Особливості розвитку романської архітектури західнослов’янських країн - Дипломная работа

Вступ Поява та розвиток романського стилю в архітектурі західнослов’янських країн тiсним образом повязані з історією, соціально-економічними умовами, які відбувалися в людському суспільстві. Обєкт дослiдження Памятки архiтектури на захiднословянських землях в романський перiод. Предмет дослiдження Романська архiтектура захiднословянських земель i визначення основних тенденцiй її розвитку. Завдання дослiдження: - розкрити iсторико-соцiальнi умови розвитку романської архiтектури в захiднословянських країнах перiоду середньовiччя; - прослiдкувати процес розвитку романського стилю; - узагальнення матеріалів, щодо особливостей романської архітектури та виокремлення конструктивних та декоративних самобутніх рис західнослов’янських країн; - вивчення стилістичної характеристики та порівняльний аналіз пам’яток архітектури західнослов’янських країн романського періоду. При найближчих же його наступниках цей процес посилився в ще більшій мірі. До незгод, міжусобиць і безвладдя, що характеризує час царювання сина і внуків Карла, приєднуються з другої половини IX століття безперервні набіги арабів, угорців і особливо грізних норманів. Європа вступає в смугу тривалих майже повсюдних і винятково важких бід. Кінець IX і X сторіччя є найтемнішим періодом в історії мистецтва західного середньовіччя. В основному романський період припадає на XI-XII сторіччя, причому XI вік розглядається звичайно як час раннього, а XII вік - як час зрілого романського мистецтва. В Італії і Німеччині панування цього стилю захоплює значну частину XIII століття; навпаки, на північному сході Франції друга половина XII століття належить вже наступному за романським готичному періоду. До Палестини і Рима привертали легенди про виникнення християнства і перших християнських мучеників, Іспанія ж стала обєктом паломництва з IX століття, коли на її північно-західному побережжі була «відкрита» гробниця апостола Якова Старшого, проголошеного покровителем священної війни проти арабів. Загальновідомо, яку роль зіграли паломництва і хрестові походи - що почалися під кінець XI сторіччя до Палестини - в розвитку європейської економіки і торгівлі. Основною архітектурною задачею було створення камяного, здебільшого монастирського храму, що відповідав вимогам церковної служби. До числа новинок відноситься збільшення східної частини храму (хору), призначеної для духівництва. Романська архітектура Чехії і Моравії (XI - початок XIII ст.) Основи чеської ранньофеодальної держави були закладені в X столітті. Вона, ймовірно, в цей період входила в сферу впливу угорських кочових племен, а празькі князі ще не володіли достатньою силою, щоб розповсюдити свій вплив за межі чеських гір. Християнізація її була здійснена місіонерами із заходу, і відповідно знов виникла держава попала під вплив культури західного латинського світу, хоча при княжому дворі в Празі знаходилися і деякі освічені словянські діячі, про що свідчать твори древньочеської літератури, що виникли в X столітті і написані на старословянській мові. Климента в Лівому Градці і церква Діви Марії в празькому Граді. Петра і церкву Діви Марії в Будчі, а князь Вацлав - святовитську ротонду і базиліку св. Йіржі (Георгія) в празькому Граді. Віта в празькому Граді і ротонди в Лівому Градці, то очевидним стане процес удосконалення будівельної техніки. Віта, побудована в празькому Граді князем Вацлавом в 30-х роках X століття. В такій формі вона проіснувала до 1039 року, коли до Праги були перевезені з Польщі останки св. Йіржі нагадувала храми Південно-східної Європи, її західна частина з двома баштами і хорами над бічними нефами свідчила про звязки з Оттоновською Німеччиною. Вацлава в Старій Болеславі.