Особливості семантики у формуванні образу представницької архітектури України - Автореферат

Метою архітектурної теорії є дослідження законів формоутворення в архітектурі, змістовності та образності архітектурної форми, яке залишається й досі актуальним для розуміння творчих процесів і практики зодчества. Відповідно, проблема архітектурної семантики є однією з найактуальніших в сучасній теорії та практиці зодчества, а визначення символіки архітектурної форми, впровадження системи знаків, спроможних впливати на особливості сприйняття образу обєктів архітектури, - її основними завданнями. Як вид мистецтва, архітектура віддзеркалює усі сторони буття суспільства: політичний устрій, рівень культури, уподобання в моді та стилі. В процесі пошуків сучасного стилю в архітектурі доводиться вирішувати проблеми архітектурної семантики як своєрідного феномену, що сприяє його формуванню, та відображенню епохи в образі будівлі. Актуальність теми обумовлена наступними проблемами: в теорії зодчества - існуючою кризою в стилістиці та образності сучасної архітектури; руйнуванням системи прямого і зворотного звязку обєкта архітектури із споживачем; втратою сучасною архітектурою традиційних знаків-символів, які існували в минулому і сприяли визначенню образу та функціонального призначення обєкта архітектури; в архітектурній практиці - відсутністю сучасних універсальних семантичних принципів вирішення образу обєктів представницької архітектури, необхідністю розробки основ архітектурної семантики в контексті методологічних засад стилю ХХІ століття.У вступі обґрунтована актуальність теми, визначені мета, завдання, обєкт, предмет, методи дослідження, розкриваються наукова новизна, теоретична і практична цінність роботи, особистий внесок здобувача, наводяться дані щодо апробації основних результатів, структури та обсягу дисертації. Чимале місце в дослідженнях посіла семіотика архітектури, котра дає можливість розглядати архітектуру як цілісну систему, елементи якої функціонують в тісній взаємодії. Ця система звязку (суспільство - архітектор - архітектурний обєкт - споживач), розуміється як модель соціальної комунікації і дозволяє застосувати в зодчестві методи аналізу, розроблені в рамках інших наук. У ряді робіт, розроблених в СРСР, автори пропонують застосовувати в аналізі обєктів архітектури інформаційно-теоретичні методи (М. Трактування архітектури як інформаційної системи з природним каналом звязку - людиною і використання різних засобів інформації в архітектурі дозволяє досягнути послідовного й упорядкованого процесу її сприйняття (І.Представницька архітектура підкреслює зміни в суспільстві, що відбуваються, і доводить їх до людської свідоміості, залучаючи до цього семантичні засоби формоутворення - скляні куполи, прозорі фасади, відкритість простору офісів, відсутність зорових барєрів, зменшення масштабів, нівелювання у розміщенні, застосування новітніх технологій в конструкціях і оснащенні будинку. Визначено, що будівництво в Україні дедалі більше орієнтується на новітні прогресивні зарубіжні технології і матеріали, застосування яких означає престижність обєктів не тільки адміністративно-управлінського призначення, а й будівель, де присутні репрезентативність і рекламність. Прикметами сучасного офісу західного взірця є: розміщення робочих місць не за звичною модульною нарізкою контор, а відповідно до організаційних алгоритмів, продиктованих сьогоденними оперативними завданнями, які можуть змінюватись; демократизація простору, його прозорість і відкритий характер; поєднання робочих місць не комунікаціями, а кабельними каналами й інтерфейсами; перетворення офісу як місця тільки службових корпоративних контактів в приміщення для прийому і переговорів персоналу з клієнтами; розміщення офісів в житлових і громадських будинках з перенесенням до них образу будинку представницького призначення; створення комфортного виробничого середовища, яке стимулює якість і продуктивність роботи. Формування представницьких обєктів України в структурі міста відбувається шляхом: реставрації існуючих будинків із зміною первинної функції; включенням або заміною окремого будинку в існуючому історичному середовищі; включенням комплексу адміністративних споруд в існуюче історичне середовище із розвитком сучасних форм у глибину кварталу; звільнення значних територій в центральних районах для формування ділових комплексів-„сіті”; створення новітніх адміністративно-ділових центрів у нових районах міста. Їхня сума разом із урахуванням композиційних категорій - метр, ритм, розміри, пропорції, маса, симетрія тощо і певна кількість комбінацій обумовлюють виникнення формул, які протягом історичного розвитку набувають певної сталості й типовості вираження та символічного значення, завдяки чому представницька архітектура декларує ідеї влади, міці, нездоланності, урочистості, недосяжності.За результатами дослідженнь можна зробити такі висновки: Підтверджена спільність основ формоутворення представницької та житлової архітектури - їхні типологічні ознаки присутні у внутрішньому просторі і обємно-просторовому вирішенні обох типів будівель; визначені відмін

2. Основний зміст дисертації