Особливості розвитку ринкового господарства й основні напрямки економічної думки в Україні - Реферат

У кінці XVIII ст., українські землі були вкотре поділені і опинилися під владою Російської і Австрійської імперій, у складі яких вони перебували впродовж XIX - початку XX ст. Становище українських земель було складним, що пояснювалося тим, що імперії розглядали Україну як колоніальний сировинний придаток до промислово розвинутих центральних районів своїх імперій. Панщина, кріпосне право та інші форми експлуатації селянства гальмували розвиток промисловості, сільського господарства й внутрішнього ринку. Для країн Західної Європи цей час характеризується розвитком промислової революції, що не могло не позначитися на економічному розвитку країн Центральної і Східної Європи, в тому числі й України. Почався промисловий переворот в Україні з харчової галузі промисловості.Панщинна система господарювання була малоефективною, гальмувала розвиток господарювання й вимагала ліквідації кріпацтва. Селян оголошували вільними громадянами держави і звільняли від панщинних повинностей. Їх звільняли від опікунських обовязків над селянами (від обовязку допомагати на випадок стихійного лиха, епідемій тощ). Селяни за користування сервітутами повинні були заплатити певну суму панам на основі добровільних угод з ними. Крім грошового відшкодування за землю, селяни змушені були платити за користування сервітутами, що робило їх залежними від панів у господарському відношенні.Найхарактернішою ознакою цього було повсюдне застосування у виробництві парових двигунів, систем машин, механізмів та верстатів. Значний поштовх одержали традиційні в Україні галузі промисловості, повязані з сільським господарством. На кошти іноземного капіталу (англійського, бельгійського, французького) були збудовані завод Джона Юза з робітничим селищем Юзівка (нині Донецьк), Дніпровський завод у селищі Камянському (нині Дніпродзержинськ), Гданцівський завод біля Кривого Рогу та інші. Іноземні акціонерні компанії з основним капіталом майже в 63 млн. крб. займали ключові позиції в камяновугільній, залізорудній, металургійній промисловості України. За рівнем концентрації промислового виробництва Україна вийшла на одне з перших місць у світі.Після реформи 1861 р., сільське господарство швидше розвивалося на Півдні України, де поміщицькі господарства на кінець ХІХ ст., перейшли на удосконалену техніку. Залишалася низка пережитків панщинно-кріпосницької системи господарювання. Реформи не зрівняли селян у громадських правах з іншими суспільними верствами. Столипінська аграрна реформа передбачала здійснення таких заходів: 1) руйнування общини, яка відіграла значну роль в масових селянських виступах 1905-1907 рр., і закріплення за кожним домо-господарем, який володів надільною землею на основі общинного права, належної йому частини в особисту приватну власність; Кожний селянин мав право вимагати від громади виділення йому землі в одному масиві, що отримав назву "відруб".Після скасування кріпосного права в Україні виникають різні форми економічної самооборони громадянства. Важливу роль не лише в національно-культурному, а й в економічному піднесенні українського народу відігравали українські суспільні організації 60-70-х рр. Перший споживчий кооператив був створений в 1866р. в Харкові. Крім торгівлі предметами широкого вжитку, товариство мало: свою їдальню, пекарню, фабрику овочевих напоїв, забезпечувало членів товариства паливом. Протягом 1866-1870 рр., в Україні діяло 20 споживчих кооперативів (загальна кількість їх в Російській імперії тоді становила 63).Актуальним стало питання встановлення в Росії грошового обігу, заснованого на золоті, як це було в Західній Європі. Грошова реформа потребувала нагромадження величезної кількості золота. Це було можливим при активному торговому й розрахунковому балансах, скороченні ввезення та збільшення вивозу товарів, позик, збільшенні податкового тягаря. При такому співвідношенні можлива була реформа грошового обігу, тобто кредитні білети ставали розмінними на золото. Між золотим і паперовим кредитним карбованцями взяте було співвідношення, яке на той час фактично встановилося на ринку - 66 коп. золотом за 1 кредитний карбованець.Економічна думка в Україні в ХІХ - на початку 20 ст., знаходилась під впливом соціально - економічних процесів того часу. Напрями і течії економічної теорії в зазначений період формуються в напрямі тих основних ідей шкіл, які складалися і розвивалися на Заході. Він був прихильником англійської класичної школи політичної економії з її постулатом невтручання держави в хід економічного розвитку, та ідеями вільного ринку, і виступав за приватну ініціативу та вільну конкуренцію. Період від кінця ХІХ до початку ХХ ст., був насичений дуже складними політичними та суспільно-економічними процесами як в Україні, так і в Російській імперії в цілому. В цей час в Україні ідуть економічні дослідження в таких напрямах, як історико-економічний аналіз, проблеми статистики, демографії, теорії і практики сільськогосподарської кооперації, економіки промисловості, фінансів.

План

1. Промисловий переворот в Україні

2. Сутність аграрної реформи 1848 року, і селянська реформа 1861 року

3. Суть індустріалізації в Україні. Її найважливіші фактори

4. Столипінська аграрна реформа, її прогресивне значення. Зрушення в сільському господарстві

5. Зародження і розвиток української кооперації

6. Фінанси та кредит

7. Загальні умови і основні напрямки розвитку економічної думки в Україні наприкінці ХІХ - початку ХХ століття

1. Промисловий переворот в Україні