Оборонний характер забудови міст другої половини XVII століття. Фортифікаційні споруди. Розташування вулиць і кварталів. Укріплені монастирі. Архітектура парадно-резиденційної забудови. Світські будівлі XVIII століття. Муроване церковне будівництво.
При низкой оригинальности работы "Особливості розвитку української архітектури в історичному і культурному аспекті епохи", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Українська архітектура XVII-XVIII ст. це один з найяскравіших культурних напрямків доби значного загального піднесення української культури, що відбувається на тлі поширення ідей європейського бароко. Прагнення поглибити свої знання про українську архітектуру одного з найяскравіших етапів історії України - доби козацтва, можливість використання здобутих знань у подальшій професійній діяльності, при вивченні тем з курсу історія України або на факультативних заняттях з історії культури у школі спонукали мене до обрання даної теми курсової. Дослідити характерні риси розвитку світського будівництва. 4. Виокремити та охарактеризувати основні типи архітектурних вирішень у церковному мурованому та дерев’яному будівництві. Хронологічні рамки роботи включають в себе період з другої половини ХVІІ - ХVІІІ ст. Містобудування та оборонні споруди 1.1 Оборонний характер забудови міст другої половини XVII ст. Багато міст - оборонні пункти або козацькі поселення (по 2-4 тис. чол.), а великі міста - Київ, Львів, Кам’янець-Подільський - налічували 15-20 тис. чол. А після невдачі козацьких військ під Берестечком у 1651 р. за повелінням Б.Хмельницького багато людей переходило з Полтавщини «у Великую Россию и там городами оседали». Так виникли Суми, Лебедин, Харків, Охтирка [15,с.436]. Саме такий характер мав Печерський фортечний комплекс у Києві (додаток 1, іл.1), споруджений упродовж першої третини XVIII ст. На Лівобережжі друга половина століття відзначена появою таких укріплених монастирів фундації козацької старшини, як Крупицько-Батуринський, Лубенський, Мгарський. Ця тенденція не менш виразно виявилася і в католицьких монастирях Правобережжя, хоч одночасно в них спостерігається й зведення потужних оборонних мурів, як у бердичівському монастирі кармелітів уже після Коліївщини [7, с.836]. Заснування нових міст якщо і відбувається, то на землях, що були більш віддаленими від епіцентру військової загрози - Західна Україна, Слобожанщина. Кам’яні будинки козацької старшини в Чигирині, Гадячі, Любечі, Сорочинцях, Глухові, Батурині та інших містах і селищах мали вигляд великих селянських хат на дві половини.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
