Особливості системи забезпечення національної, державної та інформаційної безпеки ФРН - Статья

бесплатно 0
4.5 161
Зростання уразливості економічної і політичної інфраструктур індустріально розвинених держав у результаті порушення нормального функціонування інформаційних систем під дією інформаційної зброї. Монополізація ринків інформаційно-комунікаційних послуг.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:




Аннотация к работе
У даному випадку саме на спецслужби, поліцію та інші правоохоронні органи покладається обовязок реалізації заходів щодо моніторингу оперативної обстановки, виявлення передумов, запобігання, нейтралізацію і припинення будь-яких протиправних і особливо злочинних діянь, котрі можуть становити небезпеку, ризик, виклик чи загрозу для особи, суспільства і держави. З цієї причини не випадково державні діячі та доктриналісти Німеччини з діяльності спеціальних і поліцейських служб ведуть постійний пошук найбільш оптимальної моделі спецслужб і поліції, їх організації та управління, вдосконалення стратегії і тактики, правових основ та методів її діяльності, проведення інформаційно-аналітичної роботи у сфері безпеки, особлива увага при цьому приділяється інформаційно-психологічній безпеці. 6-й відділ Відомства федерального канцлера (ВФК) як центральний адміністративний органу ряду безпосередньо здійснює координацію інформаційних потоків у державі, повсякденної інформаційної та оперативно-службової діяльності спецслужб, правоохоронних і оборонних органів, а також їх взаємодію з цивільними міністерствами і відомствами. Уповноважений з координації діяльності спецслужб (УКДС), посада якого була заснована у 1973 р. з метою забезпечення урядового контролю за діяльністю розвідки та контррозвідки, а також поліпшення координації цієї діяльності, відповідно до своїх функціональних обовязків вирішує наступні завдання: 1) координацію взаємодії спецслужб між собою та іншими державними органами за принципово важливих питань оперативної діяльності; 2) головує в міжвідомчих органах з питань розвідки і контррозвідки в "Комітеті статс-секретарів у справах секретних служб і безпеки" та у "Постійному комітеті з питань безпеки в спецслужбах"; 3) підтримує контакти з парламентською контрольною комісією, котра здійснює контроль за конституційно-правовою діяльністю спецслужб, і подає відповідні пропозиції до парламенту. Аналіз законодавства ФРН дозволяє зробити висновок про те, що у державі створена і діє семиступенева система контролю за підрозділами "силових структур", які виконують спеціальні завдання: 1) парламентський (комісії бундестагу) контроль; 2) урядовий контроль (Федеральний канцлер, Федеральна рада безпеки, Відомство федерального канцлера, Уповноважений з координації діяльності спецслужб, Комітет статс-секретарів у справах секретних служб і безпеки); 3) парламентсько-урядовий контроль (Федеральний уповноважений із захисту даних на осіб); 4) судовий контроль (можливий тільки частково через специфіку діяльності спецслужб); 5) міжвідомчий (Постійний комітет з питань безпеки в спецслужбах, Рахункова палата, Уповноважений із захисту даних); 6) відомчий контроль (компетентний міністр, відповідні підрозділи в міністерствах і відомствах); 7) громадський контроль, приміром, з боку критичних журналістів і громадян, звітів, доповідей, статей і книг.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы







Хотите, перезвоним вам?