Особливості соматичної патології з нейроендокринними зрушеннями у евакуйованих мешканців м. Прип’яті внаслідок аварії на ЧАЕС - Автореферат

Радіоактивні викиди на Україні внаслідок аварії на ЧАЕС забруднили територію 12 областей, в яких продовжує проживати понад 2,7 млн людей, у тому числі понад півмільйона дітей віком до 14 років (Л.П. Незважаючи на використання великих матеріально-технічних, медичних, соціальних ресурсів, стан здоровя потерпілих внаслідок Чорнобильської аварії прогресивно погіршується, тому вивчення захворюваності евакуйованого населення залишається пріоритетним серед всіх медико-соціально-економічних проблем ядерної катастрофи. При аналізі та оцінці в динаміці стану здоровя осіб, опромінених малими дозами іонізуючого випромінювання, виявлено високу частоту захворювань нервової, серцево-судинної, травної систем, дихальних шляхів. Віддалені наслідки Чорнобильської катастрофи потребують найретельнішого вивчення набутої патології з використанням сучасних методів дослідження для прогнозування стану здоровя евакуйованих, які зазнали впливу малих доз іонізуючого випромінювання.

За матеріалами дисертації опубліковано 13 наукових праць, які відображають основні її положення, з них у фахових журналах та збірниках, затверджених ВАК України, - 6 та в матеріалах науково-практичних конференцій - 7 статей.

Структура і обсяг дисертації.

Дисертація викладена на 178 сторінках набраного компютерним способом тексту і складається зі вступу, огляду літератури, опису матеріалів та методів дослідження, пяти розділів власних досліджень, аналізу і узагальнення результатів досліджень, висновків, практичних рекомендацій та списку використаних літературних джерел, що містить 221 вітчизняне та 52 іноземних джерела, 8 додатків. Робота ілюстрована 25 таблицями і 10 рисунками.

ЗМІСТ РОБОТИ

Матеріали та методи дослідження

Дослідження клінічних проявів комбінованого (зовнішнього і внутрішнього) опромінення було проведено на 124 евакуйованих пацієнтах з м. Припяті. На час проведення комплексного медичного огляду серед обстежених евакуйованих було 103 дорослих особи та 21 - дитина-підліток. Вік чоловіків на момент обстеження був від 18 до 65 років, середній вік пацієнтів 41,3 2,5 рік. Вік жінок на момент обстеження коливався від 18 до 62 років, середній вік 40,5 3,1 років. Вік дітей-підлітків на момент обстеження коливався від 12 до 18 років, середній вік 14,4 2,4 років. Контрольну групу становили 20 практично-здорових осіб, які відповідали віку і статі евакуйованих.

Більшість обстежених евакуйованих - це люди працездатного віку, серед яких до 50 років було 115 осіб (92,7 %). Всі 124 особи евакуйовані з м. Припяті до м. Львова з травня 1986 року по січень 1987 року, не мали паспортних даних про дозове навантаження, але вони належать до так званої І групи радіопозитивних осіб.

Середня доза осіб, які знаходились в приміщенні ЧАЕС, становила 406 МГР/люд. Результати ретроспективної реконструкції доз опромінення є характерними отриманим дозам евакуйованих з зони відчуження. Розрахунки показали, що найбільшу дозу опромінення зумовили 133J та 132Te. За рахунок короткоживучих ізотопів мешканці м. Припяті отримали додаткову дозу опромінення щитовидної залози - 45 % від дози 131J. Максимальні значення ефективної дози за рахунок інгаляційних радіонуклідів у даних осіб досягли 120 МЗВ. Наведені дані свідчать про те, що організм в цілому і особливо чутливі тканини органів виділення піддавались постійному опроміненню за рахунок інкорпорованих радіонуклідів (В.С. Рєпін, 1996).

Чіткої кореляції між тривалістю перебування евакуйованих в зоні ЧАЕС та важкістю захворювання, повязаного з опроміненням, не прослідковується. Обстежені особи до моменту аварії були практично здорові. На момент огляду, в організмі евакуйованих не зафіксовано поглинутих радіонуклідів. Під час або після участі в ліквідації наслідків аварії у людей розвинувся клінічний симптомокомплекс, який характеризується множинними нейровегетативними, судинними, нейрогуморальними порушеннями. Цей симптокомплекс, що займає в структурі евакуйованих особливе місце, визначається, з певними порушеннями, як синдром вегетативної дистонії (або нейроциркуляторної дистонії). Наявність цього синдрому використовувалась як обовязковий критерій відбору евакуйованого контингенту в дану групу спостереження, незалежно від того, були в них інші патологічні прояви чи ні.

З метою прогнозування та профілактики ускладнень супутніми захворюваннями вегето-судинної дистонії та щитовидної залози була розширена загальноприйнята схема діагностики основного захворювання. Комплексне медичне обстеження проводилось на базі Львівського обласного діагностичного центру. В програму обстеження увійшли: стандартний клінічний огляд, анкетування та скринінгові лабораторно-інструментальні методи.

З функціональних методів дослідження діяльності серця та діагностики його порушень застосовувались електрокардіографічне, ехокардіографічне і фонокардіографічне обстеження.

Функцію зовнішнього дихання визначали методами спірометрії і велоергометрії. Дослідження цереброваскулярної патології проводили методами реоенцефалографії, електроенцефалографії, ехоенцефалографії та оглядом очного дна. Для дослідження травної системи застосовували фіброгастродуоденоскопію. Базальні концентрації гормонів в плазмі периферичної крові визначали радіоімунологічним методом. Проводили сонографічне та термографічне обстеження органів черевної порожнини, щитовидної залози та органів статевої сфери.

Результати досліджень та їх обговорення

Аналіз результатів оцінки стану здоровя осіб, евакуйованих з м. Припяті через 9 - 13 років після аварії на ЧАЕС показав збільшення патологічної ураженості у всіх вікових групах обстежуваного контингенту.

Отримані дані свідчать про значні зміни в життєво важливих системах людського організму, які в сукупності з іншими чинниками (соціальні, економічні) надалі призводять до дестабілізації гомеостазу в цілому.

Порівняння частоти виявленої патології засвідчило, що коефіцієнти патологічної ураженості жінок були вищими у більшості класів хвороб. Найчастіше у осіб обох статей виявлялись хвороби травної системи (1611,1 ‰ та 1759,З‰ у чоловіків; І585,7 ‰ та 1871,4 ‰ у жінок). Друге місце у жінок займали хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин та імунітету (1142, 9 ‰ та 1085,9 ‰); третє місце - хвороби системи кровообігу (800,0 ‰ та 971,4 ‰). Серед евакуйованих жінок у 1995 році четверте місце займали хвороби нервової системи та органів чуття (557,1 ‰), пяте місце - хвороби кістково-мязової системи та сполучної тканини (528,6 ‰), шосте місце - хвороби сечостатевої системи (457,1 ‰), а у 1998 році - відповідно хвороби органів дихання (914,3 ‰), хвороби сечостатевої системи (685,7 ‰), нервової системи та органів чуття (657,1 ‰).

У чоловіків друге місце посідали хвороби системи кровообігу (944,0 ‰ та 1000,0 ‰), трете місце хвороби ендокринної системи, порушення обміну речовин та імунітету (925,9 ‰ та 925,9 ‰). На четвертому місці знаходились хвороби нервової системи та органів чуття (759,3 ‰ та 759,3 ‰), на пятому - шостому місцях у 1995 році - психічні розлади (425,9 ‰) та хвороби органів дихання (351,9 ‰), а у 1998 році - хвороби органів дихання (629,6 ‰) та психічні розлади (500,0 ‰).

Повікові показники патологічної ураженості евакуйованих у 1998 році за трьома провідними класами хвороб. У класі хвороб системи кровообігу найбільша частота виявленої патології як у чоловіків, так і у жінок, спостерігалась у осіб старших вікових груп: 50 років і старші (3000,0 ‰ у чоловіків та 2800,0 ‰ у жінок) та 40 - 49 років (1500,0 ‰ у чоловіків та 1400,0 ‰ у жінок); серед хвороб травної системи найвищі коефіцієнти патологічної ураженості були зареєстровані у чоловіків 50 років і старші (3250,0 ‰), а у жінок - серед підлітків 15 - 17 років (2111,1 ‰) та осіб 30-39 років (2040,0 ‰).

Хворобами ендокринної системи найчастіше страждали: серед чоловіків - особи віком 30 - 39 років (1058,8 ‰); серед жінок - особи старших вікових груп: 50 років і старші (1400,0 ‰), особи 40 - 49 та 30 - 39 років (1080,0 ‰).

Таким чином, патологічна ураженість евакуйованого населення з міста Припяті за даними комплексного медичного обстеження, проведеного через 9 - 13 років після аварії, складала 7444,4 ‰, що в 4,5 рази перевищує показники поширеності всіх хвороб серед евакуйованого населення Львівської області за 1998 рік.

Перші три рангові місця в патологічній ураженості евакуйованих осіб займають хвороби травної системи, системи кровообігу, ендокринної системи, порушення обміну та імунітету. Порівняння показників патологічної ураженості і поширеності захворювань евакуйованих показало низький рівень виявлення запальних захворювань жіночих статевих органів, захворювань щитовидної залози, невротичних розладів, астено-невротичного синдрому, захворювань гепато-біліарної системи.

Вегето-судинна дистонія, за даними медичних оглядів евакуйованих (1995-1998 рр.), реєструвалась у 70,4 % оглянених чоловіків та 50,0 - 60,0 % жінок страждали різними типами ВСД. Звертає на себе увагу високий рівень патологічної ураженості ВСД підлітків і дітей. У 1998 році всі хлопці-підлітки та дівчатка 13 - 14 років страждали на вегето-судинну дистонію (600,0 ‰ та 1000,0 ‰).

Преморбідні стани діагностувалися при наявності клінічних проявів і відсутності вираженої органічної патології та представляли собою функціональні розлади. Характерними ддя пацієнтів були скарги на головні болі, які мали досить тривалий, часом навіть постійний характер, часто були дифузними, погано реагували на звичайні анальгетики. Більшість обстежуваних скаржились на запаморочення, порушення сну, періодичні болі в ділянці серця, коливання артеріального тиску, болі в мязах, парастезії в них. Частими були скарги на зниження памяті, тривожність, пригнічений настрій, сльозивість.

Динаміка клінічних проявів виявлялася у погіршенні нервової симптоматики у вигляді вегетативних розладів, порушенні уваги, памяті, мислення та зниженні розумової працездатності. У частини пацієнтів спостерігалися пірамідні та екстрапірамідні порушення, ністагм, слабкість конвергенції. Пароксизмальні стани на фоні перманентного протікання вегето-судинної дистонії виявлялися у 16 % пацієнтів. Кризи відбувались з частотою 1 раз на місяць і були переважно вагоінсулярними. Аспонтанні сенсорні феномени відзначались гіпостезіями і гіперестезіями. Виявлені симптоми сенсорних порушень переважно проявлялись в структурі розладів поверхневої (тактильної, болючої і температурної) чутливості. Відзначено чергування зон гіпо- і гіперестезії у вигляді плям різної форми і локалізації. Ці розлади чутливої сфери свідчать про екстралемніскові розлади і відображають стовбурно-діенцефальний рівень порушень.

Таким чином, у евакуйованого контингенту, визначена розсіяна мікровогнищева неврологічна симптоматика переважно стовбурно-діенцефальної локалізації. Простежена тенденція до трансформації нейрофункціональних порушень в більш стійкі структурно-функціональні порушення у віддаленому періоді. Вегето-судинна дистонія переважно спостерігалася за астенічним типом у 59,0 % обстежених, за вазомоторним типом - у 28,2 % обстежених, цефалгія венозного застою - у 10,2 % та лікворно-гіпертензивний тип - у 2,6 % пацієнтів.

Крім судинних розладів нервової системи, кожний з обстежених мав супутню патологію. З ускладненням клінічної картини основного захворювання наростала патологія інших систем організму. Частина пацієнтів мала по три-чотири, а то й пять-шість супутніх діагнозів. Так, у пацієнтів з судинними розладами спостерігалась у 1998 році значна кількість випадків патології травної системи: хронічний гастродуоденіт - у 67,5 % обстежених, виразкова хвороба шлунка та 12-типалої кишки - у 20,0 %, хронічний холецисто-панкреатит - у 8,3 %, хронічний гепатит - у 7,5 %. Аналізуючи клінічні діагнози пацієнтів з неврологічними захворюваннями, повязаними з опроміненням, вражає той факт, що 80 % всіх пацієнтів мають судинні розлади в інших органах, що зумовлюють такі захворювання, як гіпертонічна хвороба, гіпотонічно-астенічний синдром, коронарно-кардіальна недостатність у вигляді ішемій, аортосклероз, інфаркт міокарда, стенокардія, кардіосклероз, ангіопатія сітківки та інші.

Патологічна ураженість евакуйованого населення хворобами системи кровообігу складала 16,6 % - 15,6 % всіх захворювань, виявлених у 1995-98 рр. у чоловіків та 14,8 % - 12,8 % всіх хвороб виявлених у жінок. Частота патології серцево-судинної системи була у 1995 році на рівні 944,4 ‰ у чоловіків та 800,0 ‰ у жінок, а в І998 році - відповідно 1000,0 ‰ та 971,4 ‰. Як видно, патологічна ураженість серцево-судинними хворобами була вищою серед чоловіків, ніж серед жінок.

Найчастіше серед патології серцево-судинної системи зустрічались ішемічна хвороба серця та гіпертонічна хвороба. Серед випадків ІХС евакуйованих обох статей найбільша питома вага припадала на хронічну ішемічну хворобу серця (81,3 - 76,5 % у чоловіків та 87,5 - 78,9 % у жінок). Більшість випадків гіпертонічної хвороби відносилось до І стадії захворювання (90,0 % - 66,7 % у чоловіків та 64,3 - 69,6 % у жінок).

Через три-чотири роки кількість хворих з ішемічною хворобою серця збільшилась на 5,4 % за рахунок осіб з функціональним класом І - II.

Значно збільшилась група пацієнтів з гіпертонічною хворобою (17,8 %), як першої, так і другої стадій. В основному це були хворі віком 29 - 49 років.

Таким чином, при проведенні функціональних досліджень серед осіб відносно молодого віку, було виявлено високий процент порушення у них функції автоматизму, збудливості та провідності міокарда. Вікові показники патологічної ураженості різними хворобами серцево-судинної системи свідчать про наявність сильної прямої кореляційної залежності частоти патології серцево-судинної системи у чоловіків від їх віку (r= 0, 94; p0,05). Аналіз повікових коефіцієнтів патологічної ураженості окремими хворобами системи кровообігу показав, що у евакуйованих обох статей існує прямий сильний статистично вірогідний кореляційний звязок між віком постраждалих та частотою гіпертонічної хвороби, ІХС та атеросклерозу (р<0,05). У чоловіків виявлена пряма сильна статистично вірогідна кореляційна залежність патологічної ураженості іншими хворобами артерій, артеріол і вен від віку оглянених осіб даної статі (р<0,05), у жінок була зафіксована такаж залежність при варкозному розширенні вен нижніх кінцівок (р<0,05).

За трирічний період часу, патологічна ураженість евакуйованих обох статей зросла, як в цілому по всьому класу, так і з приводу гіпертонічної хвороби та ІХС (на 5,9 % у чоловіків; на 21,4 % у жінок; р<0,05). У жінок за період І995-98 рр. зросла статистична вірогідність патологічної ураженості з приводу всіх хвороб VII класу тільки у віковій групі 30 - 39 років (р<0,05) та у звязку з гіпертонічною хворобою серед жінок 40 - 49 років (р<0,05).

Формування серцево-судинної патології у евакуйованого контингенту є актуальною проблемою, оскільки у 40 % обстежених серцево-судинні синдроми формуються приховано і часто носять експансивний характер. Перебіг серцево-судинної патології обтяжується сукупністю цереброваскулярних розладів та нестабільністю психоемоційної сфери. Основними “маркерами” радіаційного впливу з точки зору методів комплексної функціональної діагностики є зниження кровопостачання міокарда, швидкий, прогресуючий розвиток дифузних і вогнищевих деструктивних змін міокарда, що ведуть до швидкого прогресування захворювань серцево-судинної системи.

Хвороби щитовидної залози (ЩЗ) складали 16,2 - 14,5 % всіх захворювань у евакуйованих чоловіків та 17,5 - 13,4 % всіх захворювань у евакуйованих жінок. Серед хвороб ЩЗ у чоловіків переважали простий і неуточнений зоб (гіперплазія ЩЗ) (537,0 ‰ 1995 року та 370,4 ‰ 1998 року) та набутий гіпотироз (185,2 ‰ та 333,3 ‰); у жінок - простий і неуточнений зоб (гіперплазія ЩЗ) (685,7 ‰ і 400,0 ‰), тиреотоксикоз з зобом або без нього (128,6 ‰ та 200,0 ‰); у 1998 р. - набутий гіпотироз (200,0 ‰). За період 1995-98 рр. зросла частота нетоксичного вузлового зоба у чоловіків на 49,9 % та у жінок на 71,4 %; набутий гіпотироз збільшився у чоловіків на 80,0 %, та на 133,4 % у жінок. Зростання частоти гіпотирозу серед чоловіків спостерігалось у вікових групах 30 - 39 років (з 3 до 7 випадків) та 15 - 17 років (з 1 до 3 випадків), а серед жінок - у осіб 18 - 29 років (з 1 до 3 випадків), 30 - 39 років ( з 3 до 5 випадків), 40 - 49 років (від 0 до 3 випадків) та 50 років і більше (з 1 до 2 випадків). На протязі 1995-1998 рр. підвищились показники частоти виявлення нетоксичного вузлового зоба серед чоловіків лише в осіб 30 - 39 років (з 1 до 3 випадків), а серед жінок - у вікових групах 30 - 39 років (з 3 до 6 випадків), 40 - 49 років (з 4 до 6 випадків). Тиреотоксикоз у евакуйованих жінок виріс у вікових групах 40 - 49 років (з 2 до 6 випадків) та 50 років і старші (з 1 до 3 випадків). Функціональні та інструментальні методи дослідження підтвердили наявність виявлених порушень. Вже на першому етапі обстеження в евакуйованих, які не мали клінічних ознак тиреоїдної патології, виявлялись певні відхилення в гормональному гомеостазі, що полягали в зниженні рівня Т4 та підвищення ТТГ, тобто тенденції до субклінічного гіпотирозу. На наступній стадії, при розвитку простого зоба, гормональний дисбаланс до певної міри вирівнявся, однак гіперфункція ТТГ утримувалась. Найбільші зміни тиреоїдних гормонів спостерігались при дифузному токсичному зобі, так підвищення рівня Т4 було зареєстровано у 2,5 рази, а Т3 - майже у 2 рази. Ці показники функціонального стану у евакуйованих стійко утримувалися навіть через 3 роки.

Ультразвукова та термографічна візуалізація ЩЗ у евакуйованого населення залежала від наявності та характеру патологічних змін органа. Вже у третини евакуйованих пацієнтів на першому етапі обстеження спостерігалася неоднорідність внутрішньої структури залози, хоча термографічно температурної асиметрії не було виявлено.

Ультразвукова картина характеризувалася двома напрямками розвитку патологічних змін. Для першого характерно зменшення загального обєму ЩЗ (автоімунний тиреоїдит та дифузний токсичний зоб) при наявності збільшення вогнищевої гіпертермії від 1,2 до 2,0 °С. В другому випадку при діагностуванні простого і неуточненого зобу з явищами гіперплазії збільшувався загальний обєм ЩЗ, а градієнт температур коливався в межах 0,6 - 2,0 °С.

Таким чином, виникнення практично всіх форм тиреоїдної патології супроводжується вираженим гормональним дисбалансом та збільшенням вогнищевої гіпертермії. Виявлення з допомогою сучасних методів дослідження латентних функціональних і/або структурних змін з боку ЩЗ в осіб, що зазнали впливу радіації, доцільно трактувати як початок формування маніфестних форм тиреоїдної патології.

Детальний аналіз гіпофізогонадних розладів у дівчат-підлітків і жінок із забрудненої території показав, що частота захворювань жіночих статевих органів у евакуйованих жінок статистично вірогідно зросла з 349,2 ± 56,9 ‰ у 1995 р. до 593,8 ± 58,7 ‰ у 1998 р. (t=3,0, p<0,01). Вивчення загальної структури гінекологічної патології у жінок та дівчат-підлітків в динаміці показало, що найбільшу питому вагу в структурі нейроендокринної патології займають порушення менструально-оваріальної функції, безпліддя, фіброаденоматоз матки та кісти яйників. Ці дані підтверджуються аналізом гормонального дзеркала, яке свідчить про наявність геніто-ендокринної патології у 54,0 % пацієнток на І етапі і у 70,8 % евакуйованих жінок на ІІ етапі обстеження. У пацієнток з порушенням менструально-оваріальної функції мало місце зниження секреції гіпофізарних гормонів: ТТГ, ЛГ та ФГС, яке поєднувалось із незначним зменшенням рівня тиреоїдних гормонів без клінічних ознак гіпотирозу. У хворих з аменореєю домінуючим було подальше зниження рівня тиреоїдних гормонів з клінічно виявленим гіпотирозом. У пацієнток з кістами яйників спостерігалося зниження секреції ТТГ, Е2, ПС, ФГС та ЛГ, з тенденцією до розвитку центрального гіпогонадизму.

Ультрасонографічна та інфрачервона термографічна візуалізація яйників та матки у дівчат-підлітків і жінок, евакуйованих із забрудненої території, показала наявність двостороннього збільшення яйників в поєднанні зі зниженням їх акустичної густини; зменшення в діаметрі матки і яйників, розміри яких не відповідають віку. Хоча при ультрасонографічному обстеженні пацієнток з порушенням менструально-оваріальної функції структурних змін не виявлено, однак при інфрачервоному термографічному обстеженні спостерігалося збільшення градієнта температур від 0,8 до 1,0 °С. У жінок з підозрінням на безпліддя виявляли гіпоплазію матки, що підтверджувалося збільшенням градієнта температур від 0,6 до 0,8 °С. При обстеженні пацієнток з діагнозом фіброміома матки, без ультрасонографічних ознак малігнізації, при термографічному обстеженні спостерігали гіпертермію утвору від 0,4 до 0,8 °С.

Таким чином, для повного встановлення діагнозу, тільки ультрасонографічного обстеження - недостатньо, в звязку з чим необхідно обовязково проводити термографічне обстеження пацієнток.

Частота патології геніталій у евакуйованих жінок та дівчат-підлітків за час спостереження зросла на 17,1 %, що диктує необхідність ретельного тривалого моніторингу стану статевої системи в даного контингенту осіб. Виникнення гінекологічної патології в евакуйованих супроводжується поліморфним гормональним дисбалансом, що дає підставу вважати цей вид ефекту проявом загальної токсико-біологічної та медико-соціальної реакції організму на опромінення та супутні життєві ситуації.

При обстеженні травної системи евакуйованого населення спостерігалося збільшення патологічної ураженості травної системи на 9,2 % у чоловіків, та на 18,0 % у жінок евакуйованого контингенту. Найбільший приріст показників патологічної ураженості у чоловіків спостерігався з приводу виразкової хвороби шлунка і 12-типалої кишки на 20,8 %, холецисто-панкреатиту на 35,9 % та холециститу на 8,3 %. У жінок найбільший приріст показників патологічної ураженості системи травлення спостерігався по всіх виділених нозологічних одиницях класу, крім хвороб підшлункової залози. Клінічний діагноз патологічної ураженості органів травної системи підтверджувався наявністі при фіброгастродуоденоскопії гіпертермії слизової, гіперплазії складок, рефлюкс-гастриту, поліпоподібних утворів та виразок шлунка та 12-типалої кишки. Ультрасонографічне обстеження дозволило зафіксувати наявність потовщення та ущільнення стінок жовчевого міхура, перетинок та перегинів разом із застійними явищами при дискінезіях жовчевивідних шляхів.

Отже, група осіб клінічної бази даних евакуйованого контингенту неоднорідна за віком, статтю, дозою опромінення і ступенем реакції у вигляді розвитку серцево-судинної, нейроендокринної та травної патологій. Вік від 13 до 40 років на час опромінення є найбільш вразливим на прояви дії полікомпонентного етіопатогномостичного фактору.

Стійкі порушення в функціональних змінах серцево-судинної, нейроендокринної та травної патологій і зростання випадків з вираженою судинною та нейроендокринною патологіями в останні роки спостереження складають фон, який в подальшому сприяє розвитку віддалених негативних наслідків здоровя у евакуйованих.

Розвиток соматичних станів включно до 13 поставарійного року не має визначеної дозової залежності і обумовлений дією сукупності різних факторів до, підчас і після аварії.

Використання скринінгового методу обстеження дає можливість діагностувати серцево-судинну, нейроендокринну та травну патології на субклінічній стадії, проводити адекватне лікування з можливістю формування груп ризику.

Застосування комплексних реабілітаційних заходів, постійний диспансерний нагляд і своєчасне лікування сприяють стабілізації основних показників, які характеризують стан здоровя осіб, що евакуйовані з м. Припяті. іонізуючий випромінювання патологія здоровя

ВИСНОВКИ

У дисертації наведене нове вирішення наукової задачі, яке покладено в основу формування клінічної бази даних соматичних захворювань евакуйованого населення з м. Припяті внаслідок аварії на ЧАЕС, визначення найбільш інформативних методів обстеження для подальших реабілітаційних заходів щодо евакуйованих з серцево-судинною, травною та нейроендокринною патологією.

Патологічна ураженість евакуйованого населення з м. Припяті за даними комплексного медичного обстеження через 9 - 13 років після аварії на ЧАЕС в 4,5 рази перевищує показники поширеності всіх хвороб серед населення Львівської області. В результаті проведених оглядів сформовано клінічну базу даних соматичних захворювань евакуйованих.

Зміни функціональних розладів обстежуваного евакуйованого населення залежать від віку евакуйованих на час дії радіаційного чинника, при чому найбільший відсоток захворюваності припадає на групу осіб працездатного віку.

Перше місце у патологічній ураженості осіб обох статей посідали хвороби травної системи; друге місце у жінок - хвороби ендокринної системи, у чоловіків - хвороби системи кровообігу; третє місце у жінок - хвороби системи кровообігу, у чоловіків - хвороби ендокринної системи.

За період спостереження (1995 р. та 1998 р.) у евакуйованих серед хвороб серцево-судинної системи зросла частота гіпертонічної та ішемічної хвороб серця: у чоловіків -на 20,0 % та 6,2 %, а у жінок - на 22,4 % та 26,5 % відповідно.

Серед хвороб щитовидної залози в евакуйованого населення переважали простий і неуточнений зоб (гіперплазія ЩЗ), тиреотоксикоз та набутий гіпотироз. За чотирирічний проміжок часу спостереження частота нетоксичного вузлового зоба зросла на 49,9 % у чоловіків та на 71,4 % у жінок. Набутий гіпотироз збільшився на 80,0 % у чоловіків та на 133,4 % у жінок.

Патологічна ураженість хворобами травної системи за період спостереження зросла на 9,2 % у чоловіків та на 18,0 % у жінок. Найбільший приріст показників захворюваності у чоловіків припадав на виразкову хворобу шлунка та 12-типалої кишки (на 20,8 %), холецисто-панкреатит (на 35,9 %) та холецистит (на 8,3 %). У жінок приріст показників захворюваності на виразкову хворобу шлунка та 12-типалої кишки становив 31,8 %, хвороби жовчевого міхура - 33,1 %, холецисто-панкреатит - 10,5 %.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

При проведенні диспансеризації необхідно враховувати, що евакуйовані зі зони радіаційного впливу належать до групи підвищеного ризику у першу чергу щодо захворювань травної системи, системи кровообігу, цереброваскулярної патології та функціональних змін щитовидної залози.

З метою обєктивної оцінки стану здоровя, а також ефективності лікування евакуйованого населення, необхідно проводити комплексне медичне обстеження провідних систем, які беруть участь в адаптаційно-пристосувальних реакціях організму.

Визначена доцільність імунологічного моніторингу цієї когорти осіб для комплексної оцінки ступеня важкості перебігу захворювання та прогнозування характеру.

Для точної діагностики пропонується використання простих і безпечних неінвазивних методів обстеження (ЕЕГ, РЕГ, Ехо-ЕГ, ЕКГ, Ехо-КГ, Фоно-КГ, УЗД, термографія).

Розроблені критерії діагностики радіаційно обумовлених захворювань травної системи, церебро-, кардіо-васкулярних та ендокринних порушень у евакуйованого населення можуть бути використані для адекватного лікування з можливістю формування груп ризику.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ

1. Гнатишак Р.А., Ільчишин О.С., Пащенко Н.І., Дворенкова О.М. Клініко-функціональна оцінка стану системи кровообігу в осіб опромінених “малими” дозами іонізуючої радіації // Практична медицина. - Львів, 1997. - 1/2. - С. 57-59.

2. Ільчишин О.С. Захворюваність евакуйованого населення з м. Припяті за даними звертання та комплексного медичного обстеження // Актуальні проблеми медицини, біології, ветеринарії і сільського господарства. - Львів, 1998. - 4 книга. - С. 40-42.

3. Ільчишин О.С. Клініко-гормональні паралелі у дівчат-підлітків і жінок, евакуйованих із радіаційно забрудненої території / / Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - Львів, 1999. - № 4(8). - С. 69-73.

4. Ільчишин О.С. Особливості виникнення та протікання патології щитовидної залози у когорти евакуйованого контингенту населення у віддалені терміни впливу радіаційного фактору / / Променева діагностика, променева терапія: збірки наукових робіт асоціації радіологів України. - Київ, 1999. - Вип. 5. - С. 61-68.

5. Ільчишин О.С. Клініко-функціональна оцінка цереброваскулярних захворювань у осіб, евакуйованих з м. Припяті / / Гигиена населенных мест. - Киев, 2000. - вып. 36, часть ІІ. - С. 81-86.

6. Скляров Є.Я., Ільчишин О.С., Дац І.В. Особливості стану травного каналу у евакуйованого населення у віддалені терміни впливу радіаційного фактору / / Експериментальна та клінічна фізіологія і біохімія. - Львів, 2002. - № 1(17). - С. 58-61.

7. Ильчишин О.С., Панас А.Р., Чаклош Ю.М. Формирование здоровья детей, пострадавших при аварии на Чернобыльской АЭС // Тез. докл. междунар. научн.-практ. конф. “Радиационно-экологические и медицинские аспекты последствий аварии на Чернобыльской АЭС”. - Киев, 1993. - С. 100-101.

8. Гнатишак Р.А., Ільчишин О.С., Соколовська І.І. Вплив малих доз короткочасного опромінення на загальну захворюваність дорослих // Тез. докл. научн.-практ.конф. “Чернобыль и здоровье населения”. - Киев, 1994. - Т.1. - С. 153-154.

9. Гнатишак Р.А., Ільчишин О.С., Чорномаз І.С., Пошевак Т.П. Компютеризація виявлення порушень менструально-оваріальної функції у жінок та підлітків, що зазнали короткочасного впливу малих доз іонізуючого випромінювання // Тез. доп. Республ. наук.-практ. конф. “Генітоурорадіологія”. - Київ, 1996. - С. 10.

10. Гнатишак Р.А., Ільчишин О.С., Дац І.В., Кучер А.Р., Мушкевич М.Б. Променева діагностика захворювань нирок у хворих судинною дистонією, повязаного з впливом іонізуючого опромінення // Тез. доп. Республ. наук.-практ. конф. “Генітоурорадіологія”. - Київ, 1996. - С. 55.

11. Ільчишин О.С. Оцінка стану судинної патології нервової системи у осіб, опромінених “малими” дозами іонізуючої радіації // Укр. медичні вісті. - Київ, 1998. - Т. 2, число 1-2. - С. 258-259.

12. Ільчишин О.С. Термографічний метод обстеження захворювань хребта та нервової системи у пізні терміни опромінення евакуйованого контингенту // Матеріали наук.-практ. конф., присвяченої 30-річчю 8-ї міської клінічної лікарні м. Львова. - Львів, 1999. - С. 189-190.

13. Чернова Н.В., Дац І.В., Ільчишин О.С. Активність інтерлейкінів -1, -2 у хворих на аутоімунний тиреоїдит (АІТ) // Тез. доп. VIII конгресу світової федерації укр. лікарськ. товариств. - Львів: Трускавець, 2000. - С. 275-276.

Размещено на .ru