Особливості стану здоров’я та шляхи корекції вегетативних дисфункцій у підлітків, мешканців Вінницької області - Автореферат

Значимість проблеми здоровя підлітків останнім часом зростає, оскільки стан здоровя дітей і підлітків постійно змінюється, виникають нові закономірності поширеності та характеру патології дитячого віку (Є.Г. Беручи до уваги, що медичне обслуговування підлітків з вегетативними дисфункціями в містах Вінницької області здійснюється здебільшого педіатрами, необхідно зосередити увагу на питаннях стану здоровя підлітків з ВД з метою вдосконалення лікування, реабілітації та подальшого спостереження. Вивчити загальний рівень та структуру захворюваності за нозологіями серед підлітків з вегетативною дисфункцією, що постійно мешкають в містах Вінницької області. Оцінити стан сомато-статевого розвитку підлітків з вегетативною дисфункцією, виявити соматометричні та соматотипологічні особливості характерні для різних типів ВД. Стан здоровя підлітків з різними типами вегетативної дисфункції, які мешкають в містах Вінницької області.Обстежено 600 підлітків з різними типами вегетативної дисфункції віком 14 років (основна група), з них хлопчиків - 270 (45%), дівчаток - 330 (55%). Аналізуючи загальний рівень захворюваності в залежності від переважання вихідного вегетативного тонусу виявлено, що найбільший її рівень спостерігався у підлітків з симпатикотонією 1095,06±10,68‰ відповідно групи порівняння 897,06±12,89‰ (р<0,001). Проведений нами порівняльний аналіз показників фізичного розвитку між підлітками з ВД та групою порівняння виявив суттєві відмінності між підлітками з вихідною симпатикотонією та ваготонією (див. табл. Підлітки з вихідною ейтонією займали проміжне становище і вірогідних різниць у фізичному розвитку в порівнянні з групою контролю не мали. Хронічні вогнища інфекції зустрічались в 3 рази частіше в підлітків основної групи, ніж в контрольній: у 262 підлітків (43,72±2,02%) основної групи, в групі порівняння - в 23 (11,80±2,28%) підлітків (p<0,001).У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і вирішене наукове завдання, повязане з вдосконаленням методів оздоровлення підлітків з вегетативною дисфункцією, мешканців міст Вінницької області. У підлітків з вегетативними дисфункціями спостерігається вищий загальний рівень захворюваності, в порівняння з однолітками, які не мають вегетативних розладів. Факторами ризику для виникнення будь-якої клінічної форми вегетативної дисфункції у підлітків можуть стати спадкова схильність, перенесені матерями ускладнення під час вагітності та пологів, наявність у підлітків хронічних вогнищ інфекції, психоемоційні перевантаження. Врахування особливостей клінічного перебігу та даних вегетативного статусу у підлітків з різними типами вегетативної дисфункції дозволяє призначити комплексне диференційоване лікування. У підлітків з ВСД у вегетативному статусі зміни вказують на підвищення активності симпатичної нервової системи, з ВВД - на перевагу парасимпатичної ланки ВНС, з НЦД - підвищення активності симпатичної і парасимпатичної, а в підлітків з ПВН - зниження активності симпатичної і парасимпатичної ланки ВНС.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. У дисертації зроблено теоретичне узагальнення і вирішене наукове завдання, повязане з вдосконаленням методів оздоровлення підлітків з вегетативною дисфункцією, мешканців міст Вінницької області. На основі клініко-епідеміологічного обстеження отримані нові дані про їх стан здоровя, що дає змогу запропонувати підходи до диференційованого лікування та реабілітації.

2. У підлітків з вегетативними дисфункціями спостерігається вищий загальний рівень захворюваності, в порівняння з однолітками, які не мають вегетативних розладів. Найбільш частою патологією підлітків з вихідною симпатикотонією та ейтонією є хвороби опорно-рухового апарату (патологія постави та стоп), а підлітків з вихідною ваготонією - захворювання органів дихання.

3. У хлопчиків і дівчаток з вихідною симпатикотонією відмічено збільшення зросту, зменшення маси, поперечних і обхватних розмірів тіла. В підлітків з ваготонією виявлено збільшення маси в порівнянні з підлітками контрольної групи, поперечних та обхватних розмірів тіла при незмінному чи дещо більшому зрості. Для підлітків з вегетативними розладами характерний більш частий дисгармонійний розвиток, підвищення показників індексу маскулінізації у хлопчиків основної групи, а також порушення менструального циклу та зниження показників Ма, Р, Ах у дівчаток основної групи з вихідною симпатикотонією.

4. Факторами ризику для виникнення будь-якої клінічної форми вегетативної дисфункції у підлітків можуть стати спадкова схильність, перенесені матерями ускладнення під час вагітності та пологів, наявність у підлітків хронічних вогнищ інфекції, психоемоційні перевантаження. Врахування особливостей клінічного перебігу та даних вегетативного статусу у підлітків з різними типами вегетативної дисфункції дозволяє призначити комплексне диференційоване лікування. У підлітків з ВСД у вегетативному статусі зміни вказують на підвищення активності симпатичної нервової системи, з ВВД - на перевагу парасимпатичної ланки ВНС, з НЦД - підвищення активності симпатичної і парасимпатичної, а в підлітків з ПВН - зниження активності симпатичної і парасимпатичної ланки ВНС.

6. Застосування танакану по 40 мг тричі на день, курсом 30 днів в комплексній терапії вегетативних розладів сприяє нормалізації мозкового кровообігу в підлітків з нейроциркуляторною дистонією.

7. Виявлені звязки між соматотипом та вихідним вегетативним тонусом у підлітків з вегетативною дисфункцією можуть стати основою для прогнозування подальшого перебігу захворювання з певною спрямованістю ВНС, оскільки соматотип є генетично детермінованою підсистемою організму, що характеризує загальну реактивність організму.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. З метою систематизації термінології та покращення діагностики, а також для вдосконалення терапевтичних та реабілітаційних заходів підлітків з ВД практичними лікарями доцільно виділяти клінічну форму вегетативної дисфункції, рівень ураження ВНС, проводити ретельну оцінку вегетативного гомеостазу (з вивченням вихідного вегетативного тонусу, реактивності, забезпечення).

2. Висока частота виявлення у підлітків з вегетативною дисфункцією захворювань опорно-рухового апарату, ЛОР-органів, шлунково-кишкового тракту диктує необхідність комплексного диференційованого лікування, насамперед, з виявленням та усуненням етіологічного чинника.

3. Соматометричне обстеження підлітків з визначенням соматотипу дозволить педіатрам не лише оцінити порушення в сомато-статевому розвитку і скоригувати їх, а й виділити групу ризику підлітків з метою профілактики подальшого прогресування захворювання шляхом постійного спостереження та оздоровлення. Підлітки з вегетативною дисфункуцією за наявності вираженого ендо- чи ектоморфного компоненту потребують спостереження педіатра до сповнення 18 років.

4. Висока частота виявленої патології постави та стоп у підлітків з вегетативною дисфункцією диктує необхідність включити обовязковий огляд ортопеда, а в комплекс лікувальних заходів мануальну терапію. Лікувальна фізкультура та дозоване фізичне навантаження повинні обовязково призначатись підліткам на етапі реабілітації після виписки із стаціонару.

4. З метою корекції порушень мозкового кровообігу в підлітків з нейроциркуляторною дистонією в комплексну терапію рекомендується включати танакан по 40 мг тричі на день протягом 30 днів.

Корекція порушень церебральної гемодинаміки у дітей з вегетативними дисфункціями // Вісник Вінницького державного медичного університету.- 2002. - Т.6, №2. - С. 486-487.

Особливості клінічного перебігу та лікування вегето-судинної дистонії // Ліки України.-2004 - №6. - С. 119-120.

Особливості вегетативного гомеостазу у дітей з різними типами вегетативної дисфункції // Вісник Вінницького державного медичного університету. - 2004. - Т. 8, № 1. - С. 196-198.

Особливості вегетативного забезпечення у дітей з різними типами вегетативної дисфункції // Збірник наукових праць співробітників КМАПО.- Випуск 10.-Т.2.-Київ,-2001.-С. 641-645.

Особливості соматометричних показників у дітей з вегетативною дисфункцією // Матеріали до науково-практичної конференції студентів та молодих вчених з міжнародною участю. - Вінниця, - 2004. - С. 127-129.

Спосіб лікування дітей з нейроциркуляторною дистонією. Патент України № 56609 А, 15.05.2003, Бюл. №5. У співавторстві з Морозом В.М., Поповим В.П., Каблуковою О.К., Островським І.Я. Автором проведений підбір хворих, їх клінічне обстеження, статистичну обробку даних.