Особливості розвитку радянської упаковки 1930-х років. Утилітарні та художні аспекти - Автореферат

Зміна економічних умов і перехід України до ринкової економіки сприяли усвідомленню значення упаковки у процесах виробництва, транспортування, зберігання й реалізації продукції, у формуванні візуального середовища, а також розумінню її комунікативної функції в суспільстві, яка відображає характер стосунків між виробниками та споживачами продукції. Перед фахівцями пакувальної галузі, дизайнерами та педагогами стоять серйозні й різноманітні завдання, повязані з вивченням, створенням і виробництвом вітчизняної упаковки, яка сприятиме конкурентноздатності українських товарів. Перехід до серійного виробництва продукції, який став можливим завдяки індустріалізації, поставив перед фахівцями-пакувальниками завдання функціональності, конструктивної доцільності, технологічної та економічної рентабельності тари й упаковки. У той час уперше були застосовані наукові методи організації таропакувального виробництва, покладено початок діяльності, повязаної зі створенням більш досконалих пакувальних матеріалів, з розробкою нових технологій упаковування. виявити комунікативну роль тари й упаковки в радянському суспільстві 1930-х років, дослідити залежність характеру упаковки від особливостей адресанта й адресата продукції, економічних, політичних, соціальних і культурних чинників;У Вступі обґрунтовано актуальність обраної теми, сформульовано мету й завдання роботи, визначено обєкт, предмет і межі дослідження, наукову новизну, значення отриманих результатів для науки і практики, рівень апробації. Зазначено, що у вивченні радянської упаковки 30-х років виокремлюються три етапи, які відрізняються також різним сприйняттям упаковки: 1) довоєнний, тобто з кінця 1920-х по 1941 рік; 2) період 1960-70-х років; 3) сучасний етап: із кінця 1980-х по теперішній час. Для цього періоду характерне розуміння упаковки як потужного ідейно-виховного засобу й інструмента індустріального перетворення суспільства, що було обумовлено економічною й політичною ситуацією у СРСР. Переважний інтерес до технологічних і захисних функцій тари й упаковки, який визначився на цьому етапі, свідчить про велике значення, якого набувала упаковка в умовах налагоджування серійного виробництва продукції. Разом з тим, проблеми естетичних якостей упаковки в досліджуваний період не порушувалися.Розділ 2 присвячений висвітленню основних типів тари, яка використовувалася в цей період, та характеру її виробництва, комунікативних систем, що сформувалися в економічних умовах досліджуваного періоду, залежності функціональних якостей упаковки від особливостей адресата й адресанта продукції. В системі виробництва-споживання у досліджуваний період функціонувала така споживча та транспортна тара: 1) деревяна (ящики, клітини, піддони, а також кошики та ящики зі шпону); 2) текстильна (лантухи з рогожі, лляної, джутової, мачульної та інших тканин); 3) металева (бідони, лотки, бляшані банки); 4) скляна (банки, пляшки, флакони); 5) паперова (пачки, коробки, обгортки, етикетки, а також барабани, ящики з картону та гофрокартону, мішки з крафт-паперу). У другому - виготовлення тари було допоміжним процесом у системі промислових обєднань, що слугувало забезпеченню основного виробництва необхідними пакувальними засобами. В цілому, у радянський упаковці цього періоду поряд із традиційними типами тари використовувалися новітні, розроблені завдяки впровадженню передових на той час технологій та запозиченню зарубіжного досвіду. Водночас, окрім упаковки, що виготовлялась держпідприємствами, незначна її кількість вироблялася артілями, продукція яких нерідко визначалася нестандартністю конструктивних рішень(упаковка з природних матеріалів).Найважливішими з особливостей упаковки, створеної в його межах, були декоративність, стилізація зображувальних елементів і шрифту, естетичні критерії оцінки, переважання двомовних або французьких назв продукції (напр., “Фореска” - “Foreska”, “Віолет Лемерсьє” - “Violette Lemercier”, “Селект” тощо). Автором встановлено наявність типових композиційних схем побудови графічних рішень упаковки, дано оцінку її естетичним і функціональним якостям, виявлено її соціальне призначення. Одвічно однією з найважніших найважливіших рис модерну була орієнтація на широкі верстви споживачів, що пояснювалося спільністю властивих усім і кожному людських почуттів, пристрастей і переживань, до яких зверталися художники. У цьому підрозділі через аналіз упаковки виявлено риси, успадковані цим стилем від модерну (стилізація форми, декоративність, активне використовування простору, естетичні критерії оцінки), а також виділені нові якості, що дозволяють відрізняти приклади стилю Ар Деко від модерну (динамізм, ідейна змістовність, раціоналізм, конструктивність, всілякі контрасти). Результатом таких компромісів у рішенні принципових питань стилю стали еклектичні розробки в галузі упаковки, в яких “культурні нашарування” інших стилів (частіш за все модерну та “ідеологічного” напрямку) більшою або меншою мірою приховували конструктивістську основу.У результаті аналізу спеціальної літератури

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ