Засоби розвитку логічного мислення при навчанні студентів. Необхідні якості логічного мислення. Вікові особливості студентів. Психологічні особливості розвитку логічного мислення студентів. Проблема розвитку логічної культури. Метод складання схеми ідей.
Аннотация к работе
МІНІСТЕРСТВО ОСВІТІ ТА НАУКИ УКРАЇНИ ПІВДЕННОУКРАЇНСЬКИЙ ДЕРЖАВНІЙ ПЕДАГОГІЧНІЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМ. К.Д. УШИНСЬКОГО КУРСОВА РОБОТА «ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛОГІЧНОГО МИСЛЕННЯ СТУДЕНТІВ» Виконав студент 3-го курсу ІФМ Групи ФМ Бабійчук О. М. Науковий керівник Водолазька О. О. м. Одеса, 2009 р. Доклад Мислення - це соціально обумовлений, нерозривно повязаний з мовою психічний процес пошуків і відкриття істотно нового, процес опосередкованого і узагальненого віддзеркалення дійсності в ході її аналізу і синтезу Логіка вивчає логічні форми мислення - поняття, думки і висновки. Думка - це віддзеркалення звязків між предметами і явищами дійсності або між їх властивостями і ознаками. Думки утворюються двома основними способами: 1). безпесередньо, коли в них виражають те, що сприймається; 2) опосередковано - шляхом висновків або міркувань. Вихідні думки, з яких виводиться, витягується інша думка, називаються посилками висновків. формальна логіка, що спеціально досліджує такі форми мислення, як поняття, думка і висновок, тим самим вивчає вельми істотні закономірності мислітельної діяльності. Формальна логіка відволікається, абстрагується від безпосередніх умов виникнення і розвитку тих або інших думок. Але є ще і інша, не менш істотна сторона мислітельної діяльності - сам розумовий процес, в ході і у результаті якого у тієї або іншої людини виникають результати, продукти думки у вигляді понять, думок і так далі. Сучасне суспільство вимагає якісно нового рівня професійної підготовки фахівців, повязаного в значній мірі з рівнем розвитку логічного мислення, оскільки логічні прийоми мислення відносяться до загальних видів пізнавальної діяльності і не залежать від конкретного матеріалу. Проте в системі вузівської освіти недостатньо приділяється увага розвитку логічного мислення, оскільки основні завдання Вузу - це формування необхідних знань і кваліфікаційних умінь. Аналізуючи складну і багатогранну проблему формування логічної культури у студентів в дидактиці і педагогічній психології, удалося виявити, що сучасні процеси демократизації суспільства і розвиток його правової сфери вимагають якісно нового рівня професійної підготовки фахівців, повязаного в значній мірі з їх логіко-методологічною підготовкою. Психологи, дидакты і методисти неодноразово ставили питання про необхідність враховувати вікові особливості студентів при формуванні у них логічної письменності. У схемі вікової періодизації традиційно виділяють наступні періоди: підлітковий вік (13-16 років), юнацький вік (17-21год), зрілий вік, який має два періоди: перший період (22-35 років - чоловіки, 21-35 років У віці 18-21 року рівень вербально-логічного мислення значно вище рівня образного і практичного. За твердженням Е.І. Степанової, основна функція мислення зводиться до переробки і перетворення отримуваної інформації, яка здійснюється в три етапи. Вони критичніше відносяться до того, що повідомляють викладачі. На думку І.С. Кона, відвернуті міркування навіть необхідні і корисні, як і безконечні «чому?» дошкільника. Експериментальне дослідження особливостей розумової діяльності дорослих, проведене Ю.Н. Кулюткіним показало, «що організація запамятовування за допомогою логічних прийомів є для дорослого незрівнянно коштовнішою (у сенсі надійності, економічності і успішності), ніж механічне заучування. Інші стверджують, що розвиток розумової діяльності продовжується і в період ранньої дорослості. Наприклад, на думку Д. Неможливо однозначно відповісти на питання, яка точка зору є правильною. Наприклад, Д. І. Менделєєв на підставі відкритого їм періодичного закону чисто теоретично, лише за допомогою висновків вивів і передбачив деякі властивості ще невідомих в його час хімічних елементів. в).