Аналіз підходів сучасних вчених до розуміння понять "криміногенність", "криміногенні процеси" і "криміногенні прояви". З’ясування їх змісту та сутності. Огляд співвідношення цих понять з традиційними для кримінології термінами "злочинність" та "злочини".
При низкой оригинальности работы "Особливості розуміння змісту та сутності понять "криміногенні процеси" і "криміногенні прояви" в сучасних кримінологічних дослідженнях", Вы можете повысить уникальность этой работы до 80-100%
Ключові слова: злочинність, злочини, криміногенний потенціал, криміногенні процеси, криміногенні прояви. Тому метою нашої статті є визначення сутності та змісту понять “криміногенні процеси” та “криміногенні прояви” з огляду на етимологію цих понять та потреби сучасних кримінологічних досліджень, а також з’ясування співвідношення цих понять з традиційними для кримінології термінами “злочинність” та “злочини”. Кальман, формулюючи понятійний апарат сучасної кримінології, дає визначення таким термінам: “криміногенність” - властивість обєкта спеціально-кримінологічного попередження, яка відображає силу впливу цього обєкта на злочинну поведінку (ступінь криміногенності є кількісно-якісною характеристикою такої властивості); “криміногенний фактор” - явище, що сприяє проявам злочинності; “криміногенна обстановка” - сукупність факторів соціальної дійсності, що характеризують прояви злочинності та стан правопорядку на визначеній території; “криміногенна життєва ситуація” - конкретна життєва ситуація, що склалася у момент вчинення злочину або незадовго до цього та у взаємодії з антисуспільною спрямованістю особистості викликає у неї рішучість для вчинення злочину (курсив наш - В.Д.) [7, с. Це доповнення дало можливість вченому розробити: 1) формулу виміру обсягів криміногенного потенціалу, яка зводиться до врахування кількісно-якісних показників: “причин та умов вчинення суспільно небезпечних діянь”, “суспільно небезпечних, але некриміналізованих законодавцем діянь”; “латентних злочинів”, тобто невиявлених і неврахованих з певних причин злочинів; а також “сукупності зареєстрованих злочинів” на певний період часу; 2) формулу визначення індексу відтворення криміногенного потенціалу, яка зводиться до обліку динаміки зростання кількісно-якісних показників: “причинного комплексу вчинення суспільно небезпечних діянь”, “криміногенних, але некриміналізованих законодавцем суспільно небезпечних діянь”, “латентних злочинів” і “сукупності зареєстрованих злочинів” за певний період часу відносно попередніх періодів обліку криміногенних процесів [3, с. Закалюка про те, що у кримінології термін “прояв” (та й “поведінка”) на відміну від кримінально-правового терміну “діяння” охоплює не лише сам діяльнісний акт злочину, а й обєктивні та субєктивні обставини, які передували йому, у тому числі обумовили виникнення мотивів, визначення цілей, вибір засобів, прийняття рішення вчинити злочин, процес реалізації цього рішення [12, с.
Вы можете ЗАГРУЗИТЬ и ПОВЫСИТЬ уникальность своей работы
