Характеристика стану мікробіоценозу кишківника за допомогою мікробіологічних досліджень випорожнень з визначенням складу і популяційного рівня мікрофлори. Аналіз динаміки клінічних симптомів у дітей раннього віку, хворих на гострий обструктивний бронхіт.
При низкой оригинальности работы "Особливості складу мікробіоти кишківника у дітей раннього віку хворих на гострий обструктивний бронхіт", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Дослідити кількісний та якісний стан мікробіоцинозу кишківника у дітей раннього, хворих на гострий обструктивний бронхіт. Мета роботи: дослідити кількісний та якісний стан мікробіоцинозу кишківника у дітей раннього, хворих на гострий обструктивний бронхіт. Першу групу становили 57 дітей із ГОБ віком від 1 місяця до 1 року, до ІІ групи увійшло 27 пацієнтів віком від 1 до 2 років, до ІІІ групи було віднесено 22 хворих віком від 2 до 3 років. На момент госпіталізації більшеніж у половини дітей з ГОБ ((60,38 ± 4,77) %) відмічалися клінічні прояви дисбіозу кишківника у вигляді диспепсичного синдрому, основними симптомами якого були: нашарування на язиці - у (87,50 ± 4,17) % дітей, зригування - у (46,88 ± 6,29) % дітей, зниження та/чи втрата апетиту - у (20,31 ± 5,07) %, здуття живота і метеоризм - у (89,06 ± 3,93) % та нестійкість стільця - у (23,44 ± 5,34) % хворих на ГОБ дітей. Примітка: р - достовірність розбіжностей між показниками дітей І групи та контролю в гострому періоді; р - достовірність розбіжностей між показниками дітей ІІ групи та контролю в гострому періоді; р - достовірність розбіжностей між показниками дітей ІІІ групи та контролю в гострому періоді; р - достовірність розбіжностей між показниками дітей груп І та ІІ в гострому періоді; р - достовірність розбіжностей між показниками дітей І та ІІІ груп в гострому періоді; р - достовірність розбіжностей між показниками ІІ та ІІІ групи в гострому періоді; р - достовірність розбіжностей між показниками дітей І групи та контролю після лікування; р - достовірність розбіжностей між показниками дітей ІІ групи та контролю після лікування; р - достовірність розбіжностей між показниками дітей ІІІ групи та контролю після лікування; р - достовірність розбіжностей між показниками дітей І групи до та після лікування; р - достовірність розбіжностей між показниками дітей ІІ групи до та після лікування; р - достовірність розбіжностей між показниками дітей ІІІ групи до та після лікування.У більшості дітей з гострим обструктивним бронхітом всіх вікових груп клінічні прояви порушень мікробіоцинозу кишківника характеризувалися такими симптомамидиспепсичного синдрому: нашарування на язиці, згирування, втрата апетиту, нестійкійкість стільця, здуття живота та метеоризм. У всіх дітей з ГОБ в гострому періоді було виявлено зниження кількості біфідо-та лактобактерій, ешерихій з нормальною ферментативною активністю та збільшення числа дріжджеподібних грибів, стафілококів та інших представників умовно-патогенної флори.
Вывод
1. У більшості дітей з гострим обструктивним бронхітом всіх вікових груп клінічні прояви порушень мікробіоцинозу кишківника характеризувалися такими симптомамидиспепсичного синдрому: нашарування на язиці, згирування, втрата апетиту, нестійкійкість стільця, здуття живота та метеоризм. При чому найбільш виражені клінічні зміни спостерігалися у дітей першої групи.
2. У всіх дітей з ГОБ в гострому періоді було виявлено зниження кількості біфідо- та лактобактерій, ешерихій з нормальною ферментативною активністю та збільшення числа дріжджеподібних грибів, стафілококів та інших представників умовно-патогенної флори.
3. Після проведеного комплексного стандартного лікування обструктивного бронхіту в дітей всіх вікових груп покращення клінічних симптомів порушення кишкової флори не спостерігалося.
4. Найбільш виражені дизбіотичні зміни були виявлені у дітей першої вікової групи, які характеризувалися проявами диспепсичного синдрому
350
Зб. наук. спраць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (3)/2014
ПЕДІАТРІЯ
(зригування, здуття живота та метеоризми), а також кількісними/якісними змінами складу кишкової флори (зменшенням вмісту біфідобактерій та збільшенням числа представників умовно-патогенної флори).
Перспективним буде подальше вивчення стану кишкової мікрофлори у взаємозязку з імунною системою у дітей раннього віку хворих на гострий обструктивний бронхіт та можливе доповнення стандартних схем лікування препаратами для корекції дисбіотичних порушення кишківника.
Список литературы
1. Банадига Н. В. Бронхіти у дітей: Монографія / Н. В. Банадига. - Тернопіль: Воля, 2010. - 192 с.
2. Белоусова Е. А. Синдром избыточного бактериального роста в тонкой кишке в свете общей концепции о дисбактериозе кишечника: взгляд на проблему / Е. А. Белоусова // Фарматека. — 2009. — № 2. - С. 8-16.
3. Зайцева О. В. Дифференцированные подходы к терапии бронхообс-труктивного синдрома у детей / О. В. Зайцева // Фарматека: медицинский журнал. - 2010. - №. 11. - С. 22-26.
4. Корниенко Е. А. Роль кишечной микрофлоры и пробиотиков в развитии иммунитета у грудных детей / Е. А. Корниенко, О. К. Нетребенко, С. Е. Украинцев // Педиатрия. - 2009. - Т. 87, № 1. - С. 77-83.
5. Савенкова М. С. Профилактика и лечение респираторных заболеваний у часто болеющих детей атопическими бактериальными лизатами / М. С. Савенкова, A. A. Афанасьева, B. C. Минасян // Вопросы современной педиатрии. - 2009. - Т. 8, № 6. - С. 92-96.
6. Сміян О. І. Стан мікробіоценозу кишечника та оцінка ефективності застосування Лактовіту Форте при гострих обструктивних бронхітах у дітей раннього віку / О. І. Сміян, В. В. Слива, О. П. Мощич // Здоровье ребенка. - 2011. - №8 (35). - С. 37-44.
7. De Greef E. Probiotics and IBD / De Greef E., Y. Vandenplas, B. Hauser, T. Devreker, G. Veereman-Wauters // Acta Gastroenterol Belg. - 2013. - Vol. 1, № 76. - P. 9-15.
8. Madan J. C. Serial analysis of the gut and respiratory microbiome in cystic fibrosis in infancy: interaction between intestinal and respiratory tracts and impact of nutritional exposures / J. C. Madan, D. C. Koestler, B. A. Stanton, L. Davidson, L. A. Moulton at all. // MBIO. - 2012. - Vol. 4, № 3. - P. 212-251.
А. П.Мощич, В.А.Плахута, А. И.Смиян
Особенности состава микробиоты кишечника у детей раннего возраста, больных острым обструктивным бронхитом
Национальная медицинская академия последипломного образования имени П. Л. Шупика, Сумский государственный университет
Введение. Болезни дыхательной системы, в частности поражения нижних дыхательных путей регистрируют почти у каждого 4 ребенка, причем большую их часть составляют бронхиты. Вместе с тем, каждое пятое заболевания бронхитом у детей протекает на фоне обструктивного синдрома.
Зб. наук. спраць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (3)/2014
351
ПЕДІАТРІЯ
Цель. Исследовать количественное и качественное состояние микробиоциноза кишечника у детей раннего, больных острым обструктивным бронхитом. Материалы и методы. Для определения состояния микробиоценоза кишечника проводили микробиологические исследования испражнений с определением видового состава и популяционного уровня микрофлоры по методике Р.Б. Эпштейн - Литвак (1977). Обследовано 106 больных острым обструктивным бронхитом в сочетании с дисбактериозом толстой кишки в возрасте 1-3 лет. В зависимости от возраста больных распределили на 3 группы.
Результаты. У всех детей были обнаружены симптомами диспепсического синдрома, а также снижение количества бифидо- и лактобактерий, эшерихий с нормальной ферментативной активностью и увеличение числа дрожжеподобных грибов, стафилококков и других представителей условно-патогенной флоры. Наиболее выраженные клинические и лабораторные изменения наблюдались у детей первой группы (р < 0,05).
Peculiarities of intestinal microbiocenosis in infants with acute obstructive bronchitis
Shupyk National Medical Academy of Postgraduate Education
Sumy State University
Introduction. Respiratory diseases are recorded almost in every 4 child, and most of them are bronchitis. At the same time, every fifth bronchitis occurs in children against the background of obstructive syndrome.
The purpose of the article was to investigate the quantitative and qualitative state of intestinal microbiocenosis in infants with acute obstructive bronchitis.
Materials and methods. To determine the status of intestinal microbiocenosis we conducted the microbiological tests of stool with defining the species composition and population level of the microflora by Epstein - Litvak method (1977). 106 patients with acute obstructive bronchitis associated with intestinal dysbiosis, aged 1 - 3, were examined. Three groups were formed depending on the age.
Results. The symptoms of dyspeptic syndrome and the decreased bifidobacteria and lactobacilli, E. coli with normal enzymatic activity and the increased yeast-like fungi, staphylococci and other opportunistic pathogenic microflora were found in all the children. The most significant clinical and lab changes were observed in the first group (р < 0,05).
Відомості про авторів: Мощич Олександр Петрович - д.мед.н., професор кафедри дитячої оториноларингології, аудіології та фоніатрії НМАПО імені П.Л.Шупика. Адреса: Київ, вул. Чорновола, 28/1.
352
Зб. наук. спраць співробіт. НМАПО імені П.Л.Шупика 23 (3)/2014
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
