Особливості розвитку образу "Я" дітей-сиріт в навчальному закладі інтернатного типу - Автореферат

Позбавлення в ранньому дитинстві батьківського піклування негативно впливає на розвиток особистості дитини і призводить до виникнення різноманітних порушень розвитку та функціонування особистості. Пошук шляхів оптимізації психічного й особистісного розвитку дітей зі зруйнованими сімейними звязками залишається одним із найбільш важливих аспектів комплексу заходів, спрямованих на удосконалення системи навчання і виховання. У звязку з цим розробка рекомендацій по створенню корекційних технологій, які б забезпечували підвищення ефективності виховного процесу в закритих дитячих закладах (дитячих будинках, школах-інтернатах), а також створення системи прийомів надання психологічної допомоги вихованцям цих закладів належить до невідкладних завдань практичної психології в системі шкільної психологічної служби. Предмет дослідження: Особливості “Я”-образів як складових “Я-концепції” підлітків, що перебувають в інтернатних закладах. Дослідити системи “Я”-образів як складових “Я”-концепції підлітків із зруйнованими родинними звязками (у порівнянні з підлітками з повних сімей);Визначаються та обґрунтовуються теоретичні засади дослідження системи “Я”-образів у підлітків, окреслюються шляхи подальшої розробки проблеми та конкретизуються завдання емпіричного дослідження. Метою експериментального дослідження було зясування можливостей і шляхів психологічної допомоги підліткам зі зруйнованими родинними звязками через формування позитивної “Я-концепції”, як узгодженої системи „Я”-образів. Третій етап - через два місяці після проведення психокорекційної роботи було проведено повторне тестування респондентів контрольної та експериментальної груп з метою перевірки узгодженості “Я”-образів у “Я-концепції та валентності модальностей самоставлення. Для проведення формуючого етапу дослідження підлітки зі зруйнованими родинними звязками, які брали участь у констатуючому етапі дослідження, були поділені на дві групи. У третьому розділі - “Зміст і результати дослідження “Я”-образів підлітків” - здійснюється кількісний та якісний аналіз здобутих даних: інтерпретуються результати емпіричного дослідження системи “Я”-образів підлітків, позбавлених батьківського піклування, результати порівнюються з даними, отриманими для підлітків загальноосвітніх масових шкіл, описуються методологічні засади і процедура психокорекційної роботи з інтеграції та диференціації системи “Я”-образів в узгоджену “Я”-концепцію.На основі теоретичного аналізу і результатів власного емпіричного дослідження, виокремлено подані нижче положення, які розкривають особливості розвитку образу “Я” дітей-сиріт у навчальному закладі інтернатного типу: 1. Факторами розвитку “Я”-образу виступають соціальне оточення та індивідуальний досвід діяльності та спілкування з іншими людьми. Відмінності в системі “Я”-образів у підлітків шкіл-інтернатів від системи “Я”-образів підлітків з повних сімей полягають у наступному: - підлітки, позбавлені батьківського піклування, порівнюючи себе з іншими, оперують явними поверхневими ознаками особистості, в них недостатньо сформовані оцінювальна та прогностична функції самосвідомості. Це призводить до того, що вони виявляються не здатними до адекватної оцінки оточуючих, прогнозування їхніх можливих конативних та афективних реакцій, а також відповідно у цих підлітків не вибудовується система самооцінювання себе через людей з найближчого оточення.

. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ

У висновках підводяться підсумки проведеного дослідження, намічено перспективу подальшої розробки проблеми. На основі теоретичного аналізу і результатів власного емпіричного дослідження, виокремлено подані нижче положення, які розкривають особливості розвитку образу “Я” дітей-сиріт у навчальному закладі інтернатного типу: 1. Категорія “Я” представлена як переживання, відчуття, окремі образи “Я”, а на вищому рівні - як концепція “Я”, як систематизоване поняття “Я”. “Я”-концепція не є тотожною поняттю “образ “Я”. Вона включає в себе як образ реального “Я”, так і субєктивну конструкцію можливого і необхідного “Я”, програму і механізм самоздійснення, з компонентами самооцінки й вибором індивідом цілей, завдань. Образи “Я” є окремими проявами єдиної “Я”-концепції, в якій узагальнюються і систематизуються знання, отриманні індивідом про себе. Параметрами “Я”-образу є: когнітивна складність, виразність, послідовність, стійкість, міра прийняття або неприйняття самого себе, позитивне або негативне ставлення до себе. Факторами розвитку “Я”-образу виступають соціальне оточення та індивідуальний досвід діяльності та спілкування з іншими людьми. В умовах соціальної депривації формування системи “Я”-образів гальмується;

2. Відмінності в системі “Я”-образів у підлітків шкіл-інтернатів від системи “Я”-образів підлітків з повних сімей полягають у наступному: - підлітки, позбавлені батьківського піклування, порівнюючи себе з іншими, оперують явними поверхневими ознаками особистості, в них недостатньо сформовані оцінювальна та прогностична функції самосвідомості. Оцінка інших людей відбувається переважно через когнітивно-прості інтерпретаційні схеми. Це призводить до того, що вони виявляються не здатними до адекватної оцінки оточуючих, прогнозування їхніх можливих конативних та афективних реакцій, а також відповідно у цих підлітків не вибудовується система самооцінювання себе через людей з найближчого оточення. Натомість підлітки загальноосвітніх масових шкіл, порівнюючи себе з іншими, оперують переважно груповими категоріями;

- у групі підлітків шкіл-інтернатів актуальними є лише статусно-рольові категорії. Засвоєння нової інформації утруднено через сталість та жорсткість сформованої та недиференційованої ідентифікаційної матриці. Це може призводити до утруднення формування нових “Я”-образів. Натомість у групі підлітків загальноосвітніх шкіл до статусно-рольових категорій додаються соціально-діяльнісні;

- у колективній ідентифікаційній матриці підлітків шкіл-інтернатів переважають субєктивні характеристики, що пояснюється браком соціальних груп, до яких залучені підлітки. Загалом це позначається на структурі системи “Я”-образів. Тобто, не обєктивні життєві позиції визначають складові “Я”, а особистісні характеристики складають систему самоідентифікації підлітків, які перебувають в умовах соціальної депривації. В когнітивному компоненті ідентифікаційної матриці цих підлітків обєктивній інформації про себе протистоять субєктивні категорії, констатація загально поширених якостей поступається пошуку особливих, неповторних особистісних проявів.

3. В результаті порівняння ступеня інтегрованості “Я”-концепції підлітків зясовано, що значеннєвий простір підлітків, позбавлених батьківського піклування, утворено трьома векторами - “дзеркальне майбутнє “Я”, “неможливе уявне “Я”, “нормативне “Я”, а значеннєвий простір підлітків загальноосвітніх масових шкіл утворено чотирма векторами - “нормативне “Я”, “ідеальне “Я”, “бажане “Я” “дзеркальне “Я” через однолітків”. При порівняльному аналізі отриманих у двох групах результатів виділено наступні особливості: - обмеження соціальних контактів зумовлює залежність системи “Я”-образів майбутнього, від засвоєних оцінок значимих дорослих;

- підлітки інтернатів співвідносять своє майбутнє з рефлексивними очікуваннями значимих дорослих, у той же час ідентифікуючи себе з очікуваннями значимих однолітків. Це можна виразити як: “Я серед однолітків такий же, як вони”. На відміну в підлітків з повних сімей образ майбутнього формується шляхом інтеграції власних уявлень про себе;

- образ-“Я” в підлітків шкіл-інтернатів погано диференційований, це скоріше самовідчуття, а не рефлексія й усвідомлена оцінка своїх якостей.

У підлітків з повних сімей образ-“Я” більш диференційований, у них зовнішні оцінки опосередковуються уявленням своєї особистісної цінності й унікальності; емоційний самосвідомість підліток

4. За результатами порівняння емоційно-ціннісних складових системи “Я”-образів підлітків обох груп можна зробити висновки про особливості емоційно-ціннісної складової в зазначених групах. В підлітків шкіл-інтернатів, у звязку з браком позитивних оцінок та емоційної підтримки з боку людей з найближчого оточення, відбувається формування емоційної залежності від значимих дорослих. Відсутність самосхвалення, поблажливості до себе, позитивних рефлексивних очікувань щодо ставлення призводять до внутрішньої конфліктності й самозвинувачення. Для обох груп є характерним значущий позитивний звязок між “віддзеркаленим самоставленням” і шкалами “аутосимпатії”, “самоповаги”. Тобто інтеріоризовані ставлення значущих інших є важливим аспектом емоційно-ціннісної складової системи “Я”-образів підлітків;

5. Дисгармонійність системи “Я”-образів повязана з особливостями психомоторних характеристик. Гармонія психіки й тіла у підлітків інтернатів, як правило, порушена тож вони перебувають в стані внутрішнього дискомфорту. У них страждають механізми енергозабезпечення життя й діяльності;

6. Адекватним і ефективним методом корекції дезінтегрованості і недиференційованості системи “Я”-образів підлітків, позбавлених батьківського піклування, є соціально-психологічний тренінг. Психокорекційні заходи дозволили підліткам експериментальної групи сформувати більш інтегровану систему “Я”-образів та скоригувати окремі аспекти самоставлення. Найбільших змін вдалося досягти в корекції когнітивного компонента системи “Я”-образів, водночас емоційно-ціннісний компонент системи “Я”-образів змінився набагато менше. Перспектива подальших досліджень полягає у психологічному обґрунтуванні системи організації виховного процесу в закладах інтернатного типу для створення середовища, яке б стимулювало особистісний розвиток дитини.

З іншого боку, потребують обґрунтування та розробки навчальні програми та специфічні психокорекційні заходи, спрямовані на формування та розвиток цілісної інтегрованої “Я”-концепції у дітей, позбавлених батьківського піклування.

1. Пушкар В.А. Особливості психічного розвитку і Образу “Я” дітей-сиріт в інтернатних закладах освіти // Проблеми загальної та педагогічної психології. Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України / За ред. С.Д. Максименка. - К., 2003. - Т. 5, ч. 7. - С. 252-255.

2. Пушкар В.А. Розвиток Образу “Я” у підлітків школи-інтернату // Актуальні проблеми психології: Зб. наук. пр. Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. К., 2005. - Т. 7, вип. 4. - С. 316-323.

3. Пушкар В.А. Особливості емоційно-ціннісної складової системи “Я”-образів підлітків, позбавлених батьківського піклування // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України // За ред. С.Д. Максименка. - Главник, 2005. - Вип. 26, в 4-х томах, Т. 3. - С. 425-432.

4. Пушкар В.А. Соціально-психологічні чинники формування структури ідентифікаційної матриці підлітків // Проблеми загальної та педагогічної психології: Зб. науков. праць Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України. - К., 2005. - Т. VII, вип. 7. - С. 289-299.

5. Пушкар В.А. Особливості емоційно-ціннісної складової системи “Я”-образів підлітків, позбавлених батьківського піклування // Матеріали першого Всеукраїнського конгресу психологів // Наукові записки Інституту психології ім. Г.С. Костюка АПН України // За ред. С.Д. Максименка. - Главник, 2005. - Вип. 26, в 4-х томах. - Т. 3. - С. 425-432.

6. Пушкар В.А. Вивчення змістовного наповнення “Образу-Я” підлітків // Матеріали міжнародної науково-практичної конференції “Психологічні проблеми збереження репродуктивного здоровя. - К., 2005. - С. 320-327.

Размещено на .ru