Особливості розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей висококваліфікованих спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі - Автореферат

Підвищений інтерес до спортивної аеробіки та фітнесу, розширення географії проведення чемпіонатів світу, Європи й України, вихід спортсменів нашої країни на міжнародну арену свідчать про розвиток даного виду спорту, що, у свою чергу, ставить перед фахівцями завдання розвитку теоретичних і практичних основ підготовки спортсменів у даному виді спорту. Удосконалення системи підготовки спортсменок, які спеціалізуються в спортивному командному фітнесі, вимагає пошуку й обґрунтування нових форм організації тренувального процесу на основі сучасних наукових досягнень для забезпечення зростання спортивних результатів. Фізична підготовка у спортивному командному фітнесі, як і в інших видах спорту, є однією з найважливіших складових спортивного тренування і являє собою процес, спрямований на розвиток фізичних якостей: сили, витривалості, гнучкості, швидкісних і координаційних здатностей. Тому виникає необхідність вивчення побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Відсутні наукові роботи зі специфіки даного виду спорту, про особливості побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток фізичних якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі.У вступі обґрунтовано актуальність обраної теми досліджень: про особливості розвитку спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Як показує аналіз спеціальної наукової літератури, практично відсутні роботи, що науково обґрунтовують планування тренувальних навантажень спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітенсі, - виді спорту, що предявляє особливі вимоги до розвитку таких фізичних якостей, як спеціальна витривалість і швидкісно-силові якості. Проте, побудова тренувального процесу, спрямованого на забезпечення високого рівня підготовленості, неможлива без знання основних фізіологічних перебудов в організмі спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, протягом МЦ, а, відповідно, у конкретний період їх тренувальної або змагальної діяльності. Проведено комплексні дослідження - педагогічне тестування фізичних якостей спортсменок високої кваліфікації, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, з одночасною реєстрацією фізіологічних і біохімічних реакцій їхнього організму на навантаження у різні фази МЦ. На третьому етапі (2003-2004 рр.) проведено аналіз отриманих результатів, обґрунтовано ефективність побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток специфічної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок з урахуванням функціональних можливостей їхнього організму у різні фази менструального циклу.Аналіз літературних джерел, а також узагальнення досвіду провідних фахівців і власних педагогічних спостережень показав, що питання побудови тренувального процесу жінок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, не знайшли належного відображення у теорії та методиці спортивної підготовки. Установлено визначену циклічність змін функціонального стану спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, протягом менструального циклу в умовах, наближених до основного обміну, та в умовах відносного спокою (перед початком тренування): - в умовах, наближених до основного обміну, брадикардія і низька частота дихання характерні для постменструальної (ЧСС - 55,0 ± 2,93 уд·хв-1; ЧД - 8,1 ± 1,81 дих.ц·хв-1) і постовуляторної (ЧСС - 55,8 ± 3,56 уд·хв-1; ЧД - 8,2 ± 1,94 дих.ц·хв-1) фаз циклу порівняно з достовірно вираженим збільшенням у передменструальну (ЧСС - 59,5 ± 3,9 уд·хв-1; ЧД - 10,2 ± 2,25 дих.ц·хв-1) і менструальну фази (ЧСС - 59,0 ± 3,24 уд·хв-1; ЧД зростає до 11,4 ± 1,34 дих.ц·хв-1); в умовах відносного спокою (перед початком тренування) встановлено економічність функцій системи дихання - легенева вентиляція достовірно (р <0,05) найменша у постменструальній - 8838,36 ± 142,1 мл·хв-1 - особливо в постовуляторній - 8713,61 ± 176,5 мл·хв-1 фазах за рахунок низької ЧД (14,0 ± 1,81 дих.ц·хв-1 і 15,38 ± 1,94 дих.ц·хв-1, відповідно) і значної величини ДО (631,31 ± 73,28 мл та 593,68± 47,13 мл відповідно), у ті самі фази найменші величини VO2 (313,39 ± 0,29 мл·хв-1 і 318,06 ± 0,25 мл·хв-1, відповідно). Установлено достовірні циклічні зміни прояву спортсменками, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, швидкісно-силових якостей і спеціальної витривалості протягом МЦ. Швидкість процесу відновлення функцій організму обстежуваних спортсменок у різні фази МЦ після виконання тесту на витривалість циклічно змінюється: - найбільша швидкість відновлення ЧСС протягом трьох хвилин спостерігається в постовуляторній (54,1 %) і особливо постменструальній (57,6 %) фазах, тоді як найменша швидкість ЧСС відмічена в менструальній (49,1 %), овуляторній (47,7 %) і особливо в передменструальній (43,7 %) фазах циклу

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. Аналіз літературних джерел, а також узагальнення досвіду провідних фахівців і власних педагогічних спостережень показав, що питання побудови тренувального процесу жінок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, не знайшли належного відображення у теорії та методиці спортивної підготовки. Нечисленні роботи присвячені в основному дослідженням різних видів занять оздоровчим фітнесом. Відсутні роботи з обґрунтування планування тренувального процесу у спортивному командному фітнесі.

2. Установлено визначену циклічність змін функціонального стану спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, протягом менструального циклу в умовах, наближених до основного обміну, та в умовах відносного спокою (перед початком тренування): - в умовах, наближених до основного обміну, брадикардія і низька частота дихання характерні для постменструальної (ЧСС - 55,0 ± 2,93 уд·хв-1; ЧД - 8,1 ± 1,81 дих.ц·хв-1) і постовуляторної (ЧСС - 55,8 ± 3,56 уд·хв-1; ЧД - 8,2 ± 1,94 дих.ц·хв-1) фаз циклу порівняно з достовірно вираженим збільшенням у передменструальну (ЧСС - 59,5 ± 3,9 уд·хв-1; ЧД - 10,2 ± 2,25 дих.ц·хв-1) і менструальну фази (ЧСС - 59,0 ± 3,24 уд·хв-1; ЧД зростає до 11,4 ± 1,34 дих.ц·хв-1);

- в умовах відносного спокою (перед початком тренування) встановлено економічність функцій системи дихання - легенева вентиляція достовірно (р < 0,05) найменша у постменструальній - 8838,36 ± 142,1 мл·хв-1 - особливо в постовуляторній - 8713,61 ± 176,5 мл·хв-1 фазах за рахунок низької ЧД (14,0 ± 1,81 дих.ц·хв-1 і 15,38 ± 1,94 дих.ц·хв-1, відповідно) і значної величини ДО (631,31 ± 73,28 мл та 593,68± 47,13 мл відповідно), у ті самі фази найменші величини VO2 (313,39 ± 0,29 мл·хв-1 і 318,06 ± 0,25 мл·хв-1, відповідно).

3. Функціональна вартість виконання вправ з проявом спеціальної витривалості характеризується: - значною економічністю в постменструальній і, особливо, постовуляторній фазах циклу, про що свідчать найменші величини легеневої вентиляції (52330,69 ± 792,5 та 49883,81 ± 688,9 мл·хв-1, відповідно), ЧД (41,0 ± 1,039 та 38,4 ± 0,631 дих. ц·хв-1), VO2 (2468,24 ± 73,2 і 2395,12 ± 94,5 мл·хв-1). Зростання в крові кількості молочної кислоти в овуляторній (13,58 ± 0,25 ммоль·л-1) і передменструальній (12,70 ± 0,31 ммоль·л-1) фазах свідчить про включення в процес енергозбереження анаеробних процесів;

- про низьку економічність функцій системи дихання у фазах фізіологічного напруження свідчать значні величини ВЕ (35,76 ± 1,9 відн.од.) і менші O2RC (17,57 ± 1,16 мл). У тих самих фазах зафіксовано низькі величини КЕК.

4. Установлено достовірні циклічні зміни прояву спортсменками, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі, швидкісно-силових якостей і спеціальної витривалості протягом МЦ. При цьому постменструальна і постовуляторна фази є оптимальними для прояву досліджуваних фізичних якостей.

5. Швидкість процесу відновлення функцій організму обстежуваних спортсменок у різні фази МЦ після виконання тесту на витривалість циклічно змінюється: - найбільша швидкість відновлення ЧСС протягом трьох хвилин спостерігається в постовуляторній (54,1 %) і особливо постменструальній (57,6 %) фазах, тоді як найменша швидкість ЧСС відмічена в менструальній (49,1 %), овуляторній (47,7 %) і особливо в передменструальній (43,7 %) фазах циклу. Отримані дані свідчать про значні адаптаційні можливості діяльності серця спортсменок у постменструальній і постовуляторній фазах;

- швидкість відновлення ЧД протягом трьох хвилин найбільша в постовуляторній (75,8 %), найнижча - у менструальній (73,5 %) і особливо в передменструальній (69,6%) фазах циклу. Велика швидкість відновлення в постовуляторній і постменструальній фазах свідчить, що оптимальним станом організму спортсменок для виконання повторних навантажень є саме дані фази МЦ.

6. Отримані результати послужили науковим обґрунтуванням побудови структури мікро- і мезоциклів підготовки, спрямованої на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей спортсменок, які спеціалізуються у спортивному командному фітнесі. Менструальний цикл різної тривалості пропонується ототожнювати з мезоциклами. Переважна спрямованість складових мікроциклів заснована на функціональних можливостях спортсменок. Впровадження пропонованого нами планування тренувального процесу з урахуванням індивідуального підходу дозволило значно підвищити ефективність підготовки спортсменок високої кваліфікації і контролювати рівень їхньої фізичної підготовки для досягнення високих спортивних результатів.

7. Показником ефективності розробленої структури побудови тренувального процесу, спрямованого на розвиток спеціальної витривалості і швидкісно-силових якостей, є зафіксований приріст результатів з урахуванням індивідуальних особливостей жіночого організму. Під час виконання степ-тесту найвищий приріст показників - у постменструальній (2,1 %) і постовуляторній (2,1 %) фазах, кращий результат у стрибках через скакалку - в овуляторній (2,5 %) фазі, а під час виконання батманів суттєвий приріст результату було зафіксовано у передменструальній фазі (1,4 %).

Впровадження результатів досліджень у практику підготовки спортсменок високої кваліфікації - членів збірної команди України зі спортивного командного фітнесу - дозволило покращити спортивний результат, скоректувати і максимально індивідуалізувати тренувальний процес у відповідності до особливостей даного виду спорту.

Подальші дослідження передбачають розробку програми побудови тренувального процесу у спортивному командному фітнесі з урахуванням особливостей жіночого організму.

1. Атаманюк С.И. Влияние спортивной тренировки на становление и характер протекания менструальной функции у спортсменок высокой квалификации, занимающихся спортивным командным фитнесом // Теорія і практика фізичного виховання. - Донецк: ДОННУ. 2004. - №1. - С.26 - 30.

2. Атаманюк С.И. Функциональное состояние спортсменок, специализирующихся в спортивном командном фитнесе после нагрузки на выносливость // Теорія і практика фізичного виховання. - Донецк: ДОННУ. 2004. -№3 - С. 65 - 70

3. Атаманюк С.И. Физическая работоспособность высококвалифицированных спортсменов, специализирующихся в спортивном командном фитнесе. - Харьков: ХХПИ, 2005 - №3. - С. 56 - 61

4. Атаманюк С.И. Оздоровительная аєробика - путь к физическому и функциональному совершенству студенток // Физическое воспитание в высшей школе и его роль в подготовке специалистов: Тезисы докладов научно-методической конференции. - Запорожье, 2000. - С. 3 - 4.

5. Атаманюк С.И. Специфическая биологическая цикличность функций женского организма, ее роль в спортивной подготовке // Фізичне виховання у вищій школі та його роль у підготовці спеціалістів: Тези доповідей науково-практичної конференції.- Запоріжжя, 2003. - С. 3 - 4.

6. Атаманюк С.И. Построение тренировочного процесса женщин, специализирующихся в спортивном командном фитнесе // IX Міжнародний науковий конгрес “Олімпійський спорт і спорт для всіх”: Тези доповідей наук. - Київ, 20-23 вересня, 2005. - С. 540.