Вплив сенсорної депривації на психофізіологічний стан дітей. Особливості сенсомоторного реагування та показників пам"яті у дітей з порушеннями слуху. Обґрунтування необхідності отримання та аналізу нових наукових даних про специфічність даного впливу.
При низкой оригинальности работы "Особливості сенсомоторного реагування та показників пам"яті в умовах слухової депривації", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Дослідження проводилося серед учнів 2-4 класів віком від 8 до 10 років Херсонської школи-інтернат І-ІІІ ступенів Херсонської обласної ради та Херсонського навчально-виховного комплексу №48 Херсонської міської ради у кількості 25 осіб. 1 представлено результати дослідження сенсомоторних реакцій у дітей з слуховою сенсорною депривацією та контрольної групи. Провівши статистичний аналіз отриманих даних латентних періодів різних за складністю сенсомоторних реакцій у дітей з вадами слуху та контрольної групи визначили, що в цілому рівень виявився вищим у дітей контрольної групи. Виявлено, що латентні періоди простих зорово - моторних реакцій у дітей з вадами слуху статистично не відрізняються від аналогічних показників у дітей контрольної групи. Високі рівні ЛПРВ 1-3 мають 4% дітей з вадами слуху та 16% дітей, що добре чують, натомість, 68% дітей з вадами слуху та 44% дітей контрольної групи мають низькі рівні ЛПРВ 1-3.Проаналізувавши літературні джерела ми встановили, що туговухість та повну відсутність слуху можуть спричиняти різні причини, зокрема: патологічні зміни у звукопровідному та звукосп - риймаючому відділі органу слуху, спадковий генез, внутрішньоутробні впливи, травми й асфіксія під час пологів, фактори ендо - та екзогенного патологічного впливу на орган слуху плода при відсутності спадкової патології; вплив на мозок дитини та органи слуху вірусних інфекцій, інтоксикацій та інших шкідливих агентів у ранньому періоді постнатального розвитку. При вивченні сенсомоторного реагування на звукові подразники виявлено: достовірно гірші показники латентних періодів різних за складністю реакцій у групі дітей з слуховою сенсорною депривацією; у дітей експериментальної групи кращі показники сенсомоторного реагування на звукові подразники низької тональності, ніж на подразники високої тональності.
Вывод
1. Проаналізувавши літературні джерела ми встановили, що туговухість та повну відсутність слуху можуть спричиняти різні причини, зокрема: патологічні зміни у звукопровідному та звукосп - риймаючому відділі органу слуху, спадковий генез, внутрішньоутробні впливи, травми й асфіксія під час пологів, фактори ендо - та екзогенного патологічного впливу на орган слуху плода при відсутності спадкової патології; вплив на мозок дитини та органи слуху вірусних інфекцій, інтоксикацій та інших шкідливих агентів у ранньому періоді постнатального розвитку.
2. При вивченні сенсомоторного реагування на звукові подразники виявлено: достовірно гірші показники латентних періодів різних за складністю реакцій у групі дітей з слуховою сенсорною депривацією; у дітей експериментальної групи кращі показники сенсомоторного реагування на звукові подразники низької тональності, ніж на подразники високої тональності.
Встановлено, що достовірно вищими показниками функцій памяті характеризуються діти контрольної групи. Під час проведення методик у дітей з вадами слуху спостерігається значна затримка словесної памяті, але образна память розвивається подібно з образною памяттю, дітей контрольної групи. З віком збільшується точність пізнавання й відтворення предметів.
4. Перспективи подальших досліджень. Отримані під час дослідження в подальшій роботі результати порівняння показників психофізіологічних функцій учнів з вадами слуху можуть знайти застосування при вирішенні питань у плануванні індивідуальних підходів щодо специфіки навчання даної групи дітей з врахуванням цих властивостей вчителями спеціальних закладів.
Отримані під час дослідження в подальшій роботі результати порівняння показників психофізіологічних функцій учнів з вадами слуху можуть знайти застосування при вирішенні питань у плануванні індивідуальних підходів щодо специфіки навчання даної групи дітей з врахуванням цих властивостей вчителями спеціальних закладів.
2. Ganong VF. Medical Physiology. [Per. z anhl. M. Hzhehotskiy, V. Shevchuk, O. Zayachkivska]. Lviv: BAK, 2002. 784 р. [Ukrainian].
3. Lyzohub VS. Syla nervovo protsesiv ta ee zvyazok z kharakterom sportyvnoyi diyalnosti. Visnyk Cherkaskoho derz - havnoho universytetu: Aktualniproblemy fiziolohiyi. 1998; 2: 76-81. [Ukrainian].
4. Makarenko MV, Lyzohub VS. Metodychni vkazivky do praktykumu z diferentsialnoyi psikhofiziolohiyi ta fiziolohiyi vyshchoyi nervovoyi diyalnosti lyudyny. Cherkasy: Vertykal, 2014. 102 р. [Ukrainian].
