Особливості станів психічного напруження курсантів-льотчиків в період наземної підготовки - Автореферат

Мета роботи: визначити детермінуючі обєктивні та субєктивні фактори й критерії оцінки станів психічного напруження в курсантів-льотчиків у період наземної підготовки. Здійснити теоретико-методологічний аналіз ролі рівнів станів психічного напруження курсантів-льотчиків у процесі навчальної та професійної діяльності, а також факторів, що впливають на цю діяльність. Визначити структуру станів психічного напруження та їхню динаміку в курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів. Створити комплекс методик для визначення станів психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки до польотів. Визначити засоби забезпечення оптимального рівня станів психічного напруження в курсантів-льотчиків у період наземної підготовки.Обґрунтована необхідність вивчення станів психічного напруження курсантів льотного факультету в період наземної підготовки, обумовлених системою обєктивних і субєктивних факторів, які детермінують ефективність діяльності й адекватність поведінки в умовах впливу стрес-факторів. Таким чином, поняття напруження має різні значення: напруження як вид стану й напруження як характеристика багатьох інших видів станів (тензіонна характеристика). Враховуючи завдання нашого дослідження, слід зазначити, що ми визначаємо стани психічного напруження як характеристику станів людини-оператора в умовах підготовки до льотної діяльності, а саме характеристику станів курсантів-льотчиків у період наземної підготовки. Під час безпосереднього проведення дослідження з метою визначення рівнів стану психічного напруження в курсантів-льотчиків у період наземної підготовки групою психологів кафедри психології й педагогіки ХУПС був розроблений спеціальний метод експертної оцінки. За результатами дослідження, також були визначені основні критерії оцінки діяльності курсантів-льотчиків у період наземної підготовки, а саме: 1-а група курсантів з незначним рівнем психічного напруження, у котрих виявляється відносно рівна емоційна активність, стан психічного напруження перебуває на оптимальному рівні.Аналіз сучасних досліджень з проблем психічних станів в умовах професійної підготовки військовослужбовців показує, що рівні станів психічного напруження відіграють визначальну роль як фактори, що суттєво впливають на процес навчання і професійну діяльність льотчиків, які здійснюються в екстремальних умовах. активаційних, що визначаються типологічними особливостями нервової системи (силою, динамічністю, збудженістю) і впливають на загальну працездатність, витримку й вольову саморегуляцію курсантів-льотчиків. Курсанти з незначним рівнем психічного напруження характеризуються низьким і частково середнім рівнями емоційного збудження, низьким рівнем особистісної тривожності, високим і частково середнім рівнями активності, працездатності, середнім рівнем мотивації, високим і частково середнім рівнем інтелектуальної лабільності, великою і частково середньою силою нервової системи. Курсанти з підвищеним рівнем психічного напруження характеризуються середнім і частково низьким рівнями емоційного збудження, середнім і частково низьким рівнями особистісної тривожності, середнім і частково низьким рівнями активності, працездатності, середнім рівнем мотивації, середнім і частково низьким рівнями інтелектуальної лабільності, середньою та частково великою силою нервової системи. Для курсантів, що мають значно виражений рівень психічного напруження, характерні середній і частково високий рівні емоційного збудження, середній рівень особистісної тривожності, низький і частково середній рівні активності, працездатності, середній рівень інтелектуальної лабільності, середня й частково мала сила нервової системи.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Аналіз сучасних досліджень з проблем психічних станів в умовах професійної підготовки військовослужбовців показує, що рівні станів психічного напруження відіграють визначальну роль як фактори, що суттєво впливають на процес навчання і професійну діяльність льотчиків, які здійснюються в екстремальних умовах.

2. Стани психічного напруження, що спостерігаються в процесі наземної підготовки до польотів курсантів-льотчиків, слід розглядати як інтегративне полісистемне утворення, яке складається з комплексу взаємодіючих функціональних компонентів: - емоційних, які проявляються в рівні психічного збудження і тривожності;

- мотиваційних, визначених силою і змістом професійної спрямованості;

- інтелектуальних, що проявляються в розумових і мнемічних операціях та забезпечують оцінку й визначення вимог ситуації, прогноз можливих змін у процесі досягнення бажаної мети, прийняття рішень про характер дій, оцінку одержаного результату діяльності;

- активаційних, що визначаються типологічними особливостями нервової системи (силою, динамічністю, збудженістю) і впливають на загальну працездатність, витримку й вольову саморегуляцію курсантів-льотчиків.

3. Професіографічний аналіз діяльності курсантів-льотчиків дозволяє побудувати структурно-функціональні моделі, що відображають систему прийому й переробки інформації льотчиком у процесі оволодіння навичками польоту.

4. Стани психічного напруження є багаторівневою системою, яка в структурі особистості фахівця складається з психофізіологічного, психологічного й соціально-психологічного рівнів, що знаходяться у постійній взаємодії. Домінування якогось з цих рівнів визначається як характером завдань, що вирішуються, так і індивідуальними особливостями курсанта, які сформовані в процесі навчання та виховання.

5. Динаміка станів психічного напруження курсантів-льотчиків в умовах професійної підготовки залежить від сформованості та взаємодії їх структурних компонентів, домінуюча роль яких змінюється в процесі вирішення професійних завдань.

6. За створеною нами методикою визначено три якісно різних рівні психічного напруження курсантів-льотчиків у період наземної підготовки: незначний, підвищений, значно виражений.

Курсанти з незначним рівнем психічного напруження характеризуються низьким і частково середнім рівнями емоційного збудження, низьким рівнем особистісної тривожності, високим і частково середнім рівнями активності, працездатності, середнім рівнем мотивації, високим і частково середнім рівнем інтелектуальної лабільності, великою і частково середньою силою нервової системи.

Курсанти з підвищеним рівнем психічного напруження характеризуються середнім і частково низьким рівнями емоційного збудження, середнім і частково низьким рівнями особистісної тривожності, середнім і частково низьким рівнями активності, працездатності, середнім рівнем мотивації, середнім і частково низьким рівнями інтелектуальної лабільності, середньою та частково великою силою нервової системи.

Для курсантів, що мають значно виражений рівень психічного напруження, характерні середній і частково високий рівні емоційного збудження, середній рівень особистісної тривожності, низький і частково середній рівні активності, працездатності, середній рівень інтелектуальної лабільності, середня й частково мала сила нервової системи.

7. Встановлено, що незначний і підвищений рівні психічного напруження в курсантів-льотчиків можуть виникати як у ході експерименту, так і стихійно. Значно виражений рівень психічного напруження не передбачає можливості його довільного регулювання. У цьому випадку потрібне цілеспрямоване забезпечення оптимального рівня психічного напруження за допомогою спеціально розробленої методики з психотренінгу.

8. До основних стрес-факторів, що діють в період наземної підготовки курсантів-льотчиків належать такі, як: відрив від землі, обмеженість простору, невизначеність, небезпечність, швидкі зміни обставин, великі потоки інформації, жорсткий графік виконання польотних завдань, дефіцит часу, підвищена вимогливість, що в комплексі сприяють виникненню станів високого нервово-психічного напруження.

9. Визначено й удосконалено основні методи й прийоми, найбільш сприятливі для забезпечення оптимального рівня психічного напруження в курсантів-льотчиків у період наземної підготовки: психорегулююче тренування (на основі аутотренінгу), ідеомоторне тренування, моделювання впливу стрес-факторів і відпрацьовування стратегій керуючих дій у стресогенних ситуаціях, дихальна гімнастика, рефлексія й самоконтроль.

10. Впровадження комплексної методики формування й удосконалення оптимального рівня психічного напруження в курсантів-льотчиків дозволяє підвищити психічну саморегуляцію, подолати негативні емоційні стани й виробити адекватні стратегії дій у складних стресогенних ситуаціях.

1. Приходько Д.П. Аналіз детермінант, що характеризують психічні стани військовослужбовців в особливих і екстремальних умовах діяльності // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Харків: ХУПС, 2005. - Вип. 1 (22). - С. 160-166.

2. Приходько Д.П. Напружені психічні стани льотного курсантського складу // Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2005. - Вип. 15, Ч. ІІ. - С. 91-97.

3. Приходько Д.П. Психологічні механізми виникнення психічного напруження військовослужбовців під час виконання ними функціональних завдань // Наукові записки Харківського університету Повітряних Сил. Соціальна філософія, психологія. - Харків: ХУПС, 2006. - Вип. 1 (25). - С. 212-217.

4. Приходько Д.П. Динаміка психофізіологічних показників стану психічного напруження курсантів-льотчиків ХУПС у період наземної підготовки // Вісник Харківського національного педагогічного університету ім. Г.С. Сковороди. Психологія. - Харків: ХНПУ, 2006. - Вип. 20. - С. 172-180.

5. Злотніков А.Л., Керницький А.М., Приходько Д.П., Шалімова І.М. Корекція станів психічного напруження курсантів-льотчиків у період підготовки до польотів // Харківський університет Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Корекція станів психічного напруження курсантів-льотчиків у період підготовки до польотів: Методичний посібник. - Харків: ТОВ "Рейтинг", 2007. - 38 с.

6. Приходько Д.П. Основні етапи формування адекватного рівня емоційного стану курсантів-льотчиків у період підготовки до польотів // Перша науково-технічна конференція Харківського університету Повітряних Сил, 16-17 лютого 2005 р. - Харків: ХУПС, 2005. - С. 336-337.

7. Приходько Д.П. Актуальні проблеми моделювання напружених психічних станів курсантів-льотчиків у період наземної підготовки // Академія цивільного захисту України. Матеріали міжвузівської науково-практичної конференції 25 квітня 2005р. Війна й насильство: минуле та майбутнє (60-річчю перемоги у Великій Вітчизняній війні присвячується). - Харків: АЦЗУ, 2005. - С. 53-54.

8. Приходько Д.П. Модель формування позитивних психічних станів курсантів у процесі виховної роботи // Місце й роль внутрішніх військ у забезпеченні внутрішньої безпеки держави. Науково-практична конференція 23-24 листопада 2005 р. - Харків: ВІВВ МВСУ, 2005. - С. 111-113.

9. Приходько Д.П. Психологічні механізми виникнення напруження при розвязанні конфліктних ситуацій // Друга наукова конференція Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба. Матеріали конференції 15-16 лютого 2006 р. - Харків: ХУПС, 2006. - С. 139-140.

10. Приходько Д.П. Динаміка психофізіологічних показників стану психічного напруження курсантів-льотчиків ХУПС у період наземної підготовки // Третя наукова конференція Харківського університету Повітряних Сил імені Івана Кожедуба 28-29 березня 2007р. Матеріали конференції. - Харків: ХУПС, 2007. - С. 194.