Особливості сомато–статевого розвитку і функції системи гіпофіз–гонади та щитоподібної залози при порушеннях чоловічого пубертату за умов йодної недостатності - Автореферат

ДЕРЖАВНА УСТАНОВА «ІНСТИТУТ ПРОБЛЕМ ЕНДОКРИННОЇ ПАТОЛОГІЇ ІМ. В.Я. ДАНИЛЕВСЬКОГО АКАДЕМІЇ МЕДИЧНИХ НАУК УКРАЇНИ» ГУРСЬКА ВАЛЕНТИНА АНАТОЛІЇВНА УДК:612.433.65:616.441:616.692-053.7-08-037 Особливості сомато-статевого розвитку і функції системи гіпофіз-гонади та щитоподібної залози при порушеннях чоловічого пубертату за умов йодної недостатності 14.01.14 - ендокринологія АВТОРЕФЕРАТ дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук Харків-2008 Дисертацією є рукопис Робота виконана в Державній установі «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академії медичних наук України» Науковий керівник: доктор медичних наук, старший науковий співробітник, Бондаренко Володимир Олександрович, Державна установа «Інститут проблем ендокринної патології ім. В.Я. Данилевського Академії медичних наук України», завідувач відділенням патології статевих залоз; Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор, Плехова Олена Ігорівна, Державна установа «Інститут охорони здоровя дітей та підлітків Академії медичних наук України», заступник директора з наукової роботи; доктор медичних наук, професор, Паньків Володимир Іванович, Український науково - практичний центр ендокринної хірургії, трансплантації ендокринних органів і тканин МОЗ України, завідувач відділу профілактики ендокринних захворювань. Висока поширеність порушень пубертату, яка спостерігається у 2,9 - 3,5 % дитячого населення (Плехова О.І. та співавт., 2000; Большова-Зубковська О.В., Тронько Н.Д., 2002), тенденція до зростання даної патології серед дітей, які мають захворювання щитоподібної залози (Паньків В.І., 2003; Корзун В.Н. та співавт., 2004) вимагає вивчення патогенетичних механізмів їх розвитку, впровадження послідовних методів діагностики, профілактики та лікування. Порушення функції щитоподібної залози сприяє формуванню затримки статевого та фізичного розвитку, особливо у хлопців, що мешкають у йододефіцитному регіоні (Кроха Н.В., 2003; Гобелецька І.Д., 2007). Частота патології щитоподібної залози у мешканців йододефіцитного регіону складає від 25,4 до 43,6 % і займає одне з перших місць серед дитячої ендокринної патології (Вацеба О.А. та співавт., 2002; Боярська О.Я., 2003). Терапія порушень статевого розвитку у хлопців залежить від варіанту недостатності пубертату. При затримці статевого розвитку або функціональній недостатності пубертату (ФНП) призначаються вітаміни (Плехова О.І. та співавт., 2006), гормоноредукована терапія (ГРТ), препарати з анаболічною дією (Демченко О.М., 2000). Відсутні також дані щодо особливостей фізичного розвитку при пубертатопатіях і частоти різних форм гіпогонадизму за умов йодного дефіциту. Визначено, що в механізмі формування порушень сомато-статевого розвитку у хлопців, які мешкають у йододефіцитному регіоні, суттєву роль відіграють дисфункціональні зміни в системі гіпофіз -щитоподібна залоза, притаманні явному або латентному гіпотиреозу. Виявлено нові диференційно - діагностичні критерії недостатності сомато - статевого розвитку при дефіциті йоду із урахуванням морфотипу, величини нормованого відхилення (д) в зрості, величини індексу маскулінізації (ІМ) і гормональних показників. До ФНП увійшли пацієнти, які мали зниження показників ІМ від норми менше 1,2 ум. од. за О.М. Демченком, з констатацією затримки статевого дозрівання та відсутністю суттєвих відхилень у морфограмах і зменшенням рівнів ЛГ, ФСГ і Т.