Особливості стоматологічного здоров’я дітей з вадами слуху - Автореферат

Дослідниками виявлено значну поширеність щелепно-лицевих деформацій у дорослих і дітей з вадами слуху у формі дистального прикусу, наявність комплексу функціональних порушень та постави. Діти з вадами слуху мають особливості формування зубо-щелепної системи, що спричиняють низку факторів ризику виникнення і прогресування стоматологічних захворювань. Слід зазначити, що упродовж останніх 20 років в Україні не було проведено епідеміологічних, клініко-функціональних і лабораторних досліджень, що дозволили б визначити особливості стоматологічного статусу, зокрема, стану стоматологічного здоровя у дітей з вадами слуху; не створені методологічні підходи до організації профілактики стоматологічних захворювань. Для досягнення мети були визначені наступні завдання: Вивчити характер функціональних порушень щелепно-лицевої ділянки та опорно-рухового апарату у дітей з вадами слуху в залежності від віку і статі. Упровадити та визначити ефективність алгоритму профілактики і лікування стоматологічних захворювань у дітей з вадами слуху залежно від віку та стану стоматологічного здоровя.Відповідно до мети та завдань дослідження було здійснено обстеження 198 дітей віком від 6 до 18 років з вадами слуху (54,6±3,54)% хлопчиків (108 осіб) та (45,5±3,54)% дівчаток (90 дітей). Залежно від віку обстежених дітей пацієнти були розділені на дві групи: 101 дитина (51,01±3,55)% віком 6-12 років та 97 учнів (48,99±3,55)% віком 13-18 років. З метою створення комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей з вадами слуху, спрямованого на підвищення рівня стоматологічного здоровя, обстежені пацієнти були розподілені на дві групи: основну лікувальну (ОЛГ) та контрольну лікувальну (КЛГ). До складу основної лікувальної групи були включені 99 дітей (54 хлопчики та 45 дівчаток), з них 50 осіб віком 6-12 років (ОЛГ-1) та 49 осіб віком 13-18 років (ОЛГ-2). До контрольної лікувальної групи увійшли 99 дітей (51 хлопчик, 48 дівчаток), у тому числі 51 дитина віком 6-12 років (КЛГ-1) та 48 дітей віком 13-18 років (КЛГ-2).У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та вирішення актуального для сучасної стоматології завдання, що полягає у підвищенні рівня стоматологічного здоровя дітей з вадами слуху шляхом визначення та корекції найбільш значимих факторів ризику - функціональних порушень щелепно-лицевої ділянки, стану твердих тканин зубів, тканин пародонта, гігієни порожнини рота, ротової рідини, мікроекології зубного нальоту, біометричних показників формування зубо-щелепного апарату залежно від віку і статі. У дітей з вадами слуху виникає комплекс функціональних порушень щелепно-лицевої ділянки, а саме: ротове дихання (15,2±2,56)%, порушення жування (25,8±3,11)%, інфантильне ковтання (15,2±2,55)%, порушення функції змикання губ (12,6±2,36)% та скронево-нижньощелепного суглобу (12,6±2,33)%. Поширеність карієсу зубів у дітей з вадами слуху складає (81,8±2,74)%, а інтенсивність за показниками КПВЗ кпз - (4,27±0,26) зуба. Формування піднебіння у дітей з вадами слуху відрізняється ознаками поглиблення, спостерігається звуження верхнього і нижнього зубних рядів, видовження переднього відрізку верхньої зубної дуги, протрузія верхніх різців та вкорочення передньої довжини нижнього зубного ряду, диспропорція мезіо-дистальних розмірів зубів верхньої та нижньої щелеп. Запропонований алгоритм профілактики і лікування стоматологічних захворювань у дітей з вадами слуху забезпечує редукцію приросту карієсу в основній лікувальній групі порівняно з контрольною на (97,3±2,29)%; зменшення проявів карієсогенної ситуації в порожнині рота, що підтверджено зниженням у 1,3-1,9 рази показників гігієнічних індексів, відновленням властивостей ротової рідини та нормалізацією вмісту кальцію, фосфору і лужної фосфатази, зниженням рівня обсіменіння зубного нальоту карієсогенними мікроорганізмами.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У дисертаційній роботі представлено теоретичне узагальнення та вирішення актуального для сучасної стоматології завдання, що полягає у підвищенні рівня стоматологічного здоровя дітей з вадами слуху шляхом визначення та корекції найбільш значимих факторів ризику - функціональних порушень щелепно-лицевої ділянки, стану твердих тканин зубів, тканин пародонта, гігієни порожнини рота, ротової рідини, мікроекології зубного нальоту, біометричних показників формування зубо-щелепного апарату залежно від віку і статі.

1. У дітей з вадами слуху виникає комплекс функціональних порушень щелепно-лицевої ділянки, а саме: ротове дихання (15,2±2,56)%, порушення жування (25,8±3,11)%, інфантильне ковтання (15,2±2,55)%, порушення функції змикання губ (12,6±2,36)% та скронево-нижньощелепного суглобу (12,6±2,33)%. Більш значимі функціональні розлади виникають у дітей віком 6-12 років. Спостерігається формування мілкого присінку порожнини рота (12,1±2,32)%, короткої вуздечки язика (51,5±3,55)%, коротке прикріплення вуздечки верхньої (52,5±3,55)% та високе - нижньої губи (34,3±3,37)%, наявність виразних бокових тяжів. Виявлені зміни прогресують з віком. У пацієнтів з вадами слуху виявляються порушення опорно-рухового апарату (61,6±3,46)% у формі сколіозу, деформації грудної клітини та клишоногості.

2. Поширеність карієсу зубів у дітей з вадами слуху складає (81,8±2,74)%, а інтенсивність за показниками КПВЗ кпз - (4,27±0,26) зуба. Показники індексу рівня стоматологічної допомоги оцінені як задовільні (59,4±3,49)% і збільшуються з віком (з 54,1±4,96% до 65,8±4,82%). Гігієнічний стан порожнини рота дітей з вадами слуху є незадовільними. Виявлено зменшення з віком питомої ваги пацієнтів без уражень тканин пародонта, зростання імовірності кровоточивості та утворення зубного каменю.

3. Зміни властивостей ротової рідини у дітей з вадами слуху виявляються зниженням рівня природного та стимульованого слиновиділення, підвищенням вязкості слини та зниженням буферної здатності. У ротовій рідині дітей виявлене збільшення вмісту загального білка, лужної фосфатази, фосфору та зменшеного вмісту кальцію. Зазначені особливості ротової рідини у дітей з вадами слуху підтверджують напруження механізмів карієсрезисентності та вказують на ризик створення карієсогенної ситуації в порожнині рота.

4. У дітей з вадами слуху спостерігається високий рівень обсіменіння зубного нальоту Streptococcus spp. та Lactobacillus spp., обв?язкова наяність Str. mutans та Lactobacillus на фоні вищої імовірності детекції Streptococcus spp. (6,8 видів бактерій на 1 обстеженого), анаеробних кокових бактерій (2,75 видів бактерій на 1 обстеженого), грамнегативних анаеробних паличок, грампозитивних та гремнегативних анаеробних спороутворюючих паличок (4,8 видів бактерій на 1 обстеженого).

5. Формування піднебіння у дітей з вадами слуху відрізняється ознаками поглиблення, спостерігається звуження верхнього і нижнього зубних рядів, видовження переднього відрізку верхньої зубної дуги, протрузія верхніх різців та вкорочення передньої довжини нижнього зубного ряду, диспропорція мезіо-дистальних розмірів зубів верхньої та нижньої щелеп. Наявність сформованої патології у різних площинах діагностовано у (47,5±3,56)% обстежених. Аномалії форми, положення, кількості, розмірів окремих зубів виявлені у (99,0±0,71)%. Найбільш поширеною формою патології прикусу у обстежених дітей є дистальний глибокий прикус - ІІ клас за Енглем (44,0±3,53)%.

6. Розроблена схема лікувально-профілактичних заходів в умовах організованого колективу дітей з вадами слуху, яка передбачає участь стоматолога та педіатра і диференційований підхід до вибору тактики застосування залежно від віку та стану стоматологічного здоровя комплексу засобів екзогенної та ендогенної медикаментозної профілактики, міофункціональних трейнерів та незнімної ортодонтичної техніки Damon System.

7. Запропонований алгоритм профілактики і лікування стоматологічних захворювань у дітей з вадами слуху забезпечує редукцію приросту карієсу в основній лікувальній групі порівняно з контрольною на (97,3±2,29)%; зменшення проявів карієсогенної ситуації в порожнині рота, що підтверджено зниженням у 1,3-1,9 рази показників гігієнічних індексів, відновленням властивостей ротової рідини та нормалізацією вмісту кальцію, фосфору і лужної фосфатази, зниженням рівня обсіменіння зубного нальоту карієсогенними мікроорганізмами. Використання міофункціональних трейнерів, міобрейсів забезпечує відновлення функцій порожнини рота, форми зубних рядів у сагітальній та трансверзальній площинах та вирівнювання зубів. Застосування ортодонтичної техніки Damon System сприяє збереженню міжіклової відстані на верхній на нижній щелепах, розширенню зубних дуг у ділянці премолярів та молярів верхньої та нижньої щелеп, зменшенню передньої довжини верхнього зубного ряду та збільшенню переднього відрізку нижнього зубного ряду.

Практичні рекомендації

1. Створення комплексу лікувально-профілактичних заходів у дітей з вадами слуху доцільно здійснювати з урахуванням показників стану стоматологічного здоровя кожної дитини та індивідуальних факторів ризику формування та прогресування захворювань твердих тканин зубів, пародонта та зубо-щелепних аномалій і деформацій.

2. Призначення засобів екзогенної медикаментозної профілактики слід здійснювати з урахуванням віку та стану стоматологічного здоровя. Дітям, вільним від карієсу та з компенсованим перебігом карієсу зубів призначали ротові ополіскування розчином «Профлюорид М» упродовж двох хвилин три рази на тиждень, після чищення зубів. У випадку субкомпенсованого перебігу карієсу застосовували фтор місткий препарат у формі желе - «Профлюорид Желе», шляхом втирання зубною щіткою впродовж двох хвилин три рази на тиждень, після чищення зубів. Дітям з декомпенсованим карієсом зубів призначали «Профлюорид Желе», шляхом втирання зубною щіткою впродовж двох хвилин три рази на тиждень, після чищення зубів та аплікації фторлаку «Біфлюорид 12» один раз на тиждень, курсом чотири аплікації з кратністю - один раз на три місяці. Герметизацію слабо мінералізованих інтактних фісур премолярів та молярів здійснювали з застосуванням герметику «Фісуріт FX» світлового твердіння (VOCO, Німеччина).

3. Герметизацію слабо мінералізованих інтактних фісур премолярів та молярів необхідно здійснювати з застосуванням герметику світлового твердіння «Фісуріт FX» (VOCO, Німеччина) з динамічним контролем якості.

4. Для зменшення обсіменіння карієсогенною мікрофлорою ротової порожнини у дітей з вадами слуху при незадовільному, поганому і дуже поганому стані гігієни порожнини рота до складу лікувально-профілактичного комплексу слід включати процедури ополіскування порожнини рота розчином «Гівалекс» (Norgine Pharma, Франція) двічі на день після чищення зубів упродовж пяти днів. Курси слід повторювати при зниженні показників стану гігієни порожнини рота.

5. У якості засобів ендогенної медикаментозної профілактики карієсу за узгодженням з лікарем-педіатром доцільно призначати препарати вітамінної комбінації з мінералами «Кальцинова» (KRKA, Словенія) чи «Кальцію-D3 Нікомед» (Nycomed Pharma AG, Норвегія). Препарат «Кальцинова» призначали дітям віком 6-12 років по дві таблетки вранці і ввечері після їжі та чистки зубів до повного їх розсмоктування в порожнині рота, упродовж 30 днів. Препарат «Кальцію-D3 Нікомед» призначали дітям віком 13-18 років по одній таблетці двічі на день до повного їх розсмоктування в порожнині рота, після чищення зубів, впродовж 30 днів. Кратність курсів ендогенної медикаментозної профілактики залежала від компенсованості карієсу зубів: дітям з компенсованим перебігом карієсу призначали препарати один раз на рік, при субкомпенсованому і декомпенсованому - двічі та тричі на рік.

6. Дітям з вадами слуху за умови наявності стійких функціональних порушень та зубо-щелепних деформацій слід здійснювати ортодонтичне лікування відповідно з формою патології. Для лікування пацієнтів доцільно застосовувати міофункціональні трейнери, міобрейси «MRC, Австралія» та незнімну ортодонтичну техніку Damon System «Ormco, США».

1. Савичук Н.О. Стан функцій порожнини рота та характер функціональних відхилень у дітей з вадами слуху Современная стоматология. - 2006. - № 2. - С. 69-72. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

2. Поляник Н.Я. Характеристика антропологічних показників зубних дуг у дітей з вадами слуху та порівняння їх з показниками здорових дітей /Дентальные технологии. - 2007. - № 2. - С. 21-23. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

3. Савичук Н.О. Стан тканин присінку порожнини рота у дітей з вадами слуху / Н.О. Савичук, Н.Я. Поляник // Дентальные технологии. - 2007. - № 3-4. - С. 56-61. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

4. Савичук Н.О. Вивчення властивостей ротової рідини з використанням тест-системи «GC Saliva-Check» у дітей з вадами слуху та порівняння їх з показниками здорових дітей / Н.О. Савичук, Н.Я. Поляник // Эскулап Дантист. - 2008. - № 3. - С. 38-43. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

5. Поляник Н.Я. Подходы к решению проблемы адентии постоянных зубов у детей : матеріали Науково-практичної конференції «Сучасні проблеми терапевтичної стоматології». - К. : Б.в., 2003. - С. 131-132. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.

6. Поляник Н.Я. Показники стоматологічного здоровя в молодих пацієнтів з вадами слуху : матеріали ІІ науково-практичної конференції «Актуальні проблеми терапевтичної стоматології». - К. : Б.в., 2006. - С. 107-109. Дисертантові належить збір клінічного матеріалу, його обґрунтування та аналіз, написання статті.