Особливості розвитку, клініки та лікування генералізованого пародонтиту в жінок після оваріоектомії - Автореферат

Тільки за наявності таких відомостей представляється можливість розробити індивідуальну тактику лікування генералізованого пародонтиту в жінок із “виключеною” оваріальною функцією. У даній роботі здійснена спроба заповнити цей проміжок шляхом одержання інформації про прогресування остеопоротичного процесу в кісткових структурах пародонта, про зміни гормонального спектра в сироватці крові і їх звязок з мінеральним обміном та розробити показання й оцінити ефективність застосування остеотропної і замісної гормональної терапії в жінок із хірургічною менопаузою, що страждають на генералізований пародонтит. Мета дослідження: підвищити ефективність лікування генералізованого пародонтиту в жінок після тотальної оваріоектомії шляхом диференційованого призначення остеотропних препаратів і препаратів замісної гормональної терапії в залежності від активності остеопорозного процесу в альвеолярному відростку. Оцінити ефективність диференційованого застосування препаратів при лікуванні генералізованого пародонтиту в жінок після тотальної оваріоектомії. Обєкт дослідження - тканини пародонта в жінок, що страждають на генералізований пародонтит, після тотальної оваріоектомії.На першому етапі, для визначення активності остеопоротичного процесу в альвеолярному відростку, проведене обстеження тканин пародонта у 108 жінок після оваріоектомії (основна група) і у 25 жінок з нормальною оваріальною функцією (група співставлення), що страждають на генералізований пародонтит (вік хворих - від 30 до 50 років). У залежності від активності остеопорозу жінки після оваріоектомії були розділені на три групи: I група - 32 жінки з малоактивними вогнищами остеопорозу (індекс активності остеопорозу до 7 балів); II група - 31 жінка із середньоактивними вогнищами остеопорозу (індекс активності остеопорозу від 7 до 13 балів); III група - 45 жінок з активними вогнищами остеопорозу (індекс активності остеопорозу понад 13 балів). I група - 32 жінки з малоактивними вогнищами остеопорозу; II і III групи склали 76 жінок із середньоактивними й активними вогнищами остеопорозу. Додатково пацієнтам I групи призначали „Кальцій-D3 Нікомед”; пацієнтам II групи - „Фосамакс” і „Кальцій-D3 Нікомед”; III групи - „Фосамакс”, „Кальцій-D3 Нікомед” і препарат замісної гормональної терапії „Прогінова”. Результати дослідження. У жінок після тотальної оваріоектомії до 3 років переважно діагностувся І ступінь тяжкості генералізованого пародонтиту (65% випадків), навпаки, в жінок із тривалою хірургічною менопаузою, понад 5 років, ІІІ ступінь тяжкості генералізованого пародонтиту реєструвалася в 50% обстежуваних; ІІ ступінь - у38,9% осіб; І ступінь - лише в 11,1% осіб, що спостерігалися (рис.У жінок після тотальної оваріоектомії активність остеопоротичного процесу в міжзубних альвеолярних перегородках у меншій мірі залежить від клінічного прояву і тяжкості генералізованого пародонтиту, а в більшій мірі - від термінів хірургічної менопаузи. Вогнища остеопорозу низькою активності частіше реєструються в перший рік після оваріоектомії (у 87,5% випадків), у строки 3-5 років превалює середня активність остеопоротичного процесу (у 60,4% випадків), у терміни, які перевищують 5 і більше років, - висока активність (у 65,7% випадків). У терміни до трьох років після оваріоектомії має місце негативний баланс кальцію (зниження рівня іонізованого кальцію в сироватці крові на 16,8%, підвищення екскреції кальцію з сечею на 53,8%), підвищений вміст оксипроліну в сечі (на 53,7%), на тлі малопорушеної функції кісткоутворення (за рівнем остеокальцину), це сприяє виникненню малоактивних вогнищ остеопорозу в міжзубних альвеолярних перегородках. Жінок із штучною менопаузою, що страждають на генералізований пародонтит, необхідно розподіляти на групи в залежності від індексу активності остеопорозного процесу. Своєчасне прогнозування і диференційований підхід до оцінки активності остеопоротичного процесу в міжзубних альвеолярних перегородках в жінок із штучною менопаузою, здійснення в них розробленої схеми комплексного лікування генералізованого пародонтиту дозволяє усунути запальний процес у ясенних тканинах більш ніж у 90% випадків і домогтися стійкої, протягом 18 місяців, клініко-рентгенологічної стабілізації процесу у тканинах пародонта у 86,8 % хворих.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У дисертаційній роботі представлене теоретичне обґрунтування і нове вирішення актуальної наукової задачі - підвищення ефективності лікування генералізованого пародонтиту в жінок після оваріоектомії шляхом диференційованого призначення остеотропних препаратів та замісної гормональної терапії, в залежності від активності остеопорозного процесу в альвеолярному відростку.

1. Тривалість штучної менопаузи негативно впливає на клініко-рентгенологічний прояв генералізованого пародонтиту. У жінок після тотальної оваріоектомії активність остеопоротичного процесу в міжзубних альвеолярних перегородках у меншій мірі залежить від клінічного прояву і тяжкості генералізованого пародонтиту, а в більшій мірі - від термінів хірургічної менопаузи. Вогнища остеопорозу низькою активності частіше реєструються в перший рік після оваріоектомії (у 87,5% випадків), у строки 3-5 років превалює середня активність остеопоротичного процесу (у 60,4% випадків), у терміни, які перевищують 5 і більше років, - висока активність (у 65,7% випадків).

2. У терміни до трьох років після оваріоектомії має місце негативний баланс кальцію (зниження рівня іонізованого кальцію в сироватці крові на 16,8%, підвищення екскреції кальцію з сечею на 53,8%), підвищений вміст оксипроліну в сечі (на 53,7%), на тлі малопорушеної функції кісткоутворення (за рівнем остеокальцину), це сприяє виникненню малоактивних вогнищ остеопорозу в міжзубних альвеолярних перегородках. У більш пізній термін після оваріоектомії факторами підвищеного ризику є поява вогнищ середньої і високої активності, що виникають на тлі посилення процесів резорбції і значного зниження процесів формування кістки, за умови високих рівнів паратгормону (39,50±0,70 пг/мл) і низьких - кальцитоніну (8,10±0,40 пг/мл) і соматотропіну (0,70±0,04 пг/мл) у сироватці крові.

3. Жінок із штучною менопаузою, що страждають на генералізований пародонтит, необхідно розподіляти на групи в залежності від індексу активності остеопорозного процесу. У першу групу рекомендовано включати пацієнтів із низькою активністю остеопорозного процесу (індекс активності остеопорозу 7-13 балів). Розроблено диференційовані схеми комплексного лікування генералізованого пародонтиту в жінок із хірургічною менопаузою в залежності від активності остеопоротичного процесу в альвеолярному відростку.

4. Як адекватна терапія хворим із малоактивними вогнищами остеопорозу у програмі комплексного лікування захворювання рекомендується використання остеотропної монотерапії („Кальцій-D3 Нікомед”); при наявності вогнищ середньої і високої інтенсивності - комбінації замісної гормональної терапії (“Прогінова”) із призначенням остеотропного („Кальцій-D3 Нікомед”) і антирезорбтивного („Фосамакс”) засобів.

5. Своєчасне прогнозування і диференційований підхід до оцінки активності остеопоротичного процесу в міжзубних альвеолярних перегородках в жінок із штучною менопаузою, здійснення в них розробленої схеми комплексного лікування генералізованого пародонтиту дозволяє усунути запальний процес у ясенних тканинах більш ніж у 90% випадків і домогтися стійкої, протягом 18 місяців, клініко-рентгенологічної стабілізації процесу у тканинах пародонта у 86,8 % хворих.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. У різні терміни після тотальної оваріоектомії в кісткових структурах пародонта формуються остеопорозні вогнища низької, середньої і високої активності. Дослідження індексу активності остеопорозу на ранніх етапах після оваріоектомії дозволяє розрахувати індивідуальний ризик розвитку остеопорозного процесу і прогресування резорбції кісткової тканини. Мінімальна активність процесів резорбції кісткової тканини виявляється при оцінці 6 балів, середня - від 7 до 13 балів, максимальна - з оцінкою понад 13 балів.

2. Для визначення інтенсивності остеопорозного процесу й, у подальшо-му, тактики диференційованого лікування генералізованого пародонтиту показане дослідження рівнів кальцію, фосфору, остеокальцину й оксипроліну.

3. Жінкам після тотальної оваріоектомії, що страждають на генералізований пародонтит, з малоактивними вогнищами остеопорозу в кісткових структурах пародонта, додатково до традиційної схеми лікування генералізованого пародонтиту необхідно включати остеотропні препарати. Рекомендовано застосовувати препарат „Кальцій - D3 Нікомед” по 2 таблетки в день, протягом 6 місяців.

4. При наявності середньоактивних і активних вогнищ остеопорозу в альвеолярному відростку в жінок після тотальної оваріоектомії доцільне застосування остеотропних і антирезорбтивних препаратів („Кальцій - D3 Нікомед” по 2 таблетки в день, протягом 6 місяців, і „Фосамакс” по 10 мг у день 6 місяців) у комплексі із замісною гормональною терапією („Прогінова” по 1 драже в день протягом 21 дня з 7-10-денними перервами, курс лікування 1 рік).

1. Мащенко І.С., Горб І.В. Роль гормональних змін у розвитку остеопорозу альвеолярної кістки у хворих на генералізований пародонтит // Вісник стоматології.- 2001.- №2.- С.19-20. Автором самостійно проведені аналіз та узагальнення діагностичних даних, написана робота та підготовлена до друку.

2. Горб-Гаврильченко І.В. Активність остеопорозу кісткової тканини пародонта жінок з гіпоестрогенемією, хворих на генералізований пародонтит // Новини стоматології.- 2002.- №1(30). - С.58-59.

3. Горб-Гаврильченко И.В. Эффективность применения заместительной гормональной терапии в комплексном лечении генерализованного пародонтита у женщин после овариоэктомии // Вісник стоматології.- 2003.- №1 (38).- С.55-57.

4. Мащенко І.С., Горб-Гаврильченко І.В., Хвиць О.М. Вплив Кальцій-D3 Нікомеду на кальцій-фосфорний обмін та стан тканин пародонта в жінок після оваріоектомії // Медичні перспективи.- 2003.- Т.VIII, №3, Ч.2. - С.12-15. Автором самостійно проведені лікувально-діагностичні заходи в жінок після тотальної оваріоектомії, хворих на генералізований пародонтит, узагальнення результатів дослідження, написання статті.

5. Мащенко И.С., Горб-Гаврильченко И.В. Эффективность применения остеотропной и заместительной гормональной терапии у женщин после тотальной овариоэктомии, страдающих генерализованным пародонтитом, в зависимости от активности остеопорозного процесса в костных структурах пародонта // Вісник стоматології.- 2005.- №3 (48).- С.26-29. Автором самостійно проведені клінічні та лабораторні дослідження в жінок, хворих на генералізований пародонтит. У динаміці вивчена ефективність остеотропних препаратів в комплексі із замісною гормональною терапією при лікуванні генералізованого пародонтиту в жінок після тотальної оваріоектомії. Проведено аналіз і узагальнення результатів, написана стаття.

6. Горб-Гаврильченко И.В. Влияние заместительной гормональной терапии на формирование системного остеопороза у женщин, перенесших овариоэктомию и страдающих генерализованным пародонтитом // Вопросы экспериментальной и клинической стоматологии / Сб. научных трудов. - Вып. 6. - Харьков. - 2003.- С. 6-8.

7. Горб-Гаврильченко И.В. Особенности клинического проявления патогенеза и лечения генерализованного пародонтита у женщин с искусственной менопаузой // Зб. міжвузівської конф. молодих вчених. „Медицина третього тисячоліття.” - Харків, 2006. - С.165-166.

8. Горб-Гаврильченко И.В. Особенности патогенеза и лечения генерализованного пародонтита у женщин после овариоэктомии // Матеріали VI Міжнар. конф. студентів та молодих вчених „Новини і перспективи медичної науки”. - Дніпропетровськ, 2006. - С.100.