Дослідження рецепції іранської культури у літературній творчості М.В. Гоголя. Огляд ідеологічної спадщини письменника. Відтворення суспільно-політичної ситуації ХХ ст., в перекладах іранських текстів. Форми творчої та національної адаптація творів.
Справжнім початком творчої рецепції російської літератури в Ірані слід вважати ХХ ст. Перші переклади творів російської класичної літератури перською мовою припадають на початок сторіччя, коли було перекладено «Горе от ума» О.С. Піднесення інтересу до російської літератури в Ірані припадає на середину ХХ ст., коли перською мовою перекладені твори Пушкіна, Крилова, Некрасова, Салтикова-Щедріна, Л. Гоголь належить до низки письменників, твори яких найчастіше перекладаються, йому присвячена велика кількість статей, його спадщину внесено до навчального курсу, що його слухають студенти Тегеранського університету. Незважаючи на велике значення, яке творча і теоретична рецепція Гоголя має для розвитку персько-російських літературних контактів і взаємозвязків, донині немає праці, яка б дала більш-менш повне розвязання цієї проблеми.Її переклади - це високохудожні твори письменниці: вона дуже тонко відчувала світ творів Гоголя, його гумор, володіла майстерністю його передачі рідною мовою. Порівнюючи ці переклади, визначаємо переклад Х. Перекладач дотримувався архаїчних поглядів на мову і культуру, у його перекладі також виявилися і його ідеологічні переконання. У перекладі виявилася також східна ментальна риса: перекладач прагнув знайти в поемі Гоголя позитивного героя, і хоча текст не дає такої можливості, він збільшує фігуру Чичикова, наділяє його внутрішньою мовою навіть тоді, коли в оригіналі це мова оповідача. Встановлено, що вона репрезентована в Ірані чотирма перекладами - двома перекладами «Ревизора» (1912, 1952), що не збереглися, і двома перекладами «Игроков».
План
. основний зміст дисертаціїОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ ВІДОБРАЖЕНЛ В ТАКИХ ПУБЛІКАЦІЯХ
1. Мотамед П. Н.В. Гоголь и иранский фольклор // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія літературознавство. - Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2005. - Вип. 4 (44). - С. 19-23.
2. Мотамед П. Творчество Н.В. Гоголя в иранской критике // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія літературознавство. - Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2006. - Вип. 1 (45). - С. 20-24.
3. Мотамед П. Современное теоретическое осмысление творчества Н.В. Гоголя в Иране // Наукові записки Харківського національного педагогічного університету імені Г.С. Сковороди. Серія літературознавство. - Харків: ХНПУ імені Г.С. Сковороди, 2007. - Вип. 1 (49). - С. 62-67.
4. Мотамед П. О некоторых особенностях переводов повести Н.В. Гоголя «Тарас Бульба» на персидский язык // Східнословянська філологія. Зб. наук. праць. - Горлівка: Горлівський державний педагогічний інститут іноземних мов, 2005. - Вип. 6. - С. 199-205.
5. Мотамед П. Рецепция Гоголя в персидской литературе: к постановке проблемы // Десятые международные чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. - Харьков, 2005. - С. 44-45.
6. Мотамед П. Н.В. Гоголь в иранской критике // Одиннадцатые международные чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. - Харьков, 2006. - С. 43-44.
7. Мотамед П. Творчество Н.В. Гоголя в оценке Дейхими // Двенадцатые международные чтения молодых ученых памяти Л.Я. Лившица. - Харьков, 2007. - С. 48-49.
Размещено на .ru
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
