Особливості розвитку хронічної серцевої недостатності при метаболічному синдромі - Автореферат

Зокрема, результати добового моніторінгу ЕКГ свідчать, що у хворих з МС частіше виникають епізоди ішемії міокарду, ніж при есенціальних гіпертензіях (Целуйко В.Й., Прихода І.В., Ягенський А.В., 2002) та хронічна серцева недостатність і аритмії. Цілеспрямовані дослідження свідчать про домінуючу роль метаболічного синдрому та ЦД ІІ типу у зниженні коронарного резерву у хворих на ІХС та ХСН таких чинників, як дисфункція судинного ендотелію, діабетична мікроангіопатія коронарних артерій, вираженість коронарного атеросклерозу, діабетична вегетативна нейропатія (Л.К.Соколова, 2002). Автор дисертаційної роботи розробила програму обстеження хворих на метаболічний синдром та супутню ХСН, проводила клініко-інструментальне обстеження хворих, оцінювала його результати. Визначити взаємозвязок клінічного перебігу, порушень вуглеводного та ліпідного обміну, показників функціонального стану лівого шлуночка у хворих на метаболічний синдром з хронічною серцевою недостатністю, а також з урахуванням наявності окремих компонентів МС, а саме цукрового діабету ІІ типу або порушеної толерантності до глюкози. Оцінити вплив лікування інгібіторами АПФ (лізіноприл, еналаприл) на функціональний стан міокарда лівого шлуночка, метаболічні показники та рівень прозапальних цитокінів (ФНП-б, ІЛ-1в, ІЛ-8), ефективність корекції ліпідного обміну (ловастатин) і вуглеводного обміну (метформін, глібенкламід) у хворих на ХСН з метаболічним синдромом.В ході дослідження проводили первинне обстеження, розподіл хворих на основну (104 хворих) та порівняльну (32 хворих) групи та повторне обстеження через 3 місяці. Діагноз метаболічного синдрому встановлювався на підставі анамнестичного, клінічного, лабораторного та інструментального методів дослідження при виявленні основних критеріїв синдрому: абдомінального ожиріння (АО), якщо ІМТ>25 кг/м2 і відношення ОТ/ОС>0,9; дисліпопротеінеміі (рівень ТГ>1,65 ммоль/л, загального ХС>5,2 ммоль/л), артеріальної гіпертензії, ЦД ІІ типу або порушення толерантності до глюкози. Хворі на МС та ХСН були рандомізовані на 2 групи за ступенем порушення вуглеводного обміну: 1-ша - 49 пацієнтів з маніфестованим ЦД ІІ типу, 2-га - 55 пацієнтів з порушенням толерантності до глюкози. Сіофор (метформіну гідрохлорид) ("Берлін-Хемі АГ Менаріні Груп", Німеччина) приймали 27 хворих 1-ї групи по 500 мг тричі на добу та 31 хворий 2-ї групи по 500 мг один раз на добу; глібенкламід приймали 22 хворих 1-ї групи по 5 мг тричі на добу та 24 хворих 2-ї групи по 5 мг один раз на добу. Серед порушень діастолічної функції у хворих на ІХС, ускладнену ХСН, з метаболічним синдромом виділено у 42,59% (23 хворих) порушення релаксації та у 57,41% (31 хворих) - "псевдонормальний" тип.ХСН у хворих на метаболічний синдром характеризується ремоделюванням ЛШ серця і супроводжується порушенням діастолічної і систолічної функції міокарда, підвищеною активацією цитокінової ланки. Разом з тим показники загального ХС і ТГ при ЦД ІІ типу достовірно збільшені порівняно з групою з порушенням толерантності до глюкози. При метаболічному синдромі та ЦД ІІ типу відзначено більш значне погіршення показників як систолічної, так і діастолічної функції ЛШ, ніж при порушенні толерантності до глюкози. Зворотна кореляційна залежність між ФВ ЛШ і рівнем ФНП-а у хворих на МС з ЦД ІІ типу (r=-0,42, р<0,05) підкреслює роль дисфункції міокарду та цитокінів у розвитку та прогресуванні ХСН. У хворих на ХСН з МС лікування інгібіторами АПФ (лізіноприл, еналаприл) та статинами (ловастатин) супроводжується покращенням функціонального стану міокарда ЛШ, зниженням рівня прозапальних цитокінів (ФНП-б, ІЛ-1в, ІЛ-8), покращенням показників ліпідного обміну.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

1. ХСН у хворих на метаболічний синдром характеризується ремоделюванням ЛШ серця і супроводжується порушенням діастолічної і систолічної функції міокарда, підвищеною активацією цитокінової ланки.

2. Для хворих на метаболічний синдром з ІХС, ускладненою ХСН, характерні гіпертригліцеридемія з гіперхолестеринемією, що є особливістю дисліпідемії при МС. Разом з тим показники загального ХС і ТГ при ЦД ІІ типу достовірно збільшені порівняно з групою з порушенням толерантності до глюкози.

3. При метаболічному синдромі та ЦД ІІ типу відзначено більш значне погіршення показників як систолічної, так і діастолічної функції ЛШ, ніж при порушенні толерантності до глюкози. Основним варіантом розвитку ХСН у хворих на метаболічний синдром є діастолічна дисфункція ЛШ. Характерним порушенням діастолічної функції у хворих на ІХС, ускладнену ХСН, з супутнім МС є порушення релаксації (42,59%) та "псевдонормальний" тип (57,41%).

4. Характерною являється пряма залежність рівня прозапальних цитокінів (ФНП-б, ІЛ-1в, ІЛ-8) від ФК ХСН у хворих на МС. Зміни цитокінів свідчать про фазовість їх включення в патологічний процес розвитку ХСН при МС та переважаючу активацію ФНП-б у хворих ІІІ ФК ХСН.

5. Зворотна кореляційна залежність між ФВ ЛШ і рівнем ФНП-а у хворих на МС з ЦД ІІ типу (r=-0,42, р<0,05) підкреслює роль дисфункції міокарду та цитокінів у розвитку та прогресуванні ХСН.

6. У хворих на ХСН з МС лікування інгібіторами АПФ (лізіноприл, еналаприл) та статинами (ловастатин) супроводжується покращенням функціонального стану міокарда ЛШ, зниженням рівня прозапальних цитокінів (ФНП-б, ІЛ-1в, ІЛ-8), покращенням показників ліпідного обміну.

ПРАКТИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ

1. Рекомендовано для виявлення раннього розвитку ХСН і оцінки гемодинамічних можливостей міокарда у хворих на метаболічний синдром оцінювати стан діастолічної функції міокарда ЛШ.

2. У хворих на ХСН з супутнім МС є доцільним визначення вмісту прозапальних цитокінів для оцінки важкості ХСН.

3. З метою регресії патологічного ремоделювання міокарда, корекції цитокінової ланки ХСН у хворих на метаболічний синдром рекомендується використання інгібітору АПФ (еналаприлу, лізіноприлу).

4. Рекомендовано з метою корекції ліпідного та вуглеводного обміну у хворих на ХСН з метаболічним синдромом застосування ловастатину та метформіну або глібенкламіду.

1. Демихова Н.В. Эффективность ловастатина при метаболическом синдроме // Вісник Сумського державного університету. - 2004. - №11 (70). - С. 110-116.

2. Демихова Н.В. Определение фактора некроза опухолей и клинико-функциональные особенности хронической сердечной недостаточности при метаболическом синдроме // Вісник Сумського державного університету. - 2005. - №3 (75). - С. 120-125.

3. Демихова Н.В. Эффективность лизиноприла при хронической сердечной недостаточности и метаболическом синдроме // Досягнення біології та медицини. - 2005. - №2 (6). - С. 59-61.

4. Деміхова Н.В. Особливості ремоделювання лівого шлуночка при хронічній серцевій недостатності та метаболічному синдромі у хворих на цукровий діабет ІІ типу та з порушенням толерантності до глюкози // Науковий вісник Ужгородського університету, серія Медицина. - 2005. - №25. - С. 69-72.

5. Власенко М.А., Демихова Н.В. Систолическая и диастолическая функция левого желудочка у больных сахарным диабетом // Проблеми медичної науки та освіти. - 2003. - №4. - С. 64-66.

6. Рачинський І.Д., Деміхова Н.В. Деякі аспекти антигіпертензивної терапії при метаболічному синдромі // Галицький лікарський вісник - 2005.- Том 12, №3. - С. 79-81.

Автор приймала участь у підборі та аналізі клінічного матеріалу, проводила статистичну обробку отриманих результатів, підготувала статтю до друку.

7. Деклараційний патент на корисну модель № 9755 України, МПК А61Р9/00, А61К31/00. Спосіб диференційованого лікування хворих на ішемічну хворобу серця з метаболічним синдромом / М.А. Власенко, Н.В. Деміхова, О.О. Власенко, І.Д. Рачинський, Т.А. Лозова, А.Ф. Кравець (Україна), Сід Ахмед Мохамед Хасан Мохамед (Судан). - № u 200502809; Заявл. 28.03.2005; Опубл. 17.10.2005, Бюл. №10.

Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів, працювала з патентами.

8. Деміхова Н.В. Дисфункція міокарда лівого шлуночка при хронічній серцевій недостатності та метаболічному синдромі // Вчені майбутнього: Матеріали міжнародної науково-практичної конференції молодих вчених - Одеса, 14-16 жовтня 2004. - С.49.

9. Деміхова Н.В. Вплив ловастатину на ліпідний обмін та якість життя у осіб з ішемічною хворобою серця та метаболічним синдромом // Науково-практична конференція молодих вчених, присвячена 350-річчю міста Харкова: Матеріали конференції - Харків, 23 листопада 2004. - С.26.

10. Деміхова Н.В. Вміст фактора некрозу пухлин-б та ефект еналаприла малеата у літніх хворих з хронічною серцевою недостатністю // Актуальні проблеми старіння: Матеріали наукової конференції молодих вчених, присвяченої памяті академіка В.В. Фролькіса - Київ, 28 січня 2005. - С.43-44.

11. Деміхова Н.В. Особливості імунологічного статусу хворих на ішемічну хворобу серця при метаболічному синдромі // І Національний конгрес лікарів внутрішньої медицини: Матеріали конгресу - Київ, 19-21 травня 2005. - С.41.

12. Деміхова Н.В. Роль фактора некрозу пухлин-б у клінічному перебігу хронічної серцевої недостатності при метаболічному синдромі у хворих літнього та старечого віку // IV Національний конгрес геронтологів і геріатрів України: Матеріали конгресу - Київ, 11-13 жовтня 2005. - С. 103-104.

13. Деміхова Н.В. Деякі інтерлейкіни у хворих похилого віку з ішемічною хворобою серця при метаболічному синдромі // Сучасні проблеми терапії - від гіпотез до фактів: Матеріали науково-практичної конференції - Вінниця, 10-11 листопада 2005. - С. 350.

14. Демихова Н.В. Оценка функционального состояния левого желудочка и иммунная активность при ишемической болезни сердца и метаболическом синдроме // Від фундаментальних досліджень до медичної практики: Матеріали конференції молодих вчених і спеціалістів - Харків, 16 листопада 2005. - С. 49.

15. Деміхова Н.В. Лікування метформіном при метаболічному синдромі // Медицина третього тисячоліття: Матеріали конференції молодих учених - Харків, 17-18 січня 2006. - С. 54-55.

16. Demikhova N.V., Klimanska N.V., Lozova T.A., Sid Ahmed M. Efficacy of treatment in patients with arterial hypertension and metabolic syndrome // Артериальная гипертензия - от Короткова до наших дней: Материалы международного конгресса кардиологов - Санкт-Петербург, 15-17 сентября 2005. - С. 27.

Автором здійснено набір клінічного матеріалу, статистичну обробку отриманих даних, узагальнення отриманих результатів.

17. Рачинський І.Д., Власенко М.А., Деміхова Н.В., Кравець А.Ф. Деякі питання патогенезу і лікування хронічної серцевої недостатності у хворих на ішемічну хворобу серця і цукровий діабет // Х Конгрес світової федерації українських лікарських товариств: Матеріали конгресу - Чернівці, 26-28 серпня 2004. - С. 230.

Автор забезпечила обстеження хворих, проводила статистичну обробку та аналіз отриманих результатів.

18. Рачинский И.Д., Демихова Н.В., Кравець А.Ф., Собчишин Н.П. Клинические аспекты гипертонической болезни у лиц пожилого возраста // Артеріальна гіпертензія і вік залежна патологія: Матеріали науково-практичної конференції - Київ, 14-15 жовтня 2004. - С. 29-31.

Автором проаналізовані результати дослідження.

19. Рачинський И.Д., Демихова Н.В., Власенко М.А. Поражение сердца при артериальной гипертензии: современные клинические вопросы // Діагностика і лікування ураження серця та нирок при артеріальній гіпертензії: Матеріали науково-практичної конференції з міжнародною участю - Харків, 9-10 листопада 2004. - С. 81.

Автор здійснила набір клінічного матеріалу, статистичну обробку та аналіз отриманих даних.

20. Рачинський І.Д., Деміхова Н.В. Фактор некрозу пухлин-б при хронічній серцевій недостатності та метаболічному синдромі // Терапевтичні читання: алгоритми сучасної діагностики та лікування внутрішніх хвороб: Матеріали науково-практичної конференції, присвяченої памяті академіка Л.Т. Малої - Харків, 21-22 квітня 2005. - С. 191.

Автор приймала участь у проведенні лабораторних досліджень, провела клінічне обстеження хворих та статистичну обробку отриманих результатів.

21. Деміхова Н., Лозова Т. Оцінка якості життя хворих на ішемічну хворобу серця, ускладнену хронічною серцевою недостатністю, з метаболічним синдромом // ІХ Міжнародний медичний конгрес студентів і молодих учених: Матеріали конгресу - Тернопіль, 21-22 квітня 2005. - С. 12.

Автор забезпечила обстеження хворих, провела обробку та аналіз клінічного матеріалу.