Особливості розвитку і будова папілярно-трабекулярного апарату серця людини в онтогенезі - Автореферат

бесплатно 0
4.5 166
Особливості топографії папілярно-трабекулярного апарату шлуночків серця людини, динаміки зміни вагових показників. Аналіз динаміки зміни топографії сухожилкових ниток, пипкуватих м"язів, виділення основних варіантів їх розташування протягом онтогенезу.

Скачать работу Скачать уникальную работу

Чтобы скачать работу, Вы должны пройти проверку:


Аннотация к работе
Розвиток сучасних неінвазивных методів дослідження серця дозволяє отримувати більше нової інформації про морфофункціональні особливості будови серцево-судинної системи і, зокрема, серця (Л.Т. Враховуючи суперечні думки про будову аномально розташованих сухожилкових ниток, появу різних класифікацій, необхідне вивчення папілярно-трабекулярного апарату, сухожилкових ниток серця в різні вікові періоди. Дані літератури про морфофункціональні особливості розвитку, будови, топографії трабекул і пипкуватих мязів, сухожилкових ниток є багато в чому суперечливими, торкаються певної вікової групи. Дисертаційне дослідження є фрагментом планової наукової роботи кафедри анатомії людини (№ держреєстрації 0101V000778, шифр КН.01.02), при виконанні автором досліджений морфогенез папілярно-трабекулярного апарату, сухожилкових ниток у пізньому пре-і постнатальному онтогенезі. Методи дослідження: звичайне і тонке препарування, макроскопія, зважування, вимірювання, мікроскопія гістологічних зрізів, що дало можливість визначити топографію, варіанти розташування, динаміку зміни протягом онтогенезу папілярно-трабекулярного апарату і сухожилкових ниток шлуночків серця людини.Маса папілярно-трабекулярного апарату в шлуночках серця порівняно однакова і складає для лівого шлуночка 13,5 %, для правого 16,6 % від маси шлуночків. Маса папілярно-трабекулярного апарату міжшлуночкової перетинки представляє масу папілярно-трабекулярного апарату як з боку лівого, так і правого шлуночків, в звязку з чим вона більше в порівнянні з іншими відділами і дорівнює 35,7 % від ваги міжшлуночкової перетинки. Таким чином, після народження в лівому шлуночку більш швидко наростає маса власне стінки, а маса папілярно-трабекулярного апарату в процентному відношенні меншає. Співвідношення маси компактного міокарда лівого шлуночка (ЛШ), правого шлуночка (ПШ), міжшлуночкової перетинки (МШП) і папилярно-трабекулярного апарату (ПТА) цих відділів серця до маси шлуночків і міжшлуночкової перетинки загалом у плодів папілярно-трабекулярного апарату міжшлуночкової перетинки, досягаючи 40 % від ваги міжшлуночкової перетинки і 6 % від ваги серця загалом. Маса папілярно-трабекулярного апарату, загалом за цей період збільшується від 7,9±0,3 до 34,3±3,1, тобто в 4 рази, що багато в чому зумовлено збільшенням маси лівого шлуночка, яка досягає 15,5±1,4 г.У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення закономірностей розвитку, становлення папілярно-трабекулярного апарату, сухожилкових ниток, шлуночків серця людини в онтогенезі. Частка маси папілярно-трабекулярного апарату відносно маси серця протягом онтогенезу міняється від 20% до 8%. Найбільший вміст папілярно-трабекулярного апарату відмічається у плодів, наименьший у людей зрілого (2-й період) і похилого віку. У пізніх плодів папілярно-трабекулярний апарат і сухожилкові нитки вже сформовані, і в подальші вікові періоди відбувається збільшення товщини і довжини мязових трабекул, сухожилкових ниток, меншає співвідношення довжини сухожилкових ниток і довжини пипкуватих мязів. Найбільший відносний приріст маси папілярно-трабекулярного апарату (ПТА) відбувається в період від 3 до 6 років у всіх відділах серця (305,7%); в період до 3 років відносний приріст маси для ПТА ЛШ рівний 250%, ПТА ПШ рівний 50%, ПТА МШП рівний 70,%.

План
Основний зміст роботи

Вывод
1. У дисертації подано теоретичне узагальнення і нове рішення закономірностей розвитку, становлення папілярно-трабекулярного апарату, сухожилкових ниток, шлуночків серця людини в онтогенезі.

2. Міокард стінки шлуночків і міжшлуночкової перетинки представлений компактним шаром і папілярно-трабекулярним апаратом. Папілярно-трабекулярний апарат утворений мязовими трабекулами, пипкуватими мязами. Частка маси папілярно-трабекулярного апарату відносно маси серця протягом онтогенезу міняється від 20% до 8%. Найбільший вміст папілярно-трабекулярного апарату відмічається у плодів, наименьший у людей зрілого (2-й період) і похилого віку.

3. У пізніх плодів папілярно-трабекулярний апарат і сухожилкові нитки вже сформовані, і в подальші вікові періоди відбувається збільшення товщини і довжини мязових трабекул, сухожилкових ниток, меншає співвідношення довжини сухожилкових ниток і довжини пипкуватих мязів.

4. Маса папілярно-трабекулярного апарату змінюється в різні вікові періоди досить нерівномірно. Найбільший відносний приріст маси папілярно-трабекулярного апарату (ПТА) відбувається в період від 3 до 6 років у всіх відділах серця (305,7%); в період до 3 років відносний приріст маси для ПТА ЛШ рівний 250%, ПТА ПШ рівний 50%, ПТА МШП рівний 70,%. Починая з підліткового періоду відносний приріст маси папілярно-трабекулярного апарату незначний і коливається в межах 5%-39%.

5. Сухожилкові нитки шлуночків серця людини поділяються в залежності від місця прикріплення на сухожилкові нитки, звязані зі стулками клапанів (38%) і сухожилкові нитки, що не прикріпляються до стулок клапанів. Сухожилкові нитки, звязані зі стулками клапанів діляться на 2 групи: типові, які прикріпляються до пипкуватих мязів, і нетипові - зєднуючі стулки клапанів з мязовими трабекулами, компактним міокардом (4%).

6. Сухожилкові нитки, ті, що не сполучаються зі стулками клапанів (60-70%) поділяються на міжтрабекулярні, трабекулярно-пипкуваті, міжпипкуваті. Ці сухожилкові нитки можуть розташовуватися в межах площини серцевої стінки, міжшлуночкової перетинки, зєднувати між собою різні відділи шлуночків, вільно провисаючи в порожнині.

7. Загальна кількість сухожилкових ниток протягом онтогенезу в порожнинах шлуночків коливається в межах 96-136; в той час як кількість сухожилкових ниток, звязаних зі стулками залишається величиною постійною (20-26).

Практичні рекомендації

1. Отримані дані доповнюють і заглиблюють знання про морфофункціональні особливості будови і розвитку папілярно-трабекулярного апарату, сухожилкових ниток шлуночків серця людини в онтогенезі.

2. Запропонована морфологічна класифікація сухожилкових ниток може сприяти розумінню патогенетичних механізмів захворювань серця, зумовлених наявністю аномально-розташованих сухожилкових хорд.

3. Зіставлення морфологічних і клінічних даних про будову папілярно-трабекулярного апарату і сухожилкових ниток розширює можливості отримання обєктивної інформації при ехокардіографії.

Список литературы
1) Козлов В.О., Мішалов В.Д., Дзяк В.Г., Довгаль Г.В. Особливості будови папілярно-трабекулярного апарату серця людей різного віку // Вісник наукових досліджень. 1999. №1. С. 59-61.

2) Довгаль Г.В. Вагові та архітектурні особливості папілярно-трабекулярного апарату серця людини в онтогенезі // Буковінський медичний вісник. 1999. №2. С. 153-156.

3) Козлов В.О., Дзяк В.Г., Довгаль Г.В. Анатомія аномально розташованих хорд серця людини // Вісник проблем біології і медицини. 1999. №5. С. 60-63.

4) Козлов В.О., Довгаль Г. В., Дзяк В.Г. Залежність будови та розташування сухожилкових хорд від вікових характеристик // Український медичний альманах. 2000. №1. С. 29-30.

5) Козлов В.А., Потапов В.А., Кушнір А.Е., Довгаль Г.В., Козлов С.В. Морфологические исследования влияния биорезонансной стимуляции на живые организмы // Вестник физиотерапии и курортологии. 1999. №3. С. 23-26.

6) Козлов В.А., Дзяк В.Г., Довгаль Г.В. Особливості будови папілярно-трабекулярного апарату шлуночків серця людей зрілого віку // Актуальні питання морфології і клінічної медицини. Тез. допов. науково-практ. конф. Дніпропетровськ, 2000. С. 58-61.

Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность
своей работы


Новые загруженные работы

Дисциплины научных работ





Хотите, перезвоним вам?