Особливості сприймання відкритого і замкненого простору в регуляції рухової дії - Автореферат

Особливе значення має оптимізація сприймання простору в умовах подолання високогірного простору та замкненого простору печер. Дослідження цієї проблеми може забезпечити наукове підґрунтя для розробки методів підтримання адекватної психомоторної активності та попередження травматизму зокрема серед молоді, що займається туристичною діяльністю. Однак дослідження особливості сприймання простору в ході регуляції рухових дій в діаметрально протилежних умовах відкритого та замкненого простору вимагає спеціального вивчення, оскільки подібні дослідження практично відсутні. Дієвою запорукою попередження багатьох травмонебезпечних ситуацій та підтримання адекватної психомоторної активності може стати інформація про особливості сприймання відкритого та замкненого простору в ході регуляції рухових дій з урахуванням індивідуального профілю функціональної асиметрії. Мета дослідження - визначити специфіку сприймання відкритого та замкненого простору; розробити практичні рекомендації (для керівників туристичних гуртків, тренерів, інструкторів, тощо) щодо оптимізації процесу сприймання відкритого та замкненого простору в ході здійснення рухових дій субєктами не професіонального туризму.У першому розділі - “Теоретичні аспекти проблеми сприймання простору в ході регуляції рухової дії” - описуються основні історичні етапи вивчення особливостей сприймання простору та психічної регуляції рухів і дій людини. У другому розділі - “Принципи та організація дослідження особливостей сприймання простору в ході регуляції рухових дій” - розглядаються шляхи досягнення мети та розвязання завдань дослідження, описується процедура дослідження, обґрунтовуються методики, характеризується експериментальна вибірка. На першому етапі проаналізовано основні теоретичні підходи щодо вивчення сприймання простору та психічної регуляції рухів і дій людини, дана характеристика складових компонентів сприймання відкритого та замкненого простору. Вивчення різних аспектів актуального стану людини та феномена психологічного впливу відкритого й замкненого простору на регуляцію рухових дій проводилось у процесі первинної адаптації до простору та при настанні психічної дезадаптацїї в екстремальних умовах. У третьому розділі - “Дослідження особливості сприймання відкритого та замкненого простору в ході регуляції рухових дій” - викладаються результати психологічних експериментів, визначається та обґрунтовується вплив особливості сприймання відкритого та замкненого простору на регуляцію рухів, проводиться (за розробленою нами програмою) апробація та застосування спеціалізованих вправ для оптимізації рухових дій та процесу сприймання відкритого і замкненого простору, наводяться результати її впровадження.Дослідження особливостей сприймання відкритого та замкненого простору в ході регуляції рухових дій показує, що сприймання різних видів простору відрізняється своїм змістом і впливом на регуляцію рухів. сприймання замкненого простору змінюється залежно від його глибини, вимушеного обмеження рухів, зміни поз тіла в пересуванні, наявності фобії травм та замкненого простору. В ході експериментів у всіх досліджуваних, в умовах як відкритого, так і замкненого простору, були зафіксовані прорахунки в бік недооцінки часового інтервалу, а саме: всі обстежені передбачали витратити суттєво менше часу на подолання визначеного відрізка шляху. Ілюзії та фобії заважають адекватно реагувати на більшість ситуацій, які виникають під час сприймання відкритого та замкненого простору в ході регуляції рухових дій. Застосування спеціалізованих вправ з урахуванням особливостей сприймання досліджуваними відкритого та замкненого простору, сприяє поліпшенню процесів сприймання простору в регуляції рухової дії.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Дослідження особливостей сприймання відкритого та замкненого простору в ході регуляції рухових дій показує, що сприймання різних видів простору відрізняється своїм змістом і впливом на регуляцію рухів. А саме: - сприймання відкритого простору змінюється залежно від атмосферного тиску, обмеженості орієнтирів, фобії відкритого простору та висоти;

- сприймання замкненого простору змінюється залежно від його глибини, вимушеного обмеження рухів, зміни поз тіла в пересуванні, наявності фобії травм та замкненого простору. В умовах замкненого простору порушується адекватність сприймання відстаней, глибини, висоти, воно залежить від освітлення та досвіду перебування в таких умовах.

2. Для адекватного визначення інтервалу часу, необхідного для подолання відстані до орієнтиру, треба мати спеціальну підготовку та досвід. В ході експериментів у всіх досліджуваних, в умовах як відкритого, так і замкненого простору, були зафіксовані прорахунки в бік недооцінки часового інтервалу, а саме: всі обстежені передбачали витратити суттєво менше часу на подолання визначеного відрізка шляху.

3. В період адаптації до умов відкритого та замкненого простору спостерігаються ілюзії різних видів (зорові, слухові, сенсомоторні). Ілюзії та фобії заважають адекватно реагувати на більшість ситуацій, які виникають під час сприймання відкритого та замкненого простору в ході регуляції рухових дій.

4. Результати дослідження дають підстави стверджувати, що навички і вміння, придбані та опановані у певному виді простору щодо однієї рухової дії, не дають перенесення на іншу.

5. Застосування спеціалізованих вправ з урахуванням особливостей сприймання досліджуваними відкритого та замкненого простору, сприяє поліпшенню процесів сприймання простору в регуляції рухової дії. Показники точності виміру відстані після застосування спеціалізованих вправ покращились на 39%, показники точності просторового орієнтування покращились на 34% порівняно із вихідними. Під час занять з фізичного виховання та у групах спортивного удосконалення необхідно створювати умови для виконання завдань різними способами, що сприятиме розвитку не тільки ведучих, але й менш активних напрямів в рухових діях, а також певних психічних функцій, координаційних здібностей, відчуття часу, здатності орієнтуватися у просторі, регуляції активних дій, формуванню гармонійної особистості.

6. Найефективнішим засобом попередження багатьох травмонебезпечних ситуацій та підтримки адекватної психомоторної активності в сприйманні просторових координат є врахування індивідуального профілю функціональної асиметрії. Залежність отримання травм від ведучого ока та опорної ноги виявилась в тому, що 87% досліджуваних з правосторонньою асиметрією отримали травми справа, 80% з лівосторонньою - зліва. Таким чином, результати проведеного нами дослідження дають можливість стверджувати наявність взаємозвязку між індивідуальною функціональною асиметрією та отриманням побутових та спортивних травм. Урахування такого взаємозвязку при регуляції рухових дій у відкритому та замкненому просторі є запорукою їх профілактики.

7. Доведено, що перебування у відкритому та замкненому просторі змінює психічний стан, енергетичний потенціал людини. Під час перебування у замкненому просторі у 71% досліджуваних зафіксовано різкий здвиг балансу вегетативної нервової системи в бік переваги симпатичного відділу. Кількість досліджуваних з перевагою симпатичного відділу вегетативної нервової системи в замкненому просторі була на 14% більшою, ніж під час перебування у відкритому просторі. Виявилось, що замкнений простір викликає більше напруження психічного стану, вимагає більших зусиль для адаптації й подолання стресової ситуації, мобілізує сили організму в екстремальних ситуаціях, збільшує витрату енергетичних ресурсів.

8. Під час занять та у процесі психологічної підготовки студентів необхідно навчати їх адекватного сприймання простору, вміння аналізувати свій психофізіологічний стан, правильно оцінювати свої відчуття, порівнювати їх з функціональними можливостями рухового апарату. Завдання повинні відповідати фізичний та психологічній підготовці студентів, базуватися на їхній руховій памяті, бути в діапазоні можливостей їхніх аналізаторів і нервово-мязового апарата.

9. Як показали дослідження в залежності від висоти і атмосферного тиску, а також під час перебування в замкненому просторі змінюються показники енергетичного потенціалу - тобто виникає психічний феномен, який потребує подальшого дослідження.

В перспективі подальших досліджень стоять також питання про вивчення ілюзій і фобій, які негативно впливають на виконання рухових дій і знижують темп їх розвитку, а також про гендерні особливості сприймання різних видів простору. психологічний фобія сприймання

1. Поляничко О.М. Просторово-часова організація рухової дії в умовах високогіря // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. праць інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / за ред. С.Д. Максименка. - Т.VII, вип. 2. - К., 2005. - С. 167-172.

2. Поляничко О.М. Особливості регуляції сенсомоторних дій в умовах обмеженого простору // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. - К.: Главник, 2005. - Вип. 26, в 4-х томах, том 3. - С. 408-413.

3. Поляничко О.М. Особливості сприймання простору в регуляції рухових дій та профілактика побутового травматизму // Наукові записки Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. академіка С.Д. Максименка. - К.: Міленіум, 2006. - Вип. 30. - С. 199-207.

4. Поляничко О.М. Психічний стан і його вплив на регуляторну функцію образу рухів // Актуальні проблеми психології. Зб. наук. праць Інституту психології імені Г.С. Костюка АПН України / За ред. Максименка С.Д. - К.: “Логос”, 2007, Т. 7, вип. 10. - С. 310-317.

5. Поляничко О.М. Організація рухової діяльності студентів з урахуванням індивідуального профілю функціональної асиметрії // Асимметрия мозга и поведение человека. Материалы Международной Украино-Российской научной конференции. - К.: МАУП, 2005. - С. 34-36.

6. Поляничко О.М. Психологические особенности восприятия открытого и закрытого пространства // Матеріали II Міжнародної науково-практичної конференції “Сучасні наукові дослідження - 2006”. Том 35. Психология і соціологія. - Дніпропетровськ: Наука і освіта, 2006. - С. 49.

7. Поляничко Е.Н. Пространственно-временная организация двигательных действий в экстремальных условиях // Бехтерев В.М. и современная психология. К 120-летию открытия первой психологической лаборатории: Материалы докладов на российской научно-практической конференции. Казань, Казанский государственный университет, 29-30 сентября 2005 года. Вып. 3, Т. 2. - Казань: Центр инновационных технологий, 2005. - С. 403-408.

8. Поляничко О.М. Особистісна і ситуативна тривожність у нормі та в умовах замкненого простору печер // Вісник Чернігівського педагогічного університету імені Т.Г. Шевченко. - Вип. 44. Серія: педагогічні науки. Фізичне виховання та спорт: Збірник. - Чернігів: ЧДПУ, 2007. - №44. - С. 89-92.

Размещено на .ru