Особливості соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника ОВС - Автореферат

У сучасних умовах ефективна діяльність щодо забезпечення прав і свобод людини базується на ряді концептуально нових підходів, що обумовлюють докорінні зміни організаційно-правових засад функціонування органів внутрішніх справ, зокрема, гуманізацію діяльності міліції та підвищення її авторитету, побудову відносин між міліцією та громадянином на засадах партнерства, чітке визначення компетенції працівників міліції щодо забезпечення реалізації загальносвітових стандартів прав людини. Однак серед деяких працівників ОВС спостерігається застосування неправомірних методів професійного спілкування і навіть небажання розглядати партнера по спілкуванню як людину з її закріпленими в Конституції України правами і свободами. Жорстокість, порушення прав і свобод людини з боку деяких працівників на стадії затримання й у процесі досудового слідства не обумовлюють адекватного діалогу в професійному спілкуванні і фактично реалізуються в “субєкт-обєктних” авторитарних відносинах. Однак, у сучасній психологічній науці проблеми, повязані з аспектами соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника органів внутрішніх справ, вивчені недостатньо, тому дослідження в цьому напрямку на даний час є актуальною проблемою, розвязання якої становить значний інтерес в теоретичному і прикладному плані. Дослідження виконувалося у межах наукових досліджень кафедри прикладної психології і науково-дослідної лабораторії соціальної та психологічної роботи в ОВС Національного університету внутрішніх справ, плану наукових досліджень Юридичної академії Міністерства внутрішніх справ (п.У першому розділі “Професійне спілкування працівника ОВС як проблема юридичної психології” висвітлюються основні підходи до дослідження цієї проблеми в загальній, соціальній та юридичній психології; уточнюється зміст понять “професійне спілкування”, “професійне спілкування працівника ОВС” “соціальна перцепція”, “соціально-перцептивна регуляція професійного спілкування”. Професійне спілкування містить у собі такі аспекти: обмін інформацією між субєктами професійної діяльності; співробітниками в групах та організаціях; між колективами; працівником ОВС та особою, яка проходить у справі, що розглядається; оперативним працівником ОВС і громадянином, який має необхідну інформацію; у процесі юридичного консультування і т.ін.; В якості випробуваних у дослідженні були: курсанти I курсу факультету кримінальної міліції, курсанти IV курсу факультету кримінальної міліції, курсанти V курсу соціально-психологічного факультету Національного університету внутрішніх справ, оперативні працівники, вчителі. Серед опитаних V курсу соціально-психологічного факультету були отримані такі результати: добре ідентифікувалися такі емоції - гнів (88,5%), презирство (75,1%), журба (83,1%), радість (99,7%), подив (98,9%), страх (99,2%), сором (94,1%), погано розпізнавалися емоції відрази (48,6%) та інтересу (31,2%). У ході аналізу вірогідності розходжень за методом кутового перетворення Фішера (цей метод використовувався при порівнянні даних усіх груп) між випробуваними I курсу факультету кримінальної міліції та курсантами V курсу соціально-психологічного факультету значимі розходження були отримані щодо таких емоцій: “презирство” р?0,01; “радість” р?0,01; “подив” р?0,05; “страх” р?0,01; “сором” р?0,05; зазначені емоції краще розпізнають курсанти V курсу соціально-психологічного факультету, що можна пояснити тим, що вони проходять спеціальну учбово-професійну підготовку, одним з напрямків якої є соціально-психологічні тренінги.Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість зробити наступні висновки: Соціально-перцептивна регуляція спілкування оперативних працівників є багатомірним феноменом, що детермінований факторами трьох рівнів (індивідуально-психологічним, особистісно-орієнтаційним та ситуативним). Особистісні орієнтації та механізми соціально-перцептивної регуляції процесу спілкування мають відмінності у різних категорій оперативних працівників міліції і залежать від компетенції та завдань, що виконуються ними в умовах напруженості, конфліктності, конспіративності заходів та постійного контрспостереження з боку осіб, з якими здійснюється спілкування. Ефективність спілкування оперативного працівника залежить від рівня професійної деформації його особистості, детермінантами якої є обєктивні та субєктивні фактори. Дослідження особистісних орієнтацій оперативних працівників, що впливають на професійну спрямованість та на особливості професійного спілкування свідчить про деформуючий вплив професійної діяльності проявляється в низькому рівні чуйності до почуттів і недоліків людей та в неадекватному заниженому їх оцінюванні, не повязаних з їхньою професійною діяльністю. Водночас в оперативних працівників визначається стриманість у спілкуванні, емоційна стійкість, самостійність, іноді агресивність, обережність у виборі партнерів по спілкуванню.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

Узагальнення результатів дисертаційного дослідження дало можливість зробити наступні висновки: Соціально-перцептивна регуляція спілкування оперативних працівників є багатомірним феноменом, що детермінований факторами трьох рівнів (індивідуально-психологічним, особистісно-орієнтаційним та ситуативним).

Здібність адекватної оцінки психічного стану та індивідуально-психологічних особливостей іншої людини, безсумнівно, слід розглядати як професійно важливу якість працівника ОВС.

Особистісні орієнтації та механізми соціально-перцептивної регуляції процесу спілкування мають відмінності у різних категорій оперативних працівників міліції і залежать від компетенції та завдань, що виконуються ними в умовах напруженості, конфліктності, конспіративності заходів та постійного контрспостереження з боку осіб, з якими здійснюється спілкування. Означене потребує адекватного вибору поведінки оперативного працівника залежно від особливостей ситуації професійного спілкування

Ефективність спілкування оперативного працівника залежить від рівня професійної деформації його особистості, детермінантами якої є обєктивні та субєктивні фактори. Своєчасне виявлення та нейтралізація означених детермінант дозволить підвищити ефективність спілкування оперативного працівника і забезпечить отримання інформації на невербальному рівні.

Дослідження особистісних орієнтацій оперативних працівників, що впливають на професійну спрямованість та на особливості професійного спілкування свідчить про деформуючий вплив професійної діяльності проявляється в низькому рівні чуйності до почуттів і недоліків людей та в неадекватному заниженому їх оцінюванні, не повязаних з їхньою професійною діяльністю. Водночас в оперативних працівників визначається стриманість у спілкуванні, емоційна стійкість, самостійність, іноді агресивність, обережність у виборі партнерів по спілкуванню. Окрім цього, відзначено урівноваженість, реалізм, наполегливість у досягненні мети, сміливість, високу швидкість вирішення практичних завдань, зібраність, енергійність, адекватність самооцінки.

Ці індивідуально психологічні риси субєкта сприйняття та особистісні орієнтації, що вказані вище, детермінують, як показало наше дослідження, високій рівень адекватності оцінки психічних станів та індивідуально-психологічних характеристик інших осіб.

Дослідження невербального спілкування виявило недоліки оцінки іншої людини тільки за окремими зображеннями, поза конкретного контексту реальної активності людини (окремі дії, взаємодія з іншими, невербальна поведінка). Ці недоліки стосуються методики „поведінковий портрет”. Оцінка психічного стану іншої людини є більш точною при сприйнятті людини в контексті реальної активності: спілкуванні, діяльності. При цьому спостерігається динаміка невербальної поведінки, яку можна порівняти з еталонами памяті. Збагаченню комплексу еталонів памяті допомагає цілеспрямований, спеціально організований соціально-психологічний тренінг.

7. При проведенні соціально-психологічного тренінгу був відмічений ефект переносу тих навичок, які випробувані набули в його процесі, на інші сфери спілкування працівників ОВС.

8. Навчально-професійна та професійна діяльність сприяють розвитку багатьох комунікативних якостей оперативних працівників ОВС. Спеціальний цілеспрямований соціально-психологічний тренінг може не тільки прискорити процес розвитку перцептивних вмінь у системі комунікацій, а й запобігти процесу професійної деформації. Це вимагає його обовязкового використання в системі професійної підготовки та перепідготовки працівників ОВС.

1. Гориславська І.О. Проблема регуляції професійного спілкування працівника ОВС // Вісник ХДПУ ім. Сковороди. Психологія. - Харків: ХДПУ, 2002. - Вип. 9. - С 66-70.

2. Гориславська І.О. Особливості перцептивної функції професійного спілкування // Вісник Харківського університету. Серія Психологія. - Харків: ХДУ, 2002. - № 505. - Частина 1. - С. 60-62.

3. Гориславська І.О. Проблема комунікативної культури юриста // Психологія. Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. - Вип. 19. - 2003. - С 196-200.

4. Гориславська І.О. Особливості професійного спілкування і професійна деформація співробітників ОВС // Психологія. Збірник наукових праць. - К.: НПУ імені М.П. Драгоманова. - Вип. 20. - 2003. - С. 229-235.

5. Шинкаренко І.О. Дослідження особистісних орієнтацій, що впливають на професійну спрямованість і на особливості професійного спілкування правників ОВС // Право і безпека. - 2005. - № 3. - Том 4. - С. 189-192.

6. Шинкаренко І.О. Програма соціально-психологічного тренінгу як спосіб діагностики і корекції системи соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівників ОВС // Науковий вісник Юридичної академії МВС. - № 1.- 2005. - С. 46 - 51.

7. Гориславська І.О., Землянська О.В. До питання професійного спілкування працівника органів внутрішніх справ // Комунікативна компетентність правників і їх звязки з громадськістю: Збірник наукових статей. - Львів: ЛІВС при НАВСУ, 2003. - С. 100 - 101

8. Шинкаренко І.О. Особливості професійного спілкування працівника ОВС під час виконання службових обовязків // Науковий вісник Юридичної академії МВС. - № 1.- 2003. - С. 316-322.

9. Шинкаренко І.О. Тренінг як метод дослідження особливостей соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника ОВС // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Психологічні тренінгові технології у правоохоронній діяльності: науково-методичні та організаційно-практичні проблеми впровадження і використання, перспективи розвитку”. - Донецьк: ДЮІ МВС України, 2005. - С. 46-54.

АННОТАЦІЯ

Шинкаренко І.О. Особливості соціально-перцептивної регуляції професійного спілкування працівника ОВС - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата психологічних наук за спеціальність 19.00.06 - юридична психологія. - Національний університет внутрішніх справ. - Харків, 2005.

Вирішується проблема залежності рівня розвитку соціальної перцепції від індивідуально-психологічних особливостей особистості, навчально-професійної, професійної діяльності та спілкування.

Результати дослідження особливостей невербального поведінки випробуваних показали їх залежність від їхніх індивідуально-психологічних якостей, змісту навчально-професійної і професійної діяльності та спілкування.

На основі системного теоретичного аналізу процесу соціальної перцепції була сконструйована її структурно-функціональна модель, що відображала її регулятивну функцію та функціональні звязки з іншими когнітивними і регуляторними підсистемами особистості в професійному спілкуванні працівника ОВС.

Отримані в дослідженні результати дають підстави для попереднього прогнозу професійно важливих якостей особистості, необхідних для формування адекватного сприйняття людей, і показують перспективи корекції низького рівня соціально-перцептивної регуляції процесу професійного спілкування працівника ОВС.

Обґрунтовано необхідність при перепідготовці працівників ОВС проведення соціально-психологічного тренінгу, що має бути спрямований як на розвиток соціально-перцептивних якостей особистості оперативного працівника ОВС, так і на корекцію негативних стереотипів сприйняття інших людей.

Ключові слова: особистість оперативного працівника ОВС, особистісна орієнтація, індивідуально-психологічні якості, соціально-перцептивна регуляція, професійне спілкування, соціально-психологічний тренінг.