Особливості стану здоров’я дітей та підлітків, постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС, та наукове обґрунтування потреби в амбулаторно-поліклінічному медичному забезпеченні (на прикладі Київської області) - Автореферат

Суттєво змінивши і без того нестійку екологічну ситуацію у ряді регіонів України, аварія створила реальну загрозу погіршення стану здоровя дітей (Є.Г. Особливу тривогу викликає стан ЩЗ у дітей, які проживають у Київській області, оскільки саме тут перебував епіцентр аварії, понад 2/3 її території були забруднені різними РН з щільністю забруднення від 1 - 5-40 і більше Кі/км2 і значна частина якої є ендемічною по зобу за рахунок низького вмісту йоду (О.І. Практичне втілення у систему охорони здоровя адекватно аргументованих організаційних технологій утруднюється зараз відносною обмеженістю наукової інформації стосовно змін в стані здоровя дітей і підлітків з урахуванням майже 14-річного терміну катастрофи на ЧАЕС, визначення найбільш уразливих систем та органів, що потребують першочергової уваги в звязку з можливістю бути керованими, перш за все на етапах первинної та вторинної ланки системи охорони здоровя, при підтримці її закладами третинного рівня. Вищевикладене дозволяє вважати проблему розробки наукового напрямку з організації медичного забезпечення дітей, які постраждали від аварії на ЧАЕС, на основі вивчення стану їх здоровя, важливим завданням, що й визначило необхідність проведення досліджень та їх мету. Представлена робота є фрагментом комплексних соціально-гігієнічних, клініко-епідеміологічних досліджень, здійснених в Українському інституті громадського здоровя щодо вивчення стану здоровя дітей, які постраждали внаслідок аварії на ЧАЕС і мешкають на територіях з різним ступенем радіаційного забруднення, при виконанні НДР “Вивчити вплив радіаційного та соціально-гігієнічних чинників на показники здоровя дорослого та дитячого населення України, яке проживає в зонах з різним ступенем радіаційного забруднення”, “Епідеміологічний аналіз стану здоровя дорослого та дитячого населення за даними Держреєстру”.Програма досліджень включала вивчення дозових навантажень на дитяче населення, що проживає в різних зонах радіаційного забруднення, стан здоровя дітей за показниками захворюваності, поширеності хвороб, ФР, функціонального стану ЩЗ, забезпеченості організму йодом і організації амбулаторно-поліклінічної допомоги, фактичного рівня звертань їх в ЛПЗ, визначення необхідного обсягу амбулаторно-поліклінічної допомоги та потребу у кадрових ресурсах для його забезпечення. Серед методів дослідження були використані: антропометричні вимірювання; дослідження УЗ-знімків ЩЗ на апараті “SSD-520” та на УЗ-томографі дугового сканування “SSD-530”; розрахунок середньої дози на ЩЗ за рахунок РН йоду, отриманих дітьми у перші 2-2.5 місяці після аварії; визначення концентрації в крові гормонів ЩЗ - вільного тироксину (ВТ4) та тиреотропного гормону гіпофізу - ТТГ (TSH), за допомогою набору Амерлайт ТСГ, фірма “Amersham”; імуноферментні визначення вмісту в крові аутоантитіл ЩЗ до мікросомальної фракції (АМС) та антитіл до тиреоглобуліну (АТГ); дослідження вмісту йоду в сечі на апараті “Bran-Luebbe”, фірма “Tochiba”; визначення 137-Cs в організмі за допомогою гама-спектрометра випромінювання людини NBC-101 (фірма “ALOKA”); загальний аналіз крові за 8 параметрами на автоматичних аналізаторах “Sysmex К 1000”; вивчення стану здоровя дітей за статистичними показниками розповсюдженості захворювань та захворюваності за звертаємістю в лікувально-профілактичні установи, а також в процесі медичних оглядів. Вивченням захворюваності за звертаннями в лікувально-профілактичні установи в 1986-1992 рр. було встановлено суттєву (в 2.8-3.3 разу; Р<0.001) різницю між загальним рівнем захворюваності дітей, які проживають на територіях, що контролюються, у порівнянні з показниками в області та в Україні в цілому. Найбільший загальний рівень захворюваності дітей в Україні в цілому відмічався у молодшій віковій групі (0-4 роки), у той час як у дітей, що проживали на територіях, що контролюються - у всіх вікових групах. Припяті і обстежених через 7 років після аварії, становила: еритропенія - у 2.4%, зниження гемоглобіну - у 2.4%, лейкопенія - у 3.6%, лейкоцитоз - у 8.5%, лімфоцитоз - у 7.5%, еозинофілія - у 26.9%, моноцитопенія - у 4.9%.; через 11 років - становила відповідно: - 1.3%, - 4.6%, - 1.3%, - 4%, - 3.3%, - 16.6%, - 2.7%; у дітей та підлітків, постійно проживаючих у м.Києві, обстежених через 7 та 11 років після аварії, питома вага показників крові була меншою.Комплексне соціально-гігієнічне дослідження базувалося на нагальній необхідності умотивованого формування різноаспектних стимулюючих заходів щодо активації медико-соціального захисту дітей і підлітків на територіях радіоекологічного забруднення, обумовленого зростаючим погіршенням їх здоровя, прогресуючими тенденціями уражень системогенезного характеру на фоні вкрай обмеженої фінансової спроможності галузі. Співставляючи середні вікові показники фізичного розвитку цих дітей нами визначено, що через 7 років після аварії середні розміри довжини тіла і окружності грудної клітки у дівчаток та хлопчиків є більшими, ніж у однолітків з умовно чистої зони, через 11 років - перевищували по

2. Основний зміст роботи