Особливості стану фетоплацентарного комплексу та корекція його порушень у жінок з загибеллю плода в минулому - Автореферат

Частота ускладнень вагітності та пологів у більшості країн світу неухильно зростає, що повязують із суцільним погіршенням екологічної ситуації, прискоренням темпу життя, психосоціальним напруженням у суспільстві, а в Україні також несприятливими економічними умовами (Астахов В.М., 1998; Лукянова О.М. і співавт., 1998; Богатирьова Р.В., 1999; Гойда Н.Г., 1999; Степанковская Г.К., Венцковский Б.М. З позицій сучасного розуміння ролі різних ланок кровотоку в системі мати-плацента-плід, рецептор-медіаторної та рецептор-гормональної взаємодії у забезпеченні нормального утробного розвитку логічно припустити, що порушення саме цих процесів лежать в основі фетоплацентарної недостатності (ФПН) та інших ускладнень вагітності у таких пацієнток. Мета дослідження - знизити частоту порушень стану плода і новонародженого та перинатальну захворюваність у жінок з внутрішньоутробною загибеллю плода в анамнезі шляхом вивчення у них стану фетоплацентарного комплексу, уточнення деяких механізмів його порушень та удосконалення діагностичних та лікувально-профілактичних заходів для таких вагітних. У вагітних з внутрішньоутробною загибеллю плода в анамнезі вивчити особливості функціонування системи мати-плацента-плід за даними допплерометрії кровотоку в основних судинах та рівнів деяких гормонів. У здорових жінок та жінок з внутрішньоутробною загибеллю плода в анамнезі, провести експериментальні дослідження з вивчення чутливості адрено-, холіно-, серотоніно-, та простагландінових рецепторів плацентарних судин до відповідних біологічних речовин, визначити рецепторну чутливість цих судин до деяких спазмолітичних засобів шляхом порівняння ефективних доз препаратів та використати отримані результати при удосконаленні лікувально-профілактичного комплексу.Вивчались історії вагітності та пологів всіх жінок, які мали в анамнезі ВЗП в будь-якому терміні. Для визначення поставлених у роботі задач було проведене комплексне обстеження 170 жінок у динаміці вагітності, з них 120 з ВЗП в анамнезі (основна група) та 50 здорових жінок з фізіологічним перебігом вагітності та пологів (контрольна група). Перша група (70 вагітних) отримувала симптоматичну терапію виявлених ускладнень вагітності згідно загальноприйнятим методикам, в другій групі (50 вагітних) проводились розроблені нами комплексні профілактично-лікувальні заходи. Критеріями відбору жінок були: наявність в анамнезі ВЗП в будь-якому терміні, відсутність грубої екстрагенітальної патології, спадкових захворювань або значних вад статевих органів, які могли б призвести до ВЗП. З метою вирішення зазначених завдань проведено вивчення перебігу вагітності, пологів та особливостей стану ФПК у 120 вагітних з ВЗП в анамнезі.У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти порушень стану плода і новонародженого та перинатальної захворюваності у жінок, які мали загибель плода в анамнезі, шляхом вивчення у них стану фетоплацентарного комплексу, уточнення деяких механізмів його порушень, та удосконалення діагностичних та лікувально-профілактичних заходів для таких вагітних Перебіг теперішньої вагітності у жінок, які мали в минулому внутрішньоутробну загибель плода, супроводжується загрозою переривання вагітності у 72,8%, повторною загибеллю плода у 5,7%, розвитком прееклампсії в 25,7% випадків, фетоплацентарної недостатності в 61,4%, гіпоксії плода в 57,1%, затримкою внутрішньоутробного розвитку плода в 15,7% випадків. У жінок з загибеллю плода в анамнезі під час наступної вагітності мають місце порушення функції фетоплацентарного комплексу, які проявляються змінами рівнів гормонів (зниження рівня хоріонічного соматомамотропіну та екскреції естріолу в ІІІ триместрі) та КТГ плода (зниження частоти миттєвих осциляцій, амплітуди та тривалості акцелерацій, поява децелерацій). У вагітних, які мали в минулому внутрішньоутробну загибель плода, мають місце порушення гемодинаміки в системі мати-плацента-плід: підвищення індексів судинного опору в маткових артеріях та артеріях стінки матки в другому і третьому триместрах вагітності, що призводить до гіпоксії та перерозподілу кровообігу плода (підвищення індексів судинного опору в артеріях пуповини та аорті плода, підвищення максимальної швидкості току крові в венозному протоці, зниження цефаліко-плацентарного індексу менше одиниці). Використання розробленого комплексу у вагітних, які мали загибель плода в анамнезі, сприяє позитивним змінам їх психоемоційного стану (зниження рівня реактивної тривожності), поліпшенню гемодинаміки в системі мати плацента-плід (нормалізація маткового та плодового кровотоку), та зниженню частоти ускладнень перебігу вагітності, порушень стану плода і новонародженого (зменшення частоти загрози переривання вагітності в другому триместрі з 70,6%, до 32,7%, в третьому - з 47,1% до 22,9%, фетоплацентарної недостатності з 61,4% до 34%, затримки внутрішньоутробного розвитку плода з 15,7% до 8%, народження дітей в асфіксії з 30,3 до 14,3%).

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертації наведено теоретичне обґрунтування та запропоновано нове вирішення наукового завдання щодо зниження частоти порушень стану плода і новонародженого та перинатальної захворюваності у жінок, які мали загибель плода в анамнезі, шляхом вивчення у них стану фетоплацентарного комплексу, уточнення деяких механізмів його порушень, та удосконалення діагностичних та лікувально-профілактичних заходів для таких вагітних

1. За даними клініко-статистичних досліджень встановлено, що питома вага жінок з внутрішньоутробною загибеллю плода в анамнезі складає від 5,9% до 7,9% всіх вагітних. Цей контингент жінок є групою ризику щодо розвитку загрози переривання вагітності (74,5%), фетоплацентарної недостатності (59,6%), внутрішньоутробної гіпоксії (57,2%), затримки розвитку (12,4%) та повторної загибелі плода (6,9%). Частота патологічного перебігу пологів у цих вагітних становить 41,5%. 21,8% дітей від матерів з загибеллю плода в анамнезі мають вагу менше 3000,0, 30,4% немовлят народжуються в асфіксії різного ступеня важкості, 26% потребують лікування в умовах відділення інтенсивної терапії.

2. Перебіг теперішньої вагітності у жінок, які мали в минулому внутрішньоутробну загибель плода, супроводжується загрозою переривання вагітності у 72,8%, повторною загибеллю плода у 5,7%, розвитком прееклампсії в 25,7% випадків, фетоплацентарної недостатності в 61,4%, гіпоксії плода в 57,1%, затримкою внутрішньоутробного розвитку плода в 15,7% випадків. Перинатальна смертність в зазначеній групі вагітних становить 28,6‰.

3. У жінок з загибеллю плода в анамнезі під час наступної вагітності мають місце порушення функції фетоплацентарного комплексу, які проявляються змінами рівнів гормонів (зниження рівня хоріонічного соматомамотропіну та екскреції естріолу в ІІІ триместрі) та КТГ плода (зниження частоти миттєвих осциляцій, амплітуди та тривалості акцелерацій, поява децелерацій).

4. У вагітних, які мали в минулому внутрішньоутробну загибель плода, мають місце порушення гемодинаміки в системі мати-плацента-плід: підвищення індексів судинного опору в маткових артеріях та артеріях стінки матки в другому і третьому триместрах вагітності, що призводить до гіпоксії та перерозподілу кровообігу плода (підвищення індексів судинного опору в артеріях пуповини та аорті плода, підвищення максимальної швидкості току крові в венозному протоці, зниження цефаліко-плацентарного індексу менше одиниці).

5. Вивчення особливостей будови плацент у жінок з внутрішньоутробною загибеллю плода в минулому показало, що в більшості досліджень (64%) в усіх структурах, починаючи з пуповини, децидуальної оболонки та ворсинок, мають місце зміни, які свідчать про порушення функціонування матково-плацентарного барєру на макро- і мікрорівні та наявність фетоплацентарної недостатності. Оцінка експресії рецепторів росткового фактору в ендотелії дрібних фетальних судин, за даними імуногістохімічного дослідження, виявив її збільшення, що є маркером компенсаторного ангіонеогенезу в плацентах з вираженими змінами ворсинкового компоненту.

6. У жінок з загибеллю плода в анамнезі мають місце порушення в основних системах нейроендокринної адаптації організму (симпатоадреналовій, серотонінергічній та наднирникових залоз) та психоемоційному стані (підвищення рівнів особистої та реактивної тривожності на протязі всієї вагітності), що може сприяти появі загрози переривання вагітності, обмеженню кровопостачання плаценти та затримці розвитку плода.

7. Експериментальні дослідження встановили у вагітних з загибеллю плода в минулому при наявності фетоплацентарної недостатності зменшення чутливості плацентарних судин до спазмолітичних засобів, що було розцінено як прояв гіпоксичного пошкодження клітинних мембран та рецепторного апарату ендотелію плацентарних судин та обумовило використання препаратів, які покращують внутрішньоклітинний метаболізм і мають антиоксидантні та мембранопротекторні властивості (актовегін, хофітол).

8. Розроблено комплекс лікувально-профілактичних заходів з використанням мякіх рослинних транквілізаторів (Ново-пасит), препаратів, спрямованих на корекцію порушень мікроциркуляції та поєднаних з нею гіпоксичних зрушень на клітинному рівні (актовегін, хофітол), який сприяє підвищенню компенсаторних можливостей фетоплацентарного комплексу в умовах фетоплацентарної недостатності шляхом поліпшення мікроциркуляціїї, стимуляції ангіонеогенезу, покращення внутрішньоклітинного метаболізму в умовах гіпоксії, стабілізації функціонування клітинних мембран та рецепторного апарату.

9. Використання розробленого комплексу у вагітних, які мали загибель плода в анамнезі, сприяє позитивним змінам їх психоемоційного стану (зниження рівня реактивної тривожності), поліпшенню гемодинаміки в системі мати плацента-плід (нормалізація маткового та плодового кровотоку), та зниженню частоти ускладнень перебігу вагітності, порушень стану плода і новонародженого (зменшення частоти загрози переривання вагітності в другому триместрі з 70,6%, до 32,7%, в третьому - з 47,1% до 22,9%, фетоплацентарної недостатності з 61,4% до 34%, затримки внутрішньоутробного розвитку плода з 15,7% до 8%, народження дітей в асфіксії з 30,3 до 14,3%).

Практичні рекомендації

1. Всі вагітні жінки, які мають в анамнезі внутрішньоутробну загибель плода, є групою високого ризику щодо розвитку фетоплацентарної недостатності і порушення стану плода.

2. Всі жінки з загибеллю плода в минулому повинні бути ретельно обстежені в умовах жіночої консультації з метою зясування причин загибелі плода (інфекційні чинники, імунні та автоімунні, гормональні, генетичні тощо) та підготовлені до наступної вагітності шляхом корекції визначених зрушень (із застосуванням імуномодуляторів, гормональних, антибактеріальних, противірусних препаратів тощо).

3. Всім вагітним з загибеллю плода в анамнезі рекомендується консультація психолога та психологічна підтримка з боку акушера-гінеколога.

4. У вагітних цієї групи необхідно використання всіх доступних методів оцінки стану фетоплацентарного комплексу (кардіотокографія, ультразвукове обстеження, визначення рівнів гормонів фетоплацентарного комплексу тощо) з обовязковим використанням допплерометричного обстеження стану гемодинаміки в системі мати-плацента-плід.

5. На протязі вагітності рекомендується проводити три курси профілактики фетоплацентарної недостатності, в 12-14, 24-26 та 32-34 тижні вагітності в умовах денного стаціонару, з використанням Ново-паситу (5мл тричі на день), хофітолу (2 драже тричі на день) та актовегіну (по 5 мл внутрішньовенно, крапельно на 250 мл ізотонічного розчину глюкози, через день); курс лікування 14 днів. В разі виявлення ознак розвитку фетоплацентарної недостатності вагітні повинні бути госпіталізовані до відділення акушерської патології стаціонару, або проводити лікування в умовах денного стаціонару з використанням розчину хофітола (10 мл внутрішньовенно) - курс лікування 10 інєкцій, та актовегіну (по 5 мл внутрішньовенно, крапельно на 250 мл ізотонічного розчину глюкози, щоденно).

Коломійцева А.Г., Буткова О.І., Гребініченко Г.О. Ультразвукова діагностика стану плода у вагітних, що мали внутрішньоматкову загибель плода в анамнезі // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 1999. - № 6. - С. 80-82. (Аналіз даних ультразвукового дослідження, переклад резюме, підготовка до друку).

Задорожня Т.Д., Арчакова Т.М., Гребініченко Г.О. Структурні зміни та особливості апоптозу у плаценті при внутрішньоматковій загибелі плода // Перинатологія та педіатрія. - 2000. - № 4. - С. 7-8. (Набір і підготовка біологічного матеріалу, аналіз даних, підготовка до друку).

Тетерін В.В., Гребініченко Г.О. Стан внутрішньоутробного плода у вагітних з цитомегаловірусною інфекцією // Педіатрія, акушерство та гінекологія. - 2001. - № 3. - С. 89-92. (Спостереження за станом плода, аналіз даних, підготовка до друку).

Ципкун А.Г., Гребініченко Г.О. Фармакологічна характеристика плацентарних судин жінок з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі // Український медичний альманах. - 2001. - Т.4, № 1. - С.175-178. (Забір зразків плацент для експериментального дослідження, аналіз даних, підготовка до друку).

Ципкун А.Г., Буткова О.І., Гребініченко Г.О. Зміни чутливості рецепторів плацентарних судин до біологічно активних речовин у жінок з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі та їх роль в обґрунтуванні фармакотерапії // Ліки. - 2002. - № 5-6. - С. 121 - 125. (Забір зразків плацент для експериментального дослідження, аналіз даних).

Гребініченко Г.О. Особливості нейроендокринної адаптації вагітних із загибеллю плода в анамнезі // Перинатологія та педіатрія. - 2003. - № 6. - С. 13 - 15.

Буткова О.І., Гребініченко Г.О. Стан фетоплацентарного комплексу у вагітних з внутрішньоматковою загибеллю плода в минулому // Збірник наукових праць Асоціації акушерів - гінекологів України - Київ: Абрис, 2000. - с.535-537. (Аналіз даних ультразвукового дослідження, переклад резюме, підготовка до друку).

Коломійцева А.Г., Тетерін В.В., Гребініченко Г.О. Ризик для плода при цитомегаловірусному інфікуванні // Збірник наукових праць Асоціації акушерів - гінекологів України - Київ: „Фенікс”, 2001. - с.327-330. (Аналіз даних, підготовка до друку).

Спосіб профілактики та лікування фетоплацентарної недостатності у вагітних жінок з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі. Патент України 38912 А від 15.05.2001. Бюл. № 4 (Участь в вивченні ефективності профілактично-лікувального комплексу, оформленні документів), співавтори Коломійцева А.Г., Буткова О.І., Діденко Л.В., Жабченко І.А.

Спосіб реабілітації невагітних жінок з внутрішньоматковою загибеллю плода в анамнезі на етапі планування вагітності з урахуванням етіопатогенезу. Патент України 53889 А від 17.02.2003. Бюл. № 2. (Участь в вивченні ефективності реабілітаційного комплексу, оформленні документів), співавтори Коломійцева А.Г., Буткова О.І., Діденко Л.В., Яремко А.Є., Черненко Т.С.

Morphology and immunohistochemistry of apoptosis in the placenta, following intrauterine fetal death // Placenta. - 2000. - V. 21, № 7. - P.40. (Забір зразків плацент для патоморфологічного дослідження, аналіз даних, підготовка до друку), співав. Задорожня Т.Д., Арчакова Т.М.

Размещено на .ru