Природні ресурси і умови розвитку продуктивних сил Болгарії. Особливості розвитку промислового комплексу Болгарії, сільського господарства та транспорту. Зовнішня торгіля країни. Шляхи подолання кризових явищ та напрями розвитку господарського комплексу.
ЗМІСТ ВСТУП РОЗДІЛ І. СУТНІСТЬ ТА СТРУКТУРА НАРОДНОГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ БОЛГАРІЇ 1.1 Національна економічна система 1.2 Комплексний розвиток народного господарства РОЗДІЛ ІІ. ПРИРОДНІ РЕСУРСИ І УМОВИ РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ БОЛГАРІЇ 3.1. ГОСПОДАРСЬКИЙ КОМПЛЕКС БОЛГАРІЇ 5.1 Особливості розвитку промислового комплексу Болгарії 5.2 Сільське господарство Болгарії 5.3 Транспортний комплекс Болгарії РОЗІДЛ VІ. ТЕРИТОРІАЛЬНІ ВІДМІННОСТІ В РОЗВИТКУ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ 7.1 Південно-західний регіон 7.2 Південно-Східна Болгарія 7.3 Північна Болгарія РОЗДІЛ VІII. ОСНОВНІ ПРОБЛЕМИ ТА ПЕРСПЕКТИВИ РОЗВИТКУ ГОСПОДАРСЬКОГО КОМПЛЕКСУ БОЛГАРІЇ ТА ШЛЯХИ ЇХ ВИРІШЕННЯ 8.1 Проблеми та перспективи розвитку господарського комплексу, їх суть та причини виникнення 8.2 Шляхи подолання кризових явищ та напрями розвитку господарського комплексу Болгарії ВИСНОВКИ СПИСОК ВИКОРИСТАНОЇ ЛІТЕРАТУРИ ВСТУП Україна є постсоціалістичною державою для якої характерні ряд специфічних особливостей розвитку відмінних від інших країн світу. Широким північним фронтом своєї території Болгарія примикає до Дунаю, а на сході - до Чорного моря. Дунай протягом 470 км служить північною границею Болгарії з Румунією. На заході Болгарія граничить з Югославією; на більшому своєму протязі ця границя проходить по гірських хребтах, що має зручні перевали, через які пролягають дороги. Столиця Болгарії - Софії виділена в самостійну адміністративну одиницю (на вдачах округу), безпосередньо підлеглу центральним органам влади. Мужній болгарський народ завзято відстоював достоїнство і волю протягом усієї своєї історії, не зломивши ні під двовіковою владою Візантії, ні під п’ятисотлітнім османським ярмом. Цей народ перший у Європі підняв організоване антифашистське повстання (1923 р.). Особливо відсталими були південні області (Пиринский, Родонский, Странджанскій краю) і Південна Добруджа; ці області трохи пізніше ввійшли до складу буржуазної Болгарії і слабкіше були притягнуті в її внутрішні господарські зв’язки. У 1885 р. відбулося воззєднання Північної і Південної Болгарії. У 1948 р. V зїзд Болгарської комуністичної партії намітив шляхи соціалістичної індустріалізації і перебудови сільського господарства.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
