвячених науковій проблемі, що розвязується в дисертаційній роботі: вивченню закономірностей структуроутворення, кінетики бейнітного перетворення в білих високохромистих чавунах, впливу легуючих елементів на кінетику розпаду переохолодженого аустеніту, впливу складу і структури на зносостійкість білих високохромистих чавунів. В процесі досліджень виявлено наступне: структура високохромистого чавуну в литому стані являє собою карбідну евтектику аустеніт-карбід (Cr,Fe)7С3, виділення вторинних карбідів і залишковий аустеніт, що розташовується як на периферії дендритних гілок первинних кристалів аустеніту, так і в колоніях карбідної евтектики, продукти розпаду аустеніту (троостит, бейнітні агрегати, пакетний мартенсит). За допомогою локального рентгеноспектрального аналізу встановлено, що в досліджуваному чавуні формується дендритна ліквація за рахунок нерівномірного розподілу молібдену і хрому, що і приводить до неоднорідності структури продуктів розпаду аустеніту. За допомогою калориметричного аналізу показано, що на термограмах нагріву досліджуваного чавуну зафіксовані ефекти, які відповідають перетворенню евтектоїду ? (Cr, Fe)7C3 в аустеніт, розчиненню карбіду (Cr, Fe)7C3 в аустеніті, плавленню евтектики ? (Cr, Fe)7C3. Рівень твердості чавуну з вмістом хрому 21,0-21,4% після різних режимів ізотермічного оброблення визначається як ступенем легованості продуктів розпаду перетвореного аустеніту, особливо, кремнієм і марганцем у сумі, кількістю і ступенем легованості залишкового аустеніту, так і ступенем легованості хромом і молібденом евтектичного карбіду.Після термічного оброблення чавуну за режимом 3 (Тауст=1050°С, ?ауст=1год, Тізот=350°С, ?ізот=1год30хв), який забезпечує найвищі показники твердості в порівнянні з іншими випробуваними режимами, спостерігається рекристалізація залишкового аустеніту, укрупнення вторинних карбідів і формування дрібноголчастого мартенситу в ділянках залишкового аустеніту; формується наноструктурна бейніто-мартенситна матриця (товщина пластин а-фази в бейніті складає »20-30нм); присутня велика кількість метастабільного залишкового аустеніту і ?-фази з високим ступенем недосконалості кристалічної ґратки. Вперше встановлено, що рівень твердості високохромистого чавуну визначається як ступенем легованості продуктів розпаду аустеніту, особливо вмістом кремнію і марганцю, так і кількістю і ступенем легованості залишкового аустеніту, а також ступенем легованості хромом і молібденом евтектичного карбіду.
План
ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы