Особливості структурно-функціональних змін головного мозку у хворих на фібриляцію передсердь - Автореферат

Ряд авторів вказують на те, що наявність ФП у 2,5 рази підвищує ризик розвитку повторного інсульту у хворих після перенесеного ішемічного інсульту або транзиторних ішемічних атак (ТІА) (Bogouslavsky J., 1999). Водночас, мало досліджень, які б доводили несприятливий вплив ФП на розвиток хронічних, прогресуючих порушень мозкового кровообігу та судинної деменції (СД). У звязку з появою більш сучасних методів діагностики церебрального кровообігу, а також методів візуалізації структур мозку зявилися нові можливості вивчення проблеми хронічної прогресуючої недостатності мозкового кровообігу у хворих з ФП. Незважаючи на цей факт, існує ще мало робіт, присвячених вивченню структурно-функціональних змін головного мозку на основі сучасних методів візуалізації мозку та судинної системи. Вивчити особливості клінічного перебігу, структурних змін речовини головного мозку, церебральної гемодинаміки та стан тромбоцитарного гемостазу у хворих з ФП для розробки лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання розвитку МІ та СД.Нами було проведене ретельне клініко-неврологічне обстеження 155 хворих з ФП, серед цих хворих ознаки ДЕ різного ступеню вираженості виявлені у 138 хворих (89%). В залежності від ступеню ДЕ хворі були поділені на три групи: ДЕ І стадії у 39 (28,2%) хворих, ДЕ ІІ стадії у 61 (44,3%) хворих, ДЕ ІІІ стадії у 38 (27,5%) хворих. При цьому ГБ майже в 3 рази частіше відмічався у хворих з постійною формою ФП, порівняно з хворими з пароксизмальною формою ФП. Порушення слуху зареєстровано у 66 (47,1%) хворих з ФП, у 12 (26, 6%) хворих з постійною формою, у 14 (21,5%) хворих з пароксизмальною формою. Характерними були риси іпохондризації у 89 (64,5%) хворих, афективні порушення у вигляді тревоги, страху зупинки серця - у 49 (35,5%) хворих, знижений фон настрою, роздратованість, плаксивість, а також астенічні прояви у вигляді загальної слабкості, зниження працездатності, швидкої виснажливості - у 72 (52,2%) хворих.У роботі представлено практичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що складається у визначенні структурно-функціональних особливостей головного мозку у хворих з фібриляцією передсердь для визначення основних напрямків лікування цих порушень і розробки методів профілактики розвитку мозкового інсульту і деменції. Показано, що характерною рисою клінічного перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у хворих з фібриляцією передсердь є прогредієнтний перебіг захворювання з швидким формуванням когнітивного дефіциту і наявністю частих пароксизмальніх станів у вигляді синкопальних (у 31,8% хворих), вестибулярних кризів та пароксизмів (у 23,9% хворих), вегето-вісцеральних пароксизмів (у 19,5% хворих), епілептиформних (у 18,6% хворих), синдрому Морганї-Адамса-Стокса (у 6,5% хворих). Характерною рисою морфофункціональних змін у хворих з ФП є лакунарні інфаркти (у 54,8% хворих), часто “німі”, які локалізуються переважно в базальних гангліях, в підкірковій білій речовині, а також явища “лейкоареозиса” (у 29,4% хворих). Виявлено порушення церебральної гемодинаміки у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію з фібриляцією передсердь у вигляді гіпоперфузії мозку (у 95% хворих), асиметрії кровотоку (у 85,5% хворих) та стенозуючих процесів магістральних артерій голови (у 76% хворих).

2. Основний зміст роботи

1. У роботі представлено практичне обґрунтування і нове вирішення наукової задачі, що складається у визначенні структурно-функціональних особливостей головного мозку у хворих з фібриляцією передсердь для визначення основних напрямків лікування цих порушень і розробки методів профілактики розвитку мозкового інсульту і деменції.

2. Показано, що характерною рисою клінічного перебігу дисциркуляторної енцефалопатії у хворих з фібриляцією передсердь є прогредієнтний перебіг захворювання з швидким формуванням когнітивного дефіциту і наявністю частих пароксизмальніх станів у вигляді синкопальних ( у 31,8% хворих), вестибулярних кризів та пароксизмів (у 23,9% хворих), вегето-вісцеральних пароксизмів ( у 19,5% хворих), епілептиформних (у 18,6% хворих), синдрому Морганї-Адамса-Стокса (у 6,5% хворих).

3. Структура когнітивних порушень у хворих на ДЕ з ФП суттєво не відрізняється від хворих з ДЕ без ФП. Разом із цим характерною особливістю когнітивного дефіциту у хворих з фібриляцією передсердь є більш швидкий темп його формування. У структурі емоційних порушень разом з рисами іпохондризації, астенизації, тривожності, роздратованості, чітко представлені кардіофобічні прояви (страх зупинки серця, страх нападу, що наближається, та його вихіду).

4. Виділено особливості структурних змін речовини головного мозку у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію з фібриляцією передсердь. Характерною рисою морфофункціональних змін у хворих з ФП є лакунарні інфаркти (у 54,8% хворих), часто “німі”, які локалізуються переважно в базальних гангліях, в підкірковій білій речовині, а також явища “лейкоареозиса” (у 29,4% хворих).

5. Виявлено порушення церебральної гемодинаміки у хворих на дисциркуляторну енцефалопатію з фібриляцією передсердь у вигляді гіпоперфузії мозку (у 95% хворих), асиметрії кровотоку (у 85,5% хворих) та стенозуючих процесів магістральних артерій голови ( у 76% хворих).

6. Проведені біохімічні дослідження показали, що у хворих з ФП вірогідно підвищувалася активність тромбоцитарної ланки гемостазу - зростав індекс агрегації тромбоцитів (66,1 ± 8,7%) (р ? 0,05), виявлено вищу за норму активність тромбоксансинтезуючої системи тромбоцитів (10,72± 0,81 мкмоль/л) (р ? 0,05) та підвищену концентрацію ендоперекисних сполук у крові (8,57±0,77 мкмоль/(хв. мг білка) (р ? 0,05).

7. Показано, що крім кардіоемболії у хворих з фібриляцією передсердь важливу роль у патогенезі розвитку ДЕ відіграють: гіпоперфузія мозку за рахунок порушення загальної гемодинаміки, стенозуючі процеси магістральних артерій голови, ураження дрібних інтрацеребральних артерій (при наявності артеріальної гіпертензії) та порушення тромбоцитарного гемостазу.

8. Лікування хворих на дисциркуляторну енцефалопатію з фібриляцією передсердь повинно включати: лікування порушень серцевого ритму; вазоактивні препарати; лікарські засоби для покращення когнітивних функцій, симптоматичне лікування неврологічних симптомів та синдромів. Важливим напрямком ведення цих хворих є профілактика МІ, яка включає виявлення та корекцію факторів ризику МІ (АГ, гіперхолестеринемії, цукрового діабету, паління та ін.) і вплив на тромбоцитарний гемостаз за допомогою антикоагулянтів непрямої дії (під контролем міжнародного нормалізаційного відношення) та антиагрегантів. Вибір останніх визначається ступенем ризику МІ у хворих з ФП.

1. Мищенко Т.С., Крыженко Т.В., Бойко Т.П., Деревецкая В.Г. Нарушение тромбоцитарного гемостаза у больных дисциркуляторной энцефалопатией // Ж. Вр. практ. - 2002. - №1. - С. 31-33 (Дисертантом проведено всі клінічні спостереження та їх аналіз).

2. Деревецкая В.Г. Структурные изменения вещества головного мозга у больных с постоянной формой фибрилляции предсердий // Український вісник психоневрології. - 2001. -Т.9, - Вип. 4(29). - С.14-15.

3. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г., Мищенко В.Н. Фибрилляция предсердий и церебровасуцлярная патология //Проблеми екологічної та медичної генетики і клінічної імунології. - 2001., - Вип. 6(38), - С. 121-127 (Дисертантом проведено клініко-неврологічні та психодіагностичні спостереження зі статистичною обробкою даних).

4.Міщенко Т.С., Деревецька В.Г., Міщенко В.М., Лапшина І.О. Золидем (івадал) у лікуванні порушень сну у хворих у відновному періоді ішемічного інсульту //Український вісник психоневрології. - 2002. - Т.10. - Вип. 2(31). - С. 218-231. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, проведено лікування та оцінено його ефективність).

5. Деревецкая В.Г. Состояние мозговой гемодинамики у больных с фибрилляцей предсердий // Український вісник психоневрології. - 2002. - Т.10. Вип. 1(30). - С. 36-37.

6. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Фибрилляция предсердий у пациентов с цереброваскулярными заболеваниями //Український кардіологічний журнал. - 2003. - Вип. 4. - С. 120-124. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, зібрано матеріал, проведено обробку одержаних результатів).

7. Шестопалова Л.Ф., Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Особенности когнитивных нарушений у больных фибрилляцией предсердий //Український вісник психоневрології. - 2005. - Т.13. Вип. 1(42). - С. 78-80. (Дисертантом зібрано матеріал, проведені психодіагностичні дослідження, проведена статистична обробка одержаних даних).

8. Волошин П.В., Мищенко Т.С., Крыженко Т.В., Бойко Т.П., Деревецкая В.Г. Нарушения тромбоцитарного гемостаза у больных с хроническими ишемическими нарушениями мозгового кровообращения и их вторичная профилактика //Юбилейная научная конференция с международным участием, посвященная 140-летию кафедры душевных и нервных болезней Военно-медицинской академии “Современные подходы к диагностике и лечению нервных и психических заболеваний”. - Санкт-Петербург, 2000. - С.282-283. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури).

9. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Структурно-функциональные изменения головного мозга у больных с ишемической болезнью сердца, осложненной фибрилляцией предсердий //Материалы Республиканской научно-практической конференции “Атеросклероз и атеротромбоз: новое в патогенезе, клинике, лечении”. - Харьков, 2001. - С.19-21. (Дисертантом проведено всі клініко-неврологічні та психодіагностичні спостереження зі статистичною обробкою одержаних даних).

10. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Структурно-функциональные изменения головного мозга у больных с ишемической болезнью сердца, осложненной фибрилляцией предсердий //Матеріали наукових праць Української наукової конференції з міжнародною участю “Нові напрямки в діагностиці, лікуванні і профілактиці артеріальної гіпертензії та її ускладнень”. - 2002. - С.168-169. (Дисертантом здійснено підбір хворих, проведено аналіз результатів обстежень та їх статистична обробка).

11. Мищенко Т.С., Деревецкая В.Г. Энелбин в лечении больных сосудистой деменцией //Ж. Актуальные вопросы диагностики и лечения сосудисто-мозговой недостаточности и распространенного атеросклероза, 2003. - С.37-43. (Дисертантом проведено інформаційний пошук та огляд літератури, лікування та оцінена його ефективність за допомогою психодіагностичних методів).