Особливості словоутворення оказіональної лексики у романі жанру фентезі, а саме G. Martin "Game of Thrones" - Курсовая работа

У лінгвістиці питанням оказіональності стали приділяти увагу порівняно недавно, очевидно в силу аномальності, суперечливості цього явища, хоча різні авторські новоутворення завжди привертали увагу дослідників. З одного боку, оказіональне слово є продуктом мовленнєвої діяльності, з іншого, саме мовна система дозволяє створювати оказіоналізми за певними моделями і є тим контрастним фоном, на якому виділяється оказіональність. По-друге, оказіональне слово являє собою важливий стилістичний засіб мови. Необхідність вивчення слів, не реалізованих в мові (оказіоналізмів), можна пояснити і тим, що ці слова нерідко демонструють можливості і закономірності словотворення, що залишаються непоміченими дослідниками, які зупиняють свою увагу лише на словах, що закріпилися в мові. Метою курсової роботи є дослідити особливості та специфіку словотворення оказіональної лексики автора роману G.Martin “Game of Thrones ”(морфологічні та неморфологічні).З цією особливістю даних одиниць і буде повязана поетична функція, що визначається не тільки характером і широтою використання лексичних і граматичних ресурсів мови, не тільки своєрідністю тропів автора і манерою написання творів, але і дозволяє автору уникнути шаблонності, пересічності, заданості, досягнути багатоманітності. Приступаючи до розгляду оказіоналізмів слід перерахувати основні положення теорії оказіональності : - Оказіональне (слово, значення, словосполучення, звукосполучення, синтаксичне утворення) - «не узуальне», не відповідне загальноприйнятій нормі вживання, що характеризується індивідуальним смаком, обумовлене специфічним контекстом вживання [Бабенко,с.4]. Будь-яке слово (мови або мовлення) реалізує своє значення в контексті, але узуальні (канонічні) слова вимагають так званого відтворюючого контексту, а оказіональні - формуючого. Слово, що увійшло до мови, втрачає колорит незвичності і новизни, але для оказіональних слів в художній мові важливо бути "несподіваними", важливо привернути увагу до своєрідності своєї форми і змісту, дати зрозуміти читачу, що ці слова не відтворюються в мові, а творчо створюються в ній. Причини, що спонукають майстрів слова до створення індивідуально-авторських утворень, такі: а) необхідність точно передати думку (узуальних слів для цього може бути недостатньо), б) прагнення автора стисло висловити думку (новотвір може замінити словосполучення і навіть речення), в) потреба підкреслити своє ставлення до предмета мовлення, дати йому свою характеристику, оцінку; г) прагнення своєрідним виглядом слова звернути увагу на його семантику, деавтоматизувати сприйняття; д) потреба уникнути тавтології; е) необхідність зберегти ритм вірша, забезпечити риму, домогтися потрібної інструментовки.За цією ознакою оказіоналізми розрізняються в широких межах: від слів, що практично вже не сприймаються як оказіональні ("бластер", "космоліт", пригадаємо також класичний приклад із словом "робот", загальновживаним, нейтральним словом, що стало тепер уже), до слів різко індивідуальних, привязаних до певного автора, твору і навіть певному контексту ("алаєць", "капес", "левіум"). Слід розрізняти різні ступені оказіональності: а) оказіоналізми першого ступеня - це стандартні, потенційні утворення, створені в повній відповідності нормам дериватів сучасної літературної мови. б) оказіоналізми другого ступеня - частково нестандартні утворення, причому відступи від норми деривату, які утворилися при утворенні оказіоналізма, не породжують труднощів семантичної інтерпретації. в) оказіоналізми третього ступеня - це суто оказіональні, повністю нестандартні утворення, семантична інтерпретація яких досить важка, а відступ від норми деривату істотний. Фонетичні оказіоналізми - слова, що не являють собою зареєстровані в мові поєднаннями фонем; Фонетичні оказіоналізми зявляються у тому випадку, коли автор пропонує в якості новоутворення який-небудь звуковий комплекс, вважаючи, що цей комплекс передає, містить якусь семантику, обумовлену фонетичними значеннями звуків, його складових. Новоутворення компонується з морфем, що вже існують в у мові, при цьому “...істотно новим... у слові, яке тільки но утворилося, є схрещенням координат, а не координати як такі”. Він пише, що ці слова не є словами мови в повному розумінні цього слова.Лопатін теж висловив думку, що слова, які відхилилися від мовної або словотворчої норми не створюються з нічого. При цьому афікси, префікси і суфікси можуть розрізнятися не тільки за місцем у слові, а й за ступенем самостійності. Утворене слово виступає в новій синтаксичній функції, має інше значення і, у випадку морфологічно змінюваних слів, іншу парадигму. Так у словниковій статті Longman Dictionary of Contemporary English займенника «other » відмічено 5 значень : 1) the second of two, used to refer to the second of two people or things, which is not the one you already have or the one you have already mentioned; 2) the rest, used to refer to all the people or things in a group apa

Зміст

Вступ

Розділ І. Оказіоналізм, як обєкт лінгвістики

1.1 Поняття оказіоналізму і його характерні риси

1.2 Класифікація оказіоналізмів

1.3 Утворення оказіоналізмів

Розділ ІІ. Особливості словотворення оказіональної лексики у романі Дж. Мартіна «Гра Престолів »(G. Martin “Game of Thrones”)

Висновки

Додатки

Список використаної літератури