Особливості самоактуалізації жінки у професійній діяльності - Автореферат

Ступінь демократичності та цивілізованості суспільства багато в чому визначається через ставлення суспільства до жінок та їх прав. Нерівність між чоловіком та жінкою належить до одного з самих давніх типів нерівності. У 1980 році Україна ратифікувала Конвенцію ООН „Про ліквідацію всіх форм дискримінації по відношенню до жінок” і тим самим взяла на себе обовязки забезпечити рівні можливості для жінок та чоловіків у користуванні всіма економічними та суспільно-політичними правами. Для окремої особистості самоактуалізація постає як проблема з того часу, відколи вона відчуває себе не лише складовою частиною суспільства, а й усвідомлює свою індивідуальність у процесі взаємин з іншими шляхом обміну сутнісними силами, тобто почуттями, емоціями, вміннями, навичками, знаннями, здібностями, потребами. Тема затверджена на засіданні кафедри соціальної психології факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка (протокол №3 від 28 жовтня 2003 р.) і входить до плану науково-дослідних робіт факультету соціології та психології Київського національного університету імені Тараса Шевченка та затверджена Радою з координації наукових досліджень в галузі педагогіки та психології в Україні (протокол №8 від 31 жовтня 2006 р.).Важливими факторами самоактуалізації жінки у соціономічній професійній діяльності виступають: потяг та інтерес до людини, розуміння складного внутрішнього світу людини, здатність позитивно впливати на особистість, відповідальність, альтруїзм, висока комунікабельність та мотивація до самоактуалізації і прагнення до професійного зростання, самопізнання. Умовами успішної самоактуалізації жінки у професійній діяльності виступають: усвідомлення нею власного потенціалу, сильних і слабких сторін, здібностей, бажань та прагнень; Якщо розглядати вікові категорії жінок відповідно до професійних груп, то серед військових переважали жінки у віці 30-40 років; у групі медиків, так як і у домогосподарок, середній вік становив 25-30 років; у педагогів середній вік складав 45 років і вище; у керівників 40-45 років. Кількість дітей у сімях піддослідних становила: 186 жінок мали одну дитину; 137 жінок мали двоє дітей; 55 жінок не мали дітей. При порівнянні циркограм за методикою діагностики міжособистісних відносин Т.Лірі у жінок різної професійної спрямованості в образі “Я-актуальне” - “Я-ідеальне” найбільше відмінностей виявилось у домогосподарок, це можна пояснити таким чином: чим менше можливостей для самоактуалізації у жінки, тим виразніше демонструється її неадекватна самооцінка та позиція недовірливо-скептичного, покірно-соромязливого, залежно-слухняного типів міжособистісних стосунків.Психоаналітичній та біхевіористичній психології властиве перебільшення ролі чисто біологічних потягів чи зовнішніх проявів у поведінці та психологічному зростанні особистості, тоді як гуманістична психологія підкреслює значення власної творчої активності субєкта і досліджує умови, які сприяють їх розгортанню. Важливими факторами самоактуалізації жінки у соціономічній професійній діяльності виступають: потяг та інтерес до людини, розуміння складного внутрішнього світу людини, здатність позитивно впливати на особистість, почуття відповідальності та альтруїзм, висока комунікабельність, прагнення до професійного зростання, самопізнання. Умовами успішної самоактуалізації жінки у професійній діяльності виступають: - усвідомлення нею власного потенціалу, своїх сильних і слабких сторін, здібностей, прагнень та бажань; У системі життєвих цінностей сучасних жінок професійна діяльність займає дуже важливе місце, водночас невідємною частиною життя жінки залишаються сімя та діти, і, як показують результати проведеного дослідження, таке поєднання не заважає, а сприяє самоактуалізації жінок. Діагностика міжособистісної взаємодії жінок з оточенням показала, що для жінок усіх груп характерна адаптивна поведінка.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

1. Порівняльний аналіз різних наукових парадигм самоактуалізації дозволяє встановити такі основні їх відмінності. Психоаналітичній та біхевіористичній психології властиве перебільшення ролі чисто біологічних потягів чи зовнішніх проявів у поведінці та психологічному зростанні особистості, тоді як гуманістична психологія підкреслює значення власної творчої активності субєкта і досліджує умови, які сприяють їх розгортанню. Радянські та вітчизняні психологи співвідносять самоактуалізацію з творчим процесом, саморозвитком, особистісним зростанням.

2. Самоактуалізація жінки у професійній сфері проявляється у її задоволеності обраною професією та відчуттям реалізованості в ній. Це пошук „себе у професії”, власної професійної ролі, образу „Я”, професійного іміджу, індивідуального стилю професійної діяльності, професійних перспектив, встановлення нових професійних цілей, прагнення до гармонійного розкриття та ствердження власного творчого потенціалу. Важливими факторами самоактуалізації жінки у соціономічній професійній діяльності виступають: потяг та інтерес до людини, розуміння складного внутрішнього світу людини, здатність позитивно впливати на особистість, почуття відповідальності та альтруїзм, висока комунікабельність, прагнення до професійного зростання, самопізнання.

3. Умовами успішної самоактуалізації жінки у професійній діяльності виступають: - усвідомлення нею власного потенціалу, своїх сильних і слабких сторін, здібностей, прагнень та бажань;

- сприятливі зовнішні обставини, які б не придушували тенденцію жінки до самоактуалізації, а стимулювали її;

- гармонійне поєднання орієнтації на професійну карєру з орієнтацією на сімю;

- відкритість жінки щодо нових ідей, нового соціального досвіду, готовність ризикувати, помилятись, відмовлятись від старих звичок.

4. Універсальною життєвою цінністю представниць різних соціономічних професій (педагогів, медиків, керівників, військовослужбовців) виявляється прагнення до саморозвитку, яке поєднує як традиційні фемінінні, так і маскулінні риси характеру. Встановлений звязок профілю маскулінних та фемінінних якостей у залежності від обраної професії свідчить про те, що сучасні соціокультурні стереотипи сприяють розвитку у жінок нового погляду на цінності життя і, відповідно, поширенню їх професійного поля діяльності.

За методикою САМОАЛ жінки всіх груп, окрім контрольної групи домогосподарок, показали високий рівень інтегративної самоактуалізації. При цьому найвищі показники зафіксовано у жінок-керівників, а наступні місця зайняли військові, педагоги, медики. У системі життєвих цінностей сучасних жінок професійна діяльність займає дуже важливе місце, водночас невідємною частиною життя жінки залишаються сімя та діти, і, як показують результати проведеного дослідження, таке поєднання не заважає, а сприяє самоактуалізації жінок.

5. Діагностика міжособистісної взаємодії жінок з оточенням показала, що для жінок усіх груп характерна адаптивна поведінка. За даними кореляційного аналізу жінки-військовослужбовці та керівники обирають у реальному образі „Я” авторитарний стиль поведінки, що повязано насамперед не з рисою характеру, а з видом діяльності. У той же час для них важлива дружелюбність у ставленні до оточуючих. У жінок-домогосподарок простежується перевага альтруїстичного стилю міжособистісної взаємодії: орієнтація на гіперсоціальні настановлення, надмірна обовязковість, мякосердечність.

6. Зайнятість жінок у професійній діяльності повязана з їх гендерними стилями поведінки. За даними дослідження, у жінок-керівників та військових переважає маскулінний стиль поведінки, а у жінок-медиків, педагогів та домогосподарок - фемінінний стиль поведінки. Це залежить від особливостей тих чи інших професій. Встановлений звязок статеворольових пріоритетів у профілях маскулінності та фемінінності знаходить підтвердження у тому, що 80% опитаних жінок вважають свою роботу цікавою і стверджують, що вона дає їм можливість самостійно приймати рішення. Успішна карєра, у їх розумінні, передбачає незалежність та самостійність, можливість творчості, самореалізації. Жінки, зорієнтовані на карєру вважають, що їм вдалося реалізуватися у професійній діяльності, а саме: жінкам-керівникам - на 100%, військовослужбовцям - на 80%, педагогам - на 80%, медичним працівникам - на 70%, у той час як домогосподаркам - лише на 50%. Положення домогосподарок має свої негативні аспекти порівняно з працюючими жінками, адже значна матеріальна і, відповідно, моральна залежність від чоловіка не сприяють самоактуалізації. За даними дослідження, домогосподарки менш задоволені своїм життям, ніж працюючі жінки.

7. Дієвим засобом оптимізації професійної самоактуалізації жінки може виступати спеціалізований тренінг. Проведення тренінгу, спрямованого на розвиток якостей, значущих для самоактуалізації, сприяло ускладненню когнітивної складності особистісних конструктів, повязаних з усвідомленням вищих цінностей-цілей. В ході тренінгу було сформовано вміння особистісної рефлексії.

Проведене дослідження не вичерпує всіх аспектів проблеми самоактуалізації особистості жінки. Зокрема, глибшого вивчення потребують питання звязку цього процесу з рівнем інтелектуального розвитку жінок, схильністю до певного стилю спілкування, креативності та ін. Пошук відповідей на ці та інші питання визначає перспективи подальших досліджень даної проблеми.

1. Мірошниченко О.М. Проблеми самоактуалізації жінки в гуманістичній психології // Вісник Київського національного університета імені Тараса Шевченка. - Випуск 20. - Психологія. - К., 2004. - С. 36-38.

2. Мірошниченко О.М. Психологічні особливості особистісної самоактуалізації ділової жінки у сучасному суспільстві // Практична психологія та соціальна робота. - 2004. - №9. - С. 56-60.

3. Мірошниченко О.М. Самоактуалізація особистості викладача у професійній діяльності //Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д Максименка. Т. VIII, вип. 5. - К., 2006. - С. 196-204.

4. Мірошниченко О.М. Сфери та ознаки професійної самоактуалізації жінок у соціономічних професіях // Збірник наукових праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д Максименка. Т. VIII, вип. 8. - К., 2006. - С. 170-177.

5. Мірошниченко О.М. Гендерні стереотипи та карєрні мотиви жінок // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. - Випуск 25. - Серія: психологічні науки. - Чернігів, 2004. - С. 87-90.

6. Мірошниченко О.М. Особистісне зростання як фактор психічного здоровя // Вісник Чернігівського державного педагогічного університету. -Випуск 31. - Серія: психологічні науки. - Том II. - Чернігів, 2005. - С. 150-153.

7. Мірошниченко О.М. Професійна самоактуалізація жінок-військовослужбовців // Соціологія, психологія, педагогіка: погляд молодих науковців: Матеріали конференції студентів та аспірантів факультету соціології та психології: 27 квітня 2005 року. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2005. - С. 12-17.

8. Мірошниченко О.М. Особливості самоактуалізації жінок-військовослужбовців // VII Всеукраїнська конференція молодих науковців „Проблема особистості в сучасній науці: результати та перспективи досліджень”. 28 жовтня 2004 року, м. Київ: Тези доповідей. - К.: Видавничо-поліграфічний центр „Київський університет”, 2005. - С. 195-197.